Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті знизило прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР) до 12,5 млн тонн з 13,5 млн тонн, тобто на 1,0 млн тонн (на 7,4%). При цьому оцінка врожаю пшениці в Україні залишена без змін — 24,0 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів підвищено до 3,93 млн тонн із зростанням на 0,8 млн тонн.
Загалом у світі USDA підвищило прогноз виробництва пшениці у 2025-2026 МР до 844,15 млн тонн, при цьому оцінка світового експорту знижена до 221,88 млн тонн, а кінцеві запаси можуть зрости до 283,12 млн тонн. Серед основних експортерів відомство підвищило оцінку врожаю для ЄС до 145,11 млн тонн і РФ до 90,3 млн тонн, а прогноз експорту РФ збільшило до 44,5 млн тонн.
Світовий ринок пшениці увійшов у весняний період із посиленням волатильності через геополітичну напруженість на Близькому Сході та жорстку конкуренцію між ключовими експортерами, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що Чорноморський регіон залишається головним орієнтиром для світових цін, а котирування української пшениці в портах на умовах CPT наразі перебувають у діапазоні $215–222 за тонну. Попит з боку основних імпортерів у Північній Африці та на Близькому Сході залишається активним, що підтверджується готовністю покупців працювати з поточними рівнями цін навіть у періоди геополітичної невизначеності.
Водночас у країнах ЄС великі перехідні запаси зерна та слабші темпи експорту продовжують тиснути на внутрішні ціни. На цьому тлі дедалі більшу роль у формуванні світового ринку відіграють логістичні витрати та ціни на енергоносії, які безпосередньо визначають конкурентоспроможність постачальників та загальну економіку виробництва.
Серед ключових тенденцій сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали формування нової структури світової торгівлі під впливом геополітичних факторів. Аналітики прогнозують, що посилення інтересу інвесторів до сировинних активів та зміна традиційних логістичних маршрутів будуть визначальними для цінової динаміки у короткостроковій перспективі.
За вісім місяців 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 9,03 млн тонн пшениці, при цьому найбільшими покупцями стали Єгипет (2,36 млн тонн) та Алжир (1,6 млн тонн). Третє місце посіла Індонезія з 1,4 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
У першій десятці покупців української пшениці УЗА також називає Ємен із 758 тис. тонн, В’єтнам із 531 тис. тонн, Ліван із 322 тис. тонн, Іспанію із 304 тис. тонн, Туніс із 284 тис. тонн, Італію із 197 тис. тонн і Таїланд із 177 тис. тонн. Така структура поставок показує, що основними напрямками експорту для української пшениці залишаються країни Середземномор’я, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.
На початок березня митна статистика вже фіксувала експорт близько 9,1 млн тонн пшениці та 22,3 млн тонн зернових і зернобобових загалом з початку сезону. Це на 25% менше, ніж на ту саму дату попереднього маркетингового року. Для порівняння, у 2024/25 МР Україна експортувала 15,7 млн тонн пшениці та 40,6 млн тонн зернових і зернобобових загалом.
При цьому уряд України в листопаді заявляв, що не планує обмежувати експорт пшениці в поточному сезоні. За оцінкою заступника міністра економіки Тараса Висоцького, урожай пшениці 2025 року становитиме близько 23 млн тонн, а експорт у 2025/26 МР може сягнути приблизно 17 млн тонн. Це означає, що за підсумками перших восьми місяців Україна вже відвантажила понад половину очікуваного сезонного обсягу.
Зростання ролі Єгипту та Алжиру стало помітним ще в першій половині сезону. За даними Elevatorist з посиланням на аналітиків АПК-Інформ, за липень-листопад Єгипет збільшив закупівлі української пшениці до 2 млн тонн проти 664 тис. тонн роком раніше, а Алжир — до 932 тис. тонн проти 526 тис. тонн. Індонезія в той період, навпаки, трохи скоротила імпорт української пшениці — до 1,41 млн тонн.
На думку аналітичного центру Experts Club, зміна географії експорту виглядає структурною. Ще влітку українська влада прямо вказувала, що після обмежень ЄС на імпорт української пшениці частину обсягів доведеться перенаправляти на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На початку січня експорт української пшениці вже був чітко зосереджений на напрямку MENA: за перші вісім днів місяця поставки концентрувалися насамперед в Алжир, Єгипет і Ємен, тоді як активність ЄС була мінімальною.
Для України це означає, що саме ринки Єгипту, Алжиру, Індонезії та інших країн Глобального Півдня стають ключовими для монетизації врожаю та валютної виручки агросектора. Водночас така модель посилює залежність від стабільної морської логістики через чорноморський коридор, конкурентоспроможності проти російського та румунського зерна і від платоспроможного попиту в країнах-імпортерах Середземномор’я та Азії.
Ціни на пшеницю у портах Великої Одеси (базис СРТ-порт) поточного тижня почали підвищуватися, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з даними моніторингу, станом на 11 березня 2026 року ціни трейдерів на пшеницю 2 класу найчастіше становлять 10600-11000 грн/тонна СРТ-порт, що на 100-150 грн/тонна вище за показники кінця попереднього тижня. У доларовому еквіваленті ціни попиту також зросли і становлять $215-225/тонна СРТ-порт.
За інформацією аналітиків, підтримку цінам надало подорожчання зернової на базисі FOB на тлі підвищення попиту та стримування продажів аграріями, а також девальвація національної валюти щодо долара.
“Одиничні експортно-орієнтовані компанії через відсутність необхідності в терміновому формуванні обсягів для виконання раніше укладених контрактів декларували більш низькі ціни”, – констатувало агентство.
Експорт пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) очікується на рівні 17,6 млн тонн, що на 11,5% більше порівняно з попереднім сезоном, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації оцінюють валовий збір культури у поточному сезоні у 23,1 млн тонн, що на 2,9% більше проти 2024/2025 МР.
Збільшення виробництва, за інформацією аналітиків, стало можливим завдяки розширенню посівних площ до 5,1 млн га (на 4,8%), що нівелювало зниження середньої врожайності до 4,5 тонна/га через несприятливі погодні умови. При цьому поточний показник збору все ще на 6,2% поступається середньому значенню за останні п’ять років.
В УКАБ прогнозують, що зростання врожаю дозволить наростити обсяги відвантаження після падіння експорту у попередньому сезоні до 15,8 млн тонн. Основним фактором відновлення динаміки експерти називають стабільну роботу власного морського маршруту.
Водночас в Україні продовжується скорочення внутрішнього попиту, зумовлене тимчасовою окупацією територій і міграцією населення. Загальне споживання пшениці у 2025/2026 МР прогнозується на рівні 6,2 млн тонн, з яких на продовольчі потреби припаде 3,7 млн тонн, на кормові — 1,5 млн тонн, а на насіння — 825 тис. тонн.
“Український ринок пшениці демонструє адаптивність. Попри демографічні виклики та погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі. Власні потреби повністю забезпечені, а успішна робота експортних шляхів дозволяє відновити позитивну динаміку поставок і гарантувати стабільну присутність України на ключових ринках Європи, Африки та Азії”, – резюмували в УКАБ.
Україна в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine (розширення програми Grain from Ukraine) передала Пакистану 1850 тонн пшениці, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Донорами цього постачання, реалізованого спільно зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP), виступили Іспанія та Чехія.
«Передане зерно вже допомагає постраждалим громадам Пакистану, а наступні постачання посилять готовність країни до викликів сезону мусонів і сформують резерв для оперативного реагування», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
Гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine було засновано президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, а з 2025 року розпочався її новий етап – Food from Ukraine. Усього за час роботи програм понад 324 тис. тонн сільгосппродукції (пшениця, борошно, кукурудза, горох, олія) було відправлено до 19 країн Африки та Азії. На реалізацію ініціатив залучено понад $380 млн донорських коштів.
