Карибська держава Сент-Люсія зафіксувала різке зростання інтересу до своєї програми громадянства за інвестиції. У 2023/2024 фінансовому році в рамках програми Citizenship by Investment Program (CIP) було подано 5 642 заявки, що на 424% більше, ніж роком раніше, коли їх було 1 076. Про це йдеться в офіційній статистиці програми та річному звіті.
За даними звіту, кількість схвалених заявок зросла до 1 171 проти 544 роком раніше, а кількість відмов склала 77 проти 8 у попередньому періоді. При цьому обсяг заявок за один фінансовий рік перевищив сукупний показник усіх попередніх років роботи програми, який оцінювався в 2 768 заявок за сім років.
Фінансовий ефект для країни також виявився істотним. Доходи програми досягли 240,3 млн східнокарибських доларів, або близько $89 млн, що майже в чотири рази вище рівня попереднього року. Основну частину надходжень забезпечили збори за due diligence та адміністративні платежі, пов’язані насамперед з інвестиціями в нерухомість.
Таким чином, Сент-Люсія стала одним із найдинамічніших гравців на ринку інвестиційного громадянства в Карибському басейні. Водночас такий різкий сплеск може посилити увагу до якості перевірок, термінів обробки заявок та стійкості самої моделі, особливо на тлі того, що окремі західні країни в останні роки посилюють ставлення до програм «паспортів за інвестиції». Це висновок на основі офіційної статистики програми та ринкового контексту, описаного галузевими виданнями.
Сент-Люсія — острівна держава у східній частині Карибського моря та член Британської Співдружності. Країна використовує східнокарибський долар, а її економіка спирається насамперед на туризм, нерухомість та зовнішні послуги. Програма громадянства за інвестиції діє тут з 2015 року і стала одним із інструментів залучення капіталу до державних фондів та схвалених девелоперських проєктів.
Підприємства львівського концерну “Електрон” минулого року інвестували в розвиток 58 млн грн, що більш ніж вдвічі перевищило аналогічні інвестиції 2024 року (28 млн грн), зазначається у звіті на сайті концерну.
“У 2025 році підприємствами товариства у розвиток інвестовано 58 млн грн. Капітальні інвестиції склали 50 млн грн, поточні – 8 млн грн при нарахованій амортизації 26 млн грн”, – йдеться у звіті.
Позаторік з 28 млн грн інвестицій капітальні склали 23 млн грн, поточні – 5 млн грн.
Однією з найбільших інвестицій 2025 року стало виготовлення заводом “ЕлектронМаш” виставкового варіанту електробусу (12 м).
“Цей електробус використовуватиметься для презентації можливостей заводу, проте в подальшому може бути проданий”, – зазначили у концерні.
Загалом капітальні інвестиції заводу “ЕлектронМаш” склали 24,4 млн грн.
Другими за розміром (11,2 млн грн) стали інвестиції Інноваційно-промислового підприємства “Електрон” (колишнє “Електрон Лізинг”), основною спеціалізацією якого є послуги з оренди нерухомості. Кошти здебільшого були вкладені у ремонти корпусів.
Ще більш ніж 7 млн грн було інвестовано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто СП “Сферос-Електрон”, зокрема, у програмне забезпечення обліку (1,7 млн грн), ремонти виробничого обладнання, пресів (2,2 млн грн), придбання нового обладнання – штабелер, рідинний охолоджувач, стіл гідравлічний, компресорні установки (2 млн грн).
Як повідомлялось, “Сферос-Електрон” 2025 року показав найбільший обсяг продажів і прибутку серед підприємств концерну, збільшивши чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Заводом “Електронпобутприлад” (ЕПП), що виробляє електроприводи та мотори, інвестовано майже 6,3 млн грн, в основному у підготовку нових виробничих площ (5,5 млн грн).
У звіті зазначається, що 2026 року основне виробництво ЕПП всіх двигунів буде розташоване у сучасних приміщеннях з резервом площ для розширення номенклатури існуючих і нових типів двигунів. Зокрема, збудовано і вводиться в експлуатацію металооброблювальний цех площею до 2000 кв. м, встановлюються нові прес-автомати та верстати з числовим програмним керуванням.
Телевізійний завод “Електрон”, інвестиції якого склали загалом 4,63 млн грн, проводив розробку програмного забезпечення комп’ютера для тролейбуса та адаптацію електронних систем до транспортних засобів. Значні інвестиції вкладено у ремонт та відновлення корпусів (3,5 млн грн).
НВП “Електрон-Карат”, розробник технологій отримання та виробник матеріалів для нано- та мікроелектроніки, сенсорної техніки та інформатики, інвестував в розвиток майже 2,4 млн грн.
У звіті зазначається, що на дахах однієї з будівель “Електрон-Карат” встановлено мережеву сонячну електростанцію потужністю 95 кВт з метою збільшення енергетичної незалежності підприємства. Вартість робіт склала 1,35 млн грн, термін окупності станції 2,5 роки.
Концерн “Електрон” об’єднує 12 підприємств, а також материнське ПрАТ “Концерн-Електрон”.
Як повідомлялось, АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, чистий дохід зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) формує портфель приватних інвестицій у відновлювану енергетику та системи зберігання енергії (BESS) в Україні на 2026 рік загальною потужністю понад 1 ГВт.
“ЄБРР формує портфель на 2026 рік і планує підтримати такі транзакції вже цього року”, – повідомили на сторінці ЄБРР в Україні в Facebook 24 березня.
ЄБРР, зокрема, планує залучити інвесторів у проєкти спорудження близько 570 МВт вітрових електростанцій, 240 МВт сонячної генерації та 230 МВт систем зберігання.
“Усі ці проєкти – приватні інвестиції. Як наголошує керівник ЄБРР в Україні та Молдові Арвід Тюркнер, участь приватного сектору є критичною”, – зазначено у повідомленні.
Як наголосили в ЄБРР, саме для цього створено RAMP UP – спільну ініціативу ЄБРР і Світового банку, що стабілізує доходи від ВДЕ та розблоковує великомасштабні приватні інвестиції.
“Мета – пришвидшити сектор, щоб використати потенціал України одразу, щойно умови поліпшаться. Перші аукціони очікуються у 2026 році”, – стверджують у банку.
У Туреччині спрощуються окремі адміністративні процедури для іноземних інвесторів, які користуються програмою отримання громадянства за інвестиції, при цьому базові вимоги для участі в програмі залишаються незмінними. Найпопулярніший варіант, як і раніше, передбачає купівлю нерухомості на суму від $400 тис. із зобов’язанням не продавати об’єкт протягом трьох років, альтернативні шляхи — банківський депозит, купівля держоблігацій, фондові інвестиції або фіксовані капітальні вкладення від $500 тис.
За даними профільних консультантів ринку, у 2026 році програма продовжує працювати без вимоги тривалого проживання в країні та без мовного іспиту, а загальний термін оформлення громадянства зазвичай становить близько 6 місяців після підтвердження інвестицій. Одним із практичних спрощень учасники ринку називають більш зрозумілу та централізовану координацію процедур через інвестиційні та міграційні органи, що знижує частину бюрократичного навантаження для заявників.
Інтерес до турецької програми зберігається на тлі загального попиту іноземців на місцеву нерухомість, хоча сам ринок у 2025 році помітно охолов. За даними Daily Sabah з посиланням на офіційну статистику, у 2025 році іноземці придбали в Туреччині 21 534 житлових об’єкти — це мінімум за дев’ять років. Лідерами серед покупців стали громадяни Росії, за ними йшли Іран, Україна, Німеччина та Ірак. У топ-10 також входили Азербайджан, Казахстан, Китай, Саудівська Аравія та Афганістан.
ТОВ «Ковлар Груп» інвестувало в розробки, випробування та розвиток виробництва вогнезахисних матеріалів з 2015 року десятки мільйонів гривень і продовжило вкладати кошти після початку війни, повідомив директор компанії Костянтин Калафат в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, інвестиції спрямовувалися на створення власних рецептур, лабораторні та вогневі випробування, формування дослідницької бази, придбання обладнання та масштабування технологій до промислового рівня, а у воєнний період – також на підтримку безперервності виробництва та адаптацію до перебоїв електропостачання.
Окремо він зазначив, що компанія регулярно спрямовує близько 20% прибутку на R&D, включаючи лабораторне обладнання, випробування та модернізацію технологій.
ТОВ «Ковлар Груп» заснована в 2015 році в Києві і є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року склав 91 млн 370,5 тис. грн, що в два рази більше, ніж за 2023 рік, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 рази більше, ніж за 2023 рік. За перший квартал 2025 року дохід компанії склав 13,5 млн грн, чистий дохід – 1 млн 983 тис. грн.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Ми маємо найкращі серед інших країн можливості, адже майже 30% чорноземів світу зосереджено в Україні. Проте дивує те, що така країна, як Нідерланди, маючи в 4,5 раза менше землі, виробляє продовольства і похідних продуктів на суму близько 108 млрд. Вони використовують менше 20% власної сировини, 80% імпортують, але посідають 2-3 місце у світі, тоді як ми зі своєю сировиною лише у третій десятці”, — сказав він на конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За даними експерта, загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії РФ наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд. Зокрема, майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрати тваринництва становлять 5 млн курей, 350 тис. свиней та 150 тис. корів. Крім того, втрачено понад 7 тис. од. сільгосптехніки та сотні логістичних споруд.
Козаченко висловив упевненість, що за умови реалізації генетичного потенціалу рослин і тварин хоча б на 90% Україна спроможна вийти на показники виробництва у 150 млн тонн зернових та олійних культур, 25 млн тонн молока і до 10 млн тонн м’яса.
Щоб реалізувати цей потенціал, за словами президента УАК, протягом наступних 10 років Україні потрібно залучити $85 млрд інвестицій. Їх необхідно спрямувати на розвиток харчової, фармацевтичної і парфумерної промисловості – $37 млрд, у тваринництво – $18 млрд. Крім того, $8 млрд – на рослинництво, $7 млрд – на відновлення іригації, $5,5 млрд – на розвиток біоенергетики. Ще $10 млрд – на логістику, садівництво та тепличне господарство.
Для стимулювання розвитку агросектора УАК пропонує ввести пільги на землю та підключення до мереж для заводів глибокої переробки, запровадити 25% субсидію на обладнання та створити спеціалізовану іпотечну банківську установу. Також пропонується залучити міжнародні компанії до сертифікації продукції за європейськими стандартами безпосередньо в Україні.
“Ми знайшли для створення першого в Україні іпотечного банку фінансові ресурси понад $50 млрд, які готові були нам дати. Є все для того, щоб ми запустили цей механізм, тільки давайте разом переконувати чиновників почати його використовувати. Ми маємо реально перетнути рубіж у 100 млрд валової продукції, і це повинно бути нашим стратегічним пріоритетом на найближче десятиліття”, — наголосив Козаченко.
Президент УАК також оприлюднив спільні пропозиції низки аграрних асоціацій, які пропонують прискорити приватизацію державних підприємств, котрі можуть бути задіяні у переробних ланцюжках, стимулювати розвиток індустріальних парків зі спеціальними фіскальними умовами. Агроасоціації, зокрема, пропонують запровадити дотації в розмірі 10% для підприємств, що використовують у виробництві вітчизняні продукти глибокої переробки сировини, та забезпечити державні гарантії перед іноземними кредиторами для придбання технологічного обладнання.
Важливим аспектом залишається диджиталізація галузі, зокрема створення цифрових платформ для виходу на глобальні ринки за прикладом українського ресурсу Allbiz, що спеціалізується на електронній торгівлі та структуруванні пропозицій у секторі B2B, а також впровадження європейської практики ліцензування через акредитовані офіси міжнародних сертифікаційних компаній, резюмував президент УАК.
