Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Наглядова рада «Енергоатома» обрала Юрія Ткачука кандидатом на посаду CEO

Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” обрала переможцем конкурсного відбору на посаду голови правління (Chief Executive Officer, CEO) компанії генерального директора іншого великого державного підприємства – АТ “Укргазвидобування” Юрія Ткачука.

Як йдеться у пресрелізі “Енергоатома” у неділю ввечері, також переможцем конкурсного відбору на посаду члена правління з ядерної безпеки та експлуатації (Chief Nuclear Officer, CNO) обраний Павло Павлишин, який 10 років очолював Рівненську атомну станцію.

“Ми свідомо обрали двох керівників із різним, але взаємодоповнювальним професійним досвідом. Юрій Ткачук відповідатиме за загальне управління Компанією. Павло Павлишин матиме професійні повноваження у сфері ядерної безпеки – із необхідним статусом та незалежністю для зупинення будь-якої діяльності, якщо вона не відповідає вимогам безпеки”, – наводяться у повідомленні слова голови наглядової ради Руміни Велші.

Вона наголосила, що таке розмежування повноважень відповідає усталеній практиці провідних операторів атомної енергетики у світі.

Зазначається, що у межах міжнародного пошуку CEO було розглянуто 78 потенційних кандидатів з України та міжнародних ринків. Дев’ять з них пройшли до етапу комплексного оцінювання, що включало структуровані інтерв’ю керівників вищої ланки, оцінювання лідерського потенціалу, перевірку професійної репутації та доброчесності, а також оцінювання за визначеним набором професійних і лідерських критеріїв. Фіналісти представили наглядовій раді своє стратегічне бачення розвитку “Енергоатома”, після чого рада провела фінальне оцінювання та ухвалила рішення.

Обидва конкурсні процеси проводилися за підтримки Korn Ferry, яка здійснювала оцінювання кандидатів, а також незалежну перевірку їхньої професійної репутації та доброчесності.

Ткачук до приходу в “Укргазвидобування” з травня по грудень 2025 року виконував обов’язки керівника ПАТ “Укрнафта”, а з листопада 2022 року працював фінансовим директором цієї державної компанії, де відповідав за фінансову стратегію, ризик-менеджмент та інвестиційну політику. З липня 2026 року також є членом правління НАК “Нафтогаз України”. Обіймав керівні фінансові посади у ПрАТ “Запоріжтрансформатор” та Групі “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина. Має понад 25 років досвіду в енергетичному та промисловому секторах.

Павлишин очолював Рівненську АЕС з червня 2012 року до червня 2022 року з перервою на грудень 2019 року – березень 2020-го, коли він був т.в.о. президента “Енергоатома”. У червні 2022 року він був переведений на посаду директора “Атомремонтсервіс” на період дії воєнного стану. З 25 жовтня 2022 року розпочав роботу на посаді першого заступника міського голови м. Вараша, міста-супутника РАЕС.

Наглядова рада нагадала, що до цього загальне керівництво компанією та відповідальність за ядерну безпеку були зосереджені в межах однієї керівної ролі, тоді як тепер голова правління несе загальну відповідальність за діяльність “Енергоатому”, тоді як CNO наділений незалежними професійними повноваженнями з питань ядерної та радіаційної безпеки, а також експлуатації ядерних об’єктів.

“Однією з ключових проблем “Енергоатома” було корпоративне управління”. Те, що виявила операція (НАБУ з розкриття схеми отримання неправомірної вигоди у сфері закупівель НАЕК – ІФ) “Мідас”, було не технічним збоєм – це була неспроможність систем, які мають забезпечувати належний контроль за тим, як омпанія витрачає кошти та як обирає своїх керівників”, – підкреслила голова ради Велші.

Вона зауважила, що зміни починаються саме зі змін способу відбору керівників: обидві конкурсні процеси проводилися незалежно від уряду, на основі заздалегідь визначених критеріїв, а рішення приймалися на підставі об’єктивних даних і результатів оцінювання.

Згідно із релізом, наглядова рада очікує завершити формальні процедури призначення протягом найближчих тижнів за умови дотримання всіх законодавчих, регуляторних і корпоративних вимог. Для CNO відповідні процедури включають отримання індивідуальної ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання), бо попередня ліцензія Павлишина була анульована у 2022 році.

До моменту набуття чинності призначеннями діюча тимчасова модель управління залишатиметься без змін, щоб забезпечити безперервність управління компанією та безпечну експлуатацію атомних електростанцій, йдеться у релізі.

Наглядова рада уточнила, що загалом комплексний конкурсний відбір нового складу правління охоплює 7 посад. Наразі конкурси на посади члена правління з фінансових питань (Chief Financial Officer), з правових питань (Chief Legal Officer), з управління персоналом (Chief People Officer) та з комерційних питань (Chief Commercial Officer) перебувають на просунутому етапі.

Наглядова рада також планує найближчим часом розпочати конкурсний відбір на посаду генерального інспектора (General Inspector), який входитиме до складу правління та посилить незалежний внутрішній нагляд у сфері ядерної та радіаційної безпеки, йдеться у релізі.

НАЕК “Енергоатом” є найбільшим виробником електроенергії в Україні та оператором атомних електростанцій країни.

“Енергоатом” у 2025 році збільшив загальний дохід на 23,0% – до 254,7 млрд грн, EBITDA – на 54,6%, до 53,8 млрд грн, чистий прибуток – в 14,4 рази, до 18,7 млрд грн.

, , , ,

Посуха повністю зупинила румунську АЕС Чернаводе

13 серпня румунська державна компанія Nuclearelectrica розпочала контрольовану зупинку другого енергоблоку АЕС Чернаводе через тривале зниження рівня води в Дунаї, внаслідок чого єдина атомна електростанція країни тимчасово залишається без діючих реакторів.

Офіційне повідомлення Nuclearelectrica було надіслано Бухарестській фондовій біржі 13 серпня. Компанія зазначає, що рішення ухвалено через «значне й тривале зниження рівня води в Дунаї» з урахуванням прогнозів Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA).

Процедура контрольованого зниження потужності другого блоку розпочалася вранці. Директор АЕС Ромео Ур’ян раніше повідомив, що близько полудня потужність має знизитися до нуля, після чого блок буде відключено від національної енергосистеми.

Перший блок Чернаводе було зупинено з тієї ж причини 28 липня. Тоді компанія «Nuclearelectrica» також пояснила це рішення безпрецедентно низьким рівнем води в Дунаї внаслідок сильної посухи.

Кожен із двох діючих реакторів типу CANDU має потужність близько 706 МВт. Разом вони за нормальних умов роботи забезпечують приблизно 20 % виробництва електроенергії Румунії.

Ситуація з водним режимом залишається вкрай складною. За даними INHGA станом на ранок 13 серпня, витрата Дунаю при вході до Румунії в районі Базіаша становила всього 1 350 тис. куб. м на секунду.

Середньобагаторічний показник для серпня становить близько 3,9 тис. куб. м/с. Таким чином, нинішній стік відповідає лише приблизно 35% звичайного серпневого рівня.

Найважливіше полягає в тому, що офіційний гідрологічний прогноз поки що не передбачає помітного відновлення.

Це означає, що навіть стабілізація рівня Дунаю на нинішніх позначках поки що не дає достатніх підстав для швидкого повернення атомних блоків до експлуатації.

Перед зупинкою другого блоку влада Румунії вжила незвичайних інженерних заходів для спрямування більшої кількості води в бік Чернаводе.

На одній із ділянок було проведено контрольовані вибухові роботи на скельній перешкоді, поглиблювалося русло, а чотири завантажені камінням баржі було спеціально затоплено для часткового перенаправлення води з рукава Бала в основне русло Дунаю.

Ці заходи тимчасово дали результат. Після затоплення барж рівень у районі Чернаводе виявився приблизно на 8 см вищим за розрахункову траєкторію, що дозволило додатково утримувати другий реактор у роботі ще кілька днів.

Однак у довгостроковій перспективі компенсувати відсутність води інженерними роботами не вдалося.

Для відновлення Чернаводе важливі не стільки локальні опади безпосередньо біля станції, скільки дощі на великій території верхнього та середнього басейну Дунаю, насамперед у Німеччині, Австрії, Словаччині, Угорщині та далі вниз за течією.

Поточний десятиденний прогноз показує першу помітну зміну погоди у верхній частині басейну 18 серпня. У Відні 17 серпня прогнозуються грози, а 21 серпня — дощ. У Братиславі 17 серпня очікуються зливи, 18 серпня — локальні грози.

Однак далі вниз за течією ситуація менш сприятлива. Для Будапешта до 22 серпня істотних опадів поки що не прогнозується. У Белграді також очікується переважно суха та спекотна погода.

Безпосередньо в Чернаводі прогноз до 22 серпня практично повністю сухий, причому після 17 серпня температура знову може піднятися вище 30 градусів.

З поєднання гідрологічних та метеорологічних прогнозів випливає, що до 20 серпня істотного поліпшення очікувати не варто.

Оптимістичний сценарій — сильні опади пройдуть в Австрії та Словаччині 17–18 серпня, новий фронт настане близько 21 серпня, після чого рівень Дунаю почне помітно зростати. Тоді технічні передумови для підготовки запуску можуть з’явитися приблизно 23–26 серпня.

Базовий сценарій — опади виявляться помірними і лише зупинять подальше зниження рівня. Тоді перезапуск більш імовірний в останній тиждень серпня, приблизно 26–31 серпня.

Негативний сценарій — дощі будуть локальними, а спека в середній і нижній течії збережеться. Тоді обидва блоки можуть залишатися відключеними й на початку вересня.

Для компенсації втраченої генерації влада задіє кілька джерел.

Міністерство енергетики розраховує на зростання вітрової генерації: у найближчі дні середня потужність оцінюється приблизно в 525 МВт, а в окремі періоди може сягати 1,56 ГВт.

Крім того, до резерву введено вугільний енергоблок Rovinari 4 потужністю 330 МВт, а компанія Hidroelectrica має забезпечити щонайменше близько 300 МВт доступної додаткової потужності в межах наявних водних ресурсів. Також Румунія розпочала закупівлю електроенергії в України.

Загальна транскордонна пропускна здатність румунської енергосистеми для імпорту становить близько 4 ГВт. Влада розглядає, зокрема, постачання електроенергії з півдня Європи через Болгарію.

При цьому зупинка «Чернаводе» підвищує цінові ризики.

, , , ,

“Енергоатом” і корейська Hyundai підписали меморандум про співпрацю з розвитку атомної енергетики

НАЕК “Енергоатом” і корейська Hyundai Engineering and Construction Co., Ltd. (HDEC) підписали меморандум про співпрацю з проєктування, будівництва та введення в експлуатацію нових енергоблоків атомних електростанцій в Україні.

Відповідні домовленості в Києві в понеділок підписали в.о. голови правління “Енергоатому” Петро Котін та виконавчий віце-президент і операційний директор Hyundai Engineering and Construction Йон Чхве в присутності міністра енергетики України Германа Галущенка та надзвичайного і повноважного посла Республіки Корея в Україні Хен Те Кіма.

Як зазначив на брифінгу після підписання меморандуму очільник Міненерго, у такий спосіб розпочинається співпраця в добудові нових блоків та загалом загалом на майбутнє, зокрема й у спільній роботі над новими моделями реакторів.

“Але зараз ми говоримо про конкретні проєкти – ті, які ми реалізуємо зараз на Хмельницькій атомній станції”, – додав міністр.

Як зазначив Котін на брифінгу, Південна Корея має дуже розгалужену атомну галузь і дуже велику експертизу саме в ній, тому питання співпраці саме з Hyundai, яка є лідером у цій сфері, є дуже важливим для “Енергоатома”.

При цьому він звернув увагу, що фактично співпраця з цією компанією вже розпочалася, нагадавши, що частина обладнання для ХАЕС-5, на купівлю якого торік було укладено угоду з Westihghouse, було виготовлено саме Hyundai.

“І далі саме їхня підтримка буде дуже важливою для нас, для успіху саме наших атомних проєктів. А в нас дуже великий план”, – наголосив Котін.

У своєму релізі за результатами зустрічі Міненерго додало, що документ, зокрема, передбачає сприяння корейських партнерів у розвитку виробничих потужностей для локалізації виробництва обладнання в Україні.

Окремо Галущенко подякував Республіці Корея за допомогу, що надається українському енергосектору від початку повномасштабної війни з Росією, зокрема за 10 вантажів гуманітарної допомоги, серед яких 20 резервних електростанцій та міні-екскаватори.

При цьому Хен Те Кім наголосив, що корейська сторона обурена нещодавніми російськими атаками, які завдали величезної шкоди українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, уряд Республіки Корея працює над допомогою українському енергосектору, зокрема Харкову. Наприкінці минулого року Україні було передано 60 дизель-генераторів, цього року планується ще 200. Корея також збільшуватиме підтримку української енергетики через міжнародні організації.

Хен Те Кім зазначив, що підписання меморандуму між “Енергоатомом” і Hyundai сприятиме розвитку україно-корейського співробітництва в атомній галузі, зокрема, обміну досвідом у сфері ядерних технологій.

Міненерго також додало, що меморандум про співпрацю між компаніями було розроблено відповідно до домовленостей, закріплених у листі про наміри, підписаному під час Всесвітньої ядерної виставки в Парижі наприкінці листопада 2023 року.

Як повідомлялося, Україна розпочала будівництво інфраструктури ХАЕС-5 за технологією АР1000 американської Westighouse. Крім цього, планується будівництво ХАЕС-6 за цією технологією, а також двох блоків на ПАЕС. Загалом сторони домовилися про 9 нових блоків.

, , ,