Середня вартість приватного будинку на вторинному ринку США в I кварталі 2026 року перевищила $400 тис., незважаючи на слабкий попит і зниження доступності іпотеки, як свідчать дані Національної асоціації ріелторів США.
За даними NAR, медіанна ціна існуючого односімейного будинку в США зросла на 0,5% у річному вираженні — до $404,3 тис. Зростання цін було зафіксовано на 71% міських ринків, або у 167 із 235 відстежуваних агломерацій. При цьому темпи подорожчання сповільнилися: у IV кварталі 2025 року річне зростання становило 1,2%.
Регіональна динаміка залишається неоднорідною. На Північному Сході медіанна ціна досягла $506,5 тис., збільшившись на 4,9% за рік. На Середньому Заході житло коштувало в середньому $308,1 тис., зростання склало 3,6%. На Півдні ціна майже не змінилася і склала $362,3 тис., а на Заході, найдорожчому регіоні, знизилася на 2,9% — до $607,6 тис.
Зростання вартості приватних будинків відбувається на тлі слабкої активності покупців. За даними NAR, продажі існуючого житла в березні 2026 року знизилися на 3,6% порівняно з попереднім місяцем, причому падіння було зафіксовано у всіх регіонах. Головний економіст NAR Лоуренс Юн зазначив, що ринок залишається млявим через зниження споживчої впевненості та слабкіше зростання зайнятості.
Високі іпотечні ставки залишаються одним із головних факторів, що обмежують попит. Навіть при уповільненні зростання цін купівля будинку для багатьох американських сімей стає менш доступною: щомісячний платіж за іпотекою залишається високим, а продавці не поспішають знижувати ціни через обмежену пропозицію якісного житла.
Окремо ринок новобудов виглядає м’якше. За даними Бюро перепису США та Міністерства житлового будівництва, медіанна ціна нового будинку, проданого в березні 2026 року, склала $387,4 тис., знизившись на 6,2% у річному вираженні. Це пов’язано з високим запасом нових будинків на ринку та спробами забудовників стимулювати попит.
Адміністрація США поки що схвалила лише одну заявку в рамках нової імміграційної програми Trump Gold Card, незважаючи на попередні заяви про потенційні багатомільярдні надходження. Про це заявив міністр торгівлі США Говард Латник.
Програма, запущена в грудні 2025 року, передбачає можливість отримати право на проживання в США за схемою, близькою до грін-карти, за внесок у розмірі $1 млн після перевірки безпеки. Для прискореного розгляду також передбачено додатковий збір у розмірі $15 тис. При цьому Латник стверджує, що в процесі розгляду зараз перебувають уже сотні заявників.
Скромний поточний результат різко контрастує з попередніми очікуваннями влади. Reuters нагадує, що ще на старті програми Латник говорив про високий інтерес і тисячі потенційних учасників, а також про можливість отримання мільярдів доларів за рахунок продажу таких віз. AP також зазначає, що спочатку програма подавалася як потенційна заміна візі EB-5 і як інструмент залучення заможних іноземців та капіталу в американську економіку.
Таким чином, на даний момент програма залишається скоріше політично помітною ініціативою, ніж реально масштабним джерелом доходів бюджету США.
Як повідомляє Сербський Економіст, США надали сербській нафтовій компанії NIS новий 60-денний виняток із санкційного режиму, що дозволить їй продовжити операційну діяльність щонайменше до середини червня. Про продовження ліцензії повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Йдеться про дозвіл OFAC, який зберігає можливість імпорту сирої нафти для NIS і знижує ризик перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури країни.
Для Сербії це рішення має не тільки енергетичне, а й макроекономічне значення. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом у країні — у Панчево, а тому чергове продовження ліцензії знижує ризики для внутрішнього паливного ринку, логістики та цінової стабільності.
Паралельно тривають переговори про продаж російської частки в NIS угорській MOL. За даними Reuters, Вашингтон встановив крайній термін для завершення угоди на 22 травня. Белград розраховує, що зміна влади в Угорщині не зірве процес, однак остаточна угода поки що не оформлена.
Власницька структура NIS залишається ключовою причиною санкційного тиску. За даними публікації, 45% акцій компанії належить «Газпром нафті», ще 11,3% пов’язані з «Газпромом», тоді як Сербія володіє майже 30%, решта перебуває у міноритаріїв. Саме вихід російських структур з капіталу NIS США розглядають як умову для сталого врегулювання ситуації.
Для сербської економіки нинішня відстрочка означає виграш часу, але не остаточне вирішення проблеми. Поки угода з MOL не укладена, NIS і весь нафтовий сектор країни залишаються залежними від тимчасових ліцензій Вашингтона. Це зберігає невизначеність для енергоринку, бюджету та інвестиційного клімату, особливо в частині довгострокового планування поставок і модернізації переробки.
https://t.me/relocationrs/2658