Як повідомляє «Сербський економіст», 30 липня уряд Чорногорії схвалив пропозицію щодо створення механізму перевірки іноземних інвестицій, які можуть вплинути на безпеку країни та функціонування критичної інфраструктури.
Нові правила поки що не набрали чинності. Для їхнього застосування необхідно ухвалити окремий закон.
Попередній дозвіл планують вимагати від інвесторів із країн поза межами ЄС, які набувають контроль або щонайменше 10% капіталу чи голосів у компаніях із стратегічних галузей.
Перевірка може стосуватися енергетики, портів, аеропортів, залізниць, банків, платіжних систем, телекомунікацій, медіа, цифрової інфраструктури, технологій, виробництва продовольства та критично важливої сировини.
Нерухомість перевірятиметься лише у випадках, коли вона пов’язана зі стратегічними об’єктами або розташована поруч із критичною, військовою та державною інфраструктурою. Звичайні купівлі квартир іноземцями ця ініціатива безпосередньо не стосується.
Уряд зможе дозволити угоду, встановити додаткові умови або повністю її заборонити. Серед можливих вимог — обмеження доступу до конфіденційних даних, розкриття інформації про кінцевих власників та джерела фінансування.
Попередня перевірка має тривати до 45 днів. За укладення угоди без дозволу можуть передбачити штраф, обмеження права голосу або обов’язковий продаж придбаної частки.
Ініціатива є частиною зближення законодавства Чорногорії з правилами ЄС. Остаточні умови будуть визначені після підготовки та ухвалення закону.
Формально окремі держави в ініціативі не названі. Однак на практиці механізм буде особливо важливим для інвесторів із Росії, Сербії та Китаю. Усі три країни перебувають поза межами ЄС, а їхній капітал помітно представлений в економіці Чорногорії.
Можливе ухвалення цього закону так чи інакше торкнеться й українських інвесторів. Україна посідає помітне місце за кількістю компаній у Чорногорії. За останніми даними MONSTAT, у 2024 році в країні діяли 1 069 підприємств з українськими власниками, або 3,6% усіх активних компаній з іноземним капіталом. Це четвертий показник після Росії, Туреччини та Сербії.
При цьому українські інвестиції зосереджені переважно в нерухомості та невеликих компаніях. У 2023 році їхній приплив становив 19,1 млн євро, з яких 15,2 млн євро припало на купівлю нерухомості.
Тому вплив нових правил на український бізнес, ймовірно, буде обмеженим. Звичайні купівлі квартир та відкриття невеликих компаній не повинні автоматично проходити перевірку. Дозвіл знадобиться у разі інвестицій у стратегічні галузі або об’єкти, пов’язані з критичною інфраструктурою.
Джерело: Уряд Чорногорії
Ukraine Investment Congress, присвячений інвестиціям у майбутнє країни, 30 липня відбувся у конгресно-виставковому центрі «Парковий» у Києві та зібрав понад 2 тис. представників девелоперського, інвестиційного, архітектурного, банківського і державного секторів.
Як повідомили організатори, центральною темою конгресу стало гасло «Я, ти, суспільство: інвестиції в майбутнє країни». Учасники обговорили розвиток ринку нерухомості, відновлення українських міст, цифровізацію державних послуг, інвестиції у внутрішній туризм, енергетичну незалежність і впровадження принципів безбар’єрності у просторовому розвитку.
Одночасно у КВЦ «Парковий» відбувся XVII Всеукраїнський архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», під час якого були представлені проєкти українських архітекторів, дизайнерів і девелоперських компаній.
До конгресу долучилися заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник голови Державної регуляторної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Джуранюк, заступник міністра розвитку громад та територій України з цифрової трансформації Ігор Рева, начальник управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Артур Мележик і директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Серед представників бізнесу та експертного середовища участь у заході взяли засновник і CEO Spatium Group Олександр Селезньов, засновник і CEO SAGA Development Андрій Вавриш, CEO CREDO Development Віталій Боруль, CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм, засновник і CEO EcoBud Building Group Павло Сомов, засновник і CEO ODA Development Сергій Одарич, CEO Ukrainian BIM Community Юрій Подольчук, засновник Advanter Group Андрій Длігач, співзасновник УкрІнвестКлубу Дмитро Карпіловський та співзасновниця і CEO AIMM Анна Іскіердо.
Окремий блок дискусій був присвячений внутрішньому туризму як інвестиційному активу. Учасники розглянули, в які туристичні та рекреаційні проєкти сьогодні спрямовують кошти українські інвестори, а також обговорили перспективи розвитку готельної, курортної та дохідної нерухомості.
Під час панелі «Держава у смартфоні» представники органів влади та бізнесу обговорили вплив цифровізації на скорочення бюрократичних процедур, спрощення взаємодії інвесторів із державою та підвищення прозорості дозвільних процесів.
У межах дискусії «Битва активів 2026-2027» експерти проаналізували різні інструменти вкладення капіталу та перспективи інвестицій у нерухомість, бізнес, фінансові активи й інфраструктурні проєкти.
До програми також увійшли обговорення безбар’єрності та інклюзивності у міському розвитку, економічної ефективності фасадних систем, використання BIM-технологій, енергетичної автономності об’єктів та нових стандартів проєктування.
Окремо під час конгресу Державна регуляторна служба провела воркшоп для понад 70 представників міністерств і державних установ. Учасники розглянули питання державного регулювання, дерегуляції, дозвільних процедур і формування сприятливого інвестиційного середовища.
Завершальною частиною заходу стало нагородження переможців конкурсу «Інтер’єр року 2026». За словами організаторів, конкурс має сприяти професійному відбору архітектурних і дизайнерських проєктів та підвищенню стандартів українського ринку.
Організатором Ukraine Investment Congress виступила медіагрупа DMNTR. Генеральним партнером заходу стала компанія «Креатор-Буд», генеральним спонсором – Elio Home, стратегічним партнером – Viyar Stone, преміум-партнером – Itum, кліматичним партнером – Raum Engineering.
Детальна інформація про захід і фотозвіт розміщені на офіційному сайті Ukraine Investment Congress – www.ibc-ua.info.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
Віконна компанія Ekipazh, яка наразі входить до трійки найбільших виробників металопластикових та алюмінієвих вікон і дверей в Україні, у рамках стратегії розвитку на 2026–2031 роки планує побудувати четвертий завод в Одесі та збільшити власну частку ринку з 9–10% до 16%, повідомив генеральний директор і співвласник компанії Сергій Теплицький агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми поставили перед собою амбітну мету: стати виробником №1 в Україні та впевнено вийти на ринки Європейського Союзу. Досягти цього ми плануємо за рахунок інвестицій у розмірі 150 млн грн щорічно у розвиток виробництва та впровадження інновацій – власної загартовувальної печі та виробництва загартованих і триплексованих склопакетів, безшовного зварювання ламінованих профілів, розсувних систем і нових алюмінієвих профільних систем», – зазначив Теплицький.
Наразі компанія володіє трьома заводами у Златополі (Харківська обл.) площею 21 тис. кв. м, у Хмельницькому – площею 42 тис. кв. м, у Броварах – площею 9 тис. кв. м, а також окремим підприємством з виготовлення склопакетів. Загальна площа виробничих потужностей становить 72 тис. кв. м. Основною продукцією є металопластикові вікна та двері, суцільноскляні конструкції (загартоване скло, триплекс для зонування інтер’єру та великих фасадних склінь), а також алюмінієві конструкції. На 21 виробничій лінії компанія здатна виготовляти до 4 тис. конструкцій на день. За підсумками 2025 року виготовлено 365 тис. конструкцій, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році.
Капітальні інвестиції за період з 2013 по 2026 рік у малоцінні необоротні матеріальні активи склали близько 27 млн грн, а в основні засоби — 874 млн грн.
За словами Теплицького, у розвиток реінвестується весь отриманий компанією прибуток; з огляду на ситуацію з безпекою до харківських потужностей спрямовується менша частина коштів, більша — до Броварів та Хмельницького. Йдеться не лише про нове обладнання, а й, наприклад, про енергонезалежність. Зокрема, на дахах корпусів встановлено сонячні електростанції загальною потужністю близько 1 МВт, і ще стільки ж планується встановити. У компанії також розглядали можливість встановлення когенераційної установки – розробили технічне завдання, обрали земельну ділянку, оцінили умови разом із газовиками.
«Якщо вирішимо — можемо за два-три місяці встановити. Орієнтовна інвестиція — понад $1 млн, окупність — близько шести років», — повідомив Теплицький.
Стратегією до 2031 року передбачено будівництво четвертого заводу на півдні країни, компанія перебуває на етапі підбору ділянки. За словами Теплицького, в Одеській області шукають ділянки площею від 5 га з потужністю від 1 МВт електроенергії; майбутній завод зможе виробляти близько 25 тис. вікон на місяць із перспективою розширення. Орієнтовні інвестиції – від 600 до 700 млн грн як із власних, так і з кредитних ресурсів. Компанія має позитивний досвід роботи за державною програмою «5-7-9» і орієнтується, зокрема, на неї.
За останні роки продаж вікон загалом в Україні суттєво знизився (з 5,2 млн вікон у 2021 році до приблизно 3,5 млн минулого року), що пояснюється скороченням кількості активних девелоперських проєктів. Незважаючи на цей тренд, у компанії повідомили про зростання продажів у 2026 році на 28%. Цього вдалося досягти завдяки інвестиціям у нові технології та переорієнтації на більш платоспроможних клієнтів (середній+) і розвитку експорту, що дозволить диверсифікувати ризики та забезпечить стабільність і стійкість в умовах воєнного часу.
Компанія розпочала експортну діяльність у 2023 році, а вже у 2025 році обсяг експортної виручки склав близько 2 млн євро у понад 20 країнах. До чотирьох країн уже налагоджено щотижневі поставки (Італія, Іспанія, США та Литва), також експорт здійснюється до Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Латвії, Естонії, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Франції, Словенії, Хорватії та ОАЕ. Фокус експортного розвитку на найближчі п’ять років — країни ЄС. У подальших планах компанії — збільшення частки експорту, щоб вона перевищила продажі на внутрішньому ринку, розвиток власного бренду, розширення виробництва загартованих і триплексованих склопакетів та розсувних систем, розвиток алюмінієвого напрямку з новими профільними системами Procural і власною лінійкою EKIPAZH AluLight.
За даними YouControl, ПП «Екіпаж» засновано у 2000 році, статутний капітал становить 101 млн 251 тис. 145 грн. За підсумками першого кварталу 2026 року чистий дохід від реалізації продукції склав 405 млн 732 тис. грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, чистий прибуток — 3 млн 847 тис. грн (на 2% більше).
Кінцеві бенефіціари — Сергій та Михайло Теплицькі.
Іноземні покупці придбали житлову нерухомість у США на суму 45,3 млрд доларів у період з квітня 2025 року по березень 2026 року, що на 19,1 % менше, ніж за попередні 12 місяців, повідомила Національна асоціація ріелторів США (NAR) у звіті, опублікованому 29 липня 2026 року. Кількість об’єктів, придбаних іноземцями, скоротилася на 14% — з 78,1 тис. до 67,1 тис. Це другий найнижчий показник з 2009 року, коли NAR почала вести відповідну статистику. Медіанна вартість покупки склала $465 тис.
Головний економіст NAR Лоуренс Юн пов’язав зниження активності із загальним скороченням міжнародного туризму та поїздок до США. За його словами, навіть певне ослаблення долара, яке підвищило купівельну спроможність іноземців, не змогло компенсувати високі ціни та обмежену пропозицію житла.
Серед іноземних клієнтів, які відмовилися від запланованої угоди, 33% не змогли знайти відповідний об’єкт, 28% визнали ціни занадто високими, а 19% зіткнулися з труднощами, пов’язаними з імміграційними правилами. Додатковий тиск на попит чинили високі іпотечні ставки, інфляція, торгова політика та геополітична невизначеність.
Громадяни Канади здійснили 16% усіх іноземних покупок, придбавши 10,7 тис. об’єктів на суму 5,2 млрд доларів. На другому місці опинилася Мексика з часткою 14% та 9,4 тис. угод на суму 5 млрд доларів.
Покупці з Китаю опустилися з першого на третє місце за кількістю придбань, сформувавши 11% закордонного попиту. При цьому вони зберегли лідерство за загальною вартістю угод — 7,6 млрд доларів. Середня ціна об’єкта, придбаного китайськими покупцями, сягала приблизно $1 млн.
До п’ятірки найбільших груп іноземних покупців також увійшли громадяни Індії з часткою 9% та обсягом угод $3,7 млрд, а також Великої Британії — 4% та $1,2 млрд відповідно.
Флорида зберегла статус найпопулярнішого напрямку для іноземних покупців, отримавши 20% усіх угод. На Каліфорнію припало 19%, на Техас — 12%, на Нью-Джерсі та Джорджію — по 4%. Іноземці й надалі орієнтувалися на дорожчий сегмент ринку. Медіанна вартість придбаного ними житла становила $465 тис. проти $413,6 тис. за всіма угодами з існуючим житлом у США. Близько 15% іноземних покупців придбали об’єкти вартістю понад $1 млн. Майже половина угод — 48% — була повністю оплачена готівкою, тоді як серед усіх покупців житла в США цей показник становив 28%. Близько половини об’єктів іноземці купували для відпочинку, здачі в оренду або поєднання цих цілей.
У статистиці NAR до іноземних покупців належать як нерезиденти, які постійно проживають за межами США, так і недавні іммігранти та власники неімміграційних віз, які проживають у країні понад шість місяців. Нерезиденти придбали 29,5 тис. об’єктів на суму 23,5 млрд доларів, іноземці, які проживають у США, — 37,6 тис. об’єктів на суму 21,8 млрд доларів.
Національна асоціація ріелторів США об’єднує фахівців ринку житлової та комерційної нерухомості. Дослідження міжнародних угод складається на основі опитування членів асоціації та публікується щорічно з 2009 року.
У Києві в четвер, 30 липня, відбудуться Ukrainian Investment Congress та XVII Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026».
Захід пройде на третьому поверсі Конгресно-виставкового центру «Парковий» за адресою: Паркова дорога, 16а.
Ukrainian Investment Congress позиціонується як професійний майданчик для зустрічі інвесторів, девелоперів, представників будівельної галузі, архітекторів, дизайнерів і керівників компаній, які працюють на українському ринку нерухомості.
За інформацією організаторів, програма конгресу передбачає участь понад 6 тис. відвідувачів і більш як 100 спікерів, проведення 15 панельних дискусій, а також роботу понад 50 виставкових стендів. Основними завданнями заходу визначено пошук партнерів та інвесторів, презентацію нових проєктів і технологій, розвиток ділових контактів та обговорення перспектив українського інвестиційно-будівельного ринку.
Одночасно в КВЦ «Парковий» відбудеться XVII Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», організований медіагрупою DMNTR. Конкурс об’єднує дизайнерів інтер’єру, архітекторів, девелоперів, підприємців та інвесторів і має на меті популяризацію реалізованих архітектурних та інтер’єрних рішень.
У межах конкурсу представлені проєкти житлових інтер’єрів різної площі, приватних будинків, офісів і комерційних приміщень, закладів HoReCa, громадських та адміністративних будівель. Окремі номінації передбачені для предметного дизайну, ландшафтної архітектури, освітлення та нереалізованих проєктів і візуалізацій.
Організатори зазначають, що конкурс має продемонструвати рішення, які підвищують додану вартість об’єктів нерухомості, сприяють їх продажу та формують нові стандарти якості житлового і комерційного простору.
Програма заходу та реєстрація доступні на сайті: www.ibc-ua.info/program.
Телефони для довідок:
+380 77 777 25 47
+380 44 461 91 28
Адреса проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16а, Київ, третій поверх.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
DMNTR, АРХИТЕКТУРА, ІНВЕСТИЦІЯ, КИЇВ, Конгрес, НЕРУХОМІСТЬ, Парковий
Потенціал росту капіталізації туристичних кластерів Закарпаття у найближчі три роки може сягнути 40-50%, для Сколівського району Львівської області – 60%, йдеться у дослідженні “Обіцяне vs Реальне” від Ribas Invest та Ribas Hotels Group.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна“, такий рівень капіталізації пояснюється туристичним попитом, що зростає у регіонах, де конкуренція серед професійних девелоперів поки що мінімальна.
“Ринок навчився шукати не там, де вже все побудовано, а там, де інфраструктура тільки формується. Різниця у вартості землі між перегрітими та новими локаціями зараз сягає десятикратного розміру – це і є “вікно” для входу, доки капітал масово туди не прийшов”, – пояснив засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
Ribas Invest у межах комплексного аудиту готельного та рекреаційного девелопменту України виокремив кластери локацій, вартість входу до яких ще не досягла піку, попри стрімке зростання попиту. Йдеться, зокрема, про напрямок Синяк – Пилипець – Подобовець на Закарпатті, Сколе – Тухля на Львівщині, Канів – Черкаси на Дніпровській лінії.
За даними дослідження, середня ціна сотки землі в с. Поляниця (Буковель) становить $25-45 тис., у Пилипці – $3,5-6 тис., в Сколівському районі – $1500-3000. Різниця в ціні землі між цими локаціями сягає 1000%, тоді як вартість оренди готового номера відрізняється лише на 20-25%.
Дослідники також фіксують, що Закарпаття у 2026 році отримує оновлену залізничну та дорожню логістику, яка за доступністю зрівнює регіон з Івано-Франківщиною за втричі нижчою вартістю активів.
Серед інших перспективних напрямків – озерний край Шацьк – Світязь на Волині, передмістя Києва та узбережжя Одещини, де попит формується через запит на безпечний заміський відпочинок і енергетично автономну нерухомість.
Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія повного циклу та екосистема готельного бізнесу. Об’єднує весь процес – від вибору ділянки, проєктування та будівництва до управління, франчайзингу й інвестування.
Ribas Hotels Group – єдина готельна група, котра самостійно закриває всі етапи створення та розвитку готельних проєктів.
У портфелі компанії – 56 проєктів на етапі будівництва, запуску або в управлінні, зокрема в Україні, Польщі, Туреччині та на Балі. Компанія розвиває міські та курортні готелі 3-, 4- та 5-зіркової категорії під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel та Mandra Moments.
Загальний номерний фонд оператора – понад 1 тис. номерів.
