Середня вартість приватного будинку на вторинному ринку США в I кварталі 2026 року перевищила $400 тис., незважаючи на слабкий попит і зниження доступності іпотеки, як свідчать дані Національної асоціації ріелторів США.
За даними NAR, медіанна ціна існуючого односімейного будинку в США зросла на 0,5% у річному вираженні — до $404,3 тис. Зростання цін було зафіксовано на 71% міських ринків, або у 167 із 235 відстежуваних агломерацій. При цьому темпи подорожчання сповільнилися: у IV кварталі 2025 року річне зростання становило 1,2%.
Регіональна динаміка залишається неоднорідною. На Північному Сході медіанна ціна досягла $506,5 тис., збільшившись на 4,9% за рік. На Середньому Заході житло коштувало в середньому $308,1 тис., зростання склало 3,6%. На Півдні ціна майже не змінилася і склала $362,3 тис., а на Заході, найдорожчому регіоні, знизилася на 2,9% — до $607,6 тис.
Зростання вартості приватних будинків відбувається на тлі слабкої активності покупців. За даними NAR, продажі існуючого житла в березні 2026 року знизилися на 3,6% порівняно з попереднім місяцем, причому падіння було зафіксовано у всіх регіонах. Головний економіст NAR Лоуренс Юн зазначив, що ринок залишається млявим через зниження споживчої впевненості та слабкіше зростання зайнятості.
Високі іпотечні ставки залишаються одним із головних факторів, що обмежують попит. Навіть при уповільненні зростання цін купівля будинку для багатьох американських сімей стає менш доступною: щомісячний платіж за іпотекою залишається високим, а продавці не поспішають знижувати ціни через обмежену пропозицію якісного житла.
Окремо ринок новобудов виглядає м’якше. За даними Бюро перепису США та Міністерства житлового будівництва, медіанна ціна нового будинку, проданого в березні 2026 року, склала $387,4 тис., знизившись на 6,2% у річному вираженні. Це пов’язано з високим запасом нових будинків на ринку та спробами забудовників стимулювати попит.
Адміністрація США поки що схвалила лише одну заявку в рамках нової імміграційної програми Trump Gold Card, незважаючи на попередні заяви про потенційні багатомільярдні надходження. Про це заявив міністр торгівлі США Говард Латник.
Програма, запущена в грудні 2025 року, передбачає можливість отримати право на проживання в США за схемою, близькою до грін-карти, за внесок у розмірі $1 млн після перевірки безпеки. Для прискореного розгляду також передбачено додатковий збір у розмірі $15 тис. При цьому Латник стверджує, що в процесі розгляду зараз перебувають уже сотні заявників.
Скромний поточний результат різко контрастує з попередніми очікуваннями влади. Reuters нагадує, що ще на старті програми Латник говорив про високий інтерес і тисячі потенційних учасників, а також про можливість отримання мільярдів доларів за рахунок продажу таких віз. AP також зазначає, що спочатку програма подавалася як потенційна заміна візі EB-5 і як інструмент залучення заможних іноземців та капіталу в американську економіку.
Таким чином, на даний момент програма залишається скоріше політично помітною ініціативою, ніж реально масштабним джерелом доходів бюджету США.
Як повідомляє Сербський Економіст, США надали сербській нафтовій компанії NIS новий 60-денний виняток із санкційного режиму, що дозволить їй продовжити операційну діяльність щонайменше до середини червня. Про продовження ліцензії повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Йдеться про дозвіл OFAC, який зберігає можливість імпорту сирої нафти для NIS і знижує ризик перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури країни.
Для Сербії це рішення має не тільки енергетичне, а й макроекономічне значення. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом у країні — у Панчево, а тому чергове продовження ліцензії знижує ризики для внутрішнього паливного ринку, логістики та цінової стабільності.
Паралельно тривають переговори про продаж російської частки в NIS угорській MOL. За даними Reuters, Вашингтон встановив крайній термін для завершення угоди на 22 травня. Белград розраховує, що зміна влади в Угорщині не зірве процес, однак остаточна угода поки що не оформлена.
Власницька структура NIS залишається ключовою причиною санкційного тиску. За даними публікації, 45% акцій компанії належить «Газпром нафті», ще 11,3% пов’язані з «Газпромом», тоді як Сербія володіє майже 30%, решта перебуває у міноритаріїв. Саме вихід російських структур з капіталу NIS США розглядають як умову для сталого врегулювання ситуації.
Для сербської економіки нинішня відстрочка означає виграш часу, але не остаточне вирішення проблеми. Поки угода з MOL не укладена, NIS і весь нафтовий сектор країни залишаються залежними від тимчасових ліцензій Вашингтона. Це зберігає невизначеність для енергоринку, бюджету та інвестиційного клімату, особливо в частині довгострокового планування поставок і модернізації переробки.
https://t.me/relocationrs/2658
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про помітну зміну у ставленні українців до США. Загалом 44,1% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення становить 24,7%. У порівнянні з серпнем 2025 року зафіксовано зниження позитивних оцінок (з 50,3%) і водночас зростання негативних (з 18,0%), що вказує на посилення критичності у сприйнятті.
Структура відповідей демонструє, що позитивне ставлення має переважно помірний характер. Частка «повністю позитивного» становить 9,8%, тоді як «здебільшого позитивного» — 34,3%. Це означає, що позитивне сприйняття США зберігається, але воно менш виражене, ніж у випадку окремих європейських партнерів.
Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 28,2%, що свідчить про неоднозначність сприйняття та відсутність чіткої позиції у частини респондентів. Такий рівень нейтральності зазвичай характерний для ситуацій, коли громадська думка перебуває у стані переоцінки або реагує на зміну зовнішніх факторів.
Негативний сегмент є суттєвим і продовжує зростати. 21,7% опитаних обрали варіант «здебільшого негативне», а ще 3,0% — «повністю негативне». Це означає, що негативне ставлення до США поступово набуває більшої ваги в загальній структурі оцінок. Частка тих, хто не визначився, також становить 3,0%.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками свідчить про чіткий тренд: зменшення позитиву супроводжується зростанням негативу. На відміну від стабільних або позитивно зростаючих оцінок щодо деяких інших країн, у випадку США відбувається поступове зміщення балансу в бік більш критичного сприйняття.
З аналітичної точки зору це означає, що ставлення до США в українському суспільстві стає менш однозначним. Зберігається значна частка позитиву, однак вона вже не домінує настільки впевнено, як раніше. Зростання негативних оцінок і високий рівень нейтральності формують більш складну і неоднорідну картину.
«Ми фіксуємо, що показники щодо США змінюються більш динамічно, ніж у випадку багатьох інших країн. Це свідчить про високу чутливість громадської думки до політичного контексту та інформаційного середовища. У таких умовах навіть короткострокові зміни можуть досить швидко впливати на баланс оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що США залишаються важливим, але вже не однозначно позитивно сприйнятим партнером. Зростання критичності та зниження рівня підтримки вказують на перехід до більш зваженого і диференційованого ставлення, яке може і надалі змінюватися залежно від розвитку міжнародної ситуації.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, США входять до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України з обсягом торгівлі понад $5,6 млрд. При цьому імпорт із США значно перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті залишило без змін прогноз врожаю кукурудзи в Україні у 2025-2026 маркетинговому році (МР) на рівні 30,7 млн тонн та експорту — 22,0 млн тонн.
Оцінка кінцевих запасів кукурудзи в Україні також не переглядалася і становить 2,95 млн тонн.
На світовому рівні USDA підвищило прогноз виробництва кукурудзи у 2025-2026 МР до 1 301,07 млн тонн, експорту — до 207,29 млн тонн, а кінцевих запасів — до 294,81 млн тонн. Коригування в сегменті кукурудзи в квітневому звіті відомство в основному пов’язує з Південною Африкою, де підвищено оцінки врожаю та експорту, тоді як показники для Аргентини та Бразилії залишено без змін.
