ТОВ “Смарт Тех Індастрі” планує залучити $13 млн на будівництво високотехнологічного комплексу з вирощування та глибокої переробки форелі “Долина форелі” у Полтавській області. Загальна вартість проєкту становить $62,5 млн, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, презентованому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську.
Як зазначається в каталозі, комплекс буде розташований поблизу села Засулля Лубенського району та складатиметься з п’яти виробничих модулів загальною потужністю 2,5 тис. тонн продукції на рік.
На підприємстві планують випускати філе форелі, очищену та порційну рибу, а також продукцію з доданою вартістю і надаватимуть послуги з переробки та пакування для корпоративних клієнтів.
Проєкт базується на технології замкненого водопостачання (RAS), передбачає автоматизацію виробничих процесів і використання данських інженерних рішень. Основними ринками збуту визначено торгівельні мережі та заклади готельно-ресторанного бізнесу України та країни Європейського Союзу.
Згідно з каталогом, проєкт готовий до реалізації. Проєктні роботи завершені, отримані необхідні дозволи, проведенв експертиза та розпочато будівництво інженерної й транспортної інфраструктури, зокрема мереж газо-, водо- та електропостачання.
Проєкт реалізується на території індустріального парку Smart Tech Industry, що дає змогу скористатися державними податковими та митними стимулами. Орієнтовний період реалізації становить три роки, строк окупності – 2,5 року.
Як повідомлялось, у березні 2024 року Кабінет міністрів включив індустріальний парк “Смарт Тех Індастрі” у Лубенському районі Полтавської області до Реєстру індустріальних парків. Концепція парку передбачала будівництво підприємства з глибокої переробки агропродукції. Згідно з підписаним меморандумом з американськими інвесторами, в облаштування його інфраструктури планувалося інвестувати $7 млн, у будівництво об’єктів парку – $20 млн. Очікувалося створення близько 350 робочих місць.
ТОВ “Смарт Тех Індастрі” засноване у 2016 році. Основним напрямом діяльності компанії є створення та розвиток індустріального парку Smart Tech Industry і реалізація промислових проєктів на його території.
аквакультура, Долина форелі, ІНВЕСТИЦІЯ, переробка риби, Смарт Тех Індастрі
Виробник елеваторів та обладнання до них “Лубнимаш” (Полтавська обл.) почав будівництво виробничого комплексу площею 6 тис. кв. м, що дозволить йому збільшити сумарні потужності зберігання маже вдвічі – до понад 1 млн тонн зерна на рік, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“На новому майданчику вироблятимуть силоси великої місткості – до 50 тис. кубометрів. Інвестиції у новий проєкт складають $2 млн”, – написав він у Facebook у четвер, додавши, що наразі завод у Лубнах щороку виробляє силоси із сумарною ємністю зберігання до 600 тис. тонн зерна.
Кисилевський відзначив, що додатковий інвестиційний ресурс у компанії з’явився завдяки участі у програмі компенсації 25% вартості продукції українського аграрного машинобудування.
За інформацією нардепа, у 2025 році завод “Лубнимаш” виробив зерносховища, силоси та бункери для зерна на понад 1 млрд грн. Продукція експортується на ринки Євросоюзу, а перспективним для українського виробника є ринок Африки.
На підприємстві працюють 420 чоловік.
Кисилевський нагадав, що програма компенсації фермерам 25% вартості продукції українського аграрного машинобудування – частина політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” діяла у 2017-2022 роках, а згодом була відновлена з 2024 року.
У державному бюджеті на 2026 рік на цю програму передбачено 1,8 млрд грн.
“Лубнимаш”, за інформацією на його сайті – одне з провідних підприємств з проектування та виготовлення обладнання для зерна і зернопродуктів. Виробляє металеві силоси, зерносушарки, транспортери, норії, металоконструкції.
За даними ресурсу YouControl, у січні-березні поточного року завод збільшив чистий прибуток у 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 13,2 млн грн за зростання чистого доходу у 3,4 раза – до 288,4 млн грн.
Власником 100% статутного капіталу ПП “Лубнимаш” є Володимир Кудрик.
Антигуа і Барбуда може втратити безвізовий доступ до Шенгенської зони до кінця 2026 року через претензії Євросоюзу до програми громадянства за інвестиції, заявив прем’єр-міністр країни Гастон Браун. За його словами, Брюссель попередив про можливе скасування візових привілеїв, якщо побоювання ЄС щодо безпеки програми не будуть зняті.
Йдеться про Citizenship by Investment Programme — схему, за якою іноземні інвестори можуть отримати громадянство Антигуа та Барбуди шляхом внесення внеску або здійснення інвестицій. Для покупців таких паспортів ключовою комерційною цінністю залишається саме мобільність: паспорт країни наразі дає можливість короткострокового безвізового в’їзду до Шенгенської зони.
При цьому Браун дав зрозуміти, що уряд не має наміру закривати програму громадянства за інвестиції навіть під тиском ЄС. Для Антигуа і Барбуди вона залишається важливим джерелом неподаткових доходів та інструментом фінансування розвитку. Влада розраховує переконати європейську сторону, що додатковий електронний контроль поїздок може бути альтернативою повноцінному візовому режиму.
Тиск на карибські програми посилився після реформи візового механізму ЄС. Європарламент у жовтні 2025 року підтримав оновлення правил, які дозволяють швидше призупиняти безвізовий режим для країн, що створюють ризики для безпеки або порушують умови візової лібералізації. До окремого блоку таких ризиків фактично потрапляють схеми «золотих паспортів».
Єврокомісія у восьмому звіті щодо механізму призупинення безвізового режиму прямо вказала, що діяльність інвестиційних програм громадянства в безвізових країнах створює «ненульовий ризик» для Шенгенської зони. Незважаючи на те, що країни Східного Карибського басейну вже підвищили мінімальний інвестиційний поріг до $200 тис. і посилили перевірки заявників, Брюссель вважає ситуацію проблемною.
Для ринку інвестиційної міграції це тривожний сигнал. Вануату вже стала першим прикладом країни, яка втратила безвізовий доступ до ЄС через «золоті паспорти»: Євросоюз остаточно скасував угоду про безвізові поїздки з цією тихоокеанською державою в грудні 2024 року після попереднього призупинення режиму в 2022 році.
Антигуа і Барбуда вже зіткнулася зі схожим тиском з боку США. На початку 2026 року Вашингтон призупинив візове обслуговування для громадян країни, пояснюючи це побоюваннями, що програма громадянства за інвестиції може використовуватися кримінальними структурами для отримання доступу до США.
Якщо ЄС дійсно запровадить візовий режим, цінність паспорта Антигуа і Барбуди для іноземних інвесторів різко знизиться. Для невеликих острівних економік Карибського басейну це може означати не лише падіння попиту на програми CBI, а й перегляд усієї моделі залучення капіталу через продаж громадянства.
Для інвесторів висновок стає дедалі очевиднішим: «золотий паспорт» без стабільного безвізового доступу до ЄС перетворюється з інструменту мобільності на набагато ризикованіший актив. Європейська політика поступово зміщується від терпимості до інвестиційного громадянства до прямого контролю та можливого скасування візових переваг.
Індустріальний парк Kovel Porto (Ковель, Волинська область) підписав угоду про співпрацю з польською компанією Hanplast Sp. z o.o., яка стане генеральним підрядником та інвестором проєкту KovelEnergoPort загальною вартістю 42 млн євро, повідомляє ІП Kovel Porto.
Відповідну угоду було підписано сторонами під час Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську.
«Підписали угоду з польською компанією Hanplast, генеральним підрядником (EPC), яка одночасно бере участь у проєкті як інвестор із часткою 20 % капіталу в енергетичній SPV», — повідомляється на сторінці ІП у Facebook.
Проєкт передбачає будівництво сонячної електростанції потужністю 5,99 МВт, системи накопичення енергії на 40 МВт·год та виробництво близько 5,8 тис. МВт·год електроенергії на рік. Сонячні панелі будуть встановлені на дахах промислових приміщень.
Загальний бюджет логістично-енергетичного напряму – близько 2 млн євро.
Зазначається, що залучення підрядника в якості співвласника результату є «чітким сигналом про банківську привабливість проєкту для міжнародних фінансових інститутів».
ІП «Ковель Порто» додає, що також у Гданську було підписано меморандум з UkraineInvest, що відкриває шлях до державної підтримки проєкту в рамках режиму значних інвестицій.
У свою чергу польська компанія Hanplast повідомила у LinkedIn, що проєкт буде співфінансовано польським банком BGK, а Hanplast як інвестор отримає 20% частки в проєкті.
«ІП «Ковель Порто» будується на одному з ключових транспортних шляхів, що з’єднують Україну з ЄС. Розвиток такої інфраструктури відкриває нові можливості для промисловості, логістики та подальшого відновлення української економіки. Нечасто нам випадає нагода брати участь у проєктах, які сприяють майбутньому України. Це робить нас ще більш вдячними за довіру», — зазначає Hanplast.
ІП повідомляє, що в рамках проєкту інфраструктура забезпечує енергією драй-порт, склади та промисловий парк, а надлишки передає в систему.
«Ковель Порто» – мультимодальна логістично-енергетична платформа на brownfield-майданчику площею 25 га, розташована за 56 км залізницею та 62 км автодорогою від кордону ЄС (пункт Ягодин-Дорохуськ).
Проєкт має статус державного значення та інтегрований у базову мережу TEN-T.
Платформа об’єднує шість напрямків: драй-порт і контейнерний термінал, митний хаб (Smart Customs Hub), склади та 3PL-логістику, індустріальний парк, енергетику (KovelEnergoPort) та дата-центр.
Оператор проєкту — ТОВ «Компресорна техніка» (ініціатор створення ІП «Ковель Порто»), кінцевими бенефіціарами якого, за даними YouControl, є бізнесмен Ілля Кошкін (66,28 %) та Анжела Крапівянська (22,72 %).
Польська компанія Hanplast спеціалізується, зокрема, на проектуванні та виробництві прес-форм, литті пластмас під тиском, а також на виробництві фотоелектричних модулів та рішень.
ІП «Ковель Порто» було зареєстровано в липні 2024 року, а в жовтні того ж року парк отримав 69,8 млн грн державного фінансування на будівництво та модернізацію інфраструктури.
Odesa Investment Congress оновив програму форуму, який відбудеться 10 липня 2026 року в Одесі у SPATIUM hotel і триватиме з 08:00 до 21:00.
Фінальна програма конгресу передбачає роботу двох залів протягом повного дня – від першої панельної дискусії до гала-вечора та концертної програми. Організатори повідомляють, що до початку заходу залишилося кілька днів, а кількість місць у залі обмежена.
У програмі 10 липня заплановано пресконференцію щодо безбар’єрності як нової філософії міста за участю представників влади, а також панельні дискусії про інвестиційну привабливість Одеси, нові інвестиції в регіони, wellness як нову економіку міст, розвиток медичних, реабілітаційних та інклюзивних просторів.
До обговорення інвестиційної привабливості Одеси долучаться представники SPATIUM, ZEZMAN Holding, KADORR, «Гефест», «Два академіка», Akvareli, Ribas Hotels та інших компаній. Окрема панель буде присвячена новим інвестиціям у регіони за участю РІЕЛ, UDP, SAGA, Creator-Bud, Avalon, SIGMA+ та CREDO.
Одним із центральних блоків стане презентація команди SUPERHUMANS в Одесі та дискусія про девелопмент медичних, реабілітаційних та інклюзивних просторів. Також у програмі передбачена розмова на тему «Одеса й ЮНЕСКО: збереження спадщини vs сучасний розвиток».
У залі URBAN DESIGN відбудуться дискусії за участю головних архітекторів Києва, Львова, Миколаєва, Житомира, Вінниці та Рівного, панель «Жінки, які формують український простір», воркшопи від бізнес-ком’юніті BOARD за участю Netpeak і Profiles, а також Evening Talk про продажі преміального рівня.
Завершить день гала-вечір, концертна програма та вручення Спеціальної премії імені Василя Кандинського.
Для гостей конгресу також передбачена спеціальна програма 9 та 11 липня, яка включатиме закриті візити на об’єкти, презентації та вечерю.
Квитки на Odesa Investment Congress доступні на сайті: ubc-ua.info/oic. Для VIP-гостей, спікерів та партнерів працює контактний номер: 077 777 25 47.
Організатор Odesa Investment Congress – медіагрупа DMNTR. Генеральний партнер – SPATIUM Group.
Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» є інформаційним партнером Odesa Investment Congress.
Світовий особистий добробут у 2025 році зріс на 10,8% у доларовому вираженні, що стало найшвидшим темпом зростання за останні роки, йдеться в новому Global Wealth Report 2026 швейцарського банку UBS.
Зростання виявилося значно вищим за показники попередніх років: у 2024 році світовий особистий добробут збільшився на 4,6%, у 2023 році — на 4,2%. UBS пов’язує прискорення зростання з розвитком фінансових ринків, збільшенням вартості нефінансових активів та валютним фактором — ослаблення долара США сприяло зростанню доларової вартості активів за межами США.
Найбільше у 2025 році зросло добробут у регіоні «Європа, Близький Схід та Африка» — на 17,5%. У Північній та Південній Америці зростання склало 8,5%, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні — 5,9%.
За середнім рівнем багатства на одну дорослу особу лідирує Швейцарія — $910,382. Далі йдуть США — $696,277, Люксембург — $654,732, Гонконг — $648,267 та Австралія — $616,306. Однак цей показник сильно залежить від концентрації великих статків і тому не завжди відображає рівень життя «середнього» домогосподарства.
Більш показовим для оцінки добробуту середнього класу є медіанний рівень багатства. За цим показником перше місце посідає Люксембург — $394,005 на дорослу особу. Далі йдуть Бельгія — $277,166, Австралія — $210,783, Нова Зеландія — $206 617 та Данія — $203 771. При цьому США, які посідають друге місце за середнім багатством, знаходяться лише на 28-му місці за медіанним показником — $68 998.
Головний висновок UBS — світ став багатшим, але зростання розподілилося нерівномірно. У звіті зазначається, що середній рівень багатства помітно зріс, тоді як медіанний рівень багатства в багатьох країнах знижувався. Це вказує на те, що значна частина нових активів концентрується у більш заможних груп населення.
Кількість доларових мільйонерів у 2025 році зросла на 1,5%, або майже на 1 млн осіб. Це означає, що в середньому у світі з’являлося понад 2 680 нових мільйонерів на день. Загалом UBS оцінює кількість доларових мільйонерів приблизно в 57,5 млн осіб. Понад 40% з них мешкають у США — понад 23,6 млн осіб. У Китаї налічується понад 5,3 млн доларових мільйонерів, у Японії — близько 3 млн.
Окремо UBS виділяє роль нерухомості. Для багатьох домогосподарств житлова нерухомість залишається головним активом. Це допомагає захищати капітал від інфляції, але водночас обмежує участь сімей у зростанні фондових ринків та інших ліквідних інвестиційних інструментів. Тому в майбутньому, за оцінкою UBS, розподіл нових wealth gains дедалі сильніше залежатиме від доступу до інвестиційних активів та здатності диверсифікувати капітал.
Методологія UBS враховує не лише фінансові активи, а й реальні активи, насамперед житло, за вирахуванням боргів. Приватні пенсійні активи включаються до розрахунків, а нефондовані державні пенсійні зобов’язання — ні. Звіт охоплює 56 ключових ринків, які, за оцінкою UBS, становлять понад 92% світового особистого добробуту.
Для ринку нерухомості та міжнародних інвестицій цей звіт важливий з двох причин. По-перше, він показує, що нерухомість залишається основним активом для значної частини приватного капіталу. По-друге, він підтверджує, що зростання багатства дедалі більше залежить не лише від володіння житлом, а й від доступу до глобальних фінансових ринків, валютної диверсифікації та інвестиційних інструментів.
