Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 41,7 млн тонн зернових та зернобобових культур з площі 8,32 млн га, або 72% прогнозованих посівних площ. Середня врожайність сягнула 50,2 ц/га проти 45,8 ц/га минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, врожайність зернових збільшилася приблизно на 9,6%, що дозволило компенсувати відставання у темпах збирання окремих пізніх культур.
Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року аграрії зібрали 40,20 млн тонн зерна з 8,77 млн га, або 76% площ. При порівнянні показників необхідно враховувати різницю в датах звітності.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху.
Валовий збір пшениці склав 26,24 млн тонн з площі 5,12 млн га, що на 15,2% перевищує показник минулого року, коли було зібрано 22,78 млн тонн. Середня врожайність збільшилася з 45,1 до 51,2 ц/га, або на 13,6%.
Урожай ячменю зріс на 23,2% — з 5,36 млн до 6,60 млн тонн. При цьому площа збирання збільшилася на 9,8% — до 1,48 млн га, а врожайність підвищилася з 39,7 до 44,5 ц/га.
Ще більш значне зростання зафіксовано щодо гороху. Його виробництво сягнуло 833,6 тис. тонн проти 660,7 тис. тонн минулого року, збільшившись на 26,2%.
Посівні площі під горохом зросли на 11,4 %, до 302,2 тис. га, а середня врожайність склала 27,6 ц/га проти 24,4 ц/га роком раніше.
Таким чином, зростання виробництва трьох основних ранніх зернових та зернобобових культур було забезпечено як збільшенням врожайності, так і розширенням окремих посівних площ.
Водночас збирання кукурудзи залишається на порівняно ранній стадії. Станом на 27 жовтня аграрії обмолотили лише 29 % прогнозованих площ, зібравши 7,89 млн тонн цієї культури.
Подальша динаміка загального врожаю зернових у 2026 році значною мірою залежатиме від результатів збирання кукурудзи, яка залишається однією з основних експортних культур України.
Україна входить до числа великих світових виробників та експортерів зернових культур. Пшениця та кукурудза становлять значну частину аграрного експорту країни, а ячмінь і горох постачаються як на внутрішній ринок, так і закордонним покупцям.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в липні-вересні 2026 року зменшив виторг від реалізації ключової продукції на 28,6% до аналогічного періоду 2025 року: зростання продажу цукру, соєвого масла та шроту, кукурудзи не змогло перекрити скорочення продажу пшениці, ріпаку та молока.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі ввечері у четвер даними, сумарно компанія реалізувала в третьому кварталі 2026 року основної продукції на 3,78 млрд грн проти 5,29 млрд грн у третьому кварталі 2025 року.
Зокрема, реалізація цукру зросла в липні-вересні в натуральному виразі на 13,8% порівняно з показниками рік тому – до 71,51 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу залишилися майже без змін – 22,23 тис. грн (тут і далі за тонну).
Водночас обсяг продажу “Астартою” пшениці в третьому кварталі впав у 21 раз – до 9,42 тис. тонн, а середня ціна – на 16,9%, до 8,211 тис. грн.
Реалізація кукурудзи, навпаки, зросла у 13,9 раза, але до значно менших обсягів – 9,67 тис. тонн на тлі збереження ціни 9,36 тис. грн.
Крім того, “Астарта” знизила продаж насіння соняшнику в липні-вересні на 30,7% – до 1,72 тис. тонн, хоча ціна його реалізації підвищилася на 17,8% – до 27,40 тис. грн.
Продажи насіння ріпаку впали на 34,4% – до 7,18 тис. тонн, але ціна зросла на 27,4% – до 29,03 тис. грн.
Продажі соєвої олії в третьому кварталі зросли на 11,8% – до 12,57 тис. тонн за збільшення ціни на 17,1% – до 54,91 тис. грн, тоді як продажі соєвого шроту впали на 20,2% – до 27,70 тис. тонн за зростання ціни на 32,5% – до 20,38 тис. грн.
Реалізація агрохолдингом молока в липні-вересні 2026 зросла на 3,7% – до 30,72 тис. тонн, але ця продукція подешевшала на 12% – до 16,75 тис. грн.
Загалом за дев’ять місяців 2026 рік “Астарта” збільшила реалізацію основної продукції на 2,3% – до 14 млрд 733,7 млн грн завдяки зростання продажу цукру, кукурудзи, соняшнику, соєвої олії та шроту, які перекрили падіння продажу пшениці та молока.
Зокрема, продаж цукру збільшився на 17,2% – до 248,82 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 11,3% – до 20,51 тис. грн.
Курс акцій “Астарти” у п’яницю з початку торгів знизився на 3,57% – до PLN29,7 за акцію.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг “Астарта” у першій половині 2026 році отримав EUR14,07 млн чистого збитку порівняно із EUR42,27 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року. Консолідований дохід за перше півріччя цього року скоротився лише на 0,1% – до EUR226,47 млн, експортні продажі склали 62% проти 61% у першому півріччі минулого року.
Затягування блокади Чорного моря може призвести до істотного скорочення посівів зернових цього маркетингового 2026/27 року (МР), насамперед кукурудзи та пшениці, аграрії можуть частково переорієнтуватися на більш вигідні у цих умовах олійні культури, заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
“Наша оцінка, що буде зменшуватися площа під зерновими, передусім під кукурудзою та пшеницею, і збільшуватиметься площа під олійними, насамперед під соєю і соняшником”, – сказав він журналістам в Києві у четвер, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Найбільше буде зменшення площ – так сьогодні виглядає – під кукурудзою: не виключаємо, що це зменшення може бути навіть у два рази”, – додав міністр.
Щодо пшениці, то він нагадав, що опитування аграріїв показало, що потенційне зменшення посівів під пшеницею становить 15-17%.
“З нашої точки зору, це відповідатиме реальності. Якщо у нас (2025/26 МР) були посівні площі 5,1 млн га – це вже і озимої, і ярої, озимої було 5 млн га, – то ми думаємо, що посівні площі (2026/27 МР) будуть 4-4,2 млн га, на ці 17% менше”, – зазначив Висоцький.
За його словами, площі під ячменем становитимуть 1,5 млн га, а під ріпаком – 1,3 млн га, з яких 0,2 млн га – ярий, що відповідає площам попереднього року.
Міністр нагадав, що в середньому в Україні основними шістьма зерновими та олійними культурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя) засівається 20 млн га.
Згідно даних Мінагрополітики, станом на 20 жовтня, аграрії засіяли озимими зерновими культурами 3,93 млн га, або 75,4% прогнозованих площ, за останній тиждень посіви збільшилися на 0,56 млн га, тоді як на аналогічну дату минулого року – 4,84 млн га, або 74% прогнозу.
Пшеницею цього року вже було засіяно 3,51 млн га (77,4% прогнозованих), озимим ячменем – 0,34 млн га (57,9%), житом – 70,7 тис. га (92,1%). Рік тому ці показники становили, відповідно, 3,44 млн га, 0,3 млн га та 60 тис. га.
Посіви озимого ріпаку у 2026/27 МР перевищили прогноз: його площа становить 1,12 млн га, або 101,4% запланованого обсягу, тоді як торік було посіяно 1,03 млн га.
Зростання врожайності стало головним чинником збільшення валового збору основних сільськогосподарських культур в Україні у 2026 році.
За даними Мінагрополітики, середня врожайність зернових та зернобобових станом на 13 жовтня сягнула 49,1 ц/га проти 43,5 ц/га роком раніше.
Найпомітніша позитивна динаміка серед основних культур зафіксована у соняшнику, пшениці, ріпаку та ячменю.
Урожайність соняшнику зросла на 17,7% — до 21,6 ц/га проти 18,4 ц/га роком раніше. При цьому площа збирання скоротилася на 12,1%, проте валовий збір все одно збільшився на 3,4% — до 7,44 млн тонн.
Пшениця продемонструвала зростання врожайності на 13,2% — до 51,1 ц/га, що дозволило збільшити валовий збір на 14,8% — до 26,15 млн тонн.
Щодо ріпаку, врожайність зросла на 12,4% — до 29,2 ц/га, а валовий збір — на 17,1%, до 3,88 млн тонн.
Ячмінь дав у середньому 44,3 ц/га проти 39,7 ц/га минулого року, тобто врожайність зросла на 11,8%. Валовий збір збільшився на 22,3% — до 6,55 млн тонн.
Позитивну динаміку також продемонстрував горох: врожайність зросла на 12,3%, а валовий збір — на 25,1%.
Інша ситуація спостерігається щодо сої та цукрового буряка. Урожайність сої знизилася на 4,5% — до 21,9 ц/га, урожайність цукрового буряка — також приблизно на 4,5%, до близько 500 ц/га.
Таким чином, у 2026 році зростання валового збору низки ключових культур забезпечується насамперед не розширенням площ, а підвищенням ефективності виробництва на гектар.
Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Станом на 23 вересня українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 741,4 тис. га, або 14,2 % від прогнозованої площі, озимим ріпаком — 958,8 тис. га, або 86,7 % від прогнозу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита – ІФ-У) засіяно 662,4 тис. га (14,6% від прогнозу), ячменем – 53,1 тис. га (8,9%), житом – 25,8 тис. га (33,6%).
Найбільші площі озимих зернових засіяно в Миколаївській області – 101 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 79 тис. га, ячменем – 22 тис. га.
У Полтавській області засіяно 91,3 тис. га, з них пшеницею та тритикале – 87,3 тис. га, житом – 4 тис. га.
У Дніпропетровській області озимими зерновими засіяно 86,3 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 84 тис. га, ячменем – 2,1 тис. га, житом – 0,2 тис. га.
Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
