Біткойн (Bitcoin, BTC) увечері в середу різко прискорив зростання і піднявся до 69,7 тис. доларів, додавши близько 4 тис. доларів за короткий проміжок часу та досягнувши найвищого рівня приблизно за два місяці, повідомляє портал Fixygen.
Після досягнення внутрішньоденного максимуму перша криптовалюта скоригувалася приблизно до $68,5–68,7 тис., однак продовжує додавати близько 6% за добу. Внутрішньоденний мінімум перебував у районі $64,1 тис.
Різкий рух розпочався після оголошення Міністерства фінансів США про збільшення щонайменше вдвічі обсягів операцій зі зворотного викупу довгострокових американських державних облігацій — до $4 млрд і більше за одну операцію.
Після новини дохідність 30-річних US Treasuries знизилася приблизно на 8 базисних пунктів — до 5,20%, аналогічне зниження спостерігалося за десятирічними паперами. Одночасно долар США почав дешевшати, а попит на ризикові та захисні активи посилився.
Спочатку біткоїн після повідомлення Мінфіну піднявся приблизно до $64,9 тис., потім подолав $65 тис., а згодом зростання різко прискорилося. На піку котирування досягли $69,7 тис.
На тлі стрибка відбулася масштабна ліквідація коротких позицій на криптовалютному ринку. За даними CoinGlass, які наводить CoinDesk, лише за годину — між 14:50 і 15:50 UTC — було ліквідовано позиції в криптовалютних деривативах приблизно на $1,3 млрд, причому понад половина обсягу припала на торговельні пари з біткоїном. Щодо Ethereum обсяг ліквідацій становив близько $430 млн.
Зростання поширилося практично на весь великий криптовалютний ринок. Ethereum додавав близько 9%, XRP — понад 6%, Solana — близько 6%.
Додатковим чинником став технічний рух BTC. До нинішнього стрибка аналітики відзначали формування на денному графіку фігури «перевернута голова і плечі». Стійке подолання зони близько $66,6 тис., на думку технічного аналітика Акселя Кібара, могло відкрити простір для руху в напрямку $76 тис.
Водночас висока швидкість нинішнього зростання підвищує ймовірність короткострокової волатильності: значна частина руху була посилена примусовим закриттям коротких позицій, а після досягнення $69,7 тис. біткоїн уже відступив більш ніж на $1 тис.
Bitcoin є найбільшою у світі криптовалютою за капіталізацією. Її пропозиція обмежена алгоритмом 21 млн монет, а в обігу перебуває близько 20 млн BTC. Котирування криптовалют характеризуються підвищеною волатильністю і можуть істотно змінюватися протягом короткого часу.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту американської кукурудзи у сезоні 2026/27 на тлі обмежень поставок з України, що зберігаються.
У серпневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), затвердженому 12 серпня, прогноз експорту кукурудзи зі США підвищено на 75 млн бушелів — до 3,3 млрд бушелів, або приблизно 83,8 млн тонн. Порівняно з липневою оцінкою збільшення становить близько 1,9 млн тонн, або 2,3%.
USDA прямо пояснює підвищення американського експортного прогнозу зростанням світового попиту та обмеженими можливостями експорту з України.
Водночас відомство знизило прогноз експорту української кукурудзи у 2026/27 МР на 1 млн тонн — з 23 млн до 22 млн тонн. При цьому оцінка самого врожаю в Україні, навпаки, збільшена на 1,8 млн тонн — з 30 млн до 31,8 млн тонн.
Таким чином, Україна може зібрати більше кукурудзи, ніж USDA очікувало ще місяць тому, однак менша частина врожаю зможе потрапити на зовнішні ринки.
У результаті прогноз перехідних запасів кукурудзи в Україні збільшено одразу з 2,06 млн до 4,86 млн тонн, тобто більш ніж у 2,3 рази. Внутрішнє споживання USDA при цьому залишило практично без змін.
На світовому ринку ситуація складається інакше. USDA підвищило прогноз глобальної торгівлі кукурудзою в сезоні 2026/27 на 0,6 млн тонн — з 209,88 млн до 210,48 млн тонн.
Головним джерелом додаткової пропозиції стають США. Водночас USDA знизило прогноз експорту не лише для України, а й для Європейського Союзу.
Американське відомство також підвищило прогноз імпорту кукурудзи для ЄС, тоді як оцінки закупівель Китаю та Туреччини були знижені.
Зростання американського експорту відбувається на тлі практично незмінного прогнозу виробництва кукурудзи в США. Урожай очікується на рівні близько 16 млрд бушелів і може стати другим за величиною в історії країни. Однак збільшення експортного попиту призведе до скорочення американських перехідних запасів на 137 млн бушелів — до 1,7 млрд бушелів.
USDA також підвищило прогноз середньої ціни на кукурудзу для американських фермерів на $0,10 — до $4,50 за бушель.
Таким чином, складнощі з експортом української кукурудзи вже починають перерозподіляти світовий ринок на користь конкуруючих постачальників. США отримують можливість збільшити відвантаження майже на 2 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом, тоді як Україна ризикує накопичити всередині країни значні додаткові запаси.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанишини з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у США.
Відповідний указ № 696/2026 опубліковано на сайті президента.
У дописі на Facebook Стефанишина повідомила, що прийняла рішення скласти повноваження посла України у Сполучених Штатах Америки у зв’язку з особистими обставинами.
«Це моє власне рішення, продиктоване особистими обставинами, про які йшлося раніше», – зазначила вона.
За словами Стефанишиної, представляти Україну у Вашингтоні під час повномасштабної війни було найбільшою честю в її житті.
Водночас дипломатка наголосила, що основні завдання, з якими вона приїхала до Вашингтона, виконано. Зокрема, за її словами, вдалося збільшити постачання американської зброї та зберегти підтримку України в період змін політичної ситуації в США, закріпити її на законодавчому рівні, а також змінити роль України «з країни, якій допомагають, на країну, в яку інвестують і чиї технології купують».
Стефанишина також повідомила, що окремо й публічно прокоментує питання, які останнім часом порушувалися в ЗМІ, і запевнила, що продовжуватиме працювати на благо України «там, де буде корисна».
Ольга Стефанишина народилася 29 жовтня 1985 року в Одесі. У 2008 році закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «юрист-міжнародник», перекладач з англійської мови, у 2016 році отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «фінанси та кредит» в Одеському національному економічному університеті.
У 2006–2007 роках займалася приватною юридичною практикою. З 2007 року працювала в Міністерстві юстиції України, де обіймала посади в підрозділах, що курують питання європейської інтеграції та міжнародного права. У 2017–2019 роках очолювала Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України.
У червні 2020 року Верховна Рада призначила Стефанишину віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також включила її до складу РНБО.
У 2021 році Стефанишину включили до складу політради партії «Слуга народу».
У 2024 році Верховна Рада призначила Стефанишину міністром юстиції України після звільнення Дениса Малюськи. При цьому вона зберегла посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
У липні 2025 року Стефанишина втратила посади міністра юстиції та віцепрем’єр-міністра у зв’язку з відставкою уряду Дениса Шмигаля. Після цього президент Володимир Зеленський призначив її уповноваженою президента України з питань розвитку співпраці зі США, а в серпні 2025 року — Надзвичайним і
Повноважним Послом України в США.
23 липня 2026 року Зеленський повідомив, що він пропонував Юлії Свириденко посаду посла США в Україні.
Президент США Дональд Трамп припустив, що Гренландія може опинитися під оперативним контролем Вашингтона до завершення його нинішнього президентського терміну.
Відповідну заяву Трамп зробив 31 липня в інтерв’ю ведучому телеканалу Real America’s Voice Стіву Груберу. Журналіст нагадав про свій прогноз, згідно з яким до відходу Трампа з посади президента Гренландія опиниться під оперативним контролем США, і запитав, чи зберігає острів ключове значення для захисту Західної півкулі.
«Так, ви матимете рацію», — відповів Трамп, запропонувавши ведучому «зробити цю ставку».
Президент США не уточнив, яким чином Вашингтон може отримати контроль над островом, і не повідомив про нову угоду з Данією чи урядом Гренландії. Тому його слова поки що є політичною заявою, а не оголошенням узгодженого плану чи графіку передачі території.
У липні Трамп уже заявляв, що Гренландія має перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії. Він пояснював свою позицію стратегічним розташуванням острова та необхідністю протидіяти активності Росії та Китаю в Арктиці.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у відповідь заявила, що Гренландія не продається, і закликала союзників поважати суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства. Влада Гренландії також наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його мешканці.
Гренландія є самокерованою територією у складі Данського королівства. Вона самостійно регулює більшість внутрішніх питань, тоді як оборона та значна частина зовнішньої політики залишаються у компетенції Копенгагена.
Інтерес США пов’язаний із розташуванням Гренландії між Північною Америкою та Європою, контролем над арктичними повітряними та морськими маршрутами, системою попередження про ракетні запуски, а також потенційними родовищами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів. Сполучені Штати вже мають на острові космічну базу Пітуффік, колишню авіабазу Туле.
Американський інтерес до придбання острова виник задовго до Трампа. Дослідницька служба Конгресу США зазначає, що питання можливого придбання Гренландії порушувалося Вашингтоном у 1868, 1910 та 1946 роках.
Найближче до фактичного контролю над островом США підійшли під час Другої світової війни. Після окупації Данії Німеччиною данський посол у Вашингтоні Хенрік Кауфман 9 квітня 1941 року підписав із США угоду про оборону Гренландії.
Документ зберігав данський суверенітет, але дозволяв Сполученим Штатам будувати й охороняти військові об’єкти. У створених оборонних районах США отримали виняткову юрисдикцію, за винятком питань, що стосувалися данських громадян та корінного населення.
Американські військові побудували на острові аеродроми, радіостанції, метеорологічні пункти та іншу інфраструктуру. Вони забезпечували оборону території та витіснили німецькі підрозділи, що висадилися там.
Тому можна сказати, що в роки війни США фактично контролювали військову безпеку, ключові транспортні об’єкти та стратегічні зони Гренландії. Однак повного політичного контролю чи американського суверенітету над усім островом не було — формально він продовжував належати Данії.
Після закінчення війни Вашингтон не хотів повністю залишати острів. У грудні 1946 року держсекретар США Джеймс Бірнс запропонував датському керівництву розглянути прямий продаж Гренландії. Американське військове керівництво вважало купівлю острова кращим варіантом, а довгострокові права на розміщення баз — альтернативою. Копенгаген пропозицію не прийняв.
У 1951 році США та Данія уклали нову оборонну угоду в рамках НАТО. Вона закріпила американську військову присутність і дозволила створити оборонний район Туле. Побудована там база згодом стала важливим елементом системи раннього попередження про ракетний напад та спостереження за космічним простором.
Таким чином, США вже мають широкі військові можливості в Гренландії без зміни її державного статусу. Американська сторона може використовувати узгоджені оборонні райони, розміщувати персонал та експлуатувати стратегічну інфраструктуру. На думку інформаційно-аналітичного центру Experts Club нинішня дискусія стосується не стільки доступу американських військових, скільки можливого отримання Вашингтоном політичного контролю або суверенітету над островом.
У 2019 році, під час першого президентського терміну, Трамп також пропонував купити Гренландію. Данія та влада острова тоді відхилили цю пропозицію. Після повернення до Білого дому Трамп знову зробив встановлення контролю над островом одним із помітних напрямків своєї арктичної політики.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість запровадження повернених застав у розмірі до 100 тис. доларів для окремих іноземців, які оформлюють імміграційні візи та грін-карти через американські консульства за межами країни.
Пропозицію розробляють Державний департамент США спільно з Міністерством внутрішньої безпеки. Остаточне рішення поки що не ухвалено, офіційні правила та перелік категорій заявників не опубліковано. Розмір застави, що обговорюється, може визначатися індивідуально і бути як нижчим, так і вищим за орієнтовну суму в $100 тис.
Передбачається, що вимогу спочатку випробують на громадянах обмеженої кількості країн. Заставу зможе внести як сам заявник, так і родичі або спонсори, які проживають у США.
За даними The Wall Street Journal, гроші планується повертати після отримання іммігрантом американського громадянства. Натуралізація зазвичай стає можливою не раніше ніж через п’ять років після отримання статусу постійного мешканця. Таким чином, значна сума може залишатися заблокованою протягом кількох років.
У Держдепартаменті заявили, що розглядають вже існуючі повноваження, які дозволяють вимагати фінансове забезпечення від деяких заявників. Метою ініціативи називається підтвердження того, що майбутній іммігрант має кошти для самостійного проживання і не стане залежати від державної допомоги.
Американське законодавство дозволяє відмовити у видачі візи іноземцю, якого консульський співробітник вважає потенційним отримувачем державної підтримки. При оцінці враховуються вік, стан здоров’я, освіта, професійні навички, фінансові ресурси та сімейний стан заявника.
Чинні федеральні правила вже передбачають можливість видачі імміграційної візи після внесення застави, якщо вона усуває ризик визнання заявника потенційним фінансовим тягарем для держави. Таку заставу можна скасувати після натуралізації, остаточного виїзду зі США або смерті іноземця, якщо умови не були порушені.
Запропонований механізм не слід плутати з чинною пілотною програмою застав для туристичних та ділових віз B-1/B-2. За цією програмою від окремих заявників із країн із високим рівнем порушень візового режиму можуть вимагати повернену заставу в розмірі до 15 тис. доларів.
Введення застави в розмірі $100 тис. може суттєво обмежити доступ до сімейної імміграції для заявників із середніми та низькими доходами. Імміграційні візи найчастіше оформлюють подружжя, батьки, діти та інші родичі громадян або постійних мешканців США.
Поки що мова йде лише про розглянуту ініціативу. Заявникам не потрібно вносити таку заставу до опублікування офіційного рішення та отримання відповідної вимоги від американського консульства.
Посольства США в Ізраїлі та низці інших країн Близького Сходу рекомендували американським громадянам розглянути можливість виїзду з регіону через ризик непередбачуваної ескалації та можливі перебої в авіасполученні.
«Через посилення напруженості на Близькому Сході ситуація у сфері безпеки залишається складною, при цьому зберігається ймовірність непередбаченої ескалації», — йдеться у попередженнях, опублікованих 1 серпня американськими дипломатичними представництвами.
Громадянам США, які вже перебувають у регіоні, рекомендується проявляти підвищену обережність і бути готовими до скасування авіарейсів, періодичного закриття повітряного простору та інших транспортних обмежень.
«Американцям у регіоні слід розглянути можливість виїзду або бути готовими виїхати у разі ескалації», — зазначається в повідомленні. Американцям, які перебувають за межами Близького Сходу, рекомендується серйозно переглянути плани поїздок до регіону або транзиту через нього.
Аналогічні попередження опублікували посольства та дипломатичні місії США в Ізраїлі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Омані та Іраку. Дипломатичні представництва при цьому продовжують надавати звичайні консульські та візові послуги.
Посольство США в Йорданії додатково рекомендувало американцям не наближатися до військових баз у країні. У попередженні також зазначається, що Іран та групи, які його підтримують, можуть атакувати американські інтереси та об’єкти за кордоном.
Держдепартамент США ще 22 липня поширив глобальне попередження, закликавши американців дотримуватися підвищеної обережності через напруженість на Близькому Сході. Відомство тоді також попередило про можливе скасування рейсів, закриття повітряного простору та перебої в роботі аеропортів.
Тобто американська влада не оголошувала обов’язкову евакуацію всіх громадян з Ізраїлю та інших країн регіону. Йдеться про рекомендацію скористатися доступними комерційними маршрутами або заздалегідь підготувати план виїзду на випадок подальшого погіршення ситуації.
