Державний Ощадбанк надав ТОВ “Еко-Фотуре “Кам’янка” EUR10,34 млн кредиту на будівництво трьох сонячних електростанцій загальною потужністю 18,322 МВт у Хмельницькій області, повідомила фінустанова у понеділок.
Разом із СЕС планується встановити систему накопичення енергії потужністю 50 МВт. Очікуване виробництво комплексу після введення в експлуатацію – до 22,6 тис. МВт*год електроенергії на рік.
За даними Ощадбанку, це найбільший за обсягом фінансування енергетичний проєкт банку у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ).
“Від початку року Ощадбанк профінансував будівництво сонячних електростанцій загальною потужністю 42,6 МВт майже на 850 млн грн”, – зазначила членкиня правління банку Наталя Буткова-Вітвіцька, відповідальна за ММСБ.
Будівництво об’єктів здійснюватиме ТОВ “Солар Стальконструкція”, яке працює на ринку з 2012 року та має досвід реалізації понад 5 ГВт проєктів сонячної енергетики і систем накопичення енергії у 20 країнах.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ, ОЩАДБАНК, Сонячна енергетика, Хмельниччина
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл АТ «ЗНВКІФ «Кінгстон» на придбання контролю над ТОВ «Бізнес-центр на Іллінській» Дмитра Буряка. Згідно з повідомленням на сайті відомства, відповідний дозвіл було надано у четвер.
За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром АТ «ЗНВКІФ «Кінгстон» (Київ) зазначений Олег Висоцький, який обіймав посаду голови Держспоживстандарту у 2006 році.
Власником ТОВ «БЦ на Іллінській» (Київ) зазначено ТОВ «Концерн Європа» (100%), кінцевим бенефіціаром — бізнесмен Дмитро Буряк.
Бізнес-центр «Іллінський» входить до портфеля групи компаній DeVision, раду директорів якої очолював Буряк. За даними на сайті БЦ, його загальна площа становить 44,2 тис. кв. м, площа офісів — 37,1 тис. кв. м. Підземний паркінг вміщує 154 машиномісця.
DeVision також реалізує ЖК Seven у Дарницькому районі столиці спільно з партнером Stolitsa Group. Крім того, Буряк володіє компанією-замовником будівництва ЖК «Іллінський» на вул. Набережно-Хрещатицькій, 21 у Подільському районі Києва.
Як повідомлялося, ТОВ «Комфорт Мол» Олега Висоцького у серпні 2026 року отримало дозвіл АМКУ на придбання єдиного майнового комплексу у ТОВ «Оста Плюс» Олександра та Сергія Буряків.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків індустріальний парк (ІП) «Хорватський Гостинець» (м. Миколаїв Стрийського р-ну Львівської обл.) площею 32,34 га та «Бессарабський АгроТех Парк» (Арциз, Одеська обл.) площею 23 га, повідомило Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, ініціатором створення парку у Львівській області є Миколаївська міська рада. За попередніми оцінками, у розвиток «Хорватського Гостинця» планується залучити 913 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
На території парку планується створити близько 1500 нових робочих місць.
Серед основних напрямків — виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, неметалевих мінеральних виробів, машин та обладнання для видобувної промисловості та будівництва, будівельних матеріалів, а також розвиток машинобудування та альтернативної енергетики.
Ініціатором створення ІП «Бессарабський АгроТех Парк» в Арцизі, де планується створення орієнтовно 1 тис. робочих місць, виступила міська рада. Для облаштування планується залучити 884 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
Основними напрямками стануть виробництво харчових продуктів, зокрема переробка та консервування картоплі, фруктів і овочів, виробництво рослинних олій та тваринних жирів, інші напрямки харчової промисловості та альтернативна енергетика.
«Два парки — дві галузі, які нам реально потрібні: машинобудування та переробка сільгосппродукції. Не сировина, а готовий продукт», – цитується в повідомленні заступник міністра економіки Віталій Кондратов.
Мінекономіки нагадує, що керуюча компанія «Бессарабського АгроТех Парку» може претендувати на державне стимулювання у формі безповоротної фінансової допомоги обсягом до 150 млн грн на облаштування інфраструктури.
На сьогодні в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків майже у всіх регіонах.
Як повідомлялося, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках побудовано або будувалося 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індустріальні парки перевищує 45 млрд грн.
ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, робоче місце, УКРАЇНА
Українське борошномельне підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації виробництва у партнерстві зі швейцарською технологічною компанією Bühler, встановивши автоматизовану систему мікродозування компонентів у борошно.
Нове обладнання дозволяє автоматично вносити суху клейковину, вітаміни та інші мікрокомпоненти залежно від фактичного потоку борошна. Це дає підприємству можливість виробляти продукцію із заданими характеристиками та розширює потенціал роботи з експортними замовленнями.
Система складається з потокових ваг, двох мікродозаторів та інтегрованого управління. Потокові ваги безперервно визначають обсяг борошна, після чого автоматика розраховує необхідну кількість компонентів. Оператор задає необхідний відсоток внесення, а подальше дозування коригується автоматично.
Монтаж обладнання проводився без зупинки млина. Механічні роботи тривали близько двох-трьох днів, електричне підключення та пусконалагодження – близько тижня.
«Наша співпраця з Bühler почалася багато років тому із заточування валків і технологічних консультацій. Потім з’явився оптичний сортувальник, за ним – два потокові білизноміри та автоматична система зволоження. Коли постало питання наступного етапу модернізації, ми вже мали власний досвід роботи з обладнанням Bühler і розуміли, якого результату очікуємо», – зазначив керівник «ДиканькаМлин» Володимир Ленець.
Особливістю проєкту стало те, що обладнання Bühler інтегрується у вже діючий млин іншого виробника. Такий підхід дозволяє підприємству модернізувати окремі технологічні вузли поетапно, не проводячи повної реконструкції виробництва та розподіляючи капітальні витрати між декількома етапами.
За словами CEO Bühler Ukraine Андрія Шарана, проєкт «ДиканькаМлин» демонструє можливість інтегрувати сучасні технологічні рішення у чинні виробничі лінії та поступово підвищувати рівень автоматизації підприємства.
Одним із практичних напрямів використання нової системи стане коригування вмісту клейковини у борошні відповідно до вимог конкретних покупців. Для хлібопекарської та кондитерської промисловості стабільні показники білка та клейковини є важливою характеристикою сировини, оскільки безпосередньо впливають на технологічні властивості тіста.
Ще один напрям – виробництво фортифікованого борошна із додаванням вітамінно-мінеральних комплексів. Така продукція може бути затребувана на зовнішніх ринках, оскільки в низці країн збагачення борошна певними вітамінами та мінералами передбачене національним законодавством або стандартами продовольчих програм.
Наявність автоматизованого дозування дозволяє виробнику контролювати точність внесення компонентів та їх рівномірність у готовому продукті, що має значення при підтвердженні відповідності експортним вимогам.
«Мікродозування може вирішувати виробниче завдання і водночас бути комерційним інструментом. Якщо підприємство може підтвердити точність і гомогенність продукту, це посилює його позиції у переговорах із покупцем і відкриває більше можливостей для роботи на експортних ринках», – зазначив Шаран.
«ДиканькаМлин» спеціалізується на виробництві пшеничного борошна та манної крупи. Продукція підприємства реалізується в Україні та експортується. На виробництві діє власна лабораторія для контролю показників зерна та готової продукції.
Bühler – швейцарська технологічна група, один із провідних світових виробників обладнання та комплексних рішень для переробки зерна і харчової промисловості. В Україні компанія співпрацює з борошномельними, зернопереробними та харчовими підприємствами.
Інвестиційна компанія S1 REIT зареєструвала новий портфельний фонд S1 «Дохідна нерухомість Києва» (S1 ДНК), який інвестуватиме у прибуткову житлову нерухомість столиці – як у вже діючі об’єкти, так і в будинки на етапі девелопменту.
Обсяг емісії нового фонду становить 100 млн грн, повідомила компанія 2 вересня 2026 року.
Прогнозована дохідність S1 ДНК заявлена на рівні 9% річних у доларовому еквіваленті з урахуванням двох складових – поточного доходу від оренди та потенційного зростання вартості нерухомості.
Мінімальна сума першої інвестиції становитиме 122 тис. грн, наступні інвестиції можна здійснювати від 1 тис. грн. Попередній продаж сертифікатів фонду S1 REIT планує розпочати в середині вересня 2026 року.
Стратегія нового фонду передбачає формування портфеля з декількох об’єктів. На старті до нього мають увійти квартири у прибуткових будинках S1 ВДНГ та S1 Obolon.
S1 ВДНГ є вже діючим орендним об’єктом біля станції метро «Виставковий центр» у Києві. Його квартири здаються в оренду та забезпечують поточний грошовий потік.
S1 Obolon будується на Оболонському проспекті, 18, поблизу станції метро «Мінська». Після завершення будівництва квартири також планується використовувати як дохідну нерухомість. Для інвесторів актив на етапі будівництва має забезпечувати насамперед потенціал капіталізації за рахунок зростання вартості нерухомості.
Таким чином, S1 ДНК поєднує два джерела потенційного доходу: орендні платежі від уже введених в експлуатацію квартир та збільшення вартості об’єктів, що перебувають на стадії реалізації.
«Володіючи часткою у фонді, інвестор стає співвласником кожної окремої квартири одразу в двох будинках за різними адресами. Фонд поєднує в собі теперішнє і майбутнє: сьогодні це апартаменти двох прибуткових будинків, а в майбутньому фонд буде поповнюватися новими об’єктами», – зазначив CEO S1 REIT Ігор Гіфес.
За його словами, перехід від інвестицій в окремий будинок до портфельної моделі має дозволити диверсифікувати ризики між декількома об’єктами нерухомості.
Рішення про запуск нового фонду компанія пов’язує, зокрема, із завершенням розміщення сертифікатів фонду S1 ВДНГ на початку червня 2026 року. Після повного розміщення цього фонду S1 REIT вирішила запропонувати інвесторам продукт, активи якого не будуть зосереджені лише в одному будинку.
У портфелі S1 REIT також працює фонд S1 Obolon із запланованою річною дохідністю 10% у доларовому еквіваленті та фонд комерційної нерухомості S1 Plaza Позняки із заявленою дохідністю 10,4%. Фонд S1 ВДНГ, емісія якого вже завершена, має запланований показник 8,2% річних.
У червні 2026 року S1 REIT повідомляла, що загальний обсяг коштів в управлінні її фондів досяг 100 млн грн.
S1 REIT працює з дохідною житловою та комерційною нерухомістю Києва. В основі моделі компанії – придбання нерухомості фондами колективного інвестування, її подальше професійне управління та розподіл отриманого доходу між власниками інвестиційних сертифікатів. Проєкти реалізуються у співпраці з девелопером Standard One та керуючою компанією S1 Ukraine.
Заявлені показники дохідності фондів є прогнозними та розраховуються компанією на основі фінансової моделі, яка враховує орендний дохід, витрати фонду та потенційне зростання вартості його активів.
Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект про вдосконалення роботи індустріальних парків (ІП). Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за відповідний законопроект проголосували 270 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
«За результатами постійного моніторингу розвитку індустріальних парків ми виявили проблеми, вирішення яких тепер схвалено Радою. По суті, це технічні питання, що виникли під час практичного застосування законодавства, ухваленого у 2022 році. Але вирішення кожного з них сприятиме швидшому розвитку цієї сфери та появі нових виробництв», – написав ініціатор законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що в законопроекті, зокрема, чіткіше розмежовано функції всіх суб’єктів ІП, а ініціатору створення парку надано можливість також виступати в ролі керуючої компанії без створення окремої юридичної особи.
Крім того, введено поняття «еко-індустріальний парк», надано повноваження Кабміну встановлювати критерії для них, введено новий вид цільового призначення земельних ділянок – землі індустріальних парків.
Також врегульовано процедуру збільшення та зменшення площі ІП, питання переходу прав власності на земельну ділянку в межах промислового парку від ініціатора парку до іншої особи, розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними за наявності між ними полезахисних лісових смуг.
Серед врегульованих питань — вдосконалення конкурсної процедури вибору керуючої компанії, запровадження можливості для керуючих компаній, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомого майна, отримувати кредити в рамках програми «5-7-9».
Також скасовано тимчасові обмеження на придбання потужності для малих систем розподілу електроенергії в індустріальних парках та вдосконалено положення щодо державного стимулювання ІП, зокрема шляхом передачі міжнародної технічної допомоги від органів місцевого самоврядування ІП.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України було побудовано або будувалося 37 заводів. Протягом 2026 року виробничі підприємства в парках продовжують відкриватися.
Як повідомлялося, законопроект № 12117 було прийнято за основу 11 лютого 2025 року з доопрацюванням положень 244 голосами народних депутатів.
ВИРОБНИЦТВО, ЗАКОН, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА
