Адміністрація президента США Дональда Трампа готується анулювати до 200 тис. ділових і туристичних віз іноземців, які після в’їзду в країну звернулися з проханням надати притулок. Якщо рішення буде реалізовано в заявленому масштабі, воно стане найбільшим одноразовим масовим анулюванням віз в історії США.
Про це 24 серпня повідомило Associated Press з посиланням на документи Державного департаменту США та двох американських чиновників.
Йдеться про неімміграційні візи категорій B1 і B2, призначені відповідно переважно для ділових і туристичних поїздок, відвідування родичів та отримання медичної допомоги.
Під дію нового заходу можуть потрапити візи, видані з 2016 по 2026 рік, якщо їхні власники після прибуття до Сполучених Штатів подали заяву на надання притулку або продовжують відповідний процес.
Представник Держдепартаменту Томмі Піготт підтвердив саму підготовку процедури, однак не назвав її остаточний масштаб.
«Ми координуємо дії з Міністерством внутрішньої безпеки, щоб виявляти та анулювати неімміграційні візи іноземців, які прибули до Сполучених Штатів як короткострокові відвідувачі, а потім подали заяву про надання притулку, щоб залишитися тут на постійній основі», — заявив представник Держдепу.
За його словами, процес відбуватиметься поступово, тому кількість анульованих віз поки що залишається змінною величиною.
Таким чином, цифра до 200 тис. віз наразі є оцінкою AP на основі внутрішніх документів та інформації американських чиновників, а не офіційно оголошеною Державним департаментом квотою.
Анулювання візи не означатиме негайного вислання всіх іноземців, яких це стосується, зі США.
За даними AP, більшість людей, чиї заяви про надання притулку перебувають на розгляді, будуть переведені до відповідної імміграційної категорії, однак більше не зможуть вважатися такими, що перебувають у країні як ділові або туристичні відвідувачі.
Головний аргумент адміністрації полягає в тому, що візи B1/B2 видаються особам, які заявляють про тимчасовий характер поїздки та намір покинути США. Подання заяви про надання притулку після в’їзду влада розглядає як можливе свідчення того, що початкова мета поїздки могла не відповідати заявленій.
Очікується, що масштабне анулювання віз може зіткнутися з судовими позовами. AP зазначає, що рішення поки що може бути переглянуте або оскаржене до його повної реалізації.
Новий захід стане продовженням суттєвого посилення американської візової та міграційної політики.
Державний департамент повідомив 10 серпня 2026 року, що з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому було анульовано вже понад 175 тис. віз іноземних громадян.
За даними відомства, підставами для цього були порушення візового режиму, кримінальні злочини, шахрайство, загрози національній безпеці та інші порушення. Серед найпоширеніших причин Держдеп називав напади, керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, крадіжки та злочини, пов’язані з наркотиками.
Однак заплановане анулювання до 200 тис. віз відрізняється тим, що йдеться про одну конкретну категорію власників і єдину адміністративну кампанію. Саме тому AP характеризує її як потенційно найбільше одноразове масове скасування віз в історії США.
Адміністрація Трампа у 2025–2026 роках також розширила перевірку соціальних мереж заявників, посилила вимоги до низки категорій іноземців, запровадила або розширила візові обмеження для громадян десятків держав та посилила перевірки вже виданих віз.
Новий захід стосується іноземців незалежно від конкретного громадянства, якщо вони відповідають зазначеним критеріям. Тому теоретично він може торкнутися й громадян України, які в’їхали до США саме за чинними візами B1/B2 і згодом звернулися за притулком. При цьому інші механізми перебування українців у
США самі по собі не є предметом оголошеної кампанії.
Президент США Дональд Трамп припустив, що Гренландія може опинитися під оперативним контролем Вашингтона до завершення його нинішнього президентського терміну.
Відповідну заяву Трамп зробив 31 липня в інтерв’ю ведучому телеканалу Real America’s Voice Стіву Груберу. Журналіст нагадав про свій прогноз, згідно з яким до відходу Трампа з посади президента Гренландія опиниться під оперативним контролем США, і запитав, чи зберігає острів ключове значення для захисту Західної півкулі.
«Так, ви матимете рацію», — відповів Трамп, запропонувавши ведучому «зробити цю ставку».
Президент США не уточнив, яким чином Вашингтон може отримати контроль над островом, і не повідомив про нову угоду з Данією чи урядом Гренландії. Тому його слова поки що є політичною заявою, а не оголошенням узгодженого плану чи графіку передачі території.
У липні Трамп уже заявляв, що Гренландія має перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії. Він пояснював свою позицію стратегічним розташуванням острова та необхідністю протидіяти активності Росії та Китаю в Арктиці.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь заявила, що Гренландія не продається, і закликала союзників поважати суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства. Влада Гренландії також наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його мешканці.
Гренландія є самокерованою територією у складі Данського королівства. Вона самостійно регулює більшість внутрішніх питань, тоді як оборона та значна частина зовнішньої політики залишаються у компетенції Копенгагена.
Інтерес США пов’язаний із розташуванням Гренландії між Північною Америкою та Європою, контролем над арктичними повітряними та морськими маршрутами, системою попередження про ракетні запуски, а також потенційними родовищами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів. Сполучені Штати вже мають на острові космічну базу Пітуффік, колишню авіабазу Туле.
Американський інтерес до придбання острова виник задовго до Трампа. Дослідницька служба Конгресу США зазначає, що питання можливого придбання Гренландії порушувалося Вашингтоном у 1868, 1910 та 1946 роках.
Найближче до фактичного контролю над островом США підійшли під час Другої світової війни. Після окупації Данії Німеччиною данський посол у Вашингтоні Хенрік Кауфман 9 квітня 1941 року підписав із США угоду про оборону Гренландії.
Документ зберігав данський суверенітет, але дозволяв Сполученим Штатам будувати й охороняти військові об’єкти. У створених оборонних районах США отримали виняткову юрисдикцію, за винятком питань, що стосувалися данських громадян та корінного населення.
Американські військові побудували на острові аеродроми, радіостанції, метеорологічні пункти та іншу інфраструктуру. Вони забезпечували оборону території та витіснили німецькі підрозділи, що висадилися там.
Тому можна сказати, що в роки війни США фактично контролювали військову безпеку, ключові транспортні об’єкти та стратегічні зони Гренландії. Однак повного політичного контролю чи американського суверенітету над усім островом не було — формально він продовжував належати Данії.
Після закінчення війни Вашингтон не хотів повністю залишати острів. У грудні 1946 року держсекретар США Джеймс Бірнс запропонував датському керівництву розглянути прямий продаж Гренландії. Американське військове керівництво вважало купівлю острова кращим варіантом, а довгострокові права на розміщення баз — альтернативою. Копенгаген пропозицію не прийняв.
У 1951 році США та Данія уклали нову оборонну угоду в рамках НАТО. Вона закріпила американську військову присутність і дозволила створити оборонний район Туле. Побудована там база згодом стала важливим елементом системи раннього попередження про ракетний напад та спостереження за космічним простором.
Таким чином, США вже мають широкі військові можливості в Гренландії без зміни її державного статусу. Американська сторона може використовувати узгоджені оборонні райони, розміщувати персонал та експлуатувати стратегічну інфраструктуру. На думку інформаційно-аналітичного центру Experts Club нинішня дискусія стосується не стільки доступу американських військових, скільки можливого отримання Вашингтоном політичного контролю або суверенітету над островом.
У 2019 році, під час першого президентського терміну, Трамп також пропонував купити Гренландію. Данія та влада острова тоді відхилили цю пропозицію. Після повернення до Білого дому Трамп знову зробив встановлення контролю над островом одним із помітних напрямків своєї арктичної політики.
Монетний двір США планує розпочати карбування доларової монети із зображенням нинішнього президента країни Дональда Трампа.
Міністр фінансів Скотт Бессент представив у середу ескізи нової «золотої монети», на одній стороні якої зображено профіль Трампа поруч із фразою «In God We Trust».
«Монетний двір США на честь 250-річчя незалежності Америки розпочне карбування цієї нової золотої монети номіналом 1 долар, щоб вшанувати вічну спадщину свободи та вічний символ патріотизму», – написав Бессент у соцмережі.
Міністерство фінансів і Монетний двір не відповіли на запити The Wall Street Journal щодо обсягу та часу випуску цих монет, а також з якого матеріалу вони будуть виготовлені та де їх можна буде отримати.
Зображення чинного президента на американських пам’ятних монетах є рідкістю, зазначає видання. У США монети із зображенням глави держави зазвичай випускаються посмертно. Єдиним винятком стала монета номіналом 50 центів, випущена до 150-річчя незалежності Штатів у 1926 році. На її аверсі зображені профілі першого президента США Джорджа Вашингтона та чинного на той момент президента Келвіна Куліджа, на реверсі — Дзвін Свободи.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зустрінеться в неділю з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити перспективи торговельної угоди між ЄС і США. Про це фон дер Ляйен повідомила на платформі X у п’ятницю ввечері.
«Після плідної розмови з президентом США ми домовилися зустрітися в Шотландії в неділю, щоб обговорити трансатлантичні торговельні відносини і те, як ми можемо підтримувати їх міцність», – написала фон дер Ляйен на X.
23 травня 2025 року президент США Дональд Трамп заявив про намір ввести 50% мита на всі товари, що імпортуються з Європейського Союзу, починаючи з 1 червня. Це рішення пояснюється відсутністю прогресу в торговельних переговорах і звинуваченнями в несправедливій торговельній політиці з боку ЄС.
Трамп підкреслив, що ЄС «дуже важко вести справи», а переговори «ні до чого не ведуть». Він також зазначив, що товари, вироблені в США, не підпадатимуть під дію нових мит.
Крім того, Трамп пригрозив ввести 25% мита на продукцію Apple, якщо компанія не перенесе виробництво iPhone в США. Ця заява викликала падіння акцій Apple на 3% в передринковій торгівлі.
Аналітики попереджають, що введення 50% мит може призвести до зниження ВВП Німеччини на 1,7% та Ірландії на 4% протягом трьох років. Європейські ринки відреагували падінням: індекс Stoxx Europe 600 знизився на 1,7%, а акції компаній-експортерів, таких як Stellantis і Deutsche Bank, втратили в ціні до 4,6%.
ЄС розглядає можливість відповідних заходів, включаючи введення мит на американські товари на суму до €95 млрд, в тому числі на продукцію Boeing, автомобілі та бурбон. Переговори між представниками ЄС і США тривають, проте перспектива масштабної торговельної війни викликає занепокоєння у обох сторін.
Таким чином, оголошені Трампом заходи можуть значно загострити торговельні відносини між США і ЄС, впливаючи на глобальні ринки та економіку в цілому.
Президент США Дональд Трамп у суботу ввів у дію 10% базові тарифи на більшість імпорту, що продовжує реалізацію його стратегії заохочення внутрішніх інвестицій і сприяння компаніям, які прагнуть уникнути податків на імпорт, ідеться в повідомленні Bloomberg у суботу.
Незважаючи на те, що базове мито вже починає застосовуватися, для деяких країн вищі мита, які замінюють, а не додаються до базової ставки, набудуть чинності 9 квітня.
Ці нові тарифи підвищили американські мита до найвищого рівня за більш ніж століття, що завдало серйозного удару по світовій торговельній системі, яка сформувалася після Другої світової війни, і яку Трамп довгий час називав несправедливою, повідомляє видання.
Заява президента США призвела до різкого падіння американських акцій: індекс S&P 500 опустився до найнижчого рівня за 11 місяців, втративши 5,4 трильйона доларів ринкової вартості всього за дві торгові сесії до кінця тижня. Це було найбільше дводенне падіння з моменту початку пандемії у США в березні 2020 року.
Після цього Трамп заявив, що готовий знизити мита, якщо інші країни запропонують йому щось «феноменальне».
