Індонезія готова розширювати практичну співпрацю з Україною, зокрема у торгівлі, інвестиціях, критичних мінералах, науці та майбутньому відновленні країни, заявив посол Республіки Індонезія в Україні Аріф Мухаммад Басаламах.
“Індонезія готова розглядати практичні напрями співпраці, які можуть сприяти відновленню та реконструкції, водночас відкриваючи нові можливості для нашого двостороннього партнерства”, – сказав він під час дипломатичного прийому в Києві з нагоди 81-ї річниці незалежності Індонезії.
Прийом відбувся 22 вересня за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, бізнесу та індонезійської громади. У своїй промові посол, зокрема, привітав заступника міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрія Дронюка та голову міжпарламентської групи дружби Україна-Індонезія Артема Кунаєва.
Басаламах зазначив, що, попри війну, політичний діалог між країнами залишається активним, а співпраця продовжує розширюватися. Водночас двосторонній товарообіг у 2025 році скоротився до $492,6 млн порівняно з піковими $1,45 млрд у 2021 році.
“Ми бачимо можливості для розвитку нових напрямів співпраці та повнішого розкриття потенціалу взаємовигідного економічного партнерства”, – наголосив посол.
За його словами, одним із нових напрямів можуть стати критичні мінерали та рідкісноземельні елементи, де сторони бачать можливості для досліджень, технологічної співпраці та майбутніх бізнес-проєктів. Індонезійська сторона також зацікавлена у більш активній взаємодії бізнесу двох країн у торгівлі, інвестиціях та спільному виробництві.
Посол запросив українські компанії взяти участь у Trade Expo Indonesia 2026, яка відбудеться 14-18 жовтня і має стати майданчиком для встановлення контактів з індонезійськими експортерами та потенційними інвестиційними партнерами.
Ще одним напрямом зростання контактів Басаламах назвав туризм. За його словами, у 2026 році Індонезію вже відвідали понад 18 тис. громадян України.
“Ми сподіваємося, що з покращенням сполучення та коли обставини це дозволятимуть, більше українців матимуть можливість відкрити для себе Індонезію – її природну красу, культурну спадщину та різноманітні кулінарні традиції”, – сказав дипломат.
Посол також звернув увагу на активізацію освітніх і наукових контактів. За його словами, лише у 2026 році Посольство Індонезії в Києві сприяло підписанню чотирьох угод між університетами України та Індонезії. Українські студенти також можуть навчатися в Індонезії в межах програм Darmasiswa та KNB Scholarship.
Крім того, Національне агентство досліджень та інновацій Індонезії та Національний антарктичний науковий центр України нещодавно уклали угоду щодо співпраці у сфері антарктичних і тропічних досліджень. Документ відкриває можливості для спільних дослідницьких проєктів та наукового обміну.
Говорячи про війну, Басаламах зазначив, що Індонезія продовжує виступати за використання діалогу та дипломатії для досягнення тривалого миру, а також за дотримання принципів Статуту ООН.
“Мир означає, що люди можуть жити в безпеці, відбудовувати свої громади, забезпечувати освіту своїм дітям і з надією дивитися в майбутнє”, – сказав він.
Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією були встановлені 11 червня 1992 року, через кілька місяців після того, як Індонезія 28 грудня 1991 року визнала незалежність України.
Посольство Республіки Індонезія в Києві розпочало роботу у січні 1994 року. Нині Надзвичайним і Повноважним Послом Індонезії в Україні є Аріф Мухаммад Басаламах.
Посольство України в Джакарті було відкрито у другій половині 1990-х років; офіційне відкриття дипломатичної місії відбулося 16 травня 1997 року. Наразі посада Надзвичайного і Повноважного Посла України в Індонезії вакантна. Після завершення місії Василя Гамяніна українське посольство в Джакарті очолює тимчасова повірена у справах України Євгенія Шинкаренко. У вересні 2026 року вона продовжувала виконувати функції глави української дипломатичної місії в Індонезії.
Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.
Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.
«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.
«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.
Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.
«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.
Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.
У рамках державного візиту Президента Шавката Мірзійоєва до Парижа Фонд розвитку культури та мистецтва Узбекистану і Міністерство культури Франції підписали низку угод про співпрацю у сфері культури.
Документи підписали голова Фонду Гаяне Умерова та міністр культури Франції Рашида Даті.
Однією з угод стала декларація про співпрацю між культурними інституціями двох країн. Вона передбачає розвиток академічних обмінів між Паризькою музичною школою імені Альфреда Корто та Державною консерваторією Узбекистану, а також підтримку спільних кінопроєктів.
Також підписано угоду про проведення виставки «Узбекистан: авангард у пустелі» у Франції та міжнародної конференції про музеї й штучний інтелект у Самарканді в рамках 43-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО.
