ТОВ «Куяльницькі соляні промисли» планує інвестувати понад $20 млн у проєкт з вилучення надлишкової солі з Куяльницького лиману та її переробки на харчову сіль, повідомляє видання SEEDS.
Одеська обласна військова адміністрація та компанія підписали меморандум про співпрацю щодо реалізації інвестиційних та екологічних проєктів у районі Куяльницького лиману. Одеська ОВА офіційно підтвердила намір інвестора вкласти в проєкт понад $20 млн.
За даними SEEDS, ТОВ «Куяльницькі соляні промисли» було створено у 2026 році. Компанія планує вилучати надлишкову сіль із лиману та переробляти її на харчову продукцію. Розрахунковий потенціал видобутку оцінюється приблизно у 300 тис. тонн солі на рік.
Такий обсяг становить близько трьох чвертей імпорту солі Україною у 2025 році. За даними Державної митної служби, торік Україна імпортувала близько 415 тис. тонн солі на $49,6 млн.
Таким чином, реалізація проєкту може суттєво скоротити залежність України від імпорту харчової солі, а після виходу виробництва на повну потужність – створити передумови для відновлення її експорту.
Необхідність розвитку нових джерел солі різко зросла після зупинки у 2022 році підприємства «Артемсіль» у Соледарі. До повномасштабного вторгнення Україна була великим виробником та експортером солі, однак після втрати доступу до основних потужностей стала значною мірою залежати від поставок з-за кордону.
Проєкт на Куяльницькому лимані має також екологічну складову. За інформацією Одеської ОВА, меморандум передбачає розвиток природоохоронної інфраструктури, впровадження сучасних екологічних рішень та реалізацію «зелених» проєктів. Питання використання сольових ресурсів лиману понад рік опрацьовувалося за участю Кабінету Міністрів, науковців та профільних експертів.
Для початку промислового видобутку компанії ще необхідно пройти передбачені законодавством процедури, зокрема оцінку впливу на довкілля та отримати необхідні дозволи на використання природних ресурсів. Куяльницький лиман має особливий природоохоронний і курортний статус.
Першоджерело матеріалу: SEEDS – «Інвестор планує вкласти понад 20 млн доларів у переробку солі з Куяльницького лиману на харчову».
ція)
Турецька компанія ASTOR Enerji A.Ş., яка спеціалізується на електротехнічному виробництві, планує реалізувати на Київщині проєкт обсягом до $200 млн, який передбачає виробництво систем накопичення енергії та трансформаторів, повідомила Агенція регіонального розвитку Київської області.
“Компанія розглядає можливість інвестування до $200 млн у створення сучасного виробничого комплексу на Київщині. Проєкт передбачає організацію виробництва систем накопичення енергії, акумуляторних рішень, електротехнічного та трансформаторного обладнання”, – йдеться в повідомленні агенції в Linkedin у вівторок.
У ньому зазначається, що відповідний меморандум з ASTOR Enerji A.Ş. підписаний Київською обласною військовою адміністрацією за підтримки агенції під час Саміту Карпатської вісімки.
Агенція вказує, що для Київської області реалізація такого проєкту означатиме появу нових виробничих потужностей і робочих місць, подальший промисловий розвиток, впровадження передових технологій та посилення енергетичної стійкості.
Вона пояснила, що й надалі супроводжуватиме проєкт на наступних етапах: від підбору потенційних інвестиційних майданчиків і взаємодії з місцевими громадами до координації подальших кроків з інвестором.
Інвестиційна група “Інжур” (Inzhur), в яку входять компанія з управління активами з трьома інвестфондами, інвестиційна компанія, торговець та зберігач цінних паперів, планує за п’ять років збільшити обсяг активів в управлінні з поточних 9,36 млн грн до 100 млрд грн, повідомив засновник та глава групи Андрій Журжій.
“100 мільярдів – мрія і наш план. Це п’ять років наступні. Тобто цей рік ми завершимо більше 10 млрд – 10-11 млрд активів в управлінні. І за наступні п’ять років дійдемо до 100 в сьогоднішніх цифрах. Тобто якщо будуть якісь девальваційні процеси, то, зрозуміло, дійдемо швидше”, – сказав він у “Forbes Business Breakfast з Федоріним” у середу та уточнив, що був день, коли групі вдалося залучити відразу 500 млн грн.
За його даними, групі вдалося залучити у фонди 131,56 тис. інвесторів, інвестувати можна від 11 грн.
“Ми ставимо собі амбіцію до кінця 28-го року 1 млн інвесторів саме в “Інжур”. Цей рік ми плануємо завершити 150-200 тисяч: 170 тисяч вже бачимо, 200 тисяч треба постаратися, але команда старається”, – зазначив Журжій.
На його думку, для збільшення числа інвесторів до 2-3 млн необхідно більше інвестувати в спільноту та в її навчання та досвід, тому група запустила освітню програму із Prometheus, на якій за тиждень зареєструвалося 14 тис. людей.
Глава “Інжур” також висловив думку, що український ринок на сьогодні не готовий до акцій.
“Ми все-таки будемо зростати через якісь боргові інструменти – облігації або квазіборгові, коли ми говоримо про фонди. А акції це буде певний наступний етап”, – вважає Журжій.
Taiwan Cement Corporation (TCC Group) має намір придбати 100 % акцій українського виробника цементу ЧАТ «Івано-Франківськцемент» («ІФЦЕМ»), повідомила прес-служба підприємства.
«Партнерство об’єднає лідерські позиції «ІФЦЕМ» на українському ринку, його сучасні виробничі потужності, багаторічні промислові традиції та сильну команду, а також глобальний досвід, технології та інвестиційні можливості TCC. Воно створює основу для подальшого розвитку групи та її активної участі у масштабному відновленні України й поглибленні економічної інтеграції з Європою», – йдеться у повідомленні на сайті «Івано-Франківськцементу».
Відповідна угода буде укладена між мажоритарним акціонером ПрАТ «Івано-Франківськцемент» CemInWest S.A. (Швейцарія) спільно з власниками пов’язаних компаній ТОВ «Івано-Франківськдах», ТОВ «Кругіпс», ТОВ «Крумікс» та TCC Group EMEA Holdings B.V. (Нідерланди) – дочірньою компанією TCC Group Holdings Co., Ltd.
Зазначається, що завершення угоди залежить від отримання необхідних дозволів у сфері антимонопольного законодавства та інших регуляторних погоджень у відповідних юрисдикціях, а також виконання стандартних умов закриття угоди.
Як повідомив голова правління та член наглядової ради «Івано-Франківськцементу» Микола Круць, він залишиться членом ради директорів підприємства в найближчі роки.
«Сьогодні компанія переходить до нового етапу свого розвитку. Партнерство з глобальним стратегічним інвестором із Тайваню відкриває перед «ІФЦЕМ» нові можливості для інвестицій, технологічного розвитку та подальшого зміцнення його позицій. У найближчі роки я залишуся членом ради директорів, щоб сприяти наступності, стабільності та подальшому розвитку компанії», – цитує Круця компанія у повідомленні.
Попередня вартість угоди становить близько 750 млн євро, наводить дані «Forbes Україна» з посиланням на видання Focus Taiwan.
ПрАТ «Івано-Франківськцемент» займається виробництвом цементу, покрівельних матеріалів, бетонних, залізобетонних виробів та сухих будівельних сумішей. Виробнича потужність становить 4,3 млн тонн цементу на рік. На підприємствах групи працює близько 2,5 тис. осіб.
До початку повномасштабної війни група NEQSOL Holding була близька до придбання «Івано-Франківськцементу», проте згодом відмовилася від угоди.
За інформацією аналітичної системи YouControl, за підсумками 2025 року ПрАТ «Івано-Франківськцемент» збільшило чистий прибуток у 1,4 раза порівняно з попереднім роком, до 4,2 млрд грн, чистий дохід — на 20,3%, до 16,2 млрд грн. У першому півріччі 2026 року чистий прибуток зменшився на чверть порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 1,4 млрд грн, а чистий дохід – на 4,2%, до 7,1 млрд грн. Вартість активів підприємства становила 14,9 млрд грн.
TCC Group Holdings Co., Ltd. – глобальна промислова група з Тайваню, один із найбільших світових виробників цементу. Група має понад 40 виробничих майданчиків, сукупні потужності з виробництва цементу перевищують 112 млн тонн на рік, кількість працівників – 13,8 тис. осіб. TCC також розвиває напрямки «зеленої» енергетики, систем накопичення енергії та сучасних матеріалів. TCC має значну присутність у Європі та Африці, зокрема в Португалії, Туреччині, Іспанії, Великій Британії, Нідерландах, Франції та Італії.
TCC Group, Івано-Франківськцемент, ІНВЕСТИЦІЯ, УГОДА, ЦЕМЕНТ
Індонезія готова розширювати практичну співпрацю з Україною, зокрема у торгівлі, інвестиціях, критичних мінералах, науці та майбутньому відновленні країни, заявив посол Республіки Індонезія в Україні Аріф Мухаммад Басаламах.
“Індонезія готова розглядати практичні напрями співпраці, які можуть сприяти відновленню та реконструкції, водночас відкриваючи нові можливості для нашого двостороннього партнерства”, – сказав він під час дипломатичного прийому в Києві з нагоди 81-ї річниці незалежності Індонезії.
Прийом відбувся 22 вересня за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, бізнесу та індонезійської громади. У своїй промові посол, зокрема, привітав заступника міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрія Дронюка та голову міжпарламентської групи дружби Україна-Індонезія Артема Кунаєва.
Басаламах зазначив, що, попри війну, політичний діалог між країнами залишається активним, а співпраця продовжує розширюватися. Водночас двосторонній товарообіг у 2025 році скоротився до $492,6 млн порівняно з піковими $1,45 млрд у 2021 році.
“Ми бачимо можливості для розвитку нових напрямів співпраці та повнішого розкриття потенціалу взаємовигідного економічного партнерства”, – наголосив посол.
За його словами, одним із нових напрямів можуть стати критичні мінерали та рідкісноземельні елементи, де сторони бачать можливості для досліджень, технологічної співпраці та майбутніх бізнес-проєктів. Індонезійська сторона також зацікавлена у більш активній взаємодії бізнесу двох країн у торгівлі, інвестиціях та спільному виробництві.
Посол запросив українські компанії взяти участь у Trade Expo Indonesia 2026, яка відбудеться 14-18 жовтня і має стати майданчиком для встановлення контактів з індонезійськими експортерами та потенційними інвестиційними партнерами.
Ще одним напрямом зростання контактів Басаламах назвав туризм. За його словами, у 2026 році Індонезію вже відвідали понад 18 тис. громадян України.
“Ми сподіваємося, що з покращенням сполучення та коли обставини це дозволятимуть, більше українців матимуть можливість відкрити для себе Індонезію – її природну красу, культурну спадщину та різноманітні кулінарні традиції”, – сказав дипломат.
Посол також звернув увагу на активізацію освітніх і наукових контактів. За його словами, лише у 2026 році Посольство Індонезії в Києві сприяло підписанню чотирьох угод між університетами України та Індонезії. Українські студенти також можуть навчатися в Індонезії в межах програм Darmasiswa та KNB Scholarship.
Крім того, Національне агентство досліджень та інновацій Індонезії та Національний антарктичний науковий центр України нещодавно уклали угоду щодо співпраці у сфері антарктичних і тропічних досліджень. Документ відкриває можливості для спільних дослідницьких проєктів та наукового обміну.
Говорячи про війну, Басаламах зазначив, що Індонезія продовжує виступати за використання діалогу та дипломатії для досягнення тривалого миру, а також за дотримання принципів Статуту ООН.
“Мир означає, що люди можуть жити в безпеці, відбудовувати свої громади, забезпечувати освіту своїм дітям і з надією дивитися в майбутнє”, – сказав він.
Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією були встановлені 11 червня 1992 року, через кілька місяців після того, як Індонезія 28 грудня 1991 року визнала незалежність України.
Посольство Республіки Індонезія в Києві розпочало роботу у січні 1994 року. Нині Надзвичайним і Повноважним Послом Індонезії в Україні є Аріф Мухаммад Басаламах.
Посольство України в Джакарті було відкрито у другій половині 1990-х років; офіційне відкриття дипломатичної місії відбулося 16 травня 1997 року. Наразі посада Надзвичайного і Повноважного Посла України в Індонезії вакантна. Після завершення місії Василя Гамяніна українське посольство в Джакарті очолює тимчасова повірена у справах України Євгенія Шинкаренко. У вересні 2026 року вона продовжувала виконувати функції глави української дипломатичної місії в Індонезії.
Львівський вентиляційний завод (ЛВЗ) завершив будівництво другої черги виробничих приміщень і планує до кінця 2026 року встановити обладнання, що дозволить заводу подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Львівський вентиляційний завод завершив будівництво другої черги виробничих приміщень. Обладнання вже закуплено і, згідно з планом, буде встановлено до кінця 2026 року. Обсяг інвестицій у другу чергу підприємства склав близько $1,5 млн», – написав він у Facebook у середу.
Кісілевський зазначив, що для реалізації проєкту завод скористався інструментами політики «Зроблено в Україні», зокрема програмою доступних кредитів «5-7-9», а також грантом на обладнання для переробної промисловості. Крім того, підприємство готується долучитися до державної програми компенсації 15% вартості української техніки.
За інформацією народного депутата, у 2025 році обсяги виробництва Львівського вентиляційного заводу зросли на 30% і залишаються на тому самому рівні в поточному році.
«Підприємство має повний виробничий цикл і наразі переробляє близько 55 тонн листового металу на місяць. На будівництво третьої черги заводу заплановано інвестиції у розмірі 2,5 млн доларів», – додав він.
Кисілевський також зазначив, що інвестори заводу раніше займалися імпортом вентиляційного обладнання, а тепер зосередилися на розвитку виробництва в Україні – запуск першої черги заводу з інвестиціями близько $1 млн відбувся у 2022 році через кілька місяців після повномасштабного вторгнення.
Львівський вентиляційний завод виробляє повітроводи, шумопоглиначі, а також комплектуючі для вентиляційних систем, призначені для потреб промисловості, торгівлі, готелів та бізнес-центрів.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році завод збільшив чистий дохід від реалізації на 20% порівняно з попереднім роком — до 50,1 млн грн при скороченні чистого прибутку на 34,6% — до 1,6 млн грн. У першому півріччі поточного року чистий дохід становив 19,6 млн грн, чистий прибуток — 0,71 млн грн.
Власником 100% акцій та керівником підприємства є мешканець Рівненської області Сергій Возгоменчук.
