Як повідомлє Еxperts.news, українські підприємства у липні 2026 року значно збільшили випуск зошитів, туалетного паперу та шпалер, свідчать дані асоціації підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір».
Виробництво зошитів сягнуло 28,36 млн штук, що на 34,5% більше, ніж у липні 2025 року. Порівняно з червнем поточного року випуск збільшився одразу в 4,4 рази.
Виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 9,8 % у річному вираженні — до 52,48 млн рулонів.
При цьому випуск туалетного паперу зі 100 %-ної целюлози досяг 23,68 млн рулонів, збільшившись майже на 23 % порівняно з липнем минулого року.
Продовжив відновлення й ринок шпалер. У липні українські підприємства виробили 1,63 млн умовних шматків шпалер, що на 12,8% більше, ніж роком раніше, і на 7,5% більше, ніж у червні.
У цьому сегменті асоціація має статистику найбільшого виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТП».
Виробництво паперових рушників у рулонах також зросло на 1,6% у річному вимірі — до 5,14 млн рулонів. Водночас випуск столових серветок із 100%-ної целюлози скоротився більш ніж наполовину — до 1,5 млн пачок.
Загалом обсяг товарної продукції підприємств галузі в липні досяг 3,06 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, у целюлозно-паперовій промисловості найпомітніше зростання в липні припало не тільки на пакувальний картон, а й на частину споживчої паперової продукції.
Першоджерело — асоціація «УкрПапір».
Міністерство економіки та навколишнього середовища України ухвалило рішення надати індустріальним паркам «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» у Хмельницькій області та «КРОНОСПАН РІВНЕ» у Рівненській області загалом 56 млн грн державної підтримки, повідомило відомство 21 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» отримає 9,699 млн грн на облаштування під’їзних доріг до території парку. Ще 46,305 млн грн буде спрямовано «КРОНОСПАН РІВНЕ» на розвиток енергетичної інфраструктури.
«Державне стимулювання — це реальний інструмент, який дозволяє створювати промислову інфраструктуру, залучати інвестиції та розвивати переробну промисловість», — заявив заступник міністра економіки та навколишнього середовища України Віталій Киндратив. За його словами, підтримка дозволить паркам у Хмельницькій та Рівненській областях швидше запустити нові виробництва.
З урахуванням нового рішення з початку 2026 року державну підтримку отримали вже чотири індустріальні парки для реалізації чотирьох проєктів на загальну суму близько 152 млн грн. Наприкінці травня першими отримувачами цього року стали «СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ» у Полтавській області та «Спарроу Парк Львів», яким було виділено понад 96,5 млн грн. З цієї суми 5,5 млн грн було призначено для будівництва газових і водопровідних мереж у полтавському парку, ще 91 млн грн — для відновлення інфраструктури львівського парку, пошкодженої внаслідок ракетного удару.
Державне фінансування індустріальних парків надається на умовах співфінансування. Зазвичай держава покриває до 50 % вартості проєкту, а для деокупованих і прифронтових територій, а також для відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, частка державної підтримки може сягати 80 %. Максимальний обсяг фінансування становить до 150 млн грн на один індустріальний парк.
Одержувачі коштів зобов’язуються протягом трьох років ввести в експлуатацію не менше 5 тис. кв. м промислової нерухомості та залучити до парку щонайменше двох учасників — промислових підприємств. Термін прийому заявок на державне стимулювання у 2026 році Мінекономіки продовжило до 31 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» було включено до державного реєстру 17 грудня 2025 року. Він розташований на території Хмельницької міської громади, займає 10,22 га та створений строком на 50 років. Основною спеціалізацією парку заявлено виробництво паперу та паперової продукції. У квітні 2026 року керуючою компанією стало ТОВ «АРТ ПАК СЕРВІС».
«КРОНОСПАН РІВНЕ» працює в селі Городок Рівненського району та займає близько 85 га. Парк внесено до реєстру в липні 2021 року. Його основними напрямками є деревообробна та меблева промисловість, а також складська діяльність. Початкова концепція передбачає створення близько 1,1 тис. робочих місць.
Для «КРОНОСПАН РІВНЕ» нинішнє фінансування є не першою державною підтримкою. У 2025 році парк отримав ще 55,3 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки. За даними Рівненської ОДА, Kronospan за кілька років інвестував у виробництво в регіоні понад 560 млн євро, а індустріальний парк розглядається як базова платформа для розвитку меблевого кластера.
За даними Мінекономіки, на сьогодні в Україні зареєстровано 123 індустріальні парки. Станом на кінець 2025 року на їхніх територіях було побудовано або перебувало в процесі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.
У державному бюджеті на 2026 рік на розвиток промислової інфраструктури індустріальних парків передбачено 1 млрд грн у рамках політики підтримки українських виробників «Зроблено в Україні».
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ
Як повідомляє Experts.news, уряд канцлера Фрідріха Мерца представив пакет із 34 реформ, який має повернути найбільшій економіці Європи конкурентоспроможність після кількох років слабкого зростання, високої вартості енергії, зниження темпів розвитку промисловості та тиску на експортну модель.
За даними Reuters, ключові заходи охоплюють пенсії, податки, ринок праці, промислову політику, енергетику, інфраструктуру, житло, торговельний захист та скорочення бюрократії. Уряд розраховує ухвалити основні елементи пакету в парламенті до кінця 2026 року.
Один із центральних блоків — податкові пільги для домогосподарств приблизно на 10 млрд євро на рік. Для працюючої сім’ї з двома дітьми ефект може становити понад 600 євро завдяки підвищенню податкових відрахувань та пом’якшенню прогресії для середніх доходів. Частково це планується профінансувати за рахунок підвищення верхньої ставки податку на доходи з 45% до 47% для найвищих доходів — від 280 тис. євро на рік.
Ринок праці також хочуть зробити більш гнучким. Серед заходів — відмова від оформлення лікарняного по телефону, вимога медичного підтвердження з першого дня хвороби, розширення можливостей строкових контрактів до 48 місяців для нових працівників до 2030 року та більш гнучкі механізми компенсаційного звільнення для високооплачуваних співробітників.
Промисловий блок орієнтований на підтримку автомобільної галузі, хімії, фармацевтики, машинобудування, чистих технологій, батарей, напівпровідників та штучного інтелекту. Також планується розширити інвестиційний механізм Deutschlandfonds, прискорити підключення промислових об’єктів до електромереж та скоротити терміни реалізації мережевих проєктів приблизно вдвічі.
Для Німеччини це спроба виправити одразу кілька системних проблем. Єврокомісія у травневому прогнозі зазначала, що після двох років рецесії та зростання лише на 0,2% у 2025 році економіка Німеччини у 2026 році може зрости лише на 0,6%, а у 2027 році — на 0,9%. Серед причин слабкості вказувалися високі енерговитрати, слабкий експорт, конкуренція з боку Китаю, тарифні ризики та затримка відновлення інвестицій.
Пакет може надати Німеччині новий імпульс, але не стане швидким ліком. За оцінкою економістів, наведеною Reuters, за умови повної та швидкої реалізації реформи можна підвищити довгостроковий темп зростання економіки приблизно з 0,4% до 0,7% на рік. Це покращення, але не повернення до старої моделі сильного промислового зростання.
Головний ефект для німецької економіки може проявитися через три канали: зниження адміністративних витрат для бізнесу, зростання внутрішнього попиту за рахунок податкових пільг та прискорення інвестицій в інфраструктуру, енергетику та технологічні галузі. Але слабке місце залишається тим самим — Німеччина залежить від експорту та глобальних промислових ланцюгів, а вони зараз перебувають під тиском геополітики, тарифів та конкуренції з боку Китаю.
Для основних торговельних партнерів Німеччини наслідки будуть різними. Китай у 2025 році знову став найбільшим торговельним партнером Німеччини з оборотом 251,8 млрд євро. США посіли друге місце з 240,5 млрд євро, Нідерланди — третє з 209,1 млрд євро. При цьому США залишилися головним ринком для німецького експорту, хоча поставки автомобілів, причепів та напівпричепів до США скоротилися на 17,8%.
Для Китаю реформи Німеччини означають посилення конкуренції в промисловості, особливо в секторах електромобілів, акумуляторів, машинобудування та clean tech. Берлін окремо заявляє про намір зміцнювати антидемпінгові та антисубсидійні інструменти ЄС і розглядати вимоги щодо трансферу технологій у стратегічних секторах для неєвропейських інвестицій. Це може зробити німецько-китайські економічні відносини більш жорсткими.
Для США ефект є двояким. З одного боку, сильніша Німеччина — це більший попит на американські технології, енергію, фінансові послуги та промислове обладнання. З іншого боку, Німеччина намагатиметься зберегти власну промислову базу та зменшити залежність від зовнішніх постачальників у стратегічних секторах, зокрема у сфері напівпровідників, акумуляторів та інфраструктури штучного інтелекту.
Для Нідерландів та інших країн ЄС пакет реформ може бути скоріше позитивним. Якщо німецька промисловість і споживання почнуть відновлюватися, виграють європейські логістичні хаби, постачальники комплектуючих, машинобудівні компанії, хімічні виробники та країни, інтегровані в німецькі виробничі ланцюги.
Головний ризик реформ — політичний і часовий. Частина заходів може зіткнутися з опором профспілок, медичної спільноти та регіонів, а економічний ефект проявиться не відразу. Reuters зазначає, що бізнес та економісти загалом схвально оцінили пакет як необхідний, але наголошували, що все залежатиме від швидкості та якості реалізації.
У підсумку пакет Мерца можна розглядати як спробу перебудувати німецьку модель зростання: менше бюрократії, більше інвестицій, більше гнучкості на ринку праці та більше захисту стратегічних галузей. Але Німеччина не зможе повернутися до колишньої ролі європейського локомотива лише за рахунок одного пакету реформ. Для цього їй доведеться одночасно вирішити проблеми дорогої енергії, демографії, технологічного відставання, слабкого внутрішнього попиту та залежності від зовнішніх ринків.
Основні промислові асоціації та об’єднання України виступають проти значного і необґрунтованого підняття “Укрзалізницею” тарифів на вантажні перевезення, що стане черговим ударом по економіці України.
Таку позицію представники бізнесу висловили на пресконференції “Тарифний удар по українській економіці: провідні галузі проти несправедливого підняття вантажних тарифів Укрзалізниці” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков констатував, що наразі ще не оприлюднений проєкт наказу про підвищення тарифів, але тема активно обговорюється. При цьому він підкреслив, що “Укрзалізниця” – це державна монополія, у її діяльності є корупційна. Компанія має працювати прозоро, і її діяльністю має опікуватись незалежний орган – Національна комісія з державного регулювання у сфері транспорту – про створення якого в Україні говорять вже 17 років.
“Ми сподіваємось, що рішення про підвищення тарифів буде прийняте об’єктивно. До того ж, вантажні перевезення були завжди прибутковими. Зокрема, операційний прибуток “Укрзалізниці” у 2024 році склав 20 млрд грн, у 2025 прибутковість залишилась, у цьому році також очікуємо на прибуткову роботу “Укрзалізниці”. Хоча обсяг перевезень зменшується: з 315 млн тонн у 2021 році до 160 млн тонн у 2025 році”, – сказав Каленков.
Він додав, що бізнес намагається вести конструктивний діалог з компанією. Зокрема, є проблема субсидіювання пасажирських перевезень, але не можна субсидіювати пасажирські перевезення за рахунок приватного бізнесу, вони повинні датуватися за рахунок бюджету. Хоча бізнес може вкласти свої кошти у підтримку.
“В “Укрзалізниці” є можливості підвищення ефективності за рахунок операційної діяльності. До того ж є можливість залучення зовнішніх запозичень, тоді як у приватного бізнесу наразі таких можливостей немає. То давайте вирішувати питання разом, а не “втіхаря” приймати рішення”, – закликав глава “Укрметалургпрому”.
Каленков додав, що за підсумками пресконференції буде підготовлено спільне відповідне звернення до уряду.
“Ми готові до підвищення тарифів максимум до 10%. І ефективність слід підвищувати самій “Укрзалізниці”. Потрібна нормальна відкрита дискусія про ситуацію з перевезеннями”, – резюмував він.
Голова Асоціації виробників цементу України (Укрцемент) Павло Качур констатував, що ситуація з перевезеннями набуває загрозливого характеру, і це загрожує не тільки певній галузі, а загалом економіки України.
“Ми підтримуємо підвищення тарифів, але виступаємо за об’єктивне підвищення. Слід прийняти виважені тарифи. У колапсі будь-якої галузі ніхто не зацікавлений!”, – підкреслив Качур.
Голова “Укрцементу” запропонував ланку рішень, серед яких допуск приватної тяги до залізничних перевезень, бо, за його даними, до 50 потягів не знаходять локомотивів для перевезення. Також Качур звернув увагу на необхідність підвищення зарплат машиністам та працівникам “Укрзалізниці”, необхідність вирішення проблеми пасажирських перевезень, особливо – приміських.
Він також висловився за прийняття антикризових заходів, необхідність оприлюднення планів “Укрзалізниця” – куди підуть кошти через підвищення тарифів.
“Ми за те, аби “Укрзалізниця” представила програму оновлення рухомого парку. Ми за затвердження індикаторів по доставці вантажів, щоб залізниця звітувала про це”, – пояснив Качур.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев підтримав пропозицію щодо тарифів та вирішення проблеми перехресного субсидіювання. Разом з тим, для підприємств феросплавної галузі, які розташовані у зоні активних бойових дій, є важливим питання вартості доставки вантажів.
“Ввід Марганця до Нікополя виросла вартість перевезення у п’ять разів. І це питання виживання наших підприємств”, – сказав Кудрявцев.
Генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак висловив здивованість планами “Укрзалізниці” підвищити тарифи.
“Це чергова спроба “Укрзалізниці” підвищити вантажні тарифи: на 30% вже з серпня 2026 року і ще на 15% – з січня 2027 року. Тобто майже на 50%. Це повне нерозуміння реалій”, – вважає Гусак, додавши, що основна проблема – хронічні збитки пасажирських перевезень. При цьому обсяг вантажних перевезень знижується: зараз через кожне підвищення тарифів підприємствам доводиться аби зменшувати перевезення, або переходити на інший транспорт, аби закриватись.
“В нинішній ситуації вважаємо слід впровадити мораторій на підвищення залізничних тарифів до завершення війни”, – підкресли Гусак.
Президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій констатував, що у розвинених країнах підвищення тарифів приймається після консультацій, і до цього питання завжди є підвищена увага.
“Підняття цін на 2-3% в ЄС викликає велике невдоволення громадян. А тут – відразу на 30%. І це буде ланцюгове підвищення цін – спочатку відчуємо ми, а потім споживачі”, – прогнозує Салій, додавши, що “Укрзалізниця” може отримати підтримку за рахунок податків на землю, розвиток роздрібної торгівлі на вокзалах, в інших сферах, а не за рахунок підвищення тарифів. Слід оптимізувати чисельність апарату, оптимізувати видатки компанії. А перекладати свої проблеми на українців, на українські підприємства – невірний підхід, резюмував Салій.
Логіст з питань залізничних перевезень Промислово-будівельної групи “Ковальська” Оксана Нечай відзначила, що кожне підвищення собівартості для їхнього підприємства практично трагічно.
“Воно призведе до втрати клієнтів, а ми працюємо на внутрішньому ринку. І це призведе до падіння відрахувань до бюджету. Наступне підвищення також може відняти частину промисловості. І втрачаємо і ми, і “Укрзалізниця”. Ми не проти підвищення, але воно має бути обґрунтованим, бо ми взаємозалежні”, – сказала Нечай.
Виконавчий директор Національної асоціації видобувної промисловості України (НАДПУ) Ксенія Оринчак поінформувала про “зустріч без краваток” представників видобувної галузі минулого тижня, також було звернення до прем’єр-міністра, до Мінрозвитку, до Державної регуляторної служби з тим, аби не допустити збільшення ж/д тарифів.
“Ми перераховували негативні наслідки. При цьому в ЄС наразі увагу приділяють екології. А Україна йде у зворотному напрямку, переходячи на перевезення автотранспортом з залізничного через позицію Укрзалізниці”, – відзначила Оринчак, запропонувавши у спільному зверненні за підсумками пресконференції вказати на необхідність йти з урахуванням СВАМ екологічним напрямком.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1177028.html
БИЗНЕС, вантажні тарифи, КАЛЕНКОВ, КУДРЯВЦЕВ, Нечай, Оринчак, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, Салий, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Дефіцит кадрів в Україні досяг історичного максимуму – його назвали головною перешкодою для ведення бізнесу під час війни 69% підприємств, повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами 49-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 469 промислових підприємств.
“У нас упродовж кількох місяців перешкода “брак робочої сили” б’є рекорди. Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року. При цьому у травні з таким високим результатом, як 69%. Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, – розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
У травні відбулося несуттєве зменшення складності пошуку кваліфікованих працівників – із 62,3% до 60,6% впала частка підприємств, для яких таких працівників було важче знайти. Некваліфікованих працівників більш складно шукати – для 38,4% опитаних у травні порівняно з 34,3% у квітні.
Лише 2,4% підприємств планують зростання зайнятості у тримісячній перспективі, а 5,1% планують відправити працівників у вимушені відпустки.
Другу позицію серед головних перешкод утримує “зростання цін на сировину, матеріали та товари” – показник дещо знизився з 56% до 49%.
Незначною мірою зменшилась частка тих, кого хвилює “небезпека працювати”: ця проблема стала перешкодою для 44% бізнесів після 46% в квітні, що дозволяє їй утримувати третє місце четвертий місяць поспіль.
Зберігається закономірність перешкоди “небезпечно працювати” залежно від розміру підприємства. Середні і великі підприємства частіше говорять про цю проблему – в травні 48% і 47% відповідно, оскільки саме вони, більш ймовірно, можуть стати об’єктом атак ворога.
“У регіональному розрізі перешкода є дуже актуальною, насамперед, в прифронтових і центральних регіонах – понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. На заході країни ця перешкода менш актуальна. Єдиний виняток – Рівненська область”, – сказав Ангел.
Однак є помітні зміни щодо двох інших перешкод. Перешкода “зменшення попиту на продукцію/послуги” зросла з 26% до 38%. Крім цього, посилилися логістичні труднощі, про що свідчить зростання перешкоди “складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України” з 24% до 30%.
По інших перешкодах не зафіксовано суттєвих змін. “Корупція” та “неправомірні вимоги або тиск із боку правоохоронних чи контрольних органів” залишаються “в тіні” основних перешкод – про них говорили в травні лише 7% і 3% опитаних відповідно.
“Актуальність перешкоди “перебої з електропостачанням” залишається на відносно низькому рівні – 20% в травні, якщо порівнювати із зимовими атаками на нашу енергетичну інфраструктуру”, – розповів Ангел.
Відзначається, що 31% підприємств тимчасово призупиняли роботу через відключення електроенергії у квітні, але переважно на нетривалі періоди часу.. Водночас 41% бізнесів працювали безперервно, попри перебої. Вже 28% бізнесів не мали відключень електроенергії після 20% попереднього місяця.
Середні втрати робочого часу становили 4% у квітні. Найбільші втрати робочого часу в мікро- та малих підприємствах (57%), серед галузей – у хімічній промисловості (6%), а в регіональному вимірі – у Києві (13%) і Сумській (9%) областях.
Оцінки економічної політики уряду залишаються нейтральними. “Велика частка підприємств надає нейтральні оцінки, зокрема, в травні 64% опитаних. Зберігається низька частка позитивних оцінок – 6%. Водночас частка негативних оцінок становить 25%, і це з літа 2023 року зберігається розрив між позитивними і негативними оцінками”, – резюмував Ангел.
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.
Обсяг капітальних інвестицій в Україні в першому кварталі 2026 року зріс на 5,1% порівняно з першим кварталом 2025 року і становив 130,1 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 41,2% від загальної вартості здійснених капітальних інвестицій припадало на промисловість (або 53,6 млрд грн), 12,7% (або 16,5 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена у матеріальних активах – 93,3% від загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів вкладено у машини, обладнання та інвентар (38,2%), інженерні споруди (19,2%), нежитлові будівлі (10,9%) та транспортні засоби (10,5%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій в січні-березні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 78,6%.
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
ДЕРЖСТАТ, Капітальні інвестиції, підприємства, ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЭКОНОМИКА
