26 жовтня у Києві пройде 12-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Очікується понад 500 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, представників уряду, інвесторів, дипломатів та експертів. Головна тема цьогорічного форуму – «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?». У центрі дискусій – як бізнесу й економіці вистояти в нових умовах, адаптуватися та повернутися до зростання.
На п’ятому році повномасштабної війни тиск на українську економіку посилюється. Під ударами – виробництва, енергетика, порти, залізниця, логістичні центри та інша критична для бізнесу інфраструктура. За оцінкою Мінекономіки, прямі збитки від руйнувань щорічно можуть сягати близько $10 млрд, а разом із блокадою морських портів вони вже коштували Україні у 2026 році близько 1,5 відсоткового пункту ВВП. За жовтневим прогнозом Світового банку, зростання економіки України сповільниться до 1,2% у 2026 році та становитиме 1,5% у 2027-му, якщо активні бойові дії триватимуть. У попередніх прогнозах для 2027 року банк прогнозував 4% за умови їх завершення до кінця 2026-го.
«Якщо раніше в центрі дискусії було питання відновлення України, сьогодні фокус змістився на те, як забезпечити стійкість економіки вже зараз. Бізнесу потрібні рішення, які допоможуть захищати активи, зберігати виробництво та продовжувати інвестувати навіть в умовах війни», – зазначає Василь Хмельницький, ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture.
У програмі КМЕФ 2026 – 12 панельних дискусій. У центрі обговорення – фізичний захист бізнесу, робота під час повітряних тривог, децентралізована логістика й енергопостачання, стійкість зв’язку, страхування воєнних ризиків, відшкодування збитків за втрачені активи, доступ до фінансування та збереження макростабільності. Серед ключових тем також – адаптація державної стратегії промислового розвитку та енергетичної політики до нових умов, економічні пріоритети держави, міжнародна співпраця та євроінтеграція в умовах нових викликів. Окрема увага – досвіду прифронтових міст і рішенням, які там уже працюють.
Серед спікерів форуму:
Українська економіка вже має досвід швидкої адаптації під час кризи. У 2022 році після знищення Кременчуцького НПЗ і дефіциту пального країна перебудувала паливну логістику, а тисячі підприємств релокувалися з прифронтових регіонів вглиб країни. Після блокади традиційних морських маршрутів у 2023 році запрацював український морський коридор, а після масштабних атак на енергосистему минулого року бізнес і держава почали активно розвивати розподілену генерацію.
«Сьогодні розмова про майбутнє має починатися з пошуку практичних рішень, які бізнес, держава й міжнародні партнери можуть ухвалювати вже зараз, щоб зберегти стійкість і повернути економіку до зростання. Саме про це КМЕФ цього року», – говорить CEO КМЕФ Юрій Пивоваров.
Титульні партнери форуму: UFuture, Mastercard, AEQUO, ПриватБанк, Kyivstar
Партнери форуму: Sense Bank, NEQSOL Holding, ПУМБ, ДТЕК, Ajax Systems, Uklon, TERWIN, Eclectic Talents Group, BALEX, CEO Club Ukraine.
Інтерфакс-Україна та Open4Business – інформаційний партнер форуму.
Початок жовтня продемонстрував, що волатильність ринку нікуди не зникла. Після сильного третього кварталу інвестори знову почали частково фіксувати прибуток: за один тиждень з Bitcoin ETF було виведено близько $681 млн, а за два торгові дні 7–8 жовтня відтік наближався до $730 млн.
За оцінкою Experts Club, ситуація на крипторинку в 2026 році дедалі менше нагадує колишні цикли, які повністю залежали від роздрібної спекуляції. Все більшу роль відіграють ETF, інституційні портфелі, корпоративні резерви та регульовані біржові продукти.
Водночас це робить ринок більш чутливим до глобальних процентних ставок, курсу долара, потоків капіталу між технологічними акціями та цифровими активами, а також до рішень великих керуючих компаній. Тому сильне зростання у третьому кварталі поки що правильніше розглядати як відновлення після глибокого спаду в першій половині року, а не як гарантію тривалого одностороннього зростання. Криптовалюта, Bitcoin, Ethereum, інвестиції, ETF
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Сербія виставила на продаж через Белградську фондову біржу 6,35% акцій Termovent SC Livnica čelika з Бачка-Тополі.
Компанія спеціалізується на виробництві сталевих виливків, зокрема з вуглецевої, нержавіючої, жароміцної та зносостійкої сталі. Ливарне виробництво працює з 1960-х років, а з 2003 року входить до складу Termovent SC.
Підприємство постачає продукцію як на внутрішній, так і на закордонні ринки. Група Termovent також виробляє промислову арматуру і є сертифікованим постачальником угорської АЕС «Пакш».
За даними за 2025 рік, виручка ливарного підприємства перевищувала 1 млрд динарів, чистий прибуток становив близько 7,8 млн динарів, чисельність персоналу — 168 осіб.
Продаж державного пакета акцій фактично продовжує консолідацію власності в уже приватизованому промисловому активі.
Гірничо-металургійна компанія «Метінвест» як і раніше сподівається на підтримку світових партнерів в умовах війни, але останнім часом з боку Євросоюзу та Єврокомісії вживається багато заходів, які змушують сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію.
Таку думку висловив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю Financial Times.
Як приклад він навів квоти, введені для української сталі в ЄС, хоча угоди України з ЄС, зокрема Угода про асоціацію та інші угоди останніх років, фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. Незважаючи на те, що протягом останніх кількох років Україна експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж раніше, відповідні українські квоти скоротили більш ніж на 50%.
«На мій погляд, це дуже дивний крок. Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти зміцнюватимуть обороноздатність та економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити. Сподіваюся, наші чиновники разом із європейськими колегами зможуть переглянути цю ситуацію та виправити її», – сказав Риженков.
За його словами, набагато кращий підхід – розглянути, як українська економіка, зокрема металургія, може стати частиною загального європейського ринку та європейської економіки й зробити її сильнішою, а не слабшою. «Я також вважаю, що зараз людям у Брюсселі дуже важливо розуміти, в яких умовах ми працюємо. Ми змушені працювати в умовах постійних перебоїв у логістиці та нестачі персоналу. Багато людей виїхали з країни. Понад 8,5 тис. наших працівників були мобілізовані до армії. У нас нестабільне енергопостачання та дуже високі витрати на енергію», – констатував генеральний директор.
Він підкреслив, що певною мірою несправедливо й неправильно розглядати українську металургію нарівні з металургією інших країн, що постачають продукцію до ЄС. В Україні склалася ситуація, яка вимагає особливого підходу, більшого розуміння та, можливо, певних інструментів, які дозволять вижити зараз, а в майбутньому повернутися до інвестицій і зростання.
Відповідаючи на запитання, чи оцінювала компанія загальний обсяг збитків, генеральний директор зазначив, що загальна оцінка ще не проведена. «Як я вже сказав, зараз ми розчищаємо завали та оцінюємо пошкодження інфраструктури й виробничих об’єктів. І це не перший випадок за час російського вторгнення, коли по наших підприємствах завдають ударів, тому більш точну оцінку ми зможемо зробити після завершення війни. Тоді й можна буде говорити про вартість відновлення після пошкоджень».
Риженков зазначив, що всі міжнародні проєкти компанії пов’язані з українським виробництвом та українськими ресурсами, і є надія, що так буде й надалі. «Зараз наші прокатні підприємства в Європі та Великій Британії працюють автономно. Водночас у нас уже є плани, і ми вживаємо заходів, щоб відновити вертикальну інтеграцію з українськими підприємствами та повернутися до колишньої моделі. Якщо коротко, ми залишаємося дуже активними. Вважаємо, що Європа, а також Середземноморський і Чорноморський регіони – наші основні ринки. Хочемо й надалі бути присутніми на цих ринках і відкриті для нових можливостей», – підсумував Риженков.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних і металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
Джерело: https://metinvestholding.com
Спільний американо-український інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин та схвалив чотири інші проєкти, повідомив Reuters керівник відділу інвестицій Американської корпорації міжнародного фінансового розвитку (DFC) Конор Коулман.
За його словами, загальний обсяг поточного портфеля проєктів фонду оцінюється приблизно в $70 млн.
Перша угода в секторі надр передбачає вкладення близько $30 млн у спільну інвестиційну платформу з компанією BGV Group, співвласником якої є Геннадій Буткевич, власник мережі «АТБ». На початковому етапі партнерство буде зосереджено на розвідці та розробці родовищ рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. Як підкреслив Коулман, усі ці позиції входять до офіційного переліку критично важливих сировинних ресурсів США.
Ще два напрямки спрямовані на зміцнення енергетичної та теплової генерації України на тлі ворожих ударів напередодні зимового періоду. Зокрема, одна з ініціатив доповнить кредитну лінію на суму майже $100 млн, яку DFC схвалила для енергохолдингу «ДТЕК» з метою впровадження системи накопичення енергії (battery storage) для резервного живлення до 600 тис. домогосподарств терміном до двох годин.
Крім того, фонд увійде до капіталу платформи комбінованого виробництва тепла та електроенергії для будівництва мережі локальних «енергетичних хабів».
Як повідомлялося, американо-український інвестиційний фонд відновлення був заснований у рамках міжурядової угоди про співпрацю у сфері корисних копалин за ініціативою президента США Дональда Трампа. Діяльність фонду зосереджена на п’яти стратегічних напрямках: надра, ВПК, енергетика, логістика та інфраструктура. Наразі фонд працює над залученням додаткового капіталу.
Українська автомобільна група AutoCraft з центральним офісом в Одесі планує створити мережу автосервісів у Києві, повідомив власник групи Григорій Гріншпун.
“Команда AutoCraft Group вирішила створити у Києві власний проєкт у філософії CareAutoKyiv. Робоча назва проєкту – AUTOMASTER NPS: мережа професійних сервісів. Ми плануємо створити великий мультибрендовий автосервісний хаб, до складу якого входитимуть 100 постів сервісного обслуговування; окрема сервісна ділянка для електромобілів, сучасний детейлінг-центр, центр відновлювального ремонту на 25 робочих місць, зарядний хаб зі швидкісними зарядними станціями загальною потужністю 2 МВт”, – повідомив він у лінкедін.
За його словами, проєкт також передбачатиме багатоповерховий залізобетонний паркінг для організації продажу вживаних автомобілів та підземне укриття з можливістю розміщення в ньому сервісного центру МВС. Енергонезалежність комплексу забезпечуватиме сучасна енергетична система, яка об’єднає сонячну електростанцію, установку зберігання енергії ємністю 5 МВт та EMS для автоматизованого управління виробництвом, накопиченням і споживанням електроенергії. Проєкт орієнтуємося на обслуговування автомобілів віком від трьох років.
Гріншпун повідомив, що розглядають земельні ділянки у Києві площею від 2 га, розташовані на одній із магістральних доріг міста, з можливістю підключення електричної потужності до 5 МВт.
Українська автомобільна група “Автокрафт” – холдинг, що об’єднує офіційні дилерські центри Renault, Nissan, Skoda, Hyundai, Ford, MG, Suzuki та Maxus у Дніпрі, Черкасах та Кропивницькому, а також має статус офіційного сервіс-партнера INFINITI у Черкасах. За даними опендатабот, за підсумками 2025 року дохід компанії склав 4,3 млн грн, що на 1,06% менше результатів 2024 року, чистий збиток – 343,8 тис грн проти 477,3 тис збитку за 2024 рік
