У сезоні 2025/26 Україна суттєво збільшила переробку ріпаку всередині країни — до 43 % врожаю проти 16 % роком раніше, повідомляє «Агробізнес сьогодні».
З доступних близько 3,3 млн тонн рапсу українські підприємства переробили приблизно 1,4 млн тонн, тоді як на експорт було спрямовано близько 1,9 млн тонн.
Зміна структури ринку вже позначається на поставках до Євросоюзу. Україна експортує менше насіння ріпаку й водночас збільшує поставки продукції з вищою доданою вартістю.
За перші вісім тижнів нового сезону експорт української рапсової олії до ЄС зріс приблизно вп’ятеро — до 24 тис. тонн. За оцінкою видання, для виробництва такої кількості олії потрібно було переробити близько 60 тис. тонн насіння.
У цей період Україна забезпечила близько 56 % імпорту рапсової олії до Євросоюзу.
Таким чином, український рапсовий сектор поступово змінює модель роботи: замість переважного експорту сировини все більша частина врожаю переробляється всередині країни на олію та шрот.
Це дозволяє зберігати більшу частину доданої вартості в Україні й водночас знижує залежність переробників від імпорту сировини та завантаження підприємств іншими олійними культурами.
Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає у 2027 році збільшення частки переробки у структурі аграрного експорту України до 63%, а обсяг аграрного експорту, щонайменше, на $4 млрд.
Для досягнення цієї мети уряд планує розширити застосування механізмів державної підтримки українських агровиробників товарів із значною часткою імпорту та відкрити нові ринки щонайменше для 10 нових товарних позицій у 2027 році.
Передбачається також у 2027 році запровадити інститут аграрних аташе та новий інструмент гарантування кредитування переробки через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Окремим напрямом визначено збільшення рівня переробки відходів та сировини сільського господарства, зокрема, рослинництва і тваринництва, на біопаливо.
Програмною ціллю Мінагрополітики визначено трансформацію аграрного сектору у високопродуктивну, технологічну, інноваційну та інвестиційно привабливу галузь із високою доданою вартістю та часткою переробки.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, за підсумками 2025 року частка переробленої продукції в аграрному експорті України становила 47,8%, а сировинної – 52,2%. У 2024 році це співвідношення становило відповідно 40% та 60%.
ПрАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат” (ЧОЖК) з групи Vioil у січні-червні 2026 року скоротило чистий збиток на 47,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 48,8 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід від реалізації продукції за перше півріччя збільшився на 33,9% – до 319,6 млн грн.
Згідно зі звітністю, у січні-червні цього року підприємство отримало валовий прибуток 0,5 млн грн проти валового збитку 40,9 млн грн за торішній аналогічний період, тоді як операційний збиток скоротився на 46,8% – до 49,1 млн грн.
У документі зазначається, що у другому кварталі ЧОЖК провів тендер на вибiр органiзацiї для виконання проєктних робiт iз будiвництва на терииторії комбінату олiйно-екстракцiйного комплексу зi збiльшенням продуктивностi до 1800 тонн/добу за насiнням соняшнику, тоді як поточна складає 500 тонн на добу. Вже були виконані роботи з розробки технiко-економiчного обгрунтування з вiзуалiзацiєю щодо такого будiвництва.
Окрім того було розроблено проєкт модернiзацiї котла ДКВР-20-13 з метою зменшення спалювання лушпиння та отримано обладнання для впровадження схеми грануляцiї макухи перед екстракцiєю з метою збiльшення продуктивностi ОЕЗ та зниження витрат за рахунок зменшення олiйностi шроту.
Як зазначається у звіті, за пiдсумками другого кварталу 2026 року було перероблено 12,29 тис. тонн насiння соняшнику; 5,93 тис. тонн сої, обсяги виробництва соняшникової нерафiнованої олiї становили 5,47 тис. тонн; соєвої нерафiнованої олiї – 1,38 тис. тонн, соняшникового шроту – 4,82 тис. тонн, соєвого шроту 4,49 тис. тонн. Олiї соняшникової рафiнованої дезодорованої було вироблено 0,05 тис.тонн.
Зазначається, що показник використання потужностi олiйно-екстракцiйного заводу за другий квартал 2026 року склав 52,15%, цеху очищення олiї – 0,92%, а лушпиння соняшникового гранульованого було вироблено 0,86 тис. тонн. Частину лушпиння спалюють у котельнi комбiнату, отримана пара використовується для забезпечення технологiчних процесiв на виробництвах комбiнату та для опалення примiщень. Теплової енергiї в звiтному перiодi виробили 6,01 тис. Гкал.
Станом на 30 червня 2026 року на рахунках комбінату було 1,2 млн грн проти 8,3 млн грн на початку року. Водночас підприємство не мало банківських кредитів – ні довгострокових, ні короткострокових.
До складу ЧОЖК входять- олiйно-екстракцiйний цех потужністю 500 тонн насіння соняшнику на добу (переробляється фактично 470-490т на добу), склади насiння на 7,5 тис. тонн та металевi силоси на 2,4 тис. тонн, елеватор шроту на 2 тис. тонн; дiльниця гранулювання лушпиння потужнiстю до 45 тонн на добу та резервуари для зберiгання олiї об’ємом до 5000 куб. м.
Середня кількість працівників комбінату у І півріччі 2026 року становила 313 осіб.
Підприємство входить в промислову групу “Vioil” – одного з провідних виробників соняшникової олії в Україні.
У 2025 році ЧОЖК отримав 768,4 млн грн виторгу, що на 51,2% менше, ніж 2024 року, та 144,1 млн грн чистого збитку проти 14,3 млн грн чистого прибутку рік тому.
Компанія Agroenergy Group планує реалізувати у Київській області проєкт будівництва заводу з глибокої переробки жовтого гороху загальною вартістю $24,2 млн, із яких $20,6 млн передбачається залучити у вигляді фінансування.
Як зазначається в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, презентованому на Ukraine Recovery Conference 2026 (URC2026) у Гданську, підприємство матиме проєктну потужність переробки 35 тис. тонн жовтого гороху на рік.
Після запуску завод вироблятиме близько 8,8 тис. тонн білкового концентрату, 22 тис. тонн горохового крохмалю, а також горохове борошно, клітковину та інші продукти переробки. Основними ринками збуту визначені Україна, країни Європейського Союзу, США та Канада.
У каталозі зазначено, що проєкт базується на технології “сухої” фракціонізації та передбачає створення вертикально інтегрованого комплексу, який охоплюватиме повний цикл переробки сировини та випуск п’яти видів продукції з доданою вартістю.
Попереднє техніко-економічне обґрунтування вже виконане, а проєкт готовий до реалізації. Строк окупності – 6,5 років за IRR 18,3%. Орієнтовний період реалізації проєкту – два роки.
Agro Energy Group – українська диверсифікована агропромислова група, що працює у рослинництві, тваринництві, насінництві, переробці сільгосппродукції та біоенергетиці. Земельний банк групи становить близько 10 тис. га, основні виробничі потужності розташовані у Черкаській, Вінницькій та Житомирській областях.
Група має власну ферму на 900 голів великої рогатої худоби, серед яких майже 350 – молочні корови.
До складу групи входять компанії: ТОВ “Урожай”, ТОВ “Насіння”, ТОВ “Іскра”, ТОВ “Вереміївка” та ТОВ “Енергія”.
Agroenergy Group, ГОРОХ, ІНВЕСТИЦІЯ, Київська область, ПЕРЕРОБКА
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2026 фінансового року (ФР, січень-березень 2026 року) наростив переробку олійних культур на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 986 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті.
“Компанія Kernel переробила 986 тис. тонн олійних культур протягом січня-березня 2026 року, що на 17% більше, ніж у попередньому році, завдяки покращеній наявності та закупівлі насіння соняшнику на внутрішньому ринку, залишаючись при цьому загалом стабільною у порівнянні з попереднім кварталом. Насіння соняшнику склало більшу частину обсягу переробки, тоді як соєві боби та ріпак сприяли загальному використанню на олійних переробних заводах групи”, – зазначено у документі.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії за звітний період збільшилася на 7% і досягла 373 тис. тонн, що корелюється з динамікою переробки. У структурі продажів на бутильовану соняшникову олію припало 19 тис. тонн.
Обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у січні-березні становив 511 тис. тонн. За даними агрохолдинга, такий результат відображає затяжну збиральну кампанію в Україні, а також зростання обсягів приймання продукції від сторонніх постачальників. Сукупно за дев’ять місяців 2026 ФР цей показник сягнув 4 млн тонн.
У “Кернелі” підкреслили, що річне зростання за заготівлею на 50% зумовлене зміною структури посівів: частка кукурудзи в урожаї-2025 зросла до 48% проти 24% у попередньому сезоні.
Експорт зерна з України у третьому кварталі ФР склав 1,5 млн тонн, фактично зберігши рівень попереднього кварталу. Стримувальними факторами стали повільні темпи продажів з боку фермерів, дефіцит електроенергії та зростання логістичних витрат.
Водночас перевалка через експортні термінали групи зросла на 4% порівняно з минулим ФР і на 6% до попереднього кварталу – до 2,6 млн тонн. У загальному обсязі вантажопереробки зерно зайняло 73%, олії – 14%, шроти – решту.
“У сукупності, пропускна здатність терміналів за дев’ять місяців 2026 фінансового року склала 6,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у попередньому році, на тлі операційних перебоїв, спричинених посиленням атак на порти Чорного моря та несприятливими погодними умовами”, – підсумували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Розпочалося будівництво заводу з переробки та виробництва кінцевої продукції з базальту БФ «Завод» у складі індустріального парку «БФ Термінал» у Закарпатті.
«У рамках індустріального парку »БФ Термінал” буде побудовано завод площею понад 37 тис. кв. м із сучасним обладнанням та застосуванням інноваційних технологій, який забезпечить понад 120 гарантованих робочих місць із високою заробітною платою. Ця інвестиція у розмірі понад 30 млн євро забезпечить стабільне надходження до місцевого бюджету до 10 млн грн щорічно та зміцнить здатність громади до сталого розвитку. Водночас держава отримає стратегічний продукт для внутрішнього використання та експорту», — повідомив заступник керівника ОПУ Віктор Микита у Telegram.
За словами заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України Віталія Киндратива, розвиток «БФ Термінал» на Закарпатті є прикладом того, як розвиток індустріальних парків формує нову економічну реальність, в якій державні стимули допомагають запускати сучасні виробництва. «Завдяки державним стимулам Берегівський район крок за кроком перетворюється на потужний промисловий хаб, що працює на відновлення економіки України», — підкреслив він.
Він повідомив, що державні кошти спрямовуються на ключову інфраструктуру, насамперед йдеться про будівництво нової залізничної під’їзної колії на станції Батьєво. «Це фактично транспортна артерія, яка з’єднає виробничі потужності парку з мережею «Укрзалізниці» та відкриє прямий вихід на європейські ринки. Також (проводиться) капітальний ремонт з’їзду з автомобільної дороги», — повідомив він.
Крім того, державне фінансування охоплює повний цикл енергозабезпечення, а саме будівництво нової високовольтної лінії електропередачі 110 кВ, зведення сучасної підстанції «БФ Термінал» та реконструкцію існуючого відкритого розподільного пристрою. «Це створює запас енергетичної стійкості не тільки для індустріального парку, але й для всієї енергосистеми регіону, — каже Киндратив.
За словами Микити, вже побудовано залізничні колії та електричну інфраструктуру на загальну суму 316,6 млн грн. За рахунок державного бюджету профінансовано приблизно 148 млн грн із зазначеної суми.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 р. «БФ Термінал» у Закарпатській області серед інших отримав державне фінансування на розвиток інфраструктури, а саме 11,908 млн грн на капітальний ремонт з’їзду з автодороги.
