Промислово-технічна компанія у вигляді ТОВ “Агромат”, яка наприкінці липня розпочала розміщення публічного випуску трирічних облігацій серії “J” на 100 млн грн, 5 серпня почала розміщення подібного випуску серії “K” ще на 100 млн грн.
Як повідомила компанія в системі Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відсоткова ставка за облігаціями, які мають тримісячні купони, на перші півроку становить 16% річних, а на кожні наступні півроку до липня-2029 – 3-міс. UIRD (український індекс ставок за депозитами фізосіб) +4,9 відсоткового пункту.
Облігації номінальною вартістю 1 тис. грн розміщуватимуться за номіналом через біржу ПФТС, інвестиційною фірмою виступає державний Укргазбанк. Публічна пропозиція облігацій здійснюється лише серед кваліфікованих інвесторів, строк дії – з 5 серпня по 4 жовтня 2026 року.
Номінальна відсоткова ставка попереднього випуску серії “J”, зареєстрованого НКЦПФР 17 липня поточного року, встановлена в перші півроку обігу на рівні 16% річних. Строк дії публічної пропозиції – з 29 липня по 21 вересня 2026 року.
Зазначається, що в обігу перебувають корпоративні облігації “Агромат” серій “Н”, “І”, “J” загальною номінальною вартістю по 100 млн грн кожна.
Компанія “Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Здійснює свою діяльність у 33 торгових точках у 21 місті України та на agromat.ua. За даними аналітичної системи YouControl, співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
За даними на її сайті, за результатами 2025 року ПТК ТОВ “Агромат” збільшив чистий дохід на 5,2% порівняно з попереднім роком – до 3,59 млрд грн, чистий прибуток – на 91,4%, до 148 млн грн. У першому півріччі 2026 року чистий дохід виріс на 20,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,9 млрд грн, чистий збиток становив 177,5 млн грн проти 87,1 млн грн чистого прибутку рік тому.
Станом на 30 червня 2026 року кредиторами групи “Агромат” виступають Райффайзен банк – 199 млн грн під 14,9%, Південний – на 30 млн грн під 16,5%, OTP – на 90 млн грн під 16,5%, Креді Агріколь – на 78 млн грн під 14,25%, Кредобанк – на 75,1 млн грн під 15,5%, а також ПроКредит на загальну сумму 185,8 млн грн за ставками від 3,76% до 15,5%.
Агентство регіонального розвитку Київської області підписало меморандум про співпрацю з одним із найбільших енергетичних інвесторів Туреччини Aydem Holding A.S. щодо будівництва в регіоні до 100 МВт потужності відновлюваної енергетики.
Як йдеться у повідомленні Агентства в LinkedIn у четвер, воно забезпечуватиме комплексний супровід інвестора на всіх етапах реалізації проєкту, зокрема здійснюватиме пошук оптимальної земельної ділянки, взаємодію з територіальними громадами та координацію з органами державної влади. Супровід проєкту здійснюватиметься спільно з UkraineInvest.
«Наша мета — зробити Київську область одним із найпривабливіших регіонів для міжнародних інвесторів, де масштабні інвестиційні проєкти реалізуються швидко, прозоро та ефективно», — прокоментував документ директор Агентства Назарій Волянський.
За його словами, співпраця з Aydem Holding A.S. стане початком нових масштабних інвестицій, сприятиме розвитку енергетичної інфраструктури регіону та зміцнить українсько-турецьке економічне партнерство.
На сайті холдингу зазначено, що він працює у сферах виробництва, розподілу та роздрібної торгівлі електроенергією вже 40 років, застосовуючи новаторський підхід у енергетичному секторі. Основна увага приділяється відновлюваній енергетиці: гідро-, вітровим та геотермальним джерелам.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що Київ хоче відновити довоєнний обсяг двостороннього товарообігу з Азербайджаном, який зараз сягнув близько 600 мільйонів доларів.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“, про це Сибіга сказав на спільній пресконференції із азербайджанським колегою Джейхун Байрамовим
“ми поставили собі на меті ціль вийти на передвоєнний період, якщо говорити про товарообіг. Зараз ми вийшли на близько 600 мільйонів доларів”, – сказав очільник відомства.
У цьому контексті глави дипломатій погодилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання двосторонньої українсько-азербайджанської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
Сторони провели детальні переговори щодо двостороннього та міжнародного порядку денного, підготовки України до проходження зимового періоду та посилення енергетичної безпеки в регіоні.
“За минулий та цей рік маємо нову динаміку стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном, активізацію контактів на всіх рівнях. Розглядаємо цей ваш візит як ще один елемент цієї нової та позитивної динаміки”, – зазначив український дипломат.
Окрему увагу сторони приділили розвитку взаємовигідного економічного, інвестиційного та гуманітарного співробітництва. Сибіга заявив, що Україна цінує інвестиції азербайджанських компаній та розраховує на розширення їхньої присутності й реалізацію нових спільних проєктів.
Дипломати також обговорили питання регіональної безпеки на Південному Кавказі та Близькому Сході. Андрій Сибіга поінформував азербайджанського колегу про мирні зусилля України та відзначив важливу роль Азербайджану у просуванні миру й забезпеченні регіональної стабільності.
“Ми цінуємо принципову позицію Азербайджану на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Україна також завжди підтримувала і підтримує суверенітет та територіальну цілісність Азербайджану. Це константа наших відносин”, – підкреслив очільник МЗС України.
Сибіга висловив вдячність Азербайджану, президенту Ільхаму Алієву та всьому азербайджанському народу, за допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.
“Відновлення цивільної інфраструктури в Ірпені, гуманітарна допомога, обладнання для енергетичних об’єктів та багато іншого. Ми завжди будемо це пам’ятати”, – запевнив він.
“ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), другий за величиною український оператор мобільного зв’язку, у січні-червні 2026 року збільшив чистий прибуток на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млрд 161 млн грн.
Як йдеться у проміжній скороченій фінансовій звітності компанії, її виручка зросла на 10,3% – до 13 млрд 869 млн грн.
Згідно із нею, валовий прибуток за шість місяців цього року зріс на 4,4% – до 7 млрд 998 млн грн, тоді як прибуток від операційної діяльності скоротився на 2,4% – до 4 млрд 321 млн грн.
Показник OIBDA за перше півріччя 2026 року збільшився на 3,8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7 млрд 331 млн грн, а маржа OIBDA становила 53% проти 56% у минулому році.
Капітальні витрати мобільного оператора за шість місяців цього року скоротилися на 0,8% – до 3 млрд 169 млн грн.
Зазначається, що протягом січня–червня 2026 року “ВФ Україна” надав безповоротну фінансову допомогу дочірній компанії ПрАТ “Фарлеп-Інвест” 160 млн грн порівняно із 310 млн грн за відповідний період 2025 року.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня цього року інвестиції мобільного оператора інвестував у “Фарлеп-Інвест” оцінювалися у 1 млрд 808 млн грн, у ТОВ “Фрінет” – 677,4 млн грн та у ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – 3 млрд 242 млн грн.
Власний капітал “ВФ Україна” на середину цього року становив 15 млрд 583 млн грн проти 14 млрд 123 млн грн на початок року.
У звіті зазначається, що чистий прибуток “ВФ Україна” у другому кварталі 2026 року збільшився на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 254 млн грн на тлі зростання виручки на 10,3% – до 7 млрд 102 млн грн.
У другому кварталі 2026 року валовий прибуток “ВФ Україна” зріс на 5,9% – до 4 млрд 212 млн грн, водночас прибуток від операційної діяльності скоротився на 1,3% – до 2 млрд 392 млн грн.
У компанії додали, що у червні цього року також була укладена додаткова угода із материнською компанією Telco Investments B.V. про збільшення кредитної лінії з погашенням у доларах США з еквіваленту 660 млн грн до еквіваленту 1 млрд 320 млн грн. Кредитна лінія передбачає фіксовану процентну ставку 10% річних та підлягає погашенню у 2028 році. Станом на дату звітності компанія отримала 693,4 млн грн, які були внесені на валютний рахунок мобільного оператора в іноземному банку з метою погашення заборгованості за облігаціями.
Серед іншого зазначена інформація, що стосується завершення будівництва нової підводної кабельної системи через Чорне море, яка з’єднає Україну з міжнародним транзитним маршрутом між Європою та Азією (система “Kardesa”). Воно очікується протягом п’яти років, а загальний обсяг витрат, які планується залучити компанією, оцінюється приблизно у EUR 65 млн.
Станом на 30 червня 2026 року витрати на проєкт стосувалися виключно об’єктів незавершеного будівництва, які не були суттєвими для цієї проміжної скороченої окремої фінансової звітності, компанія уточнила. “Було проведено оцінку ознак на зменшення корисності, за результатами якої ознак знецінення не виявлено”, – підкреслив оператор.
Як повідомлялося, “Vodafone Україна” за січень-березень 2026 року збільшив чистий прибуток на 12% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 778 млн грн.
У 2025 році компанія збільшила виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 18% – до 4,18 млрд грн.
Назарія Волянського призначено директором установи «Агенція регіонального розвитку Київської області» за результатами конкурсного відбору.
Відомості Єдиного державного реєстру містять Волянського як керівника установи з 20 липня. Директора Агенції обирають строком на три роки за рішенням її наглядової ради.
На новій посаді Волянський зосередиться на залученні інвестицій та міжнародної технічної допомоги, розвитку стратегічних партнерств, підтримці громад і бізнесу, а також реалізації проєктів відновлення та економічного розвитку Київської області.
Волянський має понад 10 років досвіду у сферах міжнародної економіки, залучення прямих іноземних інвестицій, взаємодії бізнесу з органами влади та стратегічних комунікацій.
Із січня 2025 року він працював директором із взаємодії з органами державної влади в Україні польської енергетичної групи UNIMOT S.A. У 2024-2025 роках очолював українське представництво Спілки підприємців та роботодавців Польщі ZPP, де займався розвитком українсько-польського економічного співробітництва, налагодженням ділових контактів і підтримкою виходу українських компаній на польський та інші європейські ринки.
У 2023 році Волянський обіймав посаду начальника управління міжнародних відносин та комунікацій урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. У 2021-2023 роках працював директором із корпоративних комунікацій Торгово-промислової палати України.
Також він був автором і ведучим телевізійного проєкту «Ексклюзив з Назарієм Волянським» на телеканалі «Рада», радником керівництва Асоціації «Український ядерний форум» та технологічної компанії FRDM Group. У жовтні 2025 року його призначили керівником із розвитку та представником Національної асоціації лобістів України у Польщі.
Волянський здобув ступінь магістра журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, навчався за програмою міжнародної економіки та економічних відносин у Київському інституті міжнародних відносин і пройшов програму підготовки фахівців із залучення прямих іноземних інвестицій у Møller Institute Кембриджського університету.
Агенція регіонального розвитку Київської області була зареєстрована 12 червня 2018 року. Її засновниками виступили Київська обласна державна адміністрація, Київська обласна рада, Київська обласна торгово-промислова палата, Білоцерківський національний аграрний університет і громадська організація «Товариство дослідників України».
Основне завдання Агенції – сприяння економічному розвитку Київщини та координація взаємодії між інвесторами, бізнесом, територіальними громадами і державними органами. Установа супроводжує інвестиційні проєкти, допомагає реєструвати індустріальні парки, готувати грантові заявки, підбирати земельні ділянки та виробничі приміщення, розробляти бізнес-моделі й стратегії розвитку громад.
Серед проєктів Агенції – європейська програма GreenGov із впровадження екологічних стандартів, розроблення стратегій розвитку громад Київщини, програма підтримки підприємництва «Сила можливостей», розвиток біогазової галузі області та проєкти з розбудови реабілітаційної допомоги.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
