Щоб у Україні стало можливим будівництво підземних сховищ палива, необхідно досягти компромісу між державою та приватним бізнесом щодо спрощення дозвільних процедур та забезпечення доступного довгострокового фінансування.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» висловив генеральний директор і співвласник Західної паливно-енергетичної компанії (ЗТЕК) Олег Чикида.
«Потрібно посадити за один стіл державу та бізнес і знайти компроміс: забезпечити стратегічні інтереси країни та створити для приватних компаній реальні економічні умови для формування запасів. На сьогодні такого компромісу я ще не бачу», – сказав він.
За словами генерального директора, з позиції держави запас нафти та нафтопродуктів однозначно необхідний, але умови для будівництва бізнесом необхідних сховищ поки що не створено.
«Перша проблема – фінансова. Формування запасу означає, що компанія має фактично заморозити значний обсяг оборотних коштів. Для ЗТЕК це потенційно не один мільйон доларів», – зазначив Чікіда.
Як він пояснив, підземне сховище приблизно на 10 тис. тонн може потребувати від 10 млн доларів інвестицій, і для приватного бізнесу це дуже значний ресурс, тому для реалізації подібних проєктів необхідне доступне довгострокове фінансування.
«Обговорюються програми через державні банки приблизно під 12% річних у гривні на п’ять років. Це правильний крок, але він не покриє потреби галузі», – вважає CEO.
Друга проблема, за його словами, – інфраструктурна. Оскільки значна частина резервуарного парку за час війни була знищена або пошкоджена, виникає питання: де зберігати цей ресурс і хто нестиме ризик, якщо місце зберігання знову стане об’єктом атаки?
«Конкретно у нас є майданчик, де можна будувати підземне сховище. Але отримання всіх дозволів може тривати близько півтора року, а саме будівництво, за нашими оцінками, приблизно втричі дорожче за наземне», – зазначив Чикида.
При цьому він додав, що ЗТЕК готовий інвестувати навіть за таких умов.
«Але якщо розпочати дозвільний процес у вересні 2026 року, документи в кращому разі можна отримати у 2027-му, а завершити будівництво — вже у 2028 році. Як до того моменту зміниться попит на ринку і як окупити ці інвестиції?», — запитав CEO.
Як повідомлялося, Україна з початку 2027 року має впровадити експериментальний проєкт з підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН) згідно з постановою Кабінету міністрів № 1037 від 13 серпня 2026 року.
Повний текст інтерв’ю з генеральним директором і співвласником ЗТЕК Олегом Чикидою буде опубліковано на сайтах агентства «Інтерфакс-Україна» та його проекту з енергетики «Енергореформа».
У Базелі 10 вересня 2026 року відбувся Форум муніципальної співпраці Швейцарія-Україна, присвячений розвитку партнерств між українськими та швейцарськими містами і реалізації спільних проєктів із відновлення та підвищення стійкості громад, повідомило Посольство України у Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн.
Форум об’єднав представників центральної та місцевої влади України і Швейцарії, а також профільних організацій двох країн. Його спільно організували уряд Швейцарії, міста Базель, Берн і Цюрих, Верховна Рада України, Посольство України у Швейцарії, Українська асоціація Швейцарії та Support and Recovery Platform.
З вітальними виступами до учасників звернулися президент уряду кантону Базель-Штадт Конрадин Крамер, посол України у Швейцарії Ірина Венедіктова, міністр розвитку громад та територій України Віталій Безгін і делегат Федеральної ради Швейцарії у справах України Жак Гербер.
Під гаслом «Формуючи партнерства. Досягаючи результату» учасники обговорили перехід від міжмуніципальних контактів до конкретних інвестиційних та інфраструктурних проєктів. Основними напрямами співпраці визначено енергопостачання та енергоефективність, водну інфраструктуру, місцеве врядування та розвиток публічних послуг.
Програма форуму включала дві панельні дискусії – щодо політичних основ муніципального партнерства у відбудові та практичних моделей реалізації таких проєктів. Окремо відбулися робочі сесії City Labs, під час яких представники українських і швейцарських міст спільно розробляли конкретні пропозиції для подальшої співпраці.
Муніципальне партнерство є одним із напрямів довгострокової підтримки України з боку Швейцарії. У швейцарській програмі співпраці з Україною на 2025-2028 роки окремо передбачена підтримка місцевих і регіональних органів влади у відновленні, модернізації міської інфраструктури та забезпеченні базових послуг, зокрема у сферах транспорту, енергетики, водопостачання, охорони здоров’я та освіти.
Швейцарські міста вже беруть участь у практичних проєктах в Україні. Зокрема, Базель передає Львову до 25 трамваїв у межах програми, яку Швейцарія фінансує на CHF2,5 млн у 2024-2028 роках. Раніше трамваї Україні також передавав Берн.
Швейцарія розглядає розвиток прямих зв’язків між містами як один із механізмів відбудови України. У державній програмі країни зазначається, що зацікавленість у партнерствах зі швейцарськими містами раніше висловлювали, зокрема, Вінниця, Одеса, Суми та Харків.
Проведення форуму в Базелі має сприяти переходу від загальних домовленостей між громадами до конкретних спільних проєктів, які можуть залучати швейцарські технології, муніципальний досвід і фінансування до відновлення української інфраструктури.
Як повідомляє Fixygen, Міністерство фінансів Німеччини підготувало проєкт реформи оподаткування криптоактивів, який передбачає запровадження з 2027 року 25%-вої ставки податку на прибуток від продажу Bitcoin, Ethereum та інших криптовалют незалежно від терміну володіння активом.
Відповідний референтний проєкт перебуває на стадії попереднього узгодження в рамках федерального уряду, повідомив Handelsblatt 9 вересня з посиланням на документ, який є у розпорядженні видання. Наразі Німеччина залишається однією з найпривабливіших великих європейських юрисдикцій для довгострокових приватних інвесторів у криптовалюти. Згідно з чинними правилами, прибуток від продажу криптоактивів, що перебували у власності понад один рік, як правило, не оподатковується податком на доходи. Якщо актив продається протягом 12 місяців після купівлі, прибуток відноситься до приватних угод з продажу майна й оподатковується за індивідуальною ставкою платника податків. Такий порядок підтверджено офіційними роз’ясненнями Мінфіну Німеччини від 6 березня 2025 року.
Нова модель має принципово змінити цей підхід. Криптоактиви пропонується перевести з категорії приватних угод з майном до категорії доходів від капіталу та оподатковувати за аналогією з прибутком від операцій з акціями. Базова ставка Abgeltungsteuer становитиме 25%. З урахуванням солідарного збору фактичне оподаткування може сягати 26,375% без урахування можливого церковного податку.
Запропоновані правила мають поширюватися лише на криптовалюту, придбану після 31 грудня 2026 року. Для Bitcoin, Ethereum та інших активів, придбаних раніше, передбачається зберегти чинний податковий режим.
Законопроект передбачає набрання чинності новими правилами з 1 січня 2027 року. При цьому автоматичне утримання податку німецькими криптовалютними сервісами планується запровадити лише з 1 січня 2028 року, щоб дати платформам час на переналагодження систем обліку.
Мінфін розраховує, що зміна правил принесе бюджету близько 160 млн євро додаткових податкових надходжень у 2028 році. У наступні роки ця сума має зростати і, за розрахунками відомства, сягнути близько 350 млн євро у 2030 році.
Реформа фактично ліквідує головну податкову перевагу довгострокового володіння криптовалютою в Німеччині. Інвестору більше не вистачатиме утримувати Bitcoin або Ethereum понад рік для повного звільнення отриманого під час продажу прибутку від оподаткування.
При цьому остаточне рішення поки що не ухвалено. Проєкт Мінфіну перебуває на ранній стадії міжвідомчого узгодження, після якої документ має пройти подальший розгляд урядом, Бундестагом та Бундесратом.
Окремо Німеччина вже посилює податкову прозорість операцій з цифровими активами. У листопаді 2025 року Бундестаг схвалив імплементацію європейської директиви DAC8, яка зобов’язує постачальників криптопослуг передавати податковим органам відомості про певні операції клієнтів.
ДТЕК з 2022-го по 2025 рр. спрямував в українську енергетику 101,7 млрд грн, повідомив енергохолдинг у четвер.
“Ми відновлюємо зруйновані ворогом об’єкти, будуємо нові потужності та залучаємо до українських проєктів глобальних технологічних і фінансових партнерів”, – зазначили в ньому.
У цілому компанії SCM Рината Ахметова, куди входить ДТЕК, від початку великої війни вже інвестували в Україну понад $4,3 млрд, з них приблизно $1 млрд – на відновлення зруйнованих РФ об’єктів.
Наразі SCM запускає глобальну ініціативу Invest in Ukraine із закликом до міжнародного бізнесу інвестувати в Україну вже сьогодні, не чекаючи завершення війни.
“Її меседж побачать мільйони людей: “Шахтар” проведе основний етап Ліги чемпіонів 2026/27 у футболках із закликом Invest in Ukraine”, – проінформували в ДТЕК.
Україні потрібні інвестиції, нові проєкти та міжнародні партнери вже зараз, наголосили в енергохолдингу.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), який входить до групи “Метінвест”, продовжує виконувати природоохоронні зобов’язання і у січні-червні поточного року спрямував на реалізацію екологічних заходів 23,8 млн грн та ще 12,9 млн грн на заходи з охорони атмосферного повітря.
Згідно з інформацією компанії, такі дані були оголошені за підсумками виконання положень Колективного договору за перше півріччя 2026 року.
При цьому відзначається, що попри виклики воєнного часу, підприємство продовжує виконувати взяті на себе зобов’язання у питаннях оплати праці, безпеки, навчання, соціального захисту та розвитку молоді. У першому півріччі середня зарплата працівників підприємства становила 27,957 тис. грн і порівняно з аналогічним періодом 2025 року вона зросла на 10,2%.
На заходи з охорони праці за півроку спрямовано понад 28 млн грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Фінська компанія Happy Nordic Living Oy планує реалізувати в Київській області два проєкти – побудувати завод з виробництва збірних дерев’яних конструкцій та створити пілотний житловий масив для мешканців області, які постраждали від російських атак, та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомляє сайт Київської обласної військової адміністрації в середу.
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк провела зустріч із головою Happy Nordic Living Oy Тімо Мікконеном та його командою, під час якої сторони обговорили перспективи реалізації інвестиційного проєкту та подальші кроки для його запуску.
Згідно з повідомленням, завод орієнтовно зможе забезпечити близько 400 робочих місць: «Наразі для розміщення виробництва розглядаються майданчики індустріальних парків області. Такий формат дозволить швидше підготувати необхідну інфраструктуру та приступити до реалізації проєкту».
Водночас компанія розглядає можливість створення в Київській області пілотного житлового масиву для мешканців області, які постраждали внаслідок російських атак, та ВПО.
Під час зустрічі сторони узгодили механізми подальшої тристоронньої співпраці між Київською обласною державною адміністрацією, Happy Nordic Living Oy та консалтинговим партнером UVT GROUP для підготовки дорожньої карти проєкту.
