Китай поетапно запровадить споживчий податок на літієві та літій-іонні батареї, а також сонячні елементи, які з 2015 року були звільнені від оподаткування, повідомляє агентство «Сіньхуа».
Безртутні, нікель-металгідридні, літієві та літій-іонні батареї, а також ванадієві проточні акумулятори оподатковуватимуться за ставкою 2% з 1 вересня 2026 року. З вересня 2027 року ставка зросте до 4%.
Для фотоелектричних, або сонячних, елементів податок у розмірі 2% почне діяти з 1 квітня 2027 року, а з квітня 2028 року також буде підвищений до 4%.
Нові правила оприлюднили Міністерство фінансів Китаю, Головне митне управління та Державна податкова адміністрація.
Запровадження податку може підвищити собівартість виробництва батарей і сонячних елементів у Китаї. Якщо виробники повністю перекладуть додаткові витрати на покупців, відпускні ціни можуть зрости приблизно на 2% на першому етапі та до 4% після повного введення ставки.
Однак фактичне подорожчання залежатиме від конкуренції, рентабельності підприємств і контрактів із покупцями. Частину витрат китайські виробники можуть взяти на себе, щоб не втратити частку на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Зміни потенційно вплинуть на вартість електромобілів, систем накопичення енергії та сонячних електростанцій, оскільки батареї й фотоелектричні модулі є одними з основних компонентів таких проєктів. Водночас через високу частку інших витрат ціна готового електромобіля або сонячної станції не обов’язково зросте на повні 4%.
Деякі перспективні технології тимчасово залишаться звільненими від податку до грудня 2028 року. До них належать натрій-іонні та твердотільні батареї, паливні елементи, а також перовскітні, тандемні й арсенід-галієві сонячні елементи.
Китай наразі стягує споживчий податок у розмірі 4% з більшості акумуляторної продукції. Водночас літієві та літій-іонні батареї, сонячні й паливні елементи користувалися пільгою з 2015 року.
Ця політика сприяла швидкому нарощуванню виробничих потужностей та перетворенню китайських компаній на світових лідерів. Однак надлишок пропозиції одночасно посилив цінову конкуренцію і погіршив прибутковість частини виробників.
Аналітики Citic Securities оцінюють можливі додаткові доходи китайського бюджету від податкових змін у 45 млрд юанів, або близько $6,6 млрд.
Після оголошення нових правил акції виробника сонячних елементів Longi Green Energy Technology зросли на 2,1%, JinkoSolar – на 4%, а найбільшого у світі виробника акумуляторів CATL – на 4,6%.
Вітрова та сонячна енергетика за підсумками першої половини 2024 року вперше в історії Китаю разом перевершили за потужністю вугільну енергетику, повідомляє South China Morning Post (SCMP) з посиланням на звіт Китайської електроенергетичної ради (CEC). Так, частка вітрової та сонячної генерації становила 38,4% (1180 ГВт) від загальної встановленої потужності в 3070 ГВт, а частка вугілля впала до 38,1% (1170 ГВт).
У CEC очікують, що цього року Китай додасть у мережу близько 300 гігаватів (ГВт) сонячної та вітрової енергії – у результаті їхня сукупна потужність становитиме понад 40% від загальної встановленої потужності в 3300 ГВт усіх джерел енергії.
Китай, який зараз є найбільшим у світі споживачем, виробником та імпортером вугілля, знизить його частку в енергобалансі до 37%, підрахували в СЕС.
Як зазначають аналітики Rystad Energy, причина цієї зміни – зростаючий акцент на більш чисті джерела енергії та відмова країни від викопного палива. До 2016 року в країні щорічно зводилося близько 50 ГВт вугільних станцій, але водночас Китай почав робити значні інвестиції у відновлювану енергетику.
З 2020 року щорічні введення установок вітрової та сонячної енергетики постійно перевищують 100 ГВт, що втричі-вчетверо більше за приріст потужностей з вугілля. Відтоді цей імпульс тільки набрав темп, і торік Китай встановив рекорд, збільшивши потужності сонячної та вітрової енергетики на 293 ГВт.
Динаміка у вугільній енергетиці, навпаки, скорочується: у 2023 році було додано близько 40 ГВт вугільної генерації, а в першій половині 2024-го, за оцінками Rystad Energy, – лише 8 ГВт. “Уряд запровадив суворіші обмеження на нові вугільні проєкти для досягнення цілей зі скорочення викидів вуглецю. Зусилля зараз зосереджені на поетапній відмові від невеликих вугільних електростанцій, модернізації наявних з метою скорочення викидів і забезпеченні дотримання більш суворих стандартів для нових проєктів. У результаті річний розрив у нарощуванні потужностей між вугіллям і чистою енергією різко збільшився, сягнувши 16-кратної різниці в першій половині 2024 року”, – зазначають експерти.
Аналітики Rystad Energy прогнозують, що до 2026 року тільки сонячна енергетика перевершить вугільну як основне джерело енергії в Китаї. Так, сукупна потужність сонячної генерації перевищить 1,38 терават (ТВт), що на 150 гігават (ГВт) більше, ніж потужності з вугілля.
Водночас чиста енергетика в Китаї в міру зростання потужностей стикається з такими істотними викликами, як низький рівень використання і перебої в роботі. Як вважає Rystad Energy, розв’язання цих проблем вимагає істотного поліпшення енергомереж для підвищення гнучкості передачі енергії та можливостей для зберігання. Акумулятори також матимуть вирішальне значення для підтримки надійності енергосистеми, забезпечуючи збереження стабільності в той час, як чиста енергетика розширюється для задоволення потреб населення, що зростає.
Китай прагне досягти пікових значень викидів CO2 до 2030 року і домогтися вуглецевої нейтральності до 2060 року. У рамках цього плану частка споживання невикопних видів енергії має піднятися приблизно до 25% до 2030 року.
Україна має великий невикористаний потенціал у використанні сонячної енергії. Нове дослідження BE, проведене за дорученням Грінпіс, показує шляхи та можливості, а також перешкоди на шляху до розвитку сонячної енергетики.
Передумови
За роки, що передували початку російської агресії, частка сонячної енергетики в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні вже значно зросла – з 5,9 ГВт у 2018 році до 8,06 ГВт у 2022 році – зростання потужності сонячної генерації склало майже 37%. Подальше розширення сонячної генерації має важливе значення для досягнення кліматичних цілей. Але на користь сонячної енергетики говорять не лише міркування захисту клімату. Триваючі російські атаки на стаціонарну енергетичну інфраструктуру роблять необхідними децентралізовані альтернативи, в яких сонячна енергетика відіграватиме ключову роль. Виходячи з цього, ми аналізуємо, як значне розширення сонячної генерації може бути інтегровано в українську енергосистему. Ми провели це дослідження на замовлення Грінпіс.
Методологія та результати
На основі техніко-економічного моделювання ми визначили оптимальну частку сонячної енергетики на період 2027-30 років. Результати показують, що 9,2 ГВт потужностей сонячної генерації можуть бути інтегровані в українську енергосистему до 2027 року, а до 2030 року – до 14 ГВт. Це відповідає збільшенню на 8,4 ГВт порівняно з поточними потужностями і вимагає інвестицій на загальну суму майже 5 млрд євро.
У дослідженні також проаналізовано технічні та економічні перешкоди, які наразі все ще заважають розширенню сонячної енергетики. До них відносяться бар’єри для входу на ринок, відсутність стимулів для інвесторів, регуляторні перешкоди та високі інвестиційні витрати.
Перспективи
На основі нашого аналізу ми можемо стверджувати, що Україна має великий потенціал для розміщення сонячних електростанцій. Однак для реалізації цього потенціалу необхідно вжити низку заходів. До них відносяться
– Інвестиції в електроенергетичну інфраструктуру
– Зменшення інвестиційних витрат
– лібералізація ринку електроенергії
– Зміцнення державних фінансів
– Підтримка кінцевих споживачів
У нашому дослідженні ми детально аналізуємо окремі заходи.
