Економіка ЄС сьогодні стикається з проблемами подорожчання енергії, фрагментації єдиного ринку, складності адміністративних правил та не завжди добросовісної конкуренції, заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.
«Довгий час європейська економічна модель спиралася на кілька очевидних істин: дешева імпортна енергія, відкрита світова торгівля, дедалі ширший доступ до китайського ринку, стратегічний захист з боку США та технологічна перевага Заходу. Ці істини зникли», — констатувала голова ЄК, виступаючи в четвер у Парижі з промовою на щорічній конференції «Зустріч французьких підприємців 2026 року».
Рішення назрілих проблем фон дер Ляєн бачить у тому, щоб у короткостроковій перспективі повернути підприємцям свободу маневру для інвестицій, а в довгостроковій — зробити інновації, продуктивність та розширення масштабів стійкими рушіями європейського економічного зростання.
Голова ЄК назвала свої рецепти лікування європейської економіки.
Перший напрямок — це спрощення регулювання та відновлення рівних умов конкуренції. Мета — скоротити адміністративне навантаження на 25 % для всіх підприємств і на 35 % для малих та середніх підприємств до 2029 року.
«Однак вимога простоти, — продовжила фон дер Ляєн, — має поєднуватися з вимогою справедливості щодо іноземної конкуренції. Це особливо актуально для наших відносин із Китаєм. Китай — наш великий економічний партнер, і наша позиція чітка та незмінна: знижувати ризики, але не розривати зв’язки. Проте бути партнером не означає миритися з постійними дисбалансами».
Другим напрямком вона назвала фінансування економік країн ЄС. На її думку, дуже багато проєктів залишаються заблокованими, оскільки перший інвестиційний крок надто ризикований, попит надто невизначений або капітал надто дорогий. Звісно, зазначила голова ЄК, ці зусилля не можуть фінансуватися лише за рахунок державних бюджетів.
«Але у Європи є заощадження. На жаль, ці заощадження «ледачі». 10 трлн євро заощаджень домогосподарств, як і раніше, лежать на банківських депозитах, а значна частина європейських заощаджень інвестується за межами нашого континенту. Європа тепер має спрямувати їх на підтримку своїх підприємств», — вважає фон дер Ляйєн.
Серед інших напрямків зміцнення економіки ЄС вона зазначила всебічний розвиток і згуртування єдиного ринку ЄС, здешевлення енергії, впровадження штучного інтелекту як «потужного важеля продуктивності» та розширення масштабів вільної торгівлі з міжнародними партнерами.
Як повідомляє Fixygen, ТОВ «Українська інвестиційно-аналітична компанія» (УІАК, ТМ PlanetAvto), що входить до небанківської фінансової групи «ПЛАНЕТГРУП», 25 серпня розпочала первинне розміщення дебютного випуску корпоративних облігацій серії А загальним обсягом 50 млн грн.
Згідно з умовами випуску, інвесторам пропонується 50 тис. облігацій номінальною вартістю 1 тис. грн кожна. Ставка на перші чотири процентні періоди, тобто перший рік обігу, встановлена на рівні 25% річних у гривні, купон виплачується щоквартально.
Первинне розміщення триватиме з 25 серпня по 8 вересня 2026 року. Загальний термін обігу облігацій становить п’ять років, при цьому передбачена щорічна оферта, що дозволяє власникам пред’явити цінні папери емітенту для викупу за номінальною вартістю.
Після перших чотирьох процентних періодів ставка визначатиметься відповідно до умов проспекту емісії та може коливатися в діапазоні 5–35 % річних.
Організатором та андеррайтером випуску виступає інвестиційна фірма «УНІВЕР Капітал». Заявки на придбання облігацій фізичні та юридичні особи можуть подавати через додаток UNIVER або кабінет інвестора. Розрахунки під час первинного розміщення здійснюються за принципом DvP — «поставка проти оплати».
Після завершення первинного розміщення «УНІВЕР Капітал» планує підтримувати двосторонні котирування облігацій на вторинному ринку.
УІАК заявляє, що 100% залучених коштів планує спрямувати на розширення портфеля фінансового лізингу автомобілів. Компанія працює на ринку з 2013 року та має ліцензію на надання послуг фінансового лізингу.
Як повідомляв Open4Business, у 2025 році виручка УІАК зросла майже в 2,9 раза — до 40,68 млн грн, чистий прибуток склав близько 3,02 млн грн. Згідно з проспектом емісії, у 2026 році компанія прогнозує виручку на рівні 50 млн грн і чистий прибуток близько 5 млн грн.
За даними, наведеними групою, активи УІАК за підсумками 2025 року становили близько 27,2 млн грн, власний капітал — близько 21 млн грн.
Основними напрямками діяльності компанії є фінансовий лізинг та торгівля автомобілями. УІАК інтегрована в інфраструктуру автомобільного маркетплейсу PlanetAvto.
Власниками компанії на паритетних засадах є Андрій Ковтун і Тетяна Ягупова. Ковтун також є контролером небанківської фінансової групи «ПЛАНЕТГРУП».
Група одночасно розвиває залучення фінансування через ринок корпоративних облігацій та інших учасників екосистеми. ТОВ «Автокредит Плюс» (PlanetAvto) у серпні розпочало розміщення облігацій серії C обсягом 100 млн грн зі ставкою 24% річних на перші чотири процентні періоди. Кошти цього випуску також спрямовуються на розвиток фінансового лізингу автомобілів.
Таким чином, сумарний обсяг двох актуальних облігаційних програм компаній групи PlanetAvto становить 150 млн грн.
Open4Business раніше, 17 серпня 2026 року, повідомляв про реєстрацію УІАК дебютного п’ятирічного випуску облігацій на 50 млн грн.
Група компаній “Автострада” придбала 100 нових самоскидів Mercedes-Benz Arocs загальною вартістю 1 млрд грн, повідомив засновник групи компаній Максим Шкіль.
“Autostrada продовжує системно інвестувати в розширення парку техніки та власних виробничих потужностей. Компанія придбала 100 нових самоскидів Mercedes-Benz Arocs 5 4142 K (8×4). Це одна з найбільших інвестицій Autostrada в оновлення техніки з початку повномасштабної війни — її обсяг становить 1 млрд грн», — написав Шкіль у Facebook у вівторок.
За його даними, загалом з початку війни у техніку, спеціалізоване обладнання та виробничі потужності група інвестувала понад 10 млрд грн.
Шкіль наголосив, що важливою складовою саме цієї угоди став комплексний захист техніки в умовах військових ризиків: усі автомобілі мають повне страхове покриття, включаючи КАСКО, цивільну відповідальність та додаткове страхування від військових ризиків.
Нові самоскиди вже вирушили на будівельні майданчики «Автостради» по всій Україні.
Mercedes-Benz Arocs розраховані на інтенсивну експлуатацію та високі навантаження. Двигуни OM 471 потужністю 421 к.с., колісна формула 8×4 та кузови MEILLER Halfpipe забезпечують необхідну продуктивність для роботи в складних дорожніх та виробничих умовах.
«Навіть в умовах війни ми продовжуємо розвивати власну технічну базу, впроваджувати сучасні технології та інвестувати в команду. Такий підхід дозволяє контролювати ключові виробничі процеси, зменшувати залежність від зовнішніх ресурсів і відповідати за терміни, якість та результат на кожному етапі реалізації проєктів», — підкреслив Шкіль.
Фінансування закупівлі здійснено у партнерстві з OTP Leasing Ukraine, з яким Autostrada співпрацює вже 10 років.
Група компаній Autostrada – лідер інфраструктурного будівництва України. Серед напрямків діяльності – дорожнє будівництво, мостобудування, промислове будівництво, підземне будівництво, проєктування.
За даними ресурсу YouControl, у січні–червні поточного року ТОВ «ГК «Автострада» отримало 2,4 млн грн чистого прибутку (за той самий період 2025 року – 91,1 млн грн) та 1,92 млрд грн чистого доходу (5,13 млрд грн).
Як повідомлялося, внаслідок ракетного удару по виробничій базі «Автостради» у Києві на початку серпня було знищено та пошкоджено понад 20 одиниць техніки, бетонний завод, сервісний центр з ремонту техніки, виробничі приміщення та лабораторний комплекс.
MERCEDES-BENZ, АВТОСТРАДА, ІНВЕСТИЦІЯ, самоскид, ТЕХНІКА, ШКІЛЬ
Фонд державного майна (ФДМ) України вдруге оголосив приватизацію ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод”, повідомив керівник підприємства Олег Петренко у Facebook.
“Фонд державного майна вдруге оголошує приватизацію нашого підприємства. Я, як керівник, підтримую приватизацію – вона може принести підприємству нові інвестиції та розвиток. Головне, щоб цей процес пройшов послідовно, прозоро, без кулуарних рішень і поспіху, який можуть підлаштувати під чиїсь інтереси”, – зазначив він.
Керівник підприємства зауважив, що Дрогобицька солеварня прибуткове підприємство і вже понад 600 років працює, зберігаючи традиційну технологію виварювання солі, і є одним із небагатьох таких виробництв в Європі.
“Дрогобицька сіль має майбутнє. І ми віримо, що його можна побудувати, не втративши того, що вже здобуто”, – підсумував Петренко.
ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” працює з XIV століття та є одним із найстаріших безперервно діючих солевидобувних підприємств Європи. Підприємство видобуває природні розсоли та виробляє кухонну сіль за традиційною технологією. У 2024 році завод виготовив і реалізував 678,3 тонни солі.
За даними Opendatabot, у 2025 році виручка ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” зросла на 40,3% – до 34,4 млн грн, а чистий прибуток – на 33,8%, до 849,2 тис. грн.
Міністерство економіки та навколишнього середовища України ухвалило рішення надати індустріальним паркам «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» у Хмельницькій області та «КРОНОСПАН РІВНЕ» у Рівненській області загалом 56 млн грн державної підтримки, повідомило відомство 21 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» отримає 9,699 млн грн на облаштування під’їзних доріг до території парку. Ще 46,305 млн грн буде спрямовано «КРОНОСПАН РІВНЕ» на розвиток енергетичної інфраструктури.
«Державне стимулювання — це реальний інструмент, який дозволяє створювати промислову інфраструктуру, залучати інвестиції та розвивати переробну промисловість», — заявив заступник міністра економіки та навколишнього середовища України Віталій Киндратив. За його словами, підтримка дозволить паркам у Хмельницькій та Рівненській областях швидше запустити нові виробництва.
З урахуванням нового рішення з початку 2026 року державну підтримку отримали вже чотири індустріальні парки для реалізації чотирьох проєктів на загальну суму близько 152 млн грн. Наприкінці травня першими отримувачами цього року стали «СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ» у Полтавській області та «Спарроу Парк Львів», яким було виділено понад 96,5 млн грн. З цієї суми 5,5 млн грн було призначено для будівництва газових і водопровідних мереж у полтавському парку, ще 91 млн грн — для відновлення інфраструктури львівського парку, пошкодженої внаслідок ракетного удару.
Державне фінансування індустріальних парків надається на умовах співфінансування. Зазвичай держава покриває до 50 % вартості проєкту, а для деокупованих і прифронтових територій, а також для відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, частка державної підтримки може сягати 80 %. Максимальний обсяг фінансування становить до 150 млн грн на один індустріальний парк.
Одержувачі коштів зобов’язуються протягом трьох років ввести в експлуатацію не менше 5 тис. кв. м промислової нерухомості та залучити до парку щонайменше двох учасників — промислових підприємств. Термін прийому заявок на державне стимулювання у 2026 році Мінекономіки продовжило до 31 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» було включено до державного реєстру 17 грудня 2025 року. Він розташований на території Хмельницької міської громади, займає 10,22 га та створений строком на 50 років. Основною спеціалізацією парку заявлено виробництво паперу та паперової продукції. У квітні 2026 року керуючою компанією стало ТОВ «АРТ ПАК СЕРВІС».
«КРОНОСПАН РІВНЕ» працює в селі Городок Рівненського району та займає близько 85 га. Парк внесено до реєстру в липні 2021 року. Його основними напрямками є деревообробна та меблева промисловість, а також складська діяльність. Початкова концепція передбачає створення близько 1,1 тис. робочих місць.
Для «КРОНОСПАН РІВНЕ» нинішнє фінансування є не першою державною підтримкою. У 2025 році парк отримав ще 55,3 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки. За даними Рівненської ОДА, Kronospan за кілька років інвестував у виробництво в регіоні понад 560 млн євро, а індустріальний парк розглядається як базова платформа для розвитку меблевого кластера.
За даними Мінекономіки, на сьогодні в Україні зареєстровано 123 індустріальні парки. Станом на кінець 2025 року на їхніх територіях було побудовано або перебувало в процесі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.
У державному бюджеті на 2026 рік на розвиток промислової інфраструктури індустріальних парків передбачено 1 млрд грн у рамках політики підтримки українських виробників «Зроблено в Україні».
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ
Як повідомляє «Сербський економіст», китайська компанія Reliance планує інвестувати 100,5 млн євро у будівництво високотехнологічного заводу з виробництва батарей у сербському місті Інджія; проект передбачає створення близько 250 робочих місць, заявив 20 серпня президент Сербії Александар Вучич.
За його словами, на підприємстві вироблятимуть батареї для безпілотних літальних апаратів, безпілотного транспорту, роботів, побутової техніки та інших пристроїв.
«Мова йде про високотехнологічну компанію, одну з найкращих у світі у виробництві батарей для дронів, безпілотних автомобілів, роботів, побутової техніки та інших пристроїв», — наводить слова Вучича видання Danas із посиланням на його інтерв’ю Радіо та телебаченню Сербії (RTS).
Передбачається, що рамкова угода з інвестором буде підписана наприкінці серпня 2026 року, а будівельні роботи можуть розпочатися вже наприкінці жовтня.
Вучич уточнив, що Reliance була однією з 14 компаній, з представниками яких сербська сторона проводила переговори під час його останньої поїздки до Китаю.
Судячи з назви та описаного президентом профілю продукції, йдеться про Jiangsu Reliance New Energy Technology Co., Ltd., що працює під брендом Reliance Battery. При цьому сербська влада поки що публічно не розкрила повну юридичну назву інвестора в проєкті в Інджії.
За даними самої Reliance, компанія була заснована в китайському Чанчжоу в листопаді 2021 року і спеціалізується на розробці та виробництві високопотужних циліндричних літій-іонних елементів. Вона випускає елементи форматів 21700 і 46-series на основі NCA та LFP, а також проводить дослідження напівтвердотільних і твердотільних акумуляторів та технології сухих електродів.
Компанія прямо вказує серед сфер застосування своїх акумуляторів дрони, eVTOL, гуманоїдних і логістичних роботів, електроінструмент, побутову прибиральну техніку, електричні мотоцикли та велосипеди, автомобілі, системи резервного живлення та спеціальну техніку.
Таким чином, у разі реалізації проєкту Індія отримає ще одне високотехнологічне виробництво, пов’язане з електротехнічною промисловістю. Місто вже сформувало великий промисловий кластер між Белградом і Нові-Садом. Зокрема, у квітні 2025 року тут розпочала роботу перша в Європі фабрика японської компанії JFE Shoji вартістю понад 50 млн євро, яка випускає сердечники електродвигунів для побутової техніки та автомобільної промисловості.
В Інджії також працює завод Toyo Tire Serbia, а в 2026 році японська компанія розпочала будівництво тут нового європейського центру досліджень і розробок вартістю 29 млн євро.
