Міністерство у справах ветеранів України повідомляє, що жовтневий етап програми «Ветеранський спорт» не відбудеться, а відомство працює над її продовженням у 2027 році.
«Україна продовжує жити в умовах повномасштабної війни та складної економічної ситуації. Головним пріоритетом державних видатків залишається оборона країни. У цих умовах можливості державного бюджету для фінансування інших напрямків обмежені. Водночас попит на програму «Ветеранський спорт» виявився значно вищим, ніж очікувалося», – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що у 2026 році на неї спочатку було передбачено 600 млн грн – виходячи з розрахунку на 100 тис. отримувачів щокварталу. Відповідно, за три квартали очікувалося близько 300 тис. заявок, однак програмою скористалися понад 800 тис. разів.
Через такий попит протягом року на програму додатково спрямовувалися кошти, і загалом у 2026 році було здійснено виплат на суму понад 1,2 млрд грн – більш ніж удвічі більше, ніж спочатку передбачалося.
«Таким чином, програма вже охопила стільки учасників, скільки дозволяє бюджет на цей рік. На виплати було спрямовано всі передбачені кошти, у тому числі й ті, що повернулися за попередні періоди. Оскільки наявні фінансові ресурси вичерпано, для проведення жовтневого етапу необхідне додаткове фінансування. Однак на даний момент можливості виділити на нього кошти з державного бюджету немає. Тому, на жаль, у жовтні новий етап подання заявок у додатку «Дія» відкриватися не буде, а виплати в розмірі 1 500 грн у рамках цього етапу проводитися не будуть», – констатували в міністерстві.
Водночас Мінветеранів заявляє, що працює над тим, щоб у 2027 році перевести програму з експериментального формату на постійну основу.
Як повідомлялося, 3 січня 2025 року Кабінет міністрів схвалив експериментальний проєкт щодо запровадження щоквартальної допомоги у розмірі 1,5 тис. грн на заняття спортом для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Подати заявку на отримання коштів учасникам бойових дій щоквартально можна було через додаток «Дія».
Європейський банк реконструкції та розвитку може надати EUR600 млн на оздоровлення балансуючого ринку електричної енергії, заявив перший віцепрем’єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Українським енергокомпаніям необхідні EUR600 млн фінансування для оздоровлення балансуючого ринку. Надзвичайно цінуємо участь ЄБРР у цьому процесі й розраховуємо на підтримку банком цієї реформи”, – написав він у Телеграм-каналі.
За словами першого віцепрем’єра, сторони також обговорили пріоритети подальшої співпраці за всіма напрямками. Наразі Україна спільно з ЄБРР реалізовує 13 проєктів у сфері енергетики, які охоплюють практично весь енергетичний ланцюг – від видобутку та постачання газу до генерації та передачі електроенергії, а також проєктів у гідро- та відновлюваній енергетиці. Загальна вартість портфеля – понад EUR3 млрд.
Крім того Шмигаль та Рено-Бассо скоординували подальшу співпрацю для залучення нових внесків на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС під час Конференції донорів, яку планується провести у листопаді в Парижі.
Міністерство оборони України оцінює зростання витрат на оборону у 2027 році до $175 млрд зі $155 млрд у 2026 році, в урядовому проєкті державного бюджету поки закладено $100 млрд, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев у бюджетній дискусії, організованій Центром економічної стратегії того тижня.
“Потреба $70 млрд є. І тут різні інструменти мають включатися, зокрема співпраці з міжнародними партнерами, щоб не просто фінансування залучати, а й різними інструментами, які працювали протягом 4 років: “Рамштайн”, PURL і всі інші механізми, які пов’язані з залученням безпосереднього озброєння”, – зазначив перший заступник міністра.
Він наголосив, що під час планування видатків на оборону у проєкті держбюджету-2027 Мінфін суттєво змінив підходи порівняно із попередніми роками, коли на самому початку вони закладалися нижче від потреб.
“Зараз ми ситуацію змінили і збільшили ресурс на сектор оборони вже безпосередньо зараз: збільшено ресурс на 518 млрд грн – тобто це від 4,4 трлн до 4,9 трлн грн наступного року”, – сказав Єрмоличев.
Перший заступник міністр пояснив, що у державному бюджеті-2026 наразі не відображено додаткові 300 млрд грн на виплату грошового забезпечення, яке підвищили з 1 липня, та пов’язані із обороною соціальні виплати, які будуть профінансовані за рахунок внутрішні джерел, але в збільшених на 518 млрд грн оборонних видатках проєкту держбюджету-2027 на 2027 рік ці 300 млрд грн вже закладено.
Водночас він уточнив, що розрахунки здійснено без урахування фактору збільшення чисельності військових, який складно спрогнозувати.
“Тому ми надіємося, що на початок року ми вийдемо більш-менш стабільно. Плюс ми збільшили ресурс на Резервний фонд під Міністерством фінансів: в цей рік ми входили по загальному фонду близько 140 млрд грн, то на наступний рік ми вже заклали по загальному фонду 200 млрд грн”, – підсумував Єрмоличев.
Як повідомлялося, дефіцит фінансування на заявлену Міноборони потребу у $155 млрд на війну 2026 рік до останнього часу оцінювався у $27 млрд, але прем’єр-міністр Сергій Корецький та Мінфін заявили, що $7 млрд або біля 300 млрд грн з цієї суми знайдено за рахунок внутрішніх ресурсів, зокрема Резервного фонду Мінфіну.
Щодо наступного року, то, за даними агентства “Інтерфакс-Україна“, з $70-75 млрд витрат на війну, які не покриті держбюджетом, щодо $20 млрд є бачення джерел фінансування, тоді як решта ще потребує пошуку.
Українська корпорація з виноградарства та виноробної промисловості «Укрвинпром» і державний «Укргазбанк» уклали угоду про співпрацю, спрямовану на підтримку розвитку української виноробної галузі, реалізацію спільних проєктів, розвиток винного туризму та впровадження сучасних фінансових інструментів для підприємств галузі, повідомила корпорація.
Як повідомив у коментарі «Інтерфакс-Україна» генеральний директор «Укрвинпрому» Володимир Кучеренко, мета угоди — створення можливостей для подальшої співпраці та доступу виноробів до фінансових інструментів банку.
Угода не передбачає фіксованої суми фінансування. Доступ підприємств галузі до фінансових інструментів банку здійснюватиметься за потреби та в рамках конкретних проєктів відповідно до умов банківських програм.
«Для нас важливо, що саме ця домовленість відкриває додатковий інструмент підтримки наших виноробів та підприємств галузі. За окремими напрямками цієї співпраці ви побачите конкретні результати, думаю, вже найближчим часом, навіть до кінця цього року», – сказав він.
За словами Кучеренка, співпраця також охоплюватиме розвиток винного туризму та збереження української виноробної культурної спадщини.
«Ми бачимо необхідність відродження, збереження, вивчення та реставрації так званого Мазепинського винного погребу. Ми бачимо й інші напрямки, які зараз вивчаємо. Сподіваємося, що за допомогою «Укргазбанку» та інших меценатів нам вдасться відродити нашу українську виноробну спадщину. І не тільки відродити та зберегти, а й примножити досягнення наших виноробів», – зазначив Кучеренко.
Він додав, що «Укрвинпром» відкритий для співпраці з усіма учасниками ринку. На першому етапі корпорація планує допомагати своїм членам отримувати доступ до спеціальних програм, розроблених спільно з банком, а також інформувати учасників ринку про доступні можливості.
Угода була укладена 18 вересня під час V Міжнародного форуму «Українське вино – частина світової культурної спадщини. Від Трипілля до наших днів» у Києві. Однією з тем форуму були можливості фінансування інвестицій у виноробство та винний туризм.
Як повідомляє Fixygen, ТОВ «Сіроко-Фінанс», яке надає послуги факторингу та кредитує фізичних осіб, а 20% акцій якого опосередковано контролює один із найбільших власників на українському фінансовому ринку Сергій Тігіпко, повністю розмістило випуск облігацій серії «С» на 50 млн грн без проведення публічного розміщення.
Як зазначено в інформації на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), вона зареєструвала звіт про результати емісії 18 серпня цього року, тоді як спочатку цей випуск було зареєстровано 17 липня цього року.
Номінал однієї облігації – 1 тис. грн. Інформація про інші параметри випуску серії «С» поки що відсутня.
У липні 2025 року НКЦБФР зареєструвала звіт про емісію дебютного випуску п’ятирічних облігацій «Сіроко Фінанс» серії «А» на суму 20 млн грн з піврічною офертою та процентною ставкою 17% річних у перші півроку обігу з щоквартальною виплатою відсотків. У списку зі 141 особи, які є учасниками розміщення облігацій, було зазначено 132 фізичні особи, серед яких — Олександр Бандурко, Сергій Белашов, Ігор Воронін, Анатолій Голубченко, Андрій Губський, Раджів Гупта, Олесь Довгий, Володимир Дубей, Володимир Жмак, Володимир Загорій, В’ячеслав Капустін, Олександр Кацуба, Сергій Корецький, Ігор Ніконов, Лев Парцхаладзе, Ілля Рибчич, Сергій Тігіпко, Георгій Цагареїшвілі, Павло Царук, Олександр Шлапак, Михайло Шелемба.
У лютому 2026 року НКЦБФР зареєструвала звіт про емісію п’ятирічних облігацій «Сіроко Фінанс» серії «B» на суму 30 млн грн, також із піврічним терміном погашення та процентною ставкою 17% річних у перші півроку обігу з щоквартальною виплатою відсотків. Серед учасників розміщення було зазначено більше компаній, зокрема з групи «ТАС».
У рішеннях про емісію цих двох випусків зазначалося, що залучені кошти планується спрямувати на надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту. На наступні періоди ставка була збережена на рівні 17% річних.
Згідно з даними ресурсу YouControl, за перше півріччя 2026 року «Сіроко Фінанс» збільшила виручку в 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 138,01 млн грн, її чистий прибуток зріс на 49,9% — до 10,09 млн грн.
Станом на кінець серпня цього року Наталії Гордієнко належало 49,96% у капіталі компанії, Роману Катеринчику – 30,04%. Тігіпко опосередковано контролював 20%.
З метою допомоги Україні відремонтувати та зміцнити свою енергетичну інфраструктуру напередодні чергової зими під атаками РФ Канада оголосила про нову підтримку.
Відповідні оголошення відбулися під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади та зустрічі із канадським прем’єром Марком Карні
Як повідомляється на сайті Офісу очільника уряду Канади, канадська сторона надасть Європейському банку реконструкції та розвитку нових кредитних гарантій на суму майже 435 мільйонів канадських доларів США для підтримки енергетичної безпеки, включаючи закупівлю газу взимку та генератори вторинної енергії для виробництва електроенергії під час дефіциту.
Канада виділяє 200 млн канадських доларів у вигляді пільгових кредитів через Export Development Canada для підтримки відбудови України. Як наголошують в уряді прем’єра, це допоможе Україні відремонтувати критично важливу інфраструктуру, надаючи канадським компаніям можливість підтримувати критично важливі проекти.
Пакет підтримки передбачає надання додаткових 10 млн канадських доларів до Фонду підтримки енергетики України, що в цілому становить $100 млн, для підтримки енергетичної інфраструктури України, включаючи закупівлю та постачання критично важливого енергетичного обладнання для підвищення стійкості українців до енергетичних потрясінь.
Крім того, оголошено про надання 2 млн канадських доларів Спільній робочій програмі Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) для підтримки розвитку енергетичних ресурсів України. Це фінансування зміцнить енергетичну стійкість України, забезпечить регуляторну підтримку та просуватиме проекти чистої енергетики.
