Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.
Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.
Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.
“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.
“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.
Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.
Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.
За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.
“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.
Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.
Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.
“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.
За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.
За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.
Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.
Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.
“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.
“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.
Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, громадська думка, КИТАЙ, ПОЛЬЩА, США, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, ізраїльська газета The Jerusalem Post 10 вересня опублікувала щорічний рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026. Перше місце редакція віддала Джареду Кушнеру та Іванці Трамп, друге — прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху, третє — колишньому начальнику Генштабу Ізраїлю Гаді Айзенкоту. Президент України Володимир Зеленський посів 21-е місце, отримавши від видання характеристику «єврейське обличчя українського опору». (Jerusalem Post)
Аналітичний центр Experts Club зазначає, що назва «топ-50» у цьому випадку означає 50 рейтингових позицій, а не 50 окремих осіб. У 2026 році в цих 50 позиціях представлено 109 осіб, оскільки 27 місць редакція відвела групам із двох і більше осіб. При визначенні країн Experts Club враховував насамперед основну країну політичної, громадської чи ділової діяльності людини, а не лише місце народження чи наявність другого громадянства. Повний офіційний рейтинг опубліковано в The Jerusalem Post.
З точки зору Experts Club, рейтинг 2026 року показує насамперед двополюсну географію глобального єврейського впливу — Ізраїль і США. Ці дві країни практично повністю формують верхню двадцятку та більшу частину решти позицій. Ізраїль особливо широко представлений політиками, військовими, дипломатами та керівниками громадських організацій, США — бізнесом, технологіями, фінансами, медіа та федеральною політикою. Поза межами цих двох центрів помітними самостійними представниками виступають Україна, Мексика, Велика Британія, Австралія та Канада.
Ще одна особливість рейтингу — різке збільшення ваги технологічного сектору. До нього увійшли керівники та засновники OpenAI, Meta, Wiz, Anthropic, Google, Oracle, Dell, Mobileye, Palantir, Thrive Capital і Playrix. Тобто вплив редакція пов’язує вже не лише з державною владою, капіталом та громадськими організаціями, а й із контролем над ключовими технологіями, насамперед штучним інтелектом, хмарною інфраструктурою та оборонними технологіями.
Позиція Володимира Зеленського залишається для України особливо показовою. У 2022 році він посідав перше місце у рейтингу The Jerusalem Post після початку російського вторгнення. У 2023 році Зеленський до топ-50 не увійшов. У 2024 році він повернувся на 22-ге місце, причому саме видання тоді прямо відзначало його повернення після річної відсутності. У рейтингу 2025 року Зеленського знову не було, а в 2026 році він посів 21-ше місце, тобто на одну позицію вище, ніж під час попереднього включення до списку.
Першоджерело — повний рейтинг The Jerusalem Post «50 найвпливовіших євреїв 2026 року».
https://www.experts.news/posts/the-jerusalem-post-nazvav-50-nayvplyvovishykh-yevreyiv-2026-roku
Мідь подорожчала до рекордного максимуму у вівторок на тлі побоювань нестачі пропозиції металу за межами США.
Ціна тримісячних ф’ючерсів на мідь під час торгів на Лондонській біржі металів (LME) піднялася до $14617 за тонну, оновивши попередній рекорд, встановлений напередодні. Від початку поточного року ф’ючерси подорожчали на 16%.
Найактивніше торговані контракти на мідь на Шанхайській ф’ючерсній біржі у вівторок подорожчали на 1,3%, до 110,620 тис. юанів ($16484) за тонну, водночас під час торгів котирування піднімалися до максимальних із 30 січня 110,89 тис. юанів за тонну.
Фізичні поставки міді продовжують перенаправлятися до США, посилюючи дефіцит на ринках за межами цієї країни, зазначають аналітики китайської брокерської компанії Everbright Futures.
Перетік металу до США зумовлений очікуваннями запровадження мит на імпорт міді цією країною з 2027 року.
Запаси міді на складах Comex минулого тижня зросли до рекордних 695,624 тис. тонн. Водночас на складах, зареєстрованих LME, а також Шанхайською ф’ючерсною біржею, фіксується відтік металу.
Спотова ціна міді на LME, як і раніше, перевищує ціну тримісячного контракту, що є сигналом обмеженої пропозиції металу в короткостроковій перспективі.
Ф’ючерси на цинк із поставкою через три місяці на LME подорожчали на 0,54%, до $4005 за тонну. Раніше їхня ціна піднімалася до максимальних за чотири роки $4035 за тонну.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Найближчим часом має відбутися зустріч за участю представників України, США та Європи, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
«Ми домовилися, що найближчим часом Україна, Європа та Америка зустрінуться. Не знаю, де відбудеться зустріч. Можливо, знову в Україні», — сказав Зеленський на пресконференції в Києві.
Президент зазначив, що приїзд американської делегації спрацював для Києва «як Patriot», і підкреслив потреби України в ньому.
За його словами, під час зустрічі сторони обговорили виклики, що стоять перед Україною напередодні зими, та можливий зимовий пакет.
Як повідомляє Fixygen, резерви USDT та USDC значною мірою розміщуються в короткострокових казначейських облігаціях США (US Treasuries) та забезпечених ними операціях репо.
Капіталізація одного USDT сягнула близько 183 млрд доларів, а обсяг USDC у обігу у другому кварталі становив 73,3 млрд доларів.
Circle прямо вказує, що резерви USDC включають короткострокові казначейські облігації та овернайт-репо з казначейськими облігаціями, зокрема через фонд BlackRock.
У результаті зростання використання цифрових доларів автоматично збільшує попит на американський державний борг.
Саме тому адміністрація США розглядає поширення стейблкоїнів не лише як fintech-проєкт, а й як спосіб посилити міжнародний попит на долар та казначейські облігації.
Голова BIS Пабло Ернандес де Кос також визнав, що стейблкоіни потенційно здатні знизити вартість державного фінансування США, хоча водночас можуть збільшувати вартість банківського фінансування.
stablecoin, USDT, долар, ОБЛИГАЦИЯ, США
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав атаки України на російську нафтову інфраструктуру однією з причин глобального енергетичного шоку та зростання цін на енергоносії, повідомляє The New York Times.
«Зараз ми переживаємо енергетичний шок через війну в Україні, оскільки Україна вирішила підірвати російські енергетичні активи та нафтопереробні підприємства, що тисне на зростання цін на глобальному рівні», — заявив Бессент.
За даними The New York Times, Бессент зробив цю заяву після двох днів зустрічей у Північній Кароліні з міністрами фінансів з усього світу. Він назвав українські удари по російській нафтовій інфраструктурі однією з причин глобального енергетичного шоку, спричиненого, за його словами, головним чином війною США з Іраном.
Видання зазначає, що заяви Бессента пролунали після того, як США запросили міністра фінансів РФ Антона Силуанова на зустріч країн G20, що викликало невдоволення деяких союзників України.
Бессент також виправдав свою двосторонню зустріч із Силуановим, заявивши про необхідність взаємодії для врегулювання війни РФ проти України.
Водночас, як зазначає американське видання, критика Бессентом військової тактики України викликала негативну реакцію серед українців.
Джерело: https://www.nytimes.com/2026/09/03/business/bessent-energy-prices-ukraine.html
Бессент, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, США, УКРАЇНА
