Taiwan Cement Corporation (TCC Group) має намір придбати 100 % акцій українського виробника цементу ЧАТ «Івано-Франківськцемент» («ІФЦЕМ»), повідомила прес-служба підприємства.
«Партнерство об’єднає лідерські позиції «ІФЦЕМ» на українському ринку, його сучасні виробничі потужності, багаторічні промислові традиції та сильну команду, а також глобальний досвід, технології та інвестиційні можливості TCC. Воно створює основу для подальшого розвитку групи та її активної участі у масштабному відновленні України й поглибленні економічної інтеграції з Європою», – йдеться у повідомленні на сайті «Івано-Франківськцементу».
Відповідна угода буде укладена між мажоритарним акціонером ПрАТ «Івано-Франківськцемент» CemInWest S.A. (Швейцарія) спільно з власниками пов’язаних компаній ТОВ «Івано-Франківськдах», ТОВ «Кругіпс», ТОВ «Крумікс» та TCC Group EMEA Holdings B.V. (Нідерланди) – дочірньою компанією TCC Group Holdings Co., Ltd.
Зазначається, що завершення угоди залежить від отримання необхідних дозволів у сфері антимонопольного законодавства та інших регуляторних погоджень у відповідних юрисдикціях, а також виконання стандартних умов закриття угоди.
Як повідомив голова правління та член наглядової ради «Івано-Франківськцементу» Микола Круць, він залишиться членом ради директорів підприємства в найближчі роки.
«Сьогодні компанія переходить до нового етапу свого розвитку. Партнерство з глобальним стратегічним інвестором із Тайваню відкриває перед «ІФЦЕМ» нові можливості для інвестицій, технологічного розвитку та подальшого зміцнення його позицій. У найближчі роки я залишуся членом ради директорів, щоб сприяти наступності, стабільності та подальшому розвитку компанії», – цитує Круця компанія у повідомленні.
Попередня вартість угоди становить близько 750 млн євро, наводить дані «Forbes Україна» з посиланням на видання Focus Taiwan.
ПрАТ «Івано-Франківськцемент» займається виробництвом цементу, покрівельних матеріалів, бетонних, залізобетонних виробів та сухих будівельних сумішей. Виробнича потужність становить 4,3 млн тонн цементу на рік. На підприємствах групи працює близько 2,5 тис. осіб.
До початку повномасштабної війни група NEQSOL Holding була близька до придбання «Івано-Франківськцементу», проте згодом відмовилася від угоди.
За інформацією аналітичної системи YouControl, за підсумками 2025 року ПрАТ «Івано-Франківськцемент» збільшило чистий прибуток у 1,4 раза порівняно з попереднім роком, до 4,2 млрд грн, чистий дохід — на 20,3%, до 16,2 млрд грн. У першому півріччі 2026 року чистий прибуток зменшився на чверть порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 1,4 млрд грн, а чистий дохід – на 4,2%, до 7,1 млрд грн. Вартість активів підприємства становила 14,9 млрд грн.
TCC Group Holdings Co., Ltd. – глобальна промислова група з Тайваню, один із найбільших світових виробників цементу. Група має понад 40 виробничих майданчиків, сукупні потужності з виробництва цементу перевищують 112 млн тонн на рік, кількість працівників – 13,8 тис. осіб. TCC також розвиває напрямки «зеленої» енергетики, систем накопичення енергії та сучасних матеріалів. TCC має значну присутність у Європі та Африці, зокрема в Португалії, Туреччині, Іспанії, Великій Британії, Нідерландах, Франції та Італії.
TCC Group, Івано-Франківськцемент, ІНВЕСТИЦІЯ, УГОДА, ЦЕМЕНТ
Індонезія готова розширювати практичну співпрацю з Україною, зокрема у торгівлі, інвестиціях, критичних мінералах, науці та майбутньому відновленні країни, заявив посол Республіки Індонезія в Україні Аріф Мухаммад Басаламах.
“Індонезія готова розглядати практичні напрями співпраці, які можуть сприяти відновленню та реконструкції, водночас відкриваючи нові можливості для нашого двостороннього партнерства”, – сказав він під час дипломатичного прийому в Києві з нагоди 81-ї річниці незалежності Індонезії.
Прийом відбувся 22 вересня за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, бізнесу та індонезійської громади. У своїй промові посол, зокрема, привітав заступника міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрія Дронюка та голову міжпарламентської групи дружби Україна-Індонезія Артема Кунаєва.
Басаламах зазначив, що, попри війну, політичний діалог між країнами залишається активним, а співпраця продовжує розширюватися. Водночас двосторонній товарообіг у 2025 році скоротився до $492,6 млн порівняно з піковими $1,45 млрд у 2021 році.
“Ми бачимо можливості для розвитку нових напрямів співпраці та повнішого розкриття потенціалу взаємовигідного економічного партнерства”, – наголосив посол.
За його словами, одним із нових напрямів можуть стати критичні мінерали та рідкісноземельні елементи, де сторони бачать можливості для досліджень, технологічної співпраці та майбутніх бізнес-проєктів. Індонезійська сторона також зацікавлена у більш активній взаємодії бізнесу двох країн у торгівлі, інвестиціях та спільному виробництві.
Посол запросив українські компанії взяти участь у Trade Expo Indonesia 2026, яка відбудеться 14-18 жовтня і має стати майданчиком для встановлення контактів з індонезійськими експортерами та потенційними інвестиційними партнерами.
Ще одним напрямом зростання контактів Басаламах назвав туризм. За його словами, у 2026 році Індонезію вже відвідали понад 18 тис. громадян України.
“Ми сподіваємося, що з покращенням сполучення та коли обставини це дозволятимуть, більше українців матимуть можливість відкрити для себе Індонезію – її природну красу, культурну спадщину та різноманітні кулінарні традиції”, – сказав дипломат.
Посол також звернув увагу на активізацію освітніх і наукових контактів. За його словами, лише у 2026 році Посольство Індонезії в Києві сприяло підписанню чотирьох угод між університетами України та Індонезії. Українські студенти також можуть навчатися в Індонезії в межах програм Darmasiswa та KNB Scholarship.
Крім того, Національне агентство досліджень та інновацій Індонезії та Національний антарктичний науковий центр України нещодавно уклали угоду щодо співпраці у сфері антарктичних і тропічних досліджень. Документ відкриває можливості для спільних дослідницьких проєктів та наукового обміну.
Говорячи про війну, Басаламах зазначив, що Індонезія продовжує виступати за використання діалогу та дипломатії для досягнення тривалого миру, а також за дотримання принципів Статуту ООН.
“Мир означає, що люди можуть жити в безпеці, відбудовувати свої громади, забезпечувати освіту своїм дітям і з надією дивитися в майбутнє”, – сказав він.
Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією були встановлені 11 червня 1992 року, через кілька місяців після того, як Індонезія 28 грудня 1991 року визнала незалежність України.
Посольство Республіки Індонезія в Києві розпочало роботу у січні 1994 року. Нині Надзвичайним і Повноважним Послом Індонезії в Україні є Аріф Мухаммад Басаламах.
Посольство України в Джакарті було відкрито у другій половині 1990-х років; офіційне відкриття дипломатичної місії відбулося 16 травня 1997 року. Наразі посада Надзвичайного і Повноважного Посла України в Індонезії вакантна. Після завершення місії Василя Гамяніна українське посольство в Джакарті очолює тимчасова повірена у справах України Євгенія Шинкаренко. У вересні 2026 року вона продовжувала виконувати функції глави української дипломатичної місії в Індонезії.
Львівський вентиляційний завод (ЛВЗ) завершив будівництво другої черги виробничих приміщень і планує до кінця 2026 року встановити обладнання, що дозволить заводу подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Львівський вентиляційний завод завершив будівництво другої черги виробничих приміщень. Обладнання вже закуплено і, згідно з планом, буде встановлено до кінця 2026 року. Обсяг інвестицій у другу чергу підприємства склав близько $1,5 млн», – написав він у Facebook у середу.
Кісілевський зазначив, що для реалізації проєкту завод скористався інструментами політики «Зроблено в Україні», зокрема програмою доступних кредитів «5-7-9», а також грантом на обладнання для переробної промисловості. Крім того, підприємство готується долучитися до державної програми компенсації 15% вартості української техніки.
За інформацією народного депутата, у 2025 році обсяги виробництва Львівського вентиляційного заводу зросли на 30% і залишаються на тому самому рівні в поточному році.
«Підприємство має повний виробничий цикл і наразі переробляє близько 55 тонн листового металу на місяць. На будівництво третьої черги заводу заплановано інвестиції у розмірі 2,5 млн доларів», – додав він.
Кисілевський також зазначив, що інвестори заводу раніше займалися імпортом вентиляційного обладнання, а тепер зосередилися на розвитку виробництва в Україні – запуск першої черги заводу з інвестиціями близько $1 млн відбувся у 2022 році через кілька місяців після повномасштабного вторгнення.
Львівський вентиляційний завод виробляє повітроводи, шумопоглиначі, а також комплектуючі для вентиляційних систем, призначені для потреб промисловості, торгівлі, готелів та бізнес-центрів.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році завод збільшив чистий дохід від реалізації на 20% порівняно з попереднім роком — до 50,1 млн грн при скороченні чистого прибутку на 34,6% — до 1,6 млн грн. У першому півріччі поточного року чистий дохід становив 19,6 млн грн, чистий прибуток — 0,71 млн грн.
Власником 100% акцій та керівником підприємства є мешканець Рівненської області Сергій Возгоменчук.
Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за перше півріччя 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар” – 24,87 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) –13,75 млрд грн та ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 8,88 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання доходів “Київстару” становило 17,3%, “Vodafone-Україна” – 10,2%, lifecell – 17,1%.
Як повідомлялося, за 2025 рік цей показник у компаній становив відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому півріччі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив доходи на 5,1% – до 2,19 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому півріччі цього року, збільшивши їх на 21,5% – до 1,73 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив їх на 35% – до 1,21 млрд грн.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи в 1,5 раза – до 0,57 млрд грн та піднявся із 9-го місця у 2025 році на 7-ме місце цьогоріч.
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення йде восьмим із 0,52 млрд грн, що на 14% більше порівняно із першим півріччям минулого року, коли він посів 7-ме місце.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому півріччі 2026 року збільшила доходи в 1,7 раза – до 0,49 млрд грн, а 10-м йде ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 23,8% – до 0,44 млрд грн.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” скоротив їх порівняно з 2025 роком на 38% – до 3,24 млрд грн, “Vodavone-Україна” зберіг на рівні 3,16 млрд грн, тоді як lifecell збільшив на 43,9% – до 2,62 млрд грн.
“Фарлеп-Інвест” теж збільшила інвестиції у першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним торішнім періодом – на 20,7%, до 0,61 млрд грн, посівши 4-те місце замість 5-го до цього, тоді як ЮТК через скорочення інвестицій на 23,9% – до 0,57 млрд грн опустилася з 4-го на 5-те місце.
Зменшення обсягів інвестицій га 49,8% також зафіксовано у “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – до 0,20 млрд грн.
“Укртелеком” скоротив інвестиції у першому півріччі 2026 року всього на 1,5% – до 0,19 млрд грн, тоді як “Датагруп” – на 22,4%, до 0,09 млрд грн.
Натомість “Хоум-Нет” збільшила цей показник у першому півріччі 2026 року у 3,9 раза – до 0,07 млрд грн та піднялася з 17-го місця торік до 9-го цього року.
Закриває другу п’ятірку за обсягами інвестицій ТОВ “Ланет Телеком”, який інвестував у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року 0,04 млрд грн, скоротивши їх порівняно із першим півріччям минулого року приблизно на 2,5 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року лідерами за доходами стали ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦБФР) вбачає можливості для відродження ринку муніципальних облігацій в Україні, активно працює над цим та підтримує законопроект про пільгове оподаткування доходів фізичних осіб за цими інструментами, заявив голова комісії Олексій Семенюк.
«Я вважаю, що це можливо (відродження ринку муніципальних облігацій). Більше того, цей процес відбувається досить широко», – сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Семенюк уточнив, що попередньо на 2 жовтня запланована зустріч із представниками міст із населенням від 100 тис., у якій також візьмуть участь представники Міністерства фінансів, для обговорення основних проблем, що заважають просуванню цього процесу.
«Основні проблеми там зрозумілі, виявлені… Хочу зазначити, що я вірю в муніципальні облігації», – підкреслив голова Комісії.
За його словами, міста мають бюджети розвитку, зараз у них існують значні потреби у швидкому переході до енергонезалежності, тому облігації для них є цікавим інструментом.
Семенюк вважає, що муніципальні облігації також могли б зацікавити інвестиційні фонди та місцеві бюджетутворюючі підприємства.
Водночас заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса висловив сумнів у тому, що муніципальні облігації зацікавлять інвесторів у нинішніх умовах, коли Мінфін розміщує на ринку облігації внутрішньої державної позики, дохід за якими звільнений від оподаткування.
«Це був би хороший інструмент, але, знову ж таки, у нас є ОВГЗ та їхня прибутковість, а також необхідність надати премію відповідно до ризику. Я, до речі, не дуже розумію — це буде питання для аналітиків — як оцінювати платоспроможність міст в Україні. Наразі я не дуже бачу цей попит», — зазначив експерт.
За його словами, зараз основними покупцями є фізичні особи, які орієнтуються на дохідність та податкові пільги.
Голова НКЦБФР повідомив, що наразі розглядається можливість просування через Верховну Раду двох законопроектів про пільги. Він уточнив, що перший – про інвестиційні рахунки зі звільненням від податку на доходи фізичних осіб за умови інвестицій строком не менше трьох років, другий – про «5+5»: 5% ПДФО та 5% військовий збір замість нинішніх 18% + 5%. Семенюк додав, що щодо останнього законопроекту триває обговорення з Мінфіном.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський відвідав сербський павільйон на першому Карпатському економічному форумі в Буковелі, який проходить 18–19 вересня в рамках саміту нового регіонального формату Carpathian Eight (C8). Про це повідомила Торгово-промислова палата Сербії.
Сербію на форумі представляють ТПП Сербії, Агентство розвитку Сербії, Expo 2027 Belgrade, а також сербські компанії, серед яких Mind Park і Millennium Team. Головне завдання участі — презентувати інвестиційні можливості Сербії та налагодити нові контакти з компаніями, інвесторами та фінансовими організаціями регіону.
Сам форум став великим бізнес-майданчиком: за даними Офісу президента України, у ньому беруть участь близько 1,4 тис. осіб із 25 країн, зокрема представники майже 400 компаній країн C8. Загальний інвестиційний портфель форуму включає 95 проєктів вартістю понад 42,5 млрд євро в енергетиці, промисловості, транспорті та логістиці, технологіях, агросекторі, нерухомості та інших сферах.
Для Сербії особливо цікаві проєкти в галузі енергетики, залізниць та автомобільних доріг, логістики, промисловості та транскордонної торгівлі. На саміті Олександр Вучич заявив, що товарообіг Сербії та України в першому півріччі 2026 року зріс на 42%.
Новий формат C8 об’єднує Сербію, Україну, Румунію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину. Його учасники розраховують розвивати інфраструктурні та енергетичні зв’язки, інвестиційні проєкти та тіснішу інтеграцію Карпатського та Дунайського регіонів.
C8, FORUM, ІНВЕСТИЦІЯ, Сербія, УКРАЇНА
