Як повідомляє Experts Club, у 180 діючих ювелірних компаніях України серед кінцевих бенефіціарів зазначені громадяни іноземних держав, причому найчастіше зустрічаються власники з Ізраїлю, Туреччини та Росії, свідчать дані Opendatabot, опубліковані 17 серпня 2026 року.
Громадяни Ізраїлю зазначені серед бенефіціарів 22 ювелірних компаній, Туреччини — 20, Росії — 19. Серед іноземних власників бізнесу також представлені громадяни Грузії, США, Узбекистану, Швейцарії, Китаю та інших країн.
При цьому одна компанія може одночасно мати декількох кінцевих бенефіціарів з громадянством різних держав, тому ці показники не можна підсумовувати для визначення загальної кількості підприємств.
Окремо Opendatabot проаналізував компанії з російськими бенефіціарами. З 19 діючих компаній, де серед власників вказані громадяни РФ, лише одна продемонструвала виручку за останні два роки — Білоцерківський ювелірний завод.
При цьому його останній зафіксований дохід становив лише 10,9 тис. грн за 2023 рік.
Серед усіх ювелірних компаній з іноземними бенефіціарами фінансову звітність за 2025 рік подали лише 32 підприємства.
Зокрема, звітність подали 11 компаній із власниками-громадянами Ізраїлю, п’ять — із бенефіціарами зі США, чотири — зі Швейцарії, а також по дві компанії з власниками з Туреччини та Китаю.
Загалом в Україні станом на кінець липня 2026 року зареєстровано 1 282 ювелірні компанії. Таким чином, іноземні бенефіціари присутні приблизно в 14% юридичних осіб галузі — такий показник випливає з висновків аналітичного центру Experts Club та зіставлення опублікованих Opendatabot даних.
Разом із ФОП у ювелірній сфері країни зараз працюють 7 865 підприємств. При цьому юридичні особи демонструють більш стійку динаміку: їхня кількість збільшується вже п’ять років поспіль, а в 2025 році кількість нових компаній перевищила кількість закритих на 54.
Фінляндія підтримує відновлення зруйнованого війною енергетичного сектору України, виділяючи 28,5 млн євро з фондів співпраці в галузі розвитку.
Як повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Фінляндії, загальна вартість технологій для електростанцій становить 46,5 млн євро, а решту коштів на реалізацію проєкту Україна фінансує самостійно.
Компанія “Wärtsilä Finland Oy” була обрана в якості постачальника. Електростанції будуть виготовлятися у місті Вааса, що також сприятиме створенню робочих місць, розвитку експертизи та експорту у Фінляндії.
Українська державна енергетична компанія “Укрнафта” закуповує ці електростанції з метою забезпечення енерговиробництва в країні. Надійне енерговиробництво має життєво важливе значення, особливо в зимові місяці, коли російські удари по енергетичній інфраструктурі ускладнюють повсякденне життя в Україні.
За словами міністра зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо, цей проєкт поєднує підтримку України з боку Фінляндії з перевагами фінських технологій.
“Фінляндія володіє експертизою світового рівня в енергетичному секторі, яка може стати в нагоді Україні у її зусиллях з відновлення. Я радий, що фінські технології та фінські працівники беруть участь у зміцненні безпеки енергопостачання України. Водночас цей проєкт сприяє розвитку фінського експорту та зайнятості”, – зазначив міністр Тавіо.
Фінансування проєкту з боку Фінляндії надається через Фінляндсько-український інвестиційний фонд (FUIF). Мета FUIF – підтримка державних інвестицій в Україні з використанням фінських технологій, експертизи та послуг. Фінансові кошти Фінляндії будуть спрямовані на покриття процентних витрат та основної суми інвестиційного кредиту, який отримає Україна. Компанія “Фінвера” надає 100-відсоткову експортну гарантію за цим кредитом.
Холдинг ARS Capital бізнесмена Максима Криппи консолідував 100% компанії Age Management System, яка працює над проєктами у сфері health tech та biotech, повідомили в пресслужбі компанії агентству «Інтерфакс-Україна».
«Це довгострокова інвестиція в технологічну та медичну екосистему, яка допомагатиме людям довше зберігати якість життя, психічне здоров’я, енергію та працездатність. Ми хочемо, щоб сучасні технології превентивної медицини поступово ставали доступними для кожного українця», – прокоментував генеральний директор ARS Capital Максим Криппа.
Age Management System заснована лікарем і кандидатом медичних наук Євгеном Шаговим, спеціалізується на превентивній медицині, персоналізованому управлінні здоров’ям та age management, розвивається як екосистема, що об’єднує клінічний, освітній та технологічний напрямки. Її основний продукт AM System передбачає довгостроковий медичний супровід: комплексну діагностику, консультації профільних фахівців, роботу з метаболічними та гормональними показниками, індивідуальні програми підтримки здоров’я, IV-терапію, біотехнологічні та апаратні рішення.
Інвестиція в Age Management System є продовженням стратегії ARS Capital щодо розширення портфеля у сфері біотехнологій та нанотехнологій. Повний контроль над бізнесом дозволяє холдингу формувати довгострокову стратегію розвитку компанії та масштабувати її екосистему.
Одним із перспективних напрямків ARS Capital називає формування культури превентивної медицини, за якої турбота про здоров’я починається задовго до появи захворювань і стає частиною способу життя. Важливою складовою Age Management System стане також підтримка психічного здоров’я та людей, які пережили травматичний досвід війни. Зокрема, компанія розглядає можливість розробки програм, спрямованих на надання професійної допомоги та реабілітацію людей із ПТСР.
Холдинг також планує зміцнювати технологічну базу Age Management System та впроваджувати сучасні апаратні рішення.
AM System була заснована як одна з перших в Україні спеціалізованих клінік у сфері age management. Під час створення проєкту команда орієнтувалася на міжнародний досвід превентивної медицини, зокрема на практику Японії, Європи та США.
Згідно з даними YouControl, статутний капітал АТ «ЗНВКІФ «Ейдж Менеджмент Екосистем»» становить 107,5 млн грн; 12 березня Кріппа викупив частку Марини Шагової, яка вийшла з фонду; у Максима Кріппи та Євгена Шагова були рівні частки по 50% у фонді. Тепер холдинг ARS Capital консолідував 100% бізнесу, Євген Шагов є керівником компанії.
ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля” у першому півріччі 2026 року збільшило чистий прибуток на 42,4% порівняно із першим півріччям 2025 року – до 587,25 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації НКЦПФР, виручку вона наростила у 2,4 раза – до 2,48 млрд грн.
Згідно зі звітом, валовий прибуток зріс у 4,1 раза – до 541,74 млн грн, операційний – на 44%, до 710,91 млн грн.
Від початку року активи компанії зросли на 0,8% – до 9,46 млрд грн, тоді як власний капітал – на 12,4%, до 5,34 млрд грн, у тому числі нерозподілений прибуток – на 12,4%, до 5,33 млрд грн.
Поточні активи компанії за півроку зросли на 5,3% – до 6,36 млрд грн, зокрема торговельна та інша поточна дебіторська заборгованість – на 2%, до 3,36 млрд грн, тоді як загальний обсяг зобов’язань скоротився на 11% – до 4,12 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другому кварталі 2026 року “Продовольча компанія “Поділля” продовжила інвестувати в придбання, оновлення та підтримку основних засобів – виробничої техніки, транспорту, інфраструктурних об’єктів та допоміжного обладнання. Зокрема, придбано нову сільськогосподарську техніку – розкидачі мінеральних добрив, генератор, обладнання для очищення насіння, а також дискову борону, а для молочного напряму – нову панель охолодження та пастеризатор молока.
У подальшому “Поділля” планує зосередитися на підвищенні врожайності цукрових буряків і зернових культур із використанням технологій точного землеробства, зокрема диференційованого внесення добрив та GPS-моніторингу техніки. Розглядається також можливість розширення банку орендованих земель та оновлення парку сільгосптехніки енергоефективними моделями.
Крім того, “Поділля” аналізує можливість інвестування у лінію з виробництва гранульованого жому та меляси, що дасть змогу диверсифікувати доходи та забезпечити безвідходність виробництва.
У тваринницькому напрямі “Поділля” планує поступово нарощувати поголів’я молочного стада та замінювати низькопродуктивних тварин племінним поголів’ям із високим генетичним потенціалом. Заплановано й реконструкцію корівників та автоматизацію процесів годівлі для збільшення середньодобових надоїв.
ПрАТ “Продовольча компанія “Поділля” входить до складу агрохолдингу “Укрпромінвест-Агро”. Володіє земельним банком у 51 тис. га. Спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, пшениці, кукурудзи, ячменю, а також на свинарстві (21 тис. голів), утримує 3 тис. голів великої рогатої худоби. Має зерносховище потужністю близько 60 тис. тонн. На підприємстві працює 5,5 тис. чоловік.
“Укрпромінвест-Агро” займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, борошна, м’ясним і молочним тваринництвом. Земельний банк групи перевищує 116,5 тис. га. Агрохолдинг розташовано переважно в регіонах, що не зазнали вторгнення російських окупантів.
Цукровий бізнес групи представлено двома цукровими заводами у Вінницькій області. Загальні елеваторні потужності зі зберігання сільгоспкультур – 120 тис. тонн.
До складу “Укрпромінвест-Агро” входять ТОВ “Група “Агропродінвест”, ПрАТ “ПК Поділля”, ТОВ “ПК Зоря Поділля”, ТОВ “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2”, АФ “Дніпроагролан”, АФ “Іванківці”, ТОВ “Мас-Агро”, ТОВ “Правобережне” і ТОВ “Прогрес-НТ”.
Власником агрохолдингу з грудня 2019 року є син експрезидента України Олексій Порошенко.
“Продовольча компанія “Поділля” 2025 року зменшила виручку на 39,5% – до 3,18 млрд грн та чистий прибуток на 36,1% – до 698,8 млн грн.
Оператори систем розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у січні-червні 2026 року реконструювали сім трансформаторних пунктів і 17 підстанцій, а також побудували 13 нових трансформаторних пунктів у Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській областях.
“Це у 1,5 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року”, – повідомив операційний холдинг у четвер.
Енергетики продовжують оновлювати інфраструктуру та готувати мережі до роботи в умовах пікових навантажень, зокрема, під час осінньо-зимового періоду.
В “ДТЕК Мережі” зазначили, що обсяг інвестиційної програми щороку затверджує державний регулятор НКРЕКП для всіх операторів. Паралельно ОСР холдингу за перше півріччя 2026 року відремонтували майже 2 тис. км повітряних ліній та 4,6 тис. кабельних ліній, полагодили майже 3 тис. енергооб’єктів.
Окрім того, щоб зменшити ризики аварій та забезпечити надійність електропостачання родин, фахівці розчистили 5 тис. км трас повітряних ліній від дерев і чагарників.
“Загалом у 2026 році плануємо інвестувати понад 6,7 млрд грн в оновлення мереж. Це дозволить нам створити запас міцності на майбутній опалювальний сезон”, – заявила генеральна директорка “ДТЕК Мережі” Аліна Бондаренко.
У компанії додали, що розвиток і модернізація інфраструктури створюють водночас необхідні технічні можливості для приєднання нових клієнтів.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР групи ДТЕК обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
ТАСкомбанк у серпні 2026 року запускає новий мобільний застосунок для фізичних осіб, витрати на його створення вже перевищили $2 млн, повідомив голова правління банку Володимир Дубей.
За його словами, остаточна вартість проєкту ще не визначена, оскільки робота над застосунком триває.
“Ми останні два роки не розвиваємо наші застосунки, тому що переходимо на новий. Вкладати гроші в старий застосунок, який працює на застарілій платформі, немає жодного сенсу”, – сказав Дубей в інтерв’ю для Liga.net.
Новий застосунок також має стати частиною підготовки банку до впровадження Open Banking, який може посилити конкуренцію між банками та розширити можливості клієнтів користуватися послугами кількох фінустанов одночасно.
ТАСкомбанк раніше розвивав sportbank як окремий цифровий бренд для роздрібних клієнтів. В останній рік роботи проєкт вийшов на самоокупність і почав приносити невеликий прибуток, а вкладення банку у нього практично повністю окупилися, зазначив Дубей.
Вартість запуску повноцінного фінтех-проєкту, включно з розробкою застосунку, він оцінив щонайменше у $10 млн.
За даними Нацбанку, станом на 1 червня 2026 року ТАСкомбанк із загальними активами 56,45 млрд грн посідав 15-те місце серед 58 платоспроможних банків України.
