Першу в Україні комунальну спеціалізовану автошколу для ветеранів та ветеранок з порушеннями опорно-рухового апарату відкрито у Києві, у першому наборі наразі 17 слухачів, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Відкрили у столиці першу в Україні комунальну спеціалізовану автошколу для ветеранів та ветеранок з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, зокрема внаслідок ампутацій кінцівок. Це ще один важливий елемент міської системи підтримки Захисників і Захисниць”, – написав він у Телеграмі у вівторок.
Мер зазначив, що автошкола вже пройшла експертизу навчального класу, для практичних занять на категорію В отримали спеціально обладнані авто.
“На мій запит їх надав Благодійний фонд родини Джуринських. Дякую за підтримку! Висловлюю подяку й сервісному центру МВС – за супровід і допомогу в реалізації цього проєкту”, – зазначив Кличко.
За його словами, наразі сформовано перший набір із 17 ветеранів. Тут можна навчитися керувати авто з нуля, отримати посвідчення водія або, якщо людина вже мала водійський досвід до поранення, пройти перепідготовку та опанувати керування автівкою з адаптивним обладнанням, зокрема з ручним керуванням. Навчання проводять атестовані інструктори. Важливий принцип – “рівний – рівному”. Серед інструкторів – ветерани, які пройшли необхідну підготовку, склали іспити та отримали право навчати інших. Для тих, кому складно самостійно дістатися до місця навчання, передбачена транспортна послуга Київ Мілітарі Хабу.
“Надалі розширюватимемо перелік навчальних програм. У перспективі курси будуть відкриті для всіх людей з інвалідністю, які потребують спеціалізованого навчання”, – повідомив Кличко.
Кличко також зазначив, що наразі формується комплексний підхід до автомобільної мобільності ветерана. Зокрема, після завершення навчання місто може допомогти частково компенсувати придбання авто, частково компенсувати його переобладнання відповідно до індивідуальних потреб людини та допомогти з перекваліфікацією і працевлаштуванням.
В Україні безбар’єрність дедалі частіше розглядають не як формальну вимогу до інфраструктури, а як системну умову повернення ветеранів і людей з інвалідністю до активного життя, роботи, освіти та участі в розвитку громад.
Про це йдеться в матеріалі платформи Events.org.ua, присвяченому Всеукраїнському тижню безбар’єрності, який відбувся у травні 2026 року.
Ініціатива виникла з особистого досвіду ветерана Вадима Гончаренка з позивним “Кінолог”, який після поранення пересувається на кріслі колісному. Його син Артем Гончаренко та команда проєкту наголошують, що для людей з інвалідністю бар’єрами стають не лише очевидні перешкоди, а й десятки дрібних рішень у міському просторі: сходи без альтернативи, небезпечні пандуси, бордюри, вузькі двері, відсутність ліфтів або неправильно спроєктована тактильна плитка.
За словами організаторів, саме такий досвід показує, що безбар’єрність не може формуватися через “метод тестувань і помилок” самих людей з інвалідністю. Кожне неправильне архітектурне або сервісне рішення може означати для них ризик падіння, травми, додаткового болю або ускладнень.
У межах Всеукраїнського тижня безбар’єрності акцент було зроблено не на деклараціях, а на практичних діях. До ініціативи долучилися Київський національний університет будівництва і архітектури, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, НУБіП, НУФВСУ, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київська міська служба зайнятості, Інститут ветеранів КНУБА, Ветеранський Кластер України, Агенція відбудови України, бізнес-партнери та громадські організації.
У травні-червні також стартувало навчання “Права людей з інвалідністю”, метою якого організатори назвали не лише підвищення обізнаності, а зміну підходів до ухвалення рішень. У програмі робився акцент на недискримінаційних процедурах, коректній комунікації та практичному розумінні потреб людей з інвалідністю.
Окремий блок був присвячений оцінці доступності міського простору. 26 травня у мікрорайоні Теремки-2 учасники разом з людьми на кріслах колісних пройшли реальні маршрути, щоб визначити, де формальна доступність не працює, а які рішення потребують негайної зміни. За підсумками цієї роботи разом із групою компаній Mlyn та архітектурним бюро Shaw були напрацьовані передпроєктні рішення для КНУБА та НУФВСУ.
Ще одним напрямом стала тема Smart City. Організатори наголошують, що розумне місто без безбар’єрності перетворюється на сервіс лише для частини мешканців. Тому цифрові рішення, навігація, транспорт і міські сервіси мають проєктуватися з урахуванням потреб ветеранів, людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дітьми та інших груп населення.
Для співробітників ЦНАПів Києва було проведено окремий тренінг щодо роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю, кризової комунікації та використання AI-інструментів у сервісній роботі. Організатори також визначили наступні напрями підготовки: безпека і домедична допомога.
Практичні тренінги з домедичної допомоги та дій при епілептичних нападах провів невролог Денис Бойчук. Учасники ініціативи підкреслюють, що безбар’єрність стосується не лише фізичного простору, а й готовності людей правильно діяти у критичних ситуаціях.
За оцінкою організаторів, в Україні вже є експертиза, партнерства і практичний досвід для розвитку безбар’єрного середовища, однак така робота не може обмежуватися окремими заходами. Вона має стати щоденною частиною управлінських, освітніх, архітектурних і сервісних рішень.
Окремо в матеріалі наголошується, що Інститут ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА та Ветеранський Кластер України продовжують розвивати освітні можливості для ветеранів, захисників та членів їхніх родин. Йдеться про навчання, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру, аспірантуру, психологічну підтримку, реабілітацію та участь у проєктах з відновлення України.
Серед університетів-партнерів ініціативи – КНУБА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Полтавська політехніка, Прикарпатський національний університет, НУБіП, Дрогобицький педагогічний університет, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
Організатори підкреслюють, що під “безоплатним навчанням” мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається у стандартні терміни базової вступної кампанії.
Всеукраїнський тиждень безбар’єрності показав, що для післявоєнної України доступність має стати не окремим соціальним напрямом, а складовою економічного відновлення, ринку праці, освіти, міського планування і сервісної політики. З урахуванням кількості ветеранів та людей, які повертаються до цивільного життя після поранень, такі рішення матимуть прямий вплив на зайнятість, якість життя і спроможність громад до відновлення.
GONCHARENKO, безбар’єрність, ветеран, ВІДНОВЛЕННЯ, доступність, інвалідність
2,76 млрд грн штрафів за відсутність людей з інвалідністю у штаті
Загалом 8,7 тисячі компаній отримали штраф за це порушення
317 тисяч грн штрафу, у середньому, отримали роботодавці, які не працевлаштували людей з інвалідністю торік за даними Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Понад 8,6 тисячі компаній отримали такі штрафи на загальну суму понад 2,76 мільярда гривень. Загалом наразі в Україні 88 705 компаній, що мають від 8 працівників та підпадають під обов’язковий норматив створення робочих місць для людей з інвалідністю.
317 тисяч гривень штрафу, у середньому, мають сплатити роботодавці, які не працевлаштували людей з інвалідністю торік. За рік середня сума штрафу зросла на 20%.
Так, 8 697 роботодавцям, які не виконали норматив, було нараховано санкції на загальну суму 2,76 мільярда гривень. Це близько 10% від усіх роботодавців, які мали працевлаштувати людей з інвалідністю за підсумками 2025 року. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.
Загалом 88 705 компаній, що мають від 8 працівників, підпадали під обов’язковий норматив створення робочих місць для людей з інвалідністю торік. Це на 2% менше, ніж у 2024 році.
https://opendatabot.ua/analytics/sanctions-unemployed-disabledpeople
У столичному прем’єр-готелі “Русь” 12-13 вересня відбулась важлива подія – форум «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі гуманітарного реагування під час війни». Ідея заходу полягала в об’єднанні представників організацій людей з інвалідністю з різних областей України, представників міжнародних організацій, кластерів, Агенцій ООН з метою:
В рамках вирішення цих питань були організовані тематичні дискусії, зокрема, щодо покращення доступу людей з інвалідністю, з функціональними порушеннями, людей похилого віку до основних послуг на рівні громад під час воєнних дій та надзвичайних ситуацій, надання багатоцільової грошової допомоги, залучення та включення організацій людей з інвалідністю до розробки політик, стратегій гуманітарного реагування та інші.
Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, виступаючи на форумі, запропонувала представникам організаціям людей з інвалідністю, міжнародним організаціям організацій увійти до складу Координаційних центрів підтримки цивільного населення при обласних військових адміністраціях (ОВА).
“Ми маємо зосередити фокус уваги на роботі з організаціями, які допомагають людям з інвалідністю. Також закликаю міжнародні організації активно допомагати вразливим категоріям населення і наступного року”, – наголосила вона.
В свою чергу, голова Національної асамблеї людей з інвалідністю України Валерій Сушкевич підкреслив значимість включення людей з інвалідністю до політики гуманітарного реагування під час війни.
За його словами, понад 20 років Національна асамблея людей з інвалідністю, як і багато інших організацій тісно співпрацюють з органами влади та міжнародними партнерами над покращенням життя, реалізацією прав людей з інвалідністю, людей поважного віку.
“Проте, війна змусила нас максимально зосередитись на питаннях гуманітарної підтримки цих людей, тому що це реальна соціальна біда для тисяч, тисяч людей з інвалідністю”, – зазначив Валерій Сушкевич.
Він підкреслив, що План гуманітарного реагування на 2024 рік для України повинен стати прикладом включення та участі громадських організацій людей з інвалідністю в процесі прийняття рішень.
Старша радниця з гендерних питань координаторки системи ООН в Україні Аннелі Пеппер висловила свою підтримку зусиллям, спрямованим на інтеграцію людей з інвалідністю, людей похилого віку в гуманітарну .
“Цей форум – дуже важлива подія для України з точки зору прав людей з інвалідністю. Україна має значний прогрес в цьому напрямку, але все ще є куди рости, і значна частина проявів нерівності по відношенню до цих верств населення були посилені повномасштабним вторгненням”, – зазначила вона.
Пані Пеппер також додала, що під час місій та візитів, які вона здійснювала разом із Координаторкою системи ООН в Україні, було виявлено багато нагальних проблем для людей з інвалідністю на прифронтових територіях.
“У багатьох випадках ці люди не хочуть евакуюватися, тому що побоюються, що там, куди вони поїдуть, вони не матимуть доступу до послуг, яких потребують, до догляду, який їм потрібен”, – підкреслила представниця ООН.
За її словами, домогосподарства, в яких є людина з інвалідністю, ще до повномасштабного вторгнення відчували фінансову скруту, та не могли повністю задовольнити свої потреби в охороні здоров’я та в засобах до існування, а зараз ця ситуація загострилася.
“ООН співпрацює з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю та іншими українськими організаціями, щоб переконатися, що коли ми говоримо про основні проблеми, то це виходило від самих людей. Саме від спільноти людей з інвалідністю, тому що ви є експертами в тому, що повинно відбуватися. Ви знаєте, як ми можемо покращити наші послуги”, – зазначила вона.
Форум “Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни” організовано Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги, спрямованого на підвищення доступності політичного та суспільного життя, а також повного включення всіх громадян у демократичний процес. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди IFES.
Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше.
Валерій Сушкевич, інвалідність, ІНКЛЮЗІЯ, люди з інвалідністю, НАІУ
52% роботодавців вважають, що психологічні проблеми та особливості поведінки заважають працевлаштуванню ветеранів з інвалідністю, свідчить дослідження благодійного фонду “Ти – з нами”.
Зокрема, на запитання, які особливості ветеранів з інвалідністю заважають їхньому працевлаштуванню, 24% роботодавців відповіли, що немає жодних особливостей, 52% зазначають психологічні проблеми, особливості поведінки, 19% – алкоголізм і вживання наркотиків, а 5% вважають, що ветерани з інвалідністю повинні отримувати допомогу від держави, щоб не було потреби працювати.
Також на запитання, які стимули необхідні роботодавцю від держави для працевлаштування ветерана з інвалідністю, респонденти найчастіше називали: компенсацію витрат на обладнання робочих місць для потреб співробітника з інвалідністю; пільги зі сплати ЄСВ; субсидії за кожного такого працевлаштованого співробітника.
Дослідження проводили у квітні-липні 2023 року. Під час дослідження було опитано 468 керівників і власників малих, середніх і великих підприємств у всіх регіонах країни та різних галузях економіки. Опитування проводилися в умовах анонімності шляхом телефонного анкетування. Зазначається, що 18% опитаних підприємств мають понад 100 співробітників, 28% – до 100 співробітників і 54% – до 20 співробітників.
ветеран, інвалідність, працевлаштування, психологічні проблеми, роботодавець
У с.Віта-Поштова на базі Національної академії внутрішніх справ (Навчально-науковий інститут №1) розпочала роботу інклюзивна автошкола, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Як зазначається в повідомленні на сайті КМДА, “в автошколі люди з інвалідністю можуть отримати послуги з вивчення теорії та здобути практичні навички керування автомобілем; скласти теоретичний та практичний іспити, після чого отримати водійське посвідчення”.
Також за потреби, люди можуть перевчитися або отримати навички керування автомобілем з ручним керуванням.
Крім того, можливе, як і індивідуальне навчання, так і в складі змішаних груп, і також є можливість навчатися теорії онлайн. Навчальні програми автошколи адаптовані до потреб людей з інвалідністю, навчання і складання іспитів відбуватимуться в інклюзивних приміщеннях.
Загалом для навчання виділяються 11 тижнів, з яких 4 тижні – теорія, 7 – практика. В одній групі навчаються до 30 осіб.
Для вступу до автошколи необхідно пройти медико-соціальну комісію та отримати довідку про причину і групу інвалідності, також пройти медогляд і отримати довідку про можливість керувати транспортним засобом.
Далі необхідно обрати автошколу та подати до навчального закладу необхідний пакет документів. Туди входять заява на ім’я директора автошколи, копія паспорта громадянина України або документа, що засвідчує особу та підтверджує її громадянство чи спеціальний статус, копія одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від його прийняття, медична довідка та кольорова фотокартка 3,5 х 4,5 см.
Автошколи для осіб з інвалідністю працюють у Київській, Хмельницькій, Кіровоградській, Львівській та Дніпропетровській областях.
