Директор Національної розвідки США Тулсі Габбард заявила про виявлення доказів багаторічного фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу, зокрема в Україні.
«Після місяців пошуків у фондах та файлах розвідувального співтовариства директор Національної розвідки Тулсі Габбард розкриває нові докази тривалого фінансування урядом Сполучених Штатів понад 120 біолабораторій у більш ніж 30 країнах», – йдеться в повідомленні Офісу директора Національної розвідки США.
Згідно з повідомленням, частина лабораторій, що фінансуються урядом США, працювала або продовжує працювати з небезпечними та висококонтагіозними патогенами, а в окремих випадках проводила дослідження щодо посилення функцій патогенів (gain-of-function).
В Офісі директора Національної розвідки також заявили, що серед таких об’єктів є лабораторії в Україні, які, за оцінками американської розвідки, могли бути вразливими до ризиків захоплення, пошкодження або атак на тлі російсько-української війни.
За словами Габбард, інформація про існування, місцезнаходження та фінансування цих лабораторій тривалий час приховувалася від громадськості.
«Політики, так звані медичні працівники, такі як доктор Фаучі, та представники команди національної безпеки адміністрації Байдена брехали американському народу про існування біолабораторій, що фінансуються та підтримуються США», – цитує Габбард прес-служба відомства.
Вона також повідомила, що видала нові вказівки розвідувальному співтовариству щодо посилення збору інформації про такі лабораторії та пов’язані з ними установи за кордоном.
У повідомленні зазначається, що нові дані містять також інформацію про клінічні випробування, що проводилися в цих установах, що, на думку відомства, викликає етичні, фінансові та питання безпеки.
Як повідомляється, президент США Дональд Трамп 25 травня 2025 року підписав указ про припинення федерального фінансування досліджень щодо посилення функцій патогенів у всьому світі.
Варто зазначити, що ці дані Габбард оприлюднила за кілька днів до своєї відставки.
Як повідомлялося, директор Національної розвідки США Тулсі Габбард йде у відставку з посади, щоб підтримати свого чоловіка в його боротьбі з «надзвичайно рідкісною формою раку кісток», повідомляє Fox News. Очікується, що її останній робочий день в Офісі директора національної розвідки (DNI) припаде на 30 червня.
Джерело: https://www.dni.gov/index.php/newsroom/press-releases/press-releases-2026/4163-pr-10-26
Державний Ощадбанк збільшив кредитний портфель групи компаній МХП на 500 млн грн, надавши бланковий ліміт для поповнення обігових коштів, повідомила фінустанова у середу.
Як повідомив банк у пресрелізі, з урахуванням нового фінансування загальний обсяг коштів, наданих МХП у межах генерального кредитного договору, перевищив 2,66 млрд грн.
“Для компаній, що демонструють високий рівень фінансового управління, Ощадбанк готовий пропонувати не лише масштабні ліміти, а й гнучкі інструменти фінансування без заставного забезпечення”, – зазначив директор департаменту корпоративного бізнесу банку Сергій Черніков.
Зазначається, що новий бланковий ліміт дасть змогу компанії фінансувати поточну діяльність, підтримувати виробничі цикли та виконувати зобов’язання перед партнерами.
Як повідомлялося, кредитний портфель Ощадбанку за перший квартал 2026 року збільшився на 2,5%, або на 3,14 млрд грн, – до 130,59 млрд грн, зокрема кредити юридичним особам – на 1,9%, до 102,74 млрд грн.
За даними Нацбанку, станом на 1 квітня 2026 року держбанк із чистими активами 500,9 млрд грн посідав 2-е місце серед 58 банків країни.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні, займається також виробництвом зернових, олії та продуктів м’ясопереробки. Виробничі потужності агрохолдингу розташовані в Україні та країнах Південно-Східної Європи.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 квітня схвалив надання корпоративній групі Rozetka EUR25 млн довгострокового кредиту, зокрема EUR20 млн для ТОВ “Розетка.уа” в Україні та EUR5 млн для Rozetka EU LLC у Польщі, йдеться в матеріалах фінустанови.
Як зазначається, EUR10 млн із цієї суми передбачено на фінансування оборотного капіталу українських і польських операцій групи, ще до EUR15 млн банк може надати на оборотний капітал та потенційні капітальні інвестиції в Україні й Польщі.
Проєкт отримає часткове покриття ризику перших збитків від Європейського Союзу у межах інвестиційної програми для України (UIF), що підтримує “зелені” інвестиції в ключових секторах економіки та сприяє відновленню під час війни.
За оцінкою банку, проєкт також сприятиме реінтеграції ветеранів та інших вразливих груп, а “зелена” складова фінансування передбачає закупівлю енергоефективної побутової техніки.
Кредит забезпечить групі Rozetka довший фінансовий ресурс, недоступний на місцевому ринку, підтримає розвиток її польського напряму на ранньому етапі та допоможе посилити HR-політики, розвиток навичок і участь жінок у компанії.
Як повідомлялося із посиланням на YouControl, компанії корпоративної групи Rozetka за січень-вересень 2025 року отримали сумарно 30,2 млрд грн виторгу, що становить 76% загальної виручки 10 найбільших онлайн-ритейлерів.
Rozetka засновано 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними. Пізніше співвласником компанії став фонд під управлінням Horizon Capital. Нині компанія працює як мультикатегорійний онлайн-маркетплейс і розвиває мережу власних магазинів.
Європейський банк реконструкції та розвитку другий рік поспіль встановлює рекорди з виділенняфінансування Україні: у 2025 році воно склало EUR2,9 млрд після EUR2,4 млрд у 2024 році, йдеться у пресрелізі банку у четвер.
“Енергетична безпека склала понад EUR1,2 млрд фінансування ЄБРР Україні у 2025 році… І другий рік поспіль понад 90% проектів та 57% його інвестицій були спрямовані на приватний сектор”, – зазначається в інформації.
Відповідно до неї, у 2025 році ЄБРР виділив рекордні EUR1,2 млрд через партнерські фінансові установи в Україні, включаючи EUR550 млн в рамках Програми сприяння торгівлі.
Банк також надав EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
Загалом з 2022 року ці програми дозволили надати понад EUR2,4 млрд нового кредитування в рамках 30 тис. субкредитів українським підприємствам, переважно малим та середнім підприємствам (МСП).
Окрім того банк зосередився на підтримці розвитку навичок та зайнятості в Україні, що дозволило фінансовим установам-партнерам розробити спеціалізовані кредитні продукти, що мобілізують фінансування для ветеранів та підприємств, керованих ветеранами.
Як зазначив журналістам перший віцепрезидент ЄБРР Грегорі Гайєтт, який перебував в Києві з візитом цього тижня, саме проблема кадрів та їх якості наразі виглядає найбільш важливою для компаній, навіть актуальнішою, аніж забезпечення їх електроенергією.
У 2025 році в рамках програм з банками-партнерами ЄБРР підтримав для реінтеграції ветеранів 111 субкредитів на загальну суму EUR12,2 млн.
За розрахунками ЄБРР, він є найбільшим постачальником послуги розподілу ризиків за кредитними портфелями поза державними програмами.
ЄБРР наголосив, що збільшення фінансування України стало можливим за рахунок додаткових його форм та допомоги партнерів. Так у 2025 році це включало значні донорські гранти та торговельне фінансування на суму EUR600 млн, тоді як основні інвестиції ЄБРР склали рекордні EUR2,3 млрд.
Згідно з релізом, загалом з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року банк виділив країні EUR9,1 млрд, у тому числі майже EUR3,3 млрд на енергетичну безпеку.
За цей час ЄБРР мобілізував EUR3,4 млрд донорських коштів для України, включаючи нефінансовані гарантії, з яких EUR904 млн забезпеченого фінансування було підписано у 2025 році.
Додаткові EUR20 млн було мобілізовано у 2025 році через багатосторонні донорські фонди, що дозволило інвестувати в різноманітні проекти по всій країні, зауважив ЄБРР.
“Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та вже працюємо з урядом, щоб закласти основу для реконструкції”, – наводяться в релізі слова президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
Згідно з ним, банк продовжуватиме надавати Україні щонайменше EUR1,5 млрд на рік під час війни, з можливістю подальшого збільшення після початку реконструкції. Ці наміри підкріплені угодою 2023 року про збільшення сплаченого капіталу ЄБРР на EUR4 млрд, що забезпечує надання підтримки Україні. Збільшення капіталу вже здійснено на 95%.
В релізі також зазначається, що окрім фінансування ЄБРР продовжує підтримувати реформаторські зусилля України та підготовку до ефективного освоєння величезного обсягу фінансування, яке, як очікується, принесе відновлення. Для цього банк бере участь у підготовці проектів, включаючи багатонаціональну ініціативу Ukraine FIRST, оголошену у 2025 році, яка має на меті прискорити відновлення критичної інфраструктури України шляхом оптимізації та координації підготовки масштабних проектів.
Загалом у 2025 році у всіх регіонах ЄБРР річні інвестиції банку зросли до EUR16,8 млрд, що також є рекордом, з EUR16,6 млрд у 2024 році. Очікується, що повні фінансові результати банку будуть оголошені навесні.
ЄБРР було засновано 1991 року. Згідно з даними на кінець 2024 року, за час своєї роботи фінустанова схвалила 624 проєкти для України на суму EUR22,15 млрд, з яких видідено було EUR14,14 млрд. Поточний портфель на кінець 2024 року складав 241 проєкт на EUR6,13 млрд.
Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
Чисельність персоналу в сфері досліджень і розробок (R&D) в Україні за роки незалежності скоротилася в рази, а витрати на науку в частці ВВП опустилися до одного з мінімальних рівнів, повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів».
Згідно з наведеними в матеріалі даними, частка витрат на дослідження і розробки у ВВП України в останні роки становить близько 0,33%, тоді як у 2010 році оцінювалася в 0,75%. В абсолютному вираженні витрати на R&D у 2023 році вказані на рівні 21,35 млрд грн.
Автори матеріалу зазначають, що кадрова база науки деградує на тлі низького фінансування та статусу професії: чисельність працівників, зайнятих у R&D, знизилася з понад 400 тис. осіб у 1991 році до 63,8 тис. у 2024 році. У публікації також наводиться приклад рівня оплати праці – зарплата старшого наукового співробітника НАН України оцінюється в 13 034 грн.
Окремо в матеріалі згадується вплив війни: з посиланням на звіт UNESCO вказується, що в результаті російської агресії 12% вчених були змушені емігрувати або переміститися всередині країни, при цьому близько 30% почали працювати віддалено.
Як зазначається, паралельно посилюється проблема старіння кадрів: найбільш численна вікова група в науці – вчені старше 65 років, а частка дослідників у віці 55+ оцінюється приблизно в 40%.
Experts Club також описує ініціативи держави щодо підтримки кадрового потенціалу науки, в тому числі концепцію «Національна система дослідників України», і перераховує запропоновані заходи – виконання норми про фінансування науки на рівні 1,7% ВВП, підвищення оплати праці вчених і розширення конкурсного фінансування наукових колективів.
Автор матеріалу – Володимир Хаустов, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; джерело – інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів» та авторський матеріал Хаустова, розміщений на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна – https://interfax.com.ua/news/blog/1134413.html
