Китай поетапно запровадить споживчий податок на літієві та літій-іонні батареї, а також сонячні елементи, які з 2015 року були звільнені від оподаткування, повідомляє агентство «Сіньхуа».
Безртутні, нікель-металгідридні, літієві та літій-іонні батареї, а також ванадієві проточні акумулятори оподатковуватимуться за ставкою 2% з 1 вересня 2026 року. З вересня 2027 року ставка зросте до 4%.
Для фотоелектричних, або сонячних, елементів податок у розмірі 2% почне діяти з 1 квітня 2027 року, а з квітня 2028 року також буде підвищений до 4%.
Нові правила оприлюднили Міністерство фінансів Китаю, Головне митне управління та Державна податкова адміністрація.
Запровадження податку може підвищити собівартість виробництва батарей і сонячних елементів у Китаї. Якщо виробники повністю перекладуть додаткові витрати на покупців, відпускні ціни можуть зрости приблизно на 2% на першому етапі та до 4% після повного введення ставки.
Однак фактичне подорожчання залежатиме від конкуренції, рентабельності підприємств і контрактів із покупцями. Частину витрат китайські виробники можуть взяти на себе, щоб не втратити частку на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Зміни потенційно вплинуть на вартість електромобілів, систем накопичення енергії та сонячних електростанцій, оскільки батареї й фотоелектричні модулі є одними з основних компонентів таких проєктів. Водночас через високу частку інших витрат ціна готового електромобіля або сонячної станції не обов’язково зросте на повні 4%.
Деякі перспективні технології тимчасово залишаться звільненими від податку до грудня 2028 року. До них належать натрій-іонні та твердотільні батареї, паливні елементи, а також перовскітні, тандемні й арсенід-галієві сонячні елементи.
Китай наразі стягує споживчий податок у розмірі 4% з більшості акумуляторної продукції. Водночас літієві та літій-іонні батареї, сонячні й паливні елементи користувалися пільгою з 2015 року.
Ця політика сприяла швидкому нарощуванню виробничих потужностей та перетворенню китайських компаній на світових лідерів. Однак надлишок пропозиції одночасно посилив цінову конкуренцію і погіршив прибутковість частини виробників.
Аналітики Citic Securities оцінюють можливі додаткові доходи китайського бюджету від податкових змін у 45 млрд юанів, або близько $6,6 млрд.
Після оголошення нових правил акції виробника сонячних елементів Longi Green Energy Technology зросли на 2,1%, JinkoSolar – на 4%, а найбільшого у світі виробника акумуляторів CATL – на 4,6%.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Суботиці видала дозвіл на підготовчі роботи, що передують будівництву виробничого комплексу мегазаводу з випуску літій-залізо-фосфатних (LFP) батарей.
Інвестором проекту вказана компанія ElevenEs d.o.o. Subotica. Отриманий дозвіл стосується саме підготовки території – підготовки ґрунту, знесення існуючих об’єктів і створення супутньої інфраструктури. Для будівництва самих виробничих і допоміжних об’єктів буде потрібно окремий дозвіл.
Згідно з опублікованими даними, комплекс планується на кадастровій ділянці 36916/1 (Donji Grad) на землі площею 178 001 кв. м, що перебуває у приватній власності інвестора. Загальна брутто-площа майбутніх об’єктів заявлена на рівні 24 607 кв. м. Попередня вартість підготовчих робіт оцінюється в 116,55 млн динарів (без ПДВ), а старт можливий після набрання рішення чинності та подання повідомлення про початок робіт.
Проект мегазаводу LFP батарей в Суботиці, який раніше називали першою фабрикою такого типу в Європі, був анонсований в 2023 році. За більш ранніми оцінками, сумарні інвестиції можуть скласти близько 1 млрд євро, а зайнятість – близько 1 тис. осіб; у першій фазі найму ElevenEs планувала вийти приблизно на 350 співробітників. При цьому в 2025 році в галузевих повідомленнях також фігурував орієнтир інвестицій EUR 700 млн у дві фази і близько 1 тис. робочих місць – в контексті декларації підтримки, підписаної компанією з представниками Єврокомісії та Агентства розвитку Сербії.
Заявлена потужність підприємства в Суботиці – 1-2 ГВт-год на рік (в залежності від виробничої програми), з денним випуском 3 000-8 000 батарей (в залежності від типу). Планується виробництво призматичних LFP-елементів формату blade (з бічними виводами), без нікелю і кобальту – для систем стаціонарного накопичення енергії (вітер, сонце та ін.) і електротранспорту, включаючи автобуси і вантажівки.
Для економіки Сербії проект важливий як елемент вбудовування в європейський ланцюжок поставок накопичувачів енергії – сегмента, який прискорюється разом із зростанням ВДЕ та електромобілів. LFP-технологія зазвичай розглядається ринком як більш доступна і термостабільна альтернатива батареям з нікелем і кобальтом, що підвищує привабливість локального виробництва для масових застосувань і енергосистем.
В Україну доставили другу партію станцій супутникового інтернету Starlink, повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Мене надихає, що така людина, як Ілон Маск (співзасновник компанії SpaceX – ІФ), дотримується свого слова, стрімко реагує та підтримує Україну. Сьогодні ми отримали вже другу, значно більшу, партію станцій Starlink, які допомагають нашим військовим і підтримують роботу критичної інфраструктури й сервісів у медицині, фінансах, енергетиці”, – написав він у своєму Телеграм-каналі.
Федоров зазначив, що війна робить неможливе можливим і в негативному, і в позитивному сенсі.
У свою чергу у твіттері у відповідь на пост Федорова Ілон Маск написав, що разом зі станціями Starlink також було відправлено адаптери живлення для автомобільних прикурювачів, сонячні/акумуляторні блоки та генератори для місць, де немає електрики.
Як повідомлялося, раніше Маск відмовився блокувати російські інформаційні агенції в мережі StarLink.
Перша партія станцій супутникового інтернету Starlink прибула в Україну 1 березня 2022 року.
Starlink став активним на території України 27 лютого 2022 року.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері критичної сировини і батарей.
Підписання відбулося під час конференції високого рівня “Стратегічне партнерство між ЄС і Україною у сфері критичної сировини та батарей” у Києві у вівторок.
“Ми розпочинаємо друге після енергетичного партнерство України з ЄС у сировинній сфері шляхом укладення меморандуму, до якого додається дорожня карта. Ми також домовилися про більш амбітну секторальну інтеграцію з ЄС. Зокрема, в межах реалізації оновленої промислової стратегії ЄС, плану дій ЄК щодо критично важливої сировини і низки інших документів Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору”, – сказав Шмигаль під час прес-конференції після підписання меморандуму.
Прем’єр уточнив, що конкретні дії будуть напрацьовані до осені: “Це будуть конкретні кроки щодо кожного напряму сировини, батарей, співпраці з інвесторами, ухвалення дво- або багатосторонніх угод”.
За словами Шмигаля, ефективне управління надрами та природними ресурсами дасть змогу в найближчі десять років додати до ВВП України більш як EUR400 млрд.
