Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay, емітентом виступає ТОВ “НоваПей Кредит”) зареєстрував та розпочав продажі 16-го випуску корпоративних облігацій серії “P” номінальною вартістю 200 млн грн.
Згідно з релізом компанії, 16-й випуск складається з 200 тис. іменних відсоткових корпоративних облігацій номінальною вартістю 1 тис. грн кожна.
Своєю чергою відсоткова ставка за облігаціями серії “P” становить 18% річних, тоді як погашення заплановане на 10 вересня 2029 року.
У компанії наголосили, що залучені кошти планують спрямувати на подальший розвиток кредитування фізичних осіб і бізнесу.
“Для нас це ефективний інструмент залучення коштів для розвитку бізнесу, а для інвесторів – можливість диверсифікувати свої заощадження та отримувати додатковий дохід”, – зауважив у релізі керівник казначейства NovaPay Ласло Удут.
Згідно з даними фінансового сервісу, власниками їх облігацій стали більш ніж 8,5 тис. клієнтів, у той час як загальний обсяг продажів перевищив 5,1 млрд грн.
У NovaPay нагадали, що здійснили погашення трьох випусків облігацій загальним номінальним обсягом 300 млн грн. Мова йде про серію “C” – вереснь 2025 року, серію “A” – квітень 2026 року та серію “B” – липень 2026 року.
NovaPay заснована 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) та надає фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. У 2023 році компанія першою серед небанківських фінансових установ України отримала розширену ліцензію НБУ, що дало їй змогу відкривати рахунки та випускати картки.
В липні Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала 15-й випуск облігацій NovaPay серії “О” номінальною вартістю 200 млн грн. На початку червня компанія повідомила про повне розміщення 14-го випуску серії “N” такого самого обсягу.
За підсумками першого півріччя 2026 року “НоваПей Кредит” збільшив чистий прибуток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 172,01 млн грн, виручку – в 2,2 раза, до 586,42 млн грн.
Власний капітал компанії на кінець червня становив 688,5 млн грн проти 516,5 млн грн на початок року, зобов’язання – 1,69 млрд грн проти 1,37 млрд грн.
Надходження компанії від продажу облігацій за цей період зросли до 693 млн грн із 355,63 млн грн роком раніше, тоді як витрати на їх викуп – до 578,80 млн грн із 244,92 млн грн відповідно.
АТ «ОТП БАНК» та українська компанія Unisolar уклали партнерську угоду щодо фінансування проєктів сонячної енергетики для підприємств зі стартовою процентною ставкою від 0,01% річних. Програма передбачає кредитування встановлення сонячних електростанцій та впровадження енергетичних рішень, спрямованих на підвищення енергонезалежності українського бізнесу.
Як повідомляється у пресрелізі,партнерство дозволить підприємствам отримувати комплексні рішення, що включають проєктування, постачання обладнання, монтаж та фінансування енергетичних об’єктів.
Згідно з умовами програми, кредити надаватимуться у гривні строком до 84 місяців, або семи років. Протягом перших семи місяців процентна ставка становитиме 0,01% річних, а починаючи з восьмого місяця передбачено компенсаційну ставку 7% річних.
Пільгові умови застосовуватимуться в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» за умови відповідності позичальника її вимогам. Забезпеченням кредиту може виступати обладнання, придбане за рахунок фінансування.
Unisolar спеціалізується на створенні сонячних електростанцій, систем накопичення електроенергії та автоматизованого керування енергоспоживанням. Компанія також забезпечує страхування, сервісне обслуговування та технічну підтримку реалізованих проєктів.
За даними компанії, за понад 16 років роботи на ринку відновлюваної енергетики Unisolar реалізувала понад 300 проєктів загальною потужністю більш як 350 МВт в Україні, Молдові та Литві.
Запровадження нової програми відбувається на тлі зростання попиту українських підприємств на власні джерела електропостачання. Через ризики пошкодження централізованої енергетичної інфраструктури бізнес дедалі активніше інвестує у сонячні електростанції, системи накопичення електроенергії та резервне живлення.
Можливість залучення довгострокових кредитів дозволяє підприємствам розподілити інвестиційні витрати на декілька років та зменшити початкове фінансове навантаження під час реалізації енергетичних проєктів.
ОТП БАНК також розвиває партнерські програми фінансування енергоефективних рішень з іншими компаніями. Зокрема, у 2026 році банк повідомляв про співпрацю з ALTEK, Freedom Energy Ukraine та DELA ENERGY у сфері кредитування енергетичних проєктів для бізнесу.
АТ «ОТП БАНК» – український комерційний банк, який входить до міжнародної фінансової групи OTP Group зі штаб-квартирою в Угорщині. Банк надає послуги корпоративним і роздрібним клієнтам, включаючи кредитування підприємств, розрахунково-касове обслуговування, депозитні продукти, торговельне фінансування та інвестиційні послуги. Група OTP представлена на банківських ринках Центральної та Східної Європи.
OTP BANK, Unisolar, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТУВАННЯ, Сонячна енергетика
26 жовтня у Києві пройде 12-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Очікується понад 500 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, представників уряду, інвесторів, дипломатів та експертів. Головна тема цьогорічного форуму – «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?». У центрі дискусій – як бізнесу й економіці вистояти в нових умовах, адаптуватися та повернутися до зростання.
На п’ятому році повномасштабної війни тиск на українську економіку посилюється. Під ударами – виробництва, енергетика, порти, залізниця, логістичні центри та інша критична для бізнесу інфраструктура. За оцінкою Мінекономіки, прямі збитки від руйнувань щорічно можуть сягати близько $10 млрд, а разом із блокадою морських портів вони вже коштували Україні у 2026 році близько 1,5 відсоткового пункту ВВП. За жовтневим прогнозом Світового банку, зростання економіки України сповільниться до 1,2% у 2026 році та становитиме 1,5% у 2027-му, якщо активні бойові дії триватимуть. У попередніх прогнозах для 2027 року банк прогнозував 4% за умови їх завершення до кінця 2026-го.
«Якщо раніше в центрі дискусії було питання відновлення України, сьогодні фокус змістився на те, як забезпечити стійкість економіки вже зараз. Бізнесу потрібні рішення, які допоможуть захищати активи, зберігати виробництво та продовжувати інвестувати навіть в умовах війни», – зазначає Василь Хмельницький, ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture.
У програмі КМЕФ 2026 – 12 панельних дискусій. У центрі обговорення – фізичний захист бізнесу, робота під час повітряних тривог, децентралізована логістика й енергопостачання, стійкість зв’язку, страхування воєнних ризиків, відшкодування збитків за втрачені активи, доступ до фінансування та збереження макростабільності. Серед ключових тем також – адаптація державної стратегії промислового розвитку та енергетичної політики до нових умов, економічні пріоритети держави, міжнародна співпраця та євроінтеграція в умовах нових викликів. Окрема увага – досвіду прифронтових міст і рішенням, які там уже працюють.
Серед спікерів форуму:
Українська економіка вже має досвід швидкої адаптації під час кризи. У 2022 році після знищення Кременчуцького НПЗ і дефіциту пального країна перебудувала паливну логістику, а тисячі підприємств релокувалися з прифронтових регіонів вглиб країни. Після блокади традиційних морських маршрутів у 2023 році запрацював український морський коридор, а після масштабних атак на енергосистему минулого року бізнес і держава почали активно розвивати розподілену генерацію.
«Сьогодні розмова про майбутнє має починатися з пошуку практичних рішень, які бізнес, держава й міжнародні партнери можуть ухвалювати вже зараз, щоб зберегти стійкість і повернути економіку до зростання. Саме про це КМЕФ цього року», – говорить CEO КМЕФ Юрій Пивоваров.
Титульні партнери форуму: UFuture, Mastercard, AEQUO, ПриватБанк, Kyivstar
Партнери форуму: Sense Bank, NEQSOL Holding, ПУМБ, ДТЕК, Ajax Systems, Uklon, TERWIN, Eclectic Talents Group, BALEX, CEO Club Ukraine.
Інтерфакс-Україна та Open4Business – інформаційний партнер форуму.
Початок жовтня продемонстрував, що волатильність ринку нікуди не зникла. Після сильного третього кварталу інвестори знову почали частково фіксувати прибуток: за один тиждень з Bitcoin ETF було виведено близько $681 млн, а за два торгові дні 7–8 жовтня відтік наближався до $730 млн.
За оцінкою Experts Club, ситуація на крипторинку в 2026 році дедалі менше нагадує колишні цикли, які повністю залежали від роздрібної спекуляції. Все більшу роль відіграють ETF, інституційні портфелі, корпоративні резерви та регульовані біржові продукти.
Водночас це робить ринок більш чутливим до глобальних процентних ставок, курсу долара, потоків капіталу між технологічними акціями та цифровими активами, а також до рішень великих керуючих компаній. Тому сильне зростання у третьому кварталі поки що правильніше розглядати як відновлення після глибокого спаду в першій половині року, а не як гарантію тривалого одностороннього зростання. Криптовалюта, Bitcoin, Ethereum, інвестиції, ETF
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Сербія виставила на продаж через Белградську фондову біржу 6,35% акцій Termovent SC Livnica čelika з Бачка-Тополі.
Компанія спеціалізується на виробництві сталевих виливків, зокрема з вуглецевої, нержавіючої, жароміцної та зносостійкої сталі. Ливарне виробництво працює з 1960-х років, а з 2003 року входить до складу Termovent SC.
Підприємство постачає продукцію як на внутрішній, так і на закордонні ринки. Група Termovent також виробляє промислову арматуру і є сертифікованим постачальником угорської АЕС «Пакш».
За даними за 2025 рік, виручка ливарного підприємства перевищувала 1 млрд динарів, чистий прибуток становив близько 7,8 млн динарів, чисельність персоналу — 168 осіб.
Продаж державного пакета акцій фактично продовжує консолідацію власності в уже приватизованому промисловому активі.
Гірничо-металургійна компанія «Метінвест» як і раніше сподівається на підтримку світових партнерів в умовах війни, але останнім часом з боку Євросоюзу та Єврокомісії вживається багато заходів, які змушують сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію.
Таку думку висловив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю Financial Times.
Як приклад він навів квоти, введені для української сталі в ЄС, хоча угоди України з ЄС, зокрема Угода про асоціацію та інші угоди останніх років, фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. Незважаючи на те, що протягом останніх кількох років Україна експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж раніше, відповідні українські квоти скоротили більш ніж на 50%.
«На мій погляд, це дуже дивний крок. Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти зміцнюватимуть обороноздатність та економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити. Сподіваюся, наші чиновники разом із європейськими колегами зможуть переглянути цю ситуацію та виправити її», – сказав Риженков.
За його словами, набагато кращий підхід – розглянути, як українська економіка, зокрема металургія, може стати частиною загального європейського ринку та європейської економіки й зробити її сильнішою, а не слабшою. «Я також вважаю, що зараз людям у Брюсселі дуже важливо розуміти, в яких умовах ми працюємо. Ми змушені працювати в умовах постійних перебоїв у логістиці та нестачі персоналу. Багато людей виїхали з країни. Понад 8,5 тис. наших працівників були мобілізовані до армії. У нас нестабільне енергопостачання та дуже високі витрати на енергію», – констатував генеральний директор.
Він підкреслив, що певною мірою несправедливо й неправильно розглядати українську металургію нарівні з металургією інших країн, що постачають продукцію до ЄС. В Україні склалася ситуація, яка вимагає особливого підходу, більшого розуміння та, можливо, певних інструментів, які дозволять вижити зараз, а в майбутньому повернутися до інвестицій і зростання.
Відповідаючи на запитання, чи оцінювала компанія загальний обсяг збитків, генеральний директор зазначив, що загальна оцінка ще не проведена. «Як я вже сказав, зараз ми розчищаємо завали та оцінюємо пошкодження інфраструктури й виробничих об’єктів. І це не перший випадок за час російського вторгнення, коли по наших підприємствах завдають ударів, тому більш точну оцінку ми зможемо зробити після завершення війни. Тоді й можна буде говорити про вартість відновлення після пошкоджень».
Риженков зазначив, що всі міжнародні проєкти компанії пов’язані з українським виробництвом та українськими ресурсами, і є надія, що так буде й надалі. «Зараз наші прокатні підприємства в Європі та Великій Британії працюють автономно. Водночас у нас уже є плани, і ми вживаємо заходів, щоб відновити вертикальну інтеграцію з українськими підприємствами та повернутися до колишньої моделі. Якщо коротко, ми залишаємося дуже активними. Вважаємо, що Європа, а також Середземноморський і Чорноморський регіони – наші основні ринки. Хочемо й надалі бути присутніми на цих ринках і відкриті для нових можливостей», – підсумував Риженков.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних і металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
Джерело: https://metinvestholding.com
