Президент США Дональд Трамп припустив, що Гренландія може опинитися під оперативним контролем Вашингтона до завершення його нинішнього президентського терміну.
Відповідну заяву Трамп зробив 31 липня в інтерв’ю ведучому телеканалу Real America’s Voice Стіву Груберу. Журналіст нагадав про свій прогноз, згідно з яким до відходу Трампа з посади президента Гренландія опиниться під оперативним контролем США, і запитав, чи зберігає острів ключове значення для захисту Західної півкулі.
«Так, ви матимете рацію», — відповів Трамп, запропонувавши ведучому «зробити цю ставку».
Президент США не уточнив, яким чином Вашингтон може отримати контроль над островом, і не повідомив про нову угоду з Данією чи урядом Гренландії. Тому його слова поки що є політичною заявою, а не оголошенням узгодженого плану чи графіку передачі території.
У липні Трамп уже заявляв, що Гренландія має перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії. Він пояснював свою позицію стратегічним розташуванням острова та необхідністю протидіяти активності Росії та Китаю в Арктиці.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь заявила, що Гренландія не продається, і закликала союзників поважати суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства. Влада Гренландії також наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його мешканці.
Гренландія є самокерованою територією у складі Данського королівства. Вона самостійно регулює більшість внутрішніх питань, тоді як оборона та значна частина зовнішньої політики залишаються у компетенції Копенгагена.
Інтерес США пов’язаний із розташуванням Гренландії між Північною Америкою та Європою, контролем над арктичними повітряними та морськими маршрутами, системою попередження про ракетні запуски, а також потенційними родовищами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів. Сполучені Штати вже мають на острові космічну базу Пітуффік, колишню авіабазу Туле.
Американський інтерес до придбання острова виник задовго до Трампа. Дослідницька служба Конгресу США зазначає, що питання можливого придбання Гренландії порушувалося Вашингтоном у 1868, 1910 та 1946 роках.
Найближче до фактичного контролю над островом США підійшли під час Другої світової війни. Після окупації Данії Німеччиною данський посол у Вашингтоні Хенрік Кауфман 9 квітня 1941 року підписав із США угоду про оборону Гренландії.
Документ зберігав данський суверенітет, але дозволяв Сполученим Штатам будувати й охороняти військові об’єкти. У створених оборонних районах США отримали виняткову юрисдикцію, за винятком питань, що стосувалися данських громадян та корінного населення.
Американські військові побудували на острові аеродроми, радіостанції, метеорологічні пункти та іншу інфраструктуру. Вони забезпечували оборону території та витіснили німецькі підрозділи, що висадилися там.
Тому можна сказати, що в роки війни США фактично контролювали військову безпеку, ключові транспортні об’єкти та стратегічні зони Гренландії. Однак повного політичного контролю чи американського суверенітету над усім островом не було — формально він продовжував належати Данії.
Після закінчення війни Вашингтон не хотів повністю залишати острів. У грудні 1946 року держсекретар США Джеймс Бірнс запропонував датському керівництву розглянути прямий продаж Гренландії. Американське військове керівництво вважало купівлю острова кращим варіантом, а довгострокові права на розміщення баз — альтернативою. Копенгаген пропозицію не прийняв.
У 1951 році США та Данія уклали нову оборонну угоду в рамках НАТО. Вона закріпила американську військову присутність і дозволила створити оборонний район Туле. Побудована там база згодом стала важливим елементом системи раннього попередження про ракетний напад та спостереження за космічним простором.
Таким чином, США вже мають широкі військові можливості в Гренландії без зміни її державного статусу. Американська сторона може використовувати узгоджені оборонні райони, розміщувати персонал та експлуатувати стратегічну інфраструктуру. На думку інформаційно-аналітичного центру Experts Club нинішня дискусія стосується не стільки доступу американських військових, скільки можливого отримання Вашингтоном політичного контролю або суверенітету над островом.
У 2019 році, під час першого президентського терміну, Трамп також пропонував купити Гренландію. Данія та влада острова тоді відхилили цю пропозицію. Після повернення до Білого дому Трамп знову зробив встановлення контролю над островом одним із помітних напрямків своєї арктичної політики.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість запровадження повернених застав у розмірі до 100 тис. доларів для окремих іноземців, які оформлюють імміграційні візи та грін-карти через американські консульства за межами країни.
Пропозицію розробляють Державний департамент США спільно з Міністерством внутрішньої безпеки. Остаточне рішення поки що не ухвалено, офіційні правила та перелік категорій заявників не опубліковано. Розмір застави, що обговорюється, може визначатися індивідуально і бути як нижчим, так і вищим за орієнтовну суму в $100 тис.
Передбачається, що вимогу спочатку випробують на громадянах обмеженої кількості країн. Заставу зможе внести як сам заявник, так і родичі або спонсори, які проживають у США.
За даними The Wall Street Journal, гроші планується повертати після отримання іммігрантом американського громадянства. Натуралізація зазвичай стає можливою не раніше ніж через п’ять років після отримання статусу постійного мешканця. Таким чином, значна сума може залишатися заблокованою протягом кількох років.
У Держдепартаменті заявили, що розглядають вже існуючі повноваження, які дозволяють вимагати фінансове забезпечення від деяких заявників. Метою ініціативи називається підтвердження того, що майбутній іммігрант має кошти для самостійного проживання і не стане залежати від державної допомоги.
Американське законодавство дозволяє відмовити у видачі візи іноземцю, якого консульський співробітник вважає потенційним отримувачем державної підтримки. При оцінці враховуються вік, стан здоров’я, освіта, професійні навички, фінансові ресурси та сімейний стан заявника.
Чинні федеральні правила вже передбачають можливість видачі імміграційної візи після внесення застави, якщо вона усуває ризик визнання заявника потенційним фінансовим тягарем для держави. Таку заставу можна скасувати після натуралізації, остаточного виїзду зі США або смерті іноземця, якщо умови не були порушені.
Запропонований механізм не слід плутати з чинною пілотною програмою застав для туристичних та ділових віз B-1/B-2. За цією програмою від окремих заявників із країн із високим рівнем порушень візового режиму можуть вимагати повернену заставу в розмірі до 15 тис. доларів.
Введення застави в розмірі $100 тис. може суттєво обмежити доступ до сімейної імміграції для заявників із середніми та низькими доходами. Імміграційні візи найчастіше оформлюють подружжя, батьки, діти та інші родичі громадян або постійних мешканців США.
Поки що мова йде лише про розглянуту ініціативу. Заявникам не потрібно вносити таку заставу до опублікування офіційного рішення та отримання відповідної вимоги від американського консульства.
Посольства США в Ізраїлі та низці інших країн Близького Сходу рекомендували американським громадянам розглянути можливість виїзду з регіону через ризик непередбачуваної ескалації та можливі перебої в авіасполученні.
«Через посилення напруженості на Близькому Сході ситуація у сфері безпеки залишається складною, при цьому зберігається ймовірність непередбаченої ескалації», — йдеться у попередженнях, опублікованих 1 серпня американськими дипломатичними представництвами.
Громадянам США, які вже перебувають у регіоні, рекомендується проявляти підвищену обережність і бути готовими до скасування авіарейсів, періодичного закриття повітряного простору та інших транспортних обмежень.
«Американцям у регіоні слід розглянути можливість виїзду або бути готовими виїхати у разі ескалації», — зазначається в повідомленні. Американцям, які перебувають за межами Близького Сходу, рекомендується серйозно переглянути плани поїздок до регіону або транзиту через нього.
Аналогічні попередження опублікували посольства та дипломатичні місії США в Ізраїлі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Омані та Іраку. Дипломатичні представництва при цьому продовжують надавати звичайні консульські та візові послуги.
Посольство США в Йорданії додатково рекомендувало американцям не наближатися до військових баз у країні. У попередженні також зазначається, що Іран та групи, які його підтримують, можуть атакувати американські інтереси та об’єкти за кордоном.
Держдепартамент США ще 22 липня поширив глобальне попередження, закликавши американців дотримуватися підвищеної обережності через напруженість на Близькому Сході. Відомство тоді також попередило про можливе скасування рейсів, закриття повітряного простору та перебої в роботі аеропортів.
Тобто американська влада не оголошувала обов’язкову евакуацію всіх громадян з Ізраїлю та інших країн регіону. Йдеться про рекомендацію скористатися доступними комерційними маршрутами або заздалегідь підготувати план виїзду на випадок подальшого погіршення ситуації.
Іноземні покупці придбали житлову нерухомість у США на суму 45,3 млрд доларів у період з квітня 2025 року по березень 2026 року, що на 19,1 % менше, ніж за попередні 12 місяців, повідомила Національна асоціація ріелторів США (NAR) у звіті, опублікованому 29 липня 2026 року. Кількість об’єктів, придбаних іноземцями, скоротилася на 14% — з 78,1 тис. до 67,1 тис. Це другий найнижчий показник з 2009 року, коли NAR почала вести відповідну статистику. Медіанна вартість покупки склала $465 тис.
Головний економіст NAR Лоуренс Юн пов’язав зниження активності із загальним скороченням міжнародного туризму та поїздок до США. За його словами, навіть певне ослаблення долара, яке підвищило купівельну спроможність іноземців, не змогло компенсувати високі ціни та обмежену пропозицію житла.
Серед іноземних клієнтів, які відмовилися від запланованої угоди, 33% не змогли знайти відповідний об’єкт, 28% визнали ціни занадто високими, а 19% зіткнулися з труднощами, пов’язаними з імміграційними правилами. Додатковий тиск на попит чинили високі іпотечні ставки, інфляція, торгова політика та геополітична невизначеність.
Громадяни Канади здійснили 16% усіх іноземних покупок, придбавши 10,7 тис. об’єктів на суму 5,2 млрд доларів. На другому місці опинилася Мексика з часткою 14% та 9,4 тис. угод на суму 5 млрд доларів.
Покупці з Китаю опустилися з першого на третє місце за кількістю придбань, сформувавши 11% закордонного попиту. При цьому вони зберегли лідерство за загальною вартістю угод — 7,6 млрд доларів. Середня ціна об’єкта, придбаного китайськими покупцями, сягала приблизно $1 млн.
До п’ятірки найбільших груп іноземних покупців також увійшли громадяни Індії з часткою 9% та обсягом угод $3,7 млрд, а також Великої Британії — 4% та $1,2 млрд відповідно.
Флорида зберегла статус найпопулярнішого напрямку для іноземних покупців, отримавши 20% усіх угод. На Каліфорнію припало 19%, на Техас — 12%, на Нью-Джерсі та Джорджію — по 4%. Іноземці й надалі орієнтувалися на дорожчий сегмент ринку. Медіанна вартість придбаного ними житла становила $465 тис. проти $413,6 тис. за всіма угодами з існуючим житлом у США. Близько 15% іноземних покупців придбали об’єкти вартістю понад $1 млн. Майже половина угод — 48% — була повністю оплачена готівкою, тоді як серед усіх покупців житла в США цей показник становив 28%. Близько половини об’єктів іноземці купували для відпочинку, здачі в оренду або поєднання цих цілей.
У статистиці NAR до іноземних покупців належать як нерезиденти, які постійно проживають за межами США, так і недавні іммігранти та власники неімміграційних віз, які проживають у країні понад шість місяців. Нерезиденти придбали 29,5 тис. об’єктів на суму 23,5 млрд доларів, іноземці, які проживають у США, — 37,6 тис. об’єктів на суму 21,8 млрд доларів.
Національна асоціація ріелторів США об’єднує фахівців ринку житлової та комерційної нерухомості. Дослідження міжнародних угод складається на основі опитування членів асоціації та публікується щорічно з 2009 року.
США зберегли статус найбільшого постачальника імпортних легкових автомобілів в Україну за підсумками першого півріччя 2026 року, забезпечивши 43 % від загальної кількості ввезених автомобілів. Згідно з даними Державної митної служби, опублікованими 28 липня, у січні–червні з США до України було ввезено 73,2 тис. легкових автомобілів.
Друге місце серед країн-постачальників посіла Німеччина, звідки надійшло 17,3 тис. автомобілів, або 10 % загального обсягу імпорту. Польща посіла третє місце з показником 14,6 тис. автомобілів, або 9%.
У сукупності США, Німеччина та Польща поставили в Україну 105,1 тис. легкових автомобілів. На ці три країни припало близько 62% усього імпорту.
Загалом у першому півріччі автомобілі ввозилися з понад 50 країн. Загальний обсяг імпорту перевищив 169 тис. машин, а їхня заявлена вартість склала майже 96,6 млрд грн.
Митні надходження від імпорту легкових автомобілів сягнули 32,1 млрд грн.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, лідером за обсягом митних надходжень стали автомобілі з бензиновими двигунами. Вони забезпечили бюджету 14,6 млрд грн, або 45,5% від загальної суми.
Дизельні автомобілі принесли 8,4 млрд грн, гібридні — 7,1 млрд грн, електромобілі — близько 2 млрд грн.
Вживані автомобілі склали понад 70% від загальної кількості ввезених автомобілів і забезпечили 17,7 млрд грн митних платежів. На нові автомобілі припало менше 30% імпорту та 14,4 млрд грн надходжень.
На думку аналітичного департаменту проєкту Fixygen.ua, ухвалення в США закону про структуру ринку цифрових активів, завершення регулювання стейблкоїнів та подальше розширення доступу банків до криптовалютних операцій можуть стати основними державними рішеннями, здатними позитивно вплинути на ринок криптовалют у другому півріччі 2026 року.
Найбільш значущою потенційною подією аналітики JPMorgan, Citigroup та Bitwise називають ухвалення американського Digital Asset Market CLARITY Act. Законопроект має розмежувати повноваження Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC) та Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC), а також встановити федеральні правила роботи криптобірж та емітентів токенів.
Аналітики JPMorgan на чолі з Ніколаосом Панігірцоглу раніше зазначали, що ухвалення законодавства щодо структури крипторинку може стати позитивним каталізатором для цифрових активів у другій половині 2026 року. Закон здатний знизити юридичні ризики та полегшити участь у секторі банків, керуючих компаній та інших інституційних інвесторів.
Стратег Citi Алекс Сондерс також вважає, що регуляторні зміни стимулюватимуть подальше поширення криптовалют і приплив капіталу. Однак банк попереджав, що часовий проміжок для ухвалення закону у 2026 році скорочується. Затримка з розглядом CLARITY Act уже стала однією з причин зниження прогнозів Citi щодо Bitcoin та Ethereum.
Директор з інвестицій Bitwise Метт Хоуган очікує різкого поліпшення настроїв на ринку в разі ухвалення версії CLARITY Act, прийнятної для криптовалютної галузі. За його оцінкою, відсутність остаточного рішення зберігає невизначеність і змушує інституційних інвесторів відкладати вкладення.
Станом на кінець липня законопроект просунувся в Сенаті, однак для остаточного ухвалення йому необхідна підтримка частини демократів. Серед спірних питань залишаються винагороди власникам стейблкоїнів, вимоги щодо протидії відмиванню грошей, регулювання децентралізованих платформ та обмеження на участь високопоставлених політиків у криптовалютних проєктах.
Другим потенційним каталізатором може стати оприлюднення остаточних правил виконання закону GENIUS Act, підписаного в США в липні 2025 року.
Закон створив федеральну систему регулювання платіжних стейблкоінів, але низка положень вимагає додаткових нормативних актів Міністерства фінансів, банківських регуляторів та відомств фінансового моніторингу.
Мінфін США 1 квітня 2026 року представив перший проєкт правил, який визначає, за яких умов регулювання емітентів на рівні окремих штатів може вважатися порівнянним із федеральною системою. Через тиждень FinCEN та OFAC запропонували вимоги щодо протидії відмиванню грошей та дотримання санкцій.
Опублікування остаточних правил може дозволити банкам і платіжним компаніям швидше запускати власні стейблкоіни, а також збільшить попит на блокчейн-інфраструктуру, токенізовані активи та послуги зберігання цифрових активів.
Bitwise зазначає, що обсяг токенізованих реальних активів з початку 2026 року зріс на 50,3% — до $32,89 млрд. Операції зі стейблкоінами за розрахунковим обсягом уже в 2,3 рази перевищують показники платіжної системи Visa.
Найбільш помітний позитивний ефект від завершення регулювання стейблкоінів можуть отримати Ethereum, Solana та інші мережі, які активно використовуються для випуску цифрових доларів, токенізації активів та міжнародних розрахунків.
Третьою можливою позитивною подією стане подальше уточнення правового статусу окремих криптоактивів та операцій зі стейкінгом.
SEC та CFTC 17 березня 2026 року оприлюднили спільне тлумачення, згідно з яким більшість криптоактивів самі по собі не є цінними паперами. Документ також роз’яснює застосування законодавства до майнінгу, стейкінгу, аїрдропів та обернених токенів.
Наступним позитивним кроком для ринку можуть стати формальні правила, що дозволять криптовалютним компаніям заздалегідь визначати, чи підпадає конкретний токен під контроль SEC або CFTC.
Окремим каталізатором може стати подальше схвалення біржових фондів, що використовують стейкінг. Такі продукти дають інвесторам змогу не лише отримувати цінову експозицію до криптовалюти, а й брати участь у доходах від підтвердження транзакцій.
У 2026 році в США вже з’явилися біржові продукти зі стейкінгом Solana, Avalanche, Ethereum та інших токенів. Розширення подібних дозволів може збільшити інституційний попит насамперед на криптовалюти, що працюють за механізмом Proof-of-Stake.
Четвертим потенційно позитивним рішенням може стати дозвіл регульованим американським майданчикам CFTC організовувати спотову торгівлю цифровими товарами.
Програма CFTC Crypto Sprint розрахована до серпня 2026 року і передбачає розвиток регульованої спотової торгівлі криптоактивами, використання стейблкоінів і токенізованих активів як забезпечення, а також адаптацію інфраструктури до цілодобової торгівлі та розрахунків на блокчейні.
Поява регульованих спотових майданчиків може залучити на ринок брокерів, банки та професійних керуючих, які поки що обмежені внутрішніми правилами або вимогами до контрагентів.
Це також може зменшити залежність американських інвесторів від закордонних торгових платформ і збільшити ліквідність Bitcoin, Ethereum та інших активів, які CFTC офіційно віднесе до цифрових товарів.
П’ятим можливим каталізатором аналітики вважають подальше скасування регуляторних обмежень для банків.
Управління контролера грошового обігу США вже підтвердило, що національні банки можуть надавати послуги зберігання криптоактивів, купувати та продавати їх за дорученням клієнтів, а також залучати зовнішніх субкастодіанів.
Наступним кроком може стати більш широке узгодження правил Федеральною резервною системою, Федеральною корпорацією страхування депозитів та банківськими регуляторами окремих штатів.
Позитивним сигналом для ринку стане видача нових банківських ліцензій компаніям, що працюють із цифровими активами, запуск великими банками послуг зберігання криптовалют та надання клієнтам доступу до торгівлі через традиційні банківські додатки.
Такі рішення можуть знизити операційні ризики для інституційних інвесторів і створити додаткові канали надходження капіталу в криптовалютні фонди.
Додаткову підтримку ринку може надати зближення регулювання цифрових активів між США, Великою Британією та Європейським союзом.
Мінфін США та британське казначейство 14 липня 2026 року представили рекомендації щодо розвитку транскордонних операцій з цифровими активами. Сторони окремо підтримали розширення міжнародного обігу приватних стейблкоінів та зниження регуляторних бар’єрів між двома фінансовими ринками.
Позитивною подією може стати взаємне визнання ліцензій або резервних вимог для стейблкоінів, що полегшить використання цифрових доларів і фунтів у міжнародних розрахунках.
У Європейському Союзі регламент MiCA вже створив єдину систему ліцензування криптовалютних компаній. Видача ліцензій великим міжнародним банкам і біржам може підвищити довіру інституційних клієнтів і прискорити розвиток легального ринку цифрових активів.
Але найголовнішим регуляторним фактором для ринку в найближчі місяці залишається доля CLARITY Act. Його ухвалення може знизити ймовірність судових конфліктів із регуляторами та відкрити американський ринок для більшої кількості інституційних продуктів.
Однак позитивний ефект не гарантований. Занадто жорсткі вимоги до DeFi, стейблкоінів або розробників програмного забезпечення можуть обмежити розвиток окремих сегментів ринку.
Крім того, навіть сприятливі закони не усувають вплив процентних ставок, геополітики, ліквідності та активності інвесторів. Bitwise зазначає, що у другому кварталі 2026 року індекс найбільших криптоактивів знизився на 15,4%, а американські спотові Bitcoin-ETF зафіксували рекордний квартальний відтік коштів.
На момент підготовки матеріалу Bitcoin торгувався на рівні близько $63,4 тис., Ethereum — близько $1,625. Таким чином, найбільш позитивним сценарієм для крипторинку стане одночасне ухвалення CLARITY Act, завершення розробки правил для стейблкоїнів та розширення доступу банків до цифрових активів. Ці рішення здатні зменшити регуляторну невизначеність, але їхній вплив залежатиме від остаточних формулювань та стану глобальних фінансових ринків.
