Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Україна підтвердила готовність до відкриття продовольчого зернового хабу на території Гани та зацікавлена у спільних проєктах із переробки агропродукції, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами переговорів із ганійським колегою Самуелем Окудзето Аблакавою у Києві в середу.
Під час зустрічі сторони обговорили зміцнення глобальної продовольчої стабільності та розвиток аграрного партнерства. Сибіга підкреслив, що Україна розглядає Гану як ключового партнера у Західній Африці та готова залишатися надійним постачальником сільгосппродукції в регіон.
“Україна готова залишатися надійним постачальником аграрної продукції та водночас зацікавлена у спільних проєктах з доданою вартістю, зокрема у сфері переробки та логістики”, — сказав очільник зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, у липні 2025 року президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою щодо співробітництва в аграрній промисловості. Президенти домовилися про розширення практичної співпраці, зокрема у будівництві логістичного хабу для зберігання продовольства. Зеленський також підтвердив намір відправити українську делегацію до Гани для опрацювання цих проєктів.
Гана послідовно підтримує територіальну цілісність України, зокрема проголосувавши за резолюцію Генасамблеї ООН “Підтримка сталого миру в Україні” 24 лютого 2026 року.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Ми маємо найкращі серед інших країн можливості, адже майже 30% чорноземів світу зосереджено в Україні. Проте дивує те, що така країна, як Нідерланди, маючи в 4,5 раза менше землі, виробляє продовольства і похідних продуктів на суму близько 108 млрд. Вони використовують менше 20% власної сировини, 80% імпортують, але посідають 2-3 місце у світі, тоді як ми зі своєю сировиною лише у третій десятці”, — сказав він на конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За даними експерта, загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії РФ наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд. Зокрема, майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрати тваринництва становлять 5 млн курей, 350 тис. свиней та 150 тис. корів. Крім того, втрачено понад 7 тис. од. сільгосптехніки та сотні логістичних споруд.
Козаченко висловив упевненість, що за умови реалізації генетичного потенціалу рослин і тварин хоча б на 90% Україна спроможна вийти на показники виробництва у 150 млн тонн зернових та олійних культур, 25 млн тонн молока і до 10 млн тонн м’яса.
Щоб реалізувати цей потенціал, за словами президента УАК, протягом наступних 10 років Україні потрібно залучити $85 млрд інвестицій. Їх необхідно спрямувати на розвиток харчової, фармацевтичної і парфумерної промисловості – $37 млрд, у тваринництво – $18 млрд. Крім того, $8 млрд – на рослинництво, $7 млрд – на відновлення іригації, $5,5 млрд – на розвиток біоенергетики. Ще $10 млрд – на логістику, садівництво та тепличне господарство.
Для стимулювання розвитку агросектора УАК пропонує ввести пільги на землю та підключення до мереж для заводів глибокої переробки, запровадити 25% субсидію на обладнання та створити спеціалізовану іпотечну банківську установу. Також пропонується залучити міжнародні компанії до сертифікації продукції за європейськими стандартами безпосередньо в Україні.
“Ми знайшли для створення першого в Україні іпотечного банку фінансові ресурси понад $50 млрд, які готові були нам дати. Є все для того, щоб ми запустили цей механізм, тільки давайте разом переконувати чиновників почати його використовувати. Ми маємо реально перетнути рубіж у 100 млрд валової продукції, і це повинно бути нашим стратегічним пріоритетом на найближче десятиліття”, — наголосив Козаченко.
Президент УАК також оприлюднив спільні пропозиції низки аграрних асоціацій, які пропонують прискорити приватизацію державних підприємств, котрі можуть бути задіяні у переробних ланцюжках, стимулювати розвиток індустріальних парків зі спеціальними фіскальними умовами. Агроасоціації, зокрема, пропонують запровадити дотації в розмірі 10% для підприємств, що використовують у виробництві вітчизняні продукти глибокої переробки сировини, та забезпечити державні гарантії перед іноземними кредиторами для придбання технологічного обладнання.
Важливим аспектом залишається диджиталізація галузі, зокрема створення цифрових платформ для виходу на глобальні ринки за прикладом українського ресурсу Allbiz, що спеціалізується на електронній торгівлі та структуруванні пропозицій у секторі B2B, а також впровадження європейської практики ліцензування через акредитовані офіси міжнародних сертифікаційних компаній, резюмував президент УАК.
2 лютого ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо поточного стану та планів розвитку вугільної й уранової галузей. Було обговорено питання збільшення обсягів видобутку вугілля, посилення конкурентного середовища в галузі та ефективного використання наявних резервів.
Як зазначалося, в осінньо-зимовий сезон 2025–2026 років планується видобути 10 мільйонів тонн вугілля, що на 1,3 мільйона тонн більше порівняно з минулим сезоном. Станом на сьогодні видобуто 9 мільйонів тонн вугілля, приріст становив 590 тисяч тонн. Підкреслено, що в наступному сезоні необхідно довести обсяги видобутку до 11 мільйонів тонн.
Для цього важливо прискорити освоєння родовищ, розташованих у Ташкентському та південних регіонах, розширити селективний видобуток, а також залучити додаткові екскаватори й техніку на умовах аутсорсингу. За рахунок розширення участі приватних підприємців у 2026 році планується додатково видобути 2,5 мільйона тонн вугілля.
Особливу увагу було приділено проєкту освоєння вугільного родовища «Нішбош» в Ангрені. У межах інвестиційного проєкту, вартість якого оцінюється майже у 500 млн доларів США, а запаси становлять 233 мільйони тонн, планується розпочати видобуток у 2026 році та забезпечити виробництво 1 мільйона тонн вугілля. У подальшому річну продуктивність родовища передбачається довести до 10 мільйонів тонн. У межах проєкту буде створено 880 постійних робочих місць.
На презентації також було розглянуто проєкт виробництва нових видів промислової продукції на основі глибокої переробки вугілля. За ініціативою акціонерного товариства «Узкимёсаноат» планується організувати виробництво полімерної продукції на основі хімічної переробки вугілля. Проєкт вартістю 5 млрд доларів США передбачає створення потужностей з переробки 8–9 мільйонів тонн вугілля та виробництва 1,18 мільйона тонн полімерної продукції на рік.
Минулого року в Узбекистані було видобуто 7 тисяч тонн урану, а виявлені запаси досягли 139 тисяч тонн.
Цього року планується розпочати освоєння родовищ «Арнасай», «Західний Кизилкок», «Південний Жонгелді» та «Східний Агрон». У зв’язку з очікуваним зростанням обсягів видобутку наголошено на необхідності збільшення потужностей із переробки.
Визначено заходи щодо стабільного забезпечення потужностей з переробки урану сірчаною кислотою та необхідною для її виробництва технічною сіркою.
Президент надав відповідальним особам доручення щодо своєчасної та якісної реалізації запланованих у вугільній та урановій промисловості проєктів, збільшення обсягів виробництва та підвищення економічної ефективності.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у другому кварталі 2026 фінансового року (ФР, жовтень-грудень 2025р.) переробив 995 тис. тонн олійних культур, що більше на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 78% порівняно з попереднім кварталом, повідомив агрохолдинг у квартальному звіті.
Він уточнив, що насіння соняшнику становило 85% загального обсягу, а решта – соєві боби, які були перероблені для часткової компенсації впливу обмеженої доступності насіння соняшнику на внутрішньому ринку.
Обсяги переробки олійних культур, за інформацією агрохолдинга, у липні-грудні 2025 року зменшилися на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,6 млн тонн, що є наслідком зменшення обсягів переробки за давальницькими угодами проти відповідного показника рік тому.
Реалізація харчової олії “Кернелом” у другому кварталі 2026 ФР становила 411 тис. тонн – на рівні торішнього аналогічного періоду, але сумарно показник першого півріччя на 30% перевершили результат того самого періоду рік тому завдяки більшим обсягам переробки олійних культур. В загальних обсягах реалізовної продукції 17 тис. тонн становила бутильована соняшникова олія.
Надходження до силосів у другому кварталі 2026 ФР становили 2,3 млн тонн, таким чином, за перші шість місяців 2026 ФР вони сягнули 3,5 млн тонн.
“Збільшення на 35% у річному обчисленні було підтримано вищою загальною доступністю зерна, зумовленою збільшенням врожаю кукурудзи у власному сегменті сільського господарства групи, а також збільшенням споживання зерна від сторонніх постачальників”, – пояснив агрохолдинг.
Обсяг експорту зерна “Кернелом” досяг 1,5 млн тонн у другому кварталі 2026 ФР, що на 21% більше порівняно з попереднім кварталом. У річному обчисленні обсяги зросли на 10%, що головним чином відображає низьку порівняльну базу попереднього року. Агрохолдинг додав, що загальні темпи експорту залишалися обмеженими через затримки у збиральній кампанії та продовження повільних продажів фермерам.
Пропускна здатність експортного терміналу “Кернела” у другому кварталі 2026 ФР становила 2,5 млн тонн, що на 35% більше порівняно з попереднім кварталом. Зернові культури становили 71% від загального обсягу перевезень, харчові олії – 16%, а рослинні шроти – решту.
“Водночас за півроку пропускна здатність терміналів зменшилася на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року на тлі посилення російських атак на українські порти Чорного моря та Дунаю в Одеській області, що призвело до тривалих тривог та порушення роботи терміналів групи”, – констатували в агрохолдингу.
“Кернел” нагадав, що в жовтні-грудні 2025 року російські безпілотники двічі пошкодили портову інфраструктуру групи в Одеській області, зокрема резервуари для зберігання рослинної олії та низку виробничих потужностей. Попередні оцінки свідчать про втрату приблизно 500 тонн соняшникової олії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
