Контейнерний термінал “Мостиська”, який розпочав роботу в середині 2022 року, обробив понад 72,4 тис. TEU вантажів у контейнерах за 2023 рік, повідомила пресслужба логістичної компанії “Лемтранс”.
Загальний обсяг вантажів оброблених контейнерним терміналом у 2023 році склав 286 тис. тонн. Близько половини, 122 тис. тонн, це зернові вантажі, 62 тис. тонн – наливні, 35 тис. тонн – генеральні, 37 тис. тонн – балк-вантажі, уточнюється в повідомленні.
Крім того, термінал у 2023 році приймав електромобілі – було вивантажено 36 контейнерів зі 108 автомобілями.
“Наявність сучасної інфраструктури та обладнання, оптимальне використання виробничих потужностей і професійний підхід працівників дали змогу у 2023 році успішно перевалити через термінал усі заявлені вантажі та встановити особисті рекорди. Ми очікуємо поглиблення інтеграції та збільшення вантажопотоку з ЄС, а також підвищення рівня контейнеризації”, – цитує пресслужба генерального директора компанії “Мостиська драй порт” Дмитра Кобзаря.
За його словами, у другому півріччі 2023 року відзначалося динамічне зростання обсягів перевалки, що позитивно позначилося на результатах роботи терміналу.
“Причиною зростання обсягів перевалки вантажів насамперед стала переорієнтація морських ліній і налагодження роботи через порти Польщі. Також одним із чинників збільшення обсягів став розвиток виробничих потужностей, надання нових послуг і високий рівень сервісу”, – зазначив він.
Експортний потік вантажів спрямовувався переважно в країни Азії, через європейські порти, а також у Польщу, Італію та Німеччину.
У компанії “Мостиська драй порт” уточнили, що капітальні інвестиції в розвиток потужностей контейнерного терміналу не припинялися 2023 року і становили 100 млн грн.
“Незважаючи на війну, ми не зупиняємося і продовжуємо інвестувати в економіку України. У 2024 році плануємо збільшити виробничі потужності терміналу завдяки розширенню експлуатованих площ для оброблення та зберігання контейнерів, а також активно розвивати контрейлерні перевезення між терміналом і країнами ЄС як альтернативу автоперевезенням”, – наголосив Кобзар.
За 2023 рік термінал перерахував до бюджетів усіх рівнів 27,66 млн грн. Тільки до державного бюджету було перераховано 15,49 млн грн, у т. ч. ПДВ – 4,65 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму понад 12 млн грн. Єдиний соціальний внесок становить 11,13 млн грн.
Сухий порт “Контейнерний термінал Мостиська” – партнерський проєкт компанії “Лемтранс” і “Реіл Транс Інвестмент”. Він розташований у безпосередній близькості від пункту пропуску “Шегині-Медика” на україно-польському кордоні. Загальна площа терміналу – 36 га. Логістичною перевагою є наявність залізничних колій 1435 мм і 1520 мм, що дає змогу розвантажувати та завантажувати поїзди, які прямують до країн Євросоюзу.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023 році перевезла 201,26 тис. двадцятифутових контейнерів (ДФЕ), що на 34% більше, ніж у 2022 році й відповідає показникам 2019 довоєнного року, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи компанії Валерій Ткачов у середу на нараді з питань розвитку інтермодальних перевезень.
За його словами, до початку повномасштабного вторгнення РФ контейнерні перевезення УЗ чотири роки зростали на 11-22%, зокрема 2021 року – на 14%, однак після повномасштабного вторгнення РФ 2022 року вони впали на 46% – до 150 тис. ДФЕ.
“Якщо ми у 2021 році вже вийшли на 279,792 тис. ДФЕ, то у 2022 році ми впали до 150 тис. ДФЕ, тобто – 46%”, – наголосив Ткачов.
Він зазначив, що швидке відновлення контейнерних перевезень у 2023 році відбулося через блокування українських морських портів.
“Якщо подивитися за сполученням, то 62% усіх контейнерних перевезень – це експорт, 19% – це внутрішні перевезення, 19% – імпорт”, – описав він ринок.
Представник УЗ додав, що найбільш популярною номенклатурою контейнерних перевезень є зерно – 49%. На другому місці йдуть чорні метали – 17%, на третьому – макухи – 14% і олія – 10%.
Ткачов наголосив, що показники 2023 року, хоч і позитивні, проте істотно нижчі від тих, що були закладені в стратегії розвитку АТ “Укрзалізниці”, яка передбачала вихід на перевезення понад 1 млн ДФЕ на рік.
Він нагадав, що з березня 2023 року в УЗ запрацювала послуга “інтермодальний поїзд”, і було відправлено майже 200 поїздів.
Водночас, зазначив заступник директора департаменту комерційної роботи, після тестування контрейлерних перевезень у грудні 2023 року до Польщі виникли проблеми з тарифікацією.
“Ми досі отримуємо рахунки від польської сторони. Була домовленість про комплексну ставку, але чомусь триває коригування з боку польських колег, тому ми зараз працюємо з польською стороною, щоб отримати єдину комплексну ставку на цю послугу, і тоді ми зможемо більш ритмічно працювати й перевозити контрейлерні поїзди”, – додав Ткачов.
Українські експортери у 2021 році вперше відправили в США і Канаду по одному морському контейнеру з замороженою малиною, ця подія важлива для вітчизняних виробників, оскільки на ринках цих країн ця ягода традиційно коштує дорожче, ніж в інших регіонах світу.
Як повідомляється на сайті Української плодоовочевої асоціації (УПОА) в понеділок, важливість цієї події для розвитку виробництва та заморозки ягоди в Україні пояснюється високим рівнем вимог до якості продукції та логістики, які українські постачальники успішно подолали цього року.
“По одній партії малини було відправлено в Канаду та в США в розмірі одного морського контейнера. Логістика тривала близько півтора місяця, а покупець залишився задоволений якістю поставленої продукції та розглядає можливість продовження співпраці з українськими постачальниками на постійній основі”, – йдеться в повідомленні асоціації.
УПОА уточнила, що більш висока імпортна ціна на ягоди в США і Канаді зумовлена жорсткими вимогами до якості продукції, для підтвердження яких українські експортери пройшли сертифікацію у FDA (The United States Food and Drug Administration).
“На США і Канаду припадає близько 80% усього глобального імпорту замороженої малини у вартісному вимірі та близько 65% у натуральному. Однак Україна традиційно експортувала заморожену малину переважно в Польщу, яка добре заробляє на реекспорті української малини в інші країни світу”, – наводить організація слова економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака.
За даними УПОА, США імпортує заморожену малину з Чилі, Мексики та Сербії, а Канада – з Чилі, Сербії, США та Мексики.
Орієнтовна вантажопідйомність стандартного контейнера 40-футового морського контейнера – 27 тонн.
“Відповідно, для України, яка входить до п’ятірки найбільших світових експортерів замороженої малини, дуже важливо закріпитися на цих двох найважливіших ринках збуту. Особливо це важливо на тлі очікуваного зростання обсягів виробництва всіх видів ягід у 2022-2024 рр. Залишається сподіватися, що зростатиме не лише обсяг, а і якість вироблених ягід”, – підсумувала асоціація в повідомленні.
Згідно з даними на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, в 2020 році Україна виробила 35 тис. тонн малини, посівши сьоме місце у світі за обсягами її виробництва. 89% цієї ягоди було вирощено в господарствах населення.
Минулого року Україна експортувала 539 тонн малини, що становить 2% від загального обсягу її виробництва. При цьому практично єдиним споживачем української свіжої малини була Польща.
