Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Американські банки судяться з регулятором через доступ криптофірм до банківської системи

Як повідомляє Fixygen, Американські банки відкрили новий фронт протистояння з криптоіндустрією — Independent Community Bankers of America (ICBA) подала позов до суду проти Управління контролера грошового обігу США (OCC), оскаржуючи можливість надання криптокомпаніям національних банківських ліцензій спрощеного типу.

Позов було подано 2 жовтня до федерального окружного суду округу Колумбія, повідомила ICBA. Асоціація представляє американські community banks, тобто невеликі та середні банки, значна частина бізнесу яких пов’язана з кредитуванням населення та компаній на місцевих ринках.

Предметом спору стали так звані national trust bank charters. Вони дозволяють компаніям працювати на федеральному рівні з цифровими активами, забезпечувати їх зберігання та брати участь у платежах, але не передбачають класичного банківського бізнесу з прийняттям депозитів та видачею кредитів.

ICBA вважає, що OCC фактично створило для криптокомпаній спрощений вхід у регульовану банківську систему.

«Конгрес не створював національну трастову ліцензію як бічні двері в банківську систему для криптокомпаній», — заявила президент і генеральний директор ICBA Ребека Ромеро Рейні.

Банки вказують на принципову різницю в регулюванні.

Звичайні депозитні банки повинні виконувати вимоги до капіталу та ліквідності, перебувати під консолідованим наглядом і брати участь у системі страхування депозитів FDIC. Компанії з national trust charter, які не приймають депозити, під значну частину цих вимог не підпадають.

Водночас федеральна ліцензія може створювати у клієнта враження, що активи криптокомпанії мають такі самі державні гарантії, як і кошти у звичайному банку, вважають в ICBA.

Асоціація вимагає визнати незаконними остаточне правило, прийняте OCC 2 березня 2026 року, та пов’язаний з ним Interpretive Letter No. 1176.

Окремо ICBA вимагає скасувати умовне схвалення національної трастової банківської ліцензії для Protego Holdings. Компанія спеціалізується на зберіганні, торгівлі, кредитуванні та випуску цифрових активів.

Суперечка виходить далеко за межі однієї ліцензії.

У разі збереження підходу OCC криптокомпанії зможуть отримувати федеральний банківський статус без перетворення на традиційні комерційні банки. Це може спростити інституційне зберігання криптовалют, розрахунки цифровими активами та інтеграцію криптоінфраструктури з американською фінансовою системою.

Традиційні банки водночас посилюють тиск і на ринок стейблкоїнів. ICBA виступає проти виплати відсотків та винагород власникам стейблкоїнів, побоюючись перетікання грошей з банківських рахунків у цифрові долари. На думку асоціації, скорочення депозитної бази може зменшити ресурси невеликих банків для кредитування бізнесу та сільського господарства.

https://www.fixygen.ua/news/20261004/banki-ssha-podali-pozov-proti-regulyatora-cherez-dopusk-kriptokompaniy-do-bankivskoyi-sistemi.html

 

, , , ,

Трамп очікує можливого досягнення угоди між Україною та РФ до зими

Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на укладення угоди між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним ще до настання суворої зими.

«Але знаєте, чого я від Зеленського хочу? Щоб він уклав угоду. Я хочу, щоб він домовився з Путіним, і хочу, щоб Путін домовився з ним», – сказав Трамп під час спілкування з журналістами.

На запитання журналіста про ракети Patriot Трамп зазначив, що багато спілкувався із Зеленським, однак конкретної відповіді на запитання не дав.

«Я багато з ним спілкувався; процес іде, Путін теж діє, і одного дня – сподіваюся, у недалекому майбутньому, можливо, ще до настання суворої зими, – вони укладуть угоду», – наголосив Трамп.

Як повідомлялося, раніше президент України Володимир Зеленський наголосив, що під час зустрічі в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна отримає ліцензії на виробництво ракет Patriot.

«Президент Трамп на останній зустрічі зі мною наголосив, що “так, я ухвалив остаточне рішення – ліцензії на виробництво ракет Patriot Україна отримає”», – сказав тоді президент.

, , , , , , , ,

США посилили візові обмеження для організаторів «пологового туризму»

США запровадили нові візові обмеження щодо іноземців, які свідомо беруть участь в організації так званого «пологового туризму» або сприяють таким поїздкам, повідомив держсекретар США Марко Рубіо.
Нова політика Держдепартаменту діє з 23 вересня 2026 року і застосовується на підставі статті 212(a)(3)(C) Закону США про імміграцію та громадянство. Під обмеження можуть підпадати особи, які беруть участь, раніше брали участь або допомагають організовувати поїздки до США з основною метою народження дитини та отримання нею американського громадянства.
Зокрема, заходи можуть торкнутися власників, керівників та управителів компаній, що спеціалізуються на «пологовому туризмі», візових посередників, які навчають клієнтів надавати неправдиві відомості під час оформлення віз, а також іноземних медичних працівників, які свідомо сприяють таким поїздкам або шахрайському використанню програми Medicaid. Обмеження можуть поширюватися й на інших осіб, які надають підтримку комерційним схемам, а в окремих випадках — на членів їхніх сімей.
За словами Рубіо, комерційні мережі «пологового туризму» рекламують свої послуги за кордоном, допомагають заявникам приховувати справжню мету поїздки та можуть стягувати десятки тисяч доларів за організацію пологів на території США.
При цьому сама заборона використовувати гостьову візу категорії B для поїздки, основною метою якої є народження дитини з метою отримання нею громадянства США, діє не вперше. Ще з 24 січня 2020 року американські консульські співробітники повинні відмовляти у видачі B-візи, якщо мають підстави вважати, що саме це є основною метою поїздки.
Нова політика 2026 року розширює акцент з самих заявників на організаторів, посередників та інфраструктуру таких схем. Юристи з імміграційного права зазначають, що Держдепартамент поки що не розкрив детально, які докази будуть використовуватися, як саме визначатимуться особи, що підпадають під обмеження, та чи вплинуть нові заходи на вже видані візи.
Вагітність сама по собі не є автоматичною підставою для відмови у видачі візи. Держдепартамент, як і раніше, дозволяє поїздки до США з метою медичного лікування, включаючи медичну допомогу під час вагітності, якщо заявник відповідає вимогам щодо відповідної візи та може підтвердити мету поїздки й оплату медичних витрат. Однак «пологовий туризм», коли основною метою є отримання американського громадянства для дитини, офіційно не вважається допустимою підставою для видачі гостьової візи.

, , , ,

Найбільший торговельний партнер — із найгіршим іміджем: як українці ставляться до Китаю

Канада посіла перше місце за балансом позитивного й негативного ставлення українців серед 50 найбільших торговельних партнерів України, тоді як Китай, який лідирує за товарообігом, отримав найнижчий показник, а ставлення до Польщі суттєво погіршилося, свідчать результати дослідження компанії Active Group та інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

Цей показник є різницею між частками позитивних і негативних відповідей. Зокрема, до Канади позитивно ставляться 76,3% опитаних, негативно – 2,5%, нейтрально – 19,2%.

Найгірший баланс зафіксовано щодо Китаю – мінус 25,4 в. п.: позитивно його оцінюють 18,2% респондентів, негативно – 43,6%, нейтрально – 33,9%. Від’ємні показники також мають Індія – мінус 14,3 в. п., Угорщина – мінус 12,7 в. п. та Ліван – мінус 9,2 в. п.

Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова назвала КНР показовим прикладом розриву між масштабами економічної взаємодії та суспільним образом держави.

“Ми побачили, що Китай є найбільшим економічним партнером України за загальним товарообігом, але це ніяким чином не конвертується в позитивний суспільний образ. Це говорить, що громадяни України чітко розмежовують прагматичність економічної взаємодії і загальну оцінку держави. Економічна залежність і взаємодія не дорівнюють суспільній симпатії до цієї країни”, – наголосила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.

Однією з найпомітніших змін стало погіршення ставлення до Польщі. Якщо в березні 2026 року баланс оцінок становив плюс 41,7 в. п., то в серпні позитивні й негативні відповіді практично зрівнялися, з невеликою перевагою негативних. Позитивне ставлення висловили 34,6% опитаних, негативне – 37%, нейтральне – 25,4%.

“На початку вторгнення Польща сприймалась ледь не як головний партнер. Ми запитували про зближення України та Польщі, політичне й економічне, навіть про об’єднання в якийсь спільний союз, і бачили величезні позитивні результати. А тут ми бачимо: нібито Польща все ще залишається ключовим партнером, але про об’єднання вже забули, бачимо стабільний негатив”, – зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.

Він пов’язав погіршення оцінок із позицією частини польської влади, яку вважає антиукраїнською.

Водночас баланс ставлення до Угорщини поліпшився з мінус 33,6 в. п. у березні до мінус 12,7 в. п. у серпні, хоча негативні оцінки все ще переважають. Щодо США показник зріс із плюс 19,4 до плюс 38,4 в. п. Позитивно до Сполучених Штатів ставляться 55% респондентів, негативно – 16,6%, нейтрально – 25,6%.

Відповідаючи на запитання, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні, країни Європейського Союзу назвали 44,6% опитаних, США – 25,2%, Велику Британію – 23,3%, КНР – 4,1%, Індію – 1,8%, Бразилію – 1%. У питанні першочергового розвитку торговельно-економічних відносин країни ЄС та Велику Британію обрали 69,9%, США – 11,9%, КНР – 8,4%.

За словами Безрукової, оцінки ролі США в досягненні миру залишалися відносно стабільними протягом трьох хвиль дослідження.

“Загальна симпатія до країни й оцінка її функціональності на міжнародному рівні є пов’язаними, але не тотожними речами. Образи країн є багатовимірними. Людина може змінювати емоційне ставлення до держави, але продовжувати визнавати її міжнародну вагу”, – пояснила соціологиня.

Ще одну модель, за її словами, демонструє Індія: нейтральне ставлення до неї висловлюють 48,3% респондентів, однак серед сформованих оцінок переважають негативні – 31,5% проти 17,2% позитивних.

Економічні показники представив засновник Experts Club, заступник директора агентства “Інтерфакс-Україна”, кандидат економічних наук Максим Уракін. За наведеними ним даними Державної митної служби, у першому півріччі 2026 року товарообіг України становив $70,3 млрд, експорт – $21 млрд, імпорт – $49,3 млрд. Від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло $28,3 млрд.

“Якщо порівнювати з першим півріччям 2025 року, там теж був дисбаланс, але зараз експорт зріс приблизно на 5%, а імпорт – майже на 30%. Тобто дефіцит за рік збільшився більше ніж на 10 мільярдів доларів. Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів”, – наголосив він.

За представленими матеріалами, товарообіг із Китаєм у січні-червні становив близько $14,68 млрд. Україна експортувала до КНР товарів на $778 млн, а імпортувала – на $13,90 млрд, сформувавши дефіцит приблизно $13,12 млрд. Польща залишилася найбільшим покупцем українських товарів з обсягом $2,38 млрд. Друге місце серед експортних ринків посіла Туреччина з $1,78 млрд, третє – Італія з $1,28 млрд.

За загальним обсягом торгівлі після КНР йдуть Польща – $7,05 млрд, Туреччина – $4,90 млрд, Німеччина – $4,48 млрд та США – $3,07 млрд. Туреччину Єременко відзначив як приклад поєднання значного товарообігу та переважно позитивного сприйняття: прихильно до неї ставляться 52,3% опитаних, негативно – 7,4%.

Уракін окремо звернув увагу на партнерів, торгівля з якими забезпечує Україні додатне сальдо. У першому півріччі найбільшим воно було з Іспанією – $578,1 млн, Єгиптом – $527,1 млн та Молдовою – $467,2 млн. Далі йдуть Алжир – $309,2 млн, Нідерланди – $221,5 млн і Ліван – $220,5 млн. До десятки також увійшли Лівія, Туніс, Ірак та Ємен.

Водночас щодо низки таких партнерів переважає нейтральне ставлення. Єгипет нейтрально оцінюють 61,3% опитаних, Алжир – 65,8%, Туніс – 67,3%. Учасники пресконференції пов’язали це з недостатньою обізнаністю українців про ці держави та наголосили на необхідності активнішої економічної й публічної дипломатії.

“Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю”, – зазначив директор Active Group Олександр Позній.

Уракін рекомендував акредитованим в Україні посольствам забезпечити повноцінну комунікацію українською мовою, відкритість до медіа та регулярне інформування про результати співпраці.

“Перша рекомендація – це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге –бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні”, – додав він.

Це третя хвиля дослідження; попередні проводили в серпні 2025-го та березні 2026 року. Опитування проведено в серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Опитано 800 громадян України віком від 18 років. За інформацією організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, заявлена максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%.

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=PyhaE-opCes

, , , , , , , ,

The Jerusalem Post визначив 50 найвпливовіших євреїв 2026 року

Як повідомляє Experts Club, ізраїльська газета The Jerusalem Post 10 вересня опублікувала щорічний рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026. Перше місце редакція віддала Джареду Кушнеру та Іванці Трамп, друге — прем’єр-міністру Ізраїлю Біньяміну Нетаньяху, третє — колишньому начальнику Генштабу Ізраїлю Гаді Айзенкоту. Президент України Володимир Зеленський посів 21-е місце, отримавши від видання характеристику «єврейське обличчя українського опору». (Jerusalem Post)

Аналітичний центр Experts Club зазначає, що назва «топ-50» у цьому випадку означає 50 рейтингових позицій, а не 50 окремих осіб. У 2026 році в цих 50 позиціях представлено 109 осіб, оскільки 27 місць редакція відвела групам із двох і більше осіб. При визначенні країн Experts Club враховував насамперед основну країну політичної, громадської чи ділової діяльності людини, а не лише місце народження чи наявність другого громадянства. Повний офіційний рейтинг опубліковано в The Jerusalem Post.

  1. Джаред Кушнер та Іванка Трамп — США. Видання поставило їх на перше місце за роль у близькосхідній дипломатії та процесі звільнення ізраїльських заручників.
  2. Біньямін Нетаньяху — Ізраїль. Прем’єр-міністр Ізраїлю та один із найвпливовіших політиків країни.
  3. Гаді Айзенкот — Ізраїль. Колишній начальник Генштабу та один із потенційних претендентів на посаду прем’єр-міністра.
  4. Нафталі Беннет — Ізраїль. Колишній прем’єр-міністр, який повернувся до активної боротьби за політичне лідерство.
  5. Рональд Лаудер — США. Президент Всесвітнього єврейського конгресу, підприємець і філантроп.
  6. Міріам Адельсон — США/Ізраїль. Лікарка, мільярдерка та одна з найбільших донорів американських та ізраїльських громадських проєктів.
  7. Ассаф Раппапорт — Ізраїль. Співзасновник компанії Wiz та одна з ключових фігур ізраїльської технологічної індустрії.
  8. Говард Лютник — США. Міністр торгівлі США та один із ключових представників економічної команди адміністрації Дональда Трампа.
  9. Сем Альтман і Марк Цукерберг — США. Керівники OpenAI та Meta, які представляють технологічний та AI-сектор.
  10. Барі Вайс — США. Журналіст і медіаменеджер, засновник The Free Press.
  11. Ларрі Фінк — США. Голова BlackRock, найбільшої у світі компанії з управління активами.
  12. Джессіка Тіш і Джулі Менін — США. Впливові представники політичної та адміністративної еліти Нью-Йорка.
  13. Стівен Міллер — США. Один із найвпливовіших ідеологів і радників Дональда Трампа.
  14. Іцхак Герцог — Ізраїль. Президент Ізраїлю.
  15. Бецалель Смотрич, Ітамар Бен-Гвір, Ар’є Дері, Гідеон Саар, Авігдор Ліберман, Яїр Лапід та Юлій Едельштейн — Ізраїль. У одну позицію об’єднано ключових представників чинної влади та опозиції.
  16. Білл Екман — США. Мільярдер і засновник Pershing Square Capital Management.
  17. Ларрі Еллісон — США. Співзасновник Oracle і один із найбільших технологічних підприємців світу.
  18. Сергій Брін — США. Народився в СРСР, співзасновник Google, один із ключових підприємців цифрової епохи.
  19. Джеррі Сайнфелд, Стівен Спілберг і Гвінет Пелтроу — США. Представники американської кіно- та розважальної індустрії.
  20. Алекс Карп і Джош Кушнер — США. Карп очолює Palantir, Кушнер є засновником інвестиційної компанії Thrive Capital.
  21. Володимир Зеленський — Україна. Президент України. The Jerusalem Post відзначає його лідерство під час війни, просування України до ЄС та роль країни у розвитку сучасних безпілотних технологій.
  22. Давид Зіні та Еяль Замір — Ізраїль. Представники вищого керівництва ізраїльських силових структур.
  23. Джош Шапіро — США. Губернатор Пенсильванії та один із найпомітніших політиків Демократичної партії.
  24. Галі Бахарав-Міара, Іцхак Аміт та Ноам Сольберг — Ізраїль. Представники вищої судово-правової системи Ізраїлю.
  25. Клаудія Шейнбаум — Мексика. Президент Мексики та перший єврейський політик на цій посаді.
  26. Даріо та Даніела Амодеї — США. Засновники та керівники Anthropic, одного з найбільших конкурентів OpenAI на ринку штучного інтелекту.
  27. Ісраель Ганц та Ерез Віннер — Ізраїль. Громадські та політичні діячі, які активно займаються просуванням інтересів Ізраїлю.
  28. Рабини Шолом Духман і Дов Ландау — Ізраїль; Ефраїм Мірвіс — Велика Британія; Рік Джейкобс і Менді Котлярський — США. The Jerusalem Post об’єднав їх як лідерів різних напрямків сучасного іудаїзму. Мірвіс є головним рабином Великої Британії, Джейкобс очолює найбільше об’єднання реформістського іудаїзму в Північній Америці, Духман керує великою благодійною мережею в Ізраїлі.
  29. Офер Яннай — Ізраїль. Підприємець у галузі відновлюваної енергетики.
  30. Роман Гофман — Ізраїль. Представник ізраїльської системи безпеки.
  31. Рабин Єхошуа Фасс і Тоні Гелбарт — Ізраїль/США. Засновники Nefesh B’Nefesh, організації, яка допомогла понад 100 тис. євреїв із Північної Америки переїхати до Ізраїлю.
  32. Амір Ярон та Міхаль Абаді-Боянжіу — Ізраїль. Представники економічного та фінансового управління країни.
  33. Боаз Леві — Ізраїль. Керівник Israel Aerospace Industries.
  34. Томер Бар, Омер Тішлер та Шломі Біндер — Ізраїль. Представники вищого військового керівництва.
  35. Йоав Тургеман, Бецалель Махліс та Інбаль Крайс — Ізраїль. Керівники та представники провідних підприємств ізраїльського оборонно-технологічного комплексу.
  36. Ерік Фінгерхут та Гері Торгоу — США; Джеремі Лейблер — Австралія. Лідери єврейських організацій у Північній Америці та Австралії. Лейблер очолює Zionist Federation of Australia, Фінгерхут і Торгоу пов’язані з Jewish Federations of North America.
  37. Рон Дермер, Єхіель Лейтер і Дані Данон — Ізраїль. Дипломати та представники зовнішньополітичного блоку Ізраїлю.
  38. Дорон Альмог і Яаков Хагоель — Ізраїль; Марк Вілф — США. Керівники великих ізраїльських та міжнародних єврейських структур.
  39. Елі Бін, Дубі Вайссенштерн, Еран Зімрін, Шанталь і Марк Белзберг — Ізраїль. Представники гуманітарних, медичних та благодійних організацій. Марк Белзберг народився в Канаді, Шанталь — у Бельгії, проте з 1991 року родина мешкає в Єрусалимі, і їхня основна діяльність пов’язана з Ізраїлем.
  40. Давид Барнеа — Ізраїль. Керівник ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад».
  41. Деббі Вассерман Шульц, Ренді Файн і Ден Голдман — США. Представники американського Конгресу.
  42. Вілл Шарф і Лі Зельдін — США. Представники американської правової та політичної системи.
  43. Вільям Дарофф — США. Один із керівників Конференції президентів провідних американських єврейських організацій.
  44. Анат Відор, Ніцана Даршан-Лейтнер та Джозеф Гітлер — Ізраїль. Відор очолює World WIZO, Даршан-Лейтнер — Shurat HaDin, Гітлер — національний продовольчий банк Leket Israel.
  45. Бен Шапіро, Марк Левін, Ден Сенор і Джейк Таппер — США. Американські журналісти, коментатори та медіаперсони.
  46. Майкл Делл — США; Амнон Шашуа — Ізраїль; Сафра Кац — США/Ізраїль; Ян Кум — США; Брендон Корфф — США; Дмитро та Ігор Бухмани — Велика Британія/Ізраїль. Це одна з найбільш інтернаціональних бізнес-груп рейтингу. Ян Кум народився в Україні, але його професійна кар’єра сформувалася в США. Брати Бухмани народилися в Росії, є британсько-ізраїльськими громадянами і живуть у Лондоні.
  47. Яїр Голан та Гілад Карів — Ізраїль. Представники ізраїльського лівого політичного табору.
  48. Рассел Робінсон, Брюс Лебофф, Елліот Брандт та Бернард Камінецькі — США. Представники великих американських проізраїльських організацій.
  49. Професор Дженніфер Мнукін — США. З липня 2026 року — президент Колумбійського університету. The Jerusalem Post відзначає її як першу єврейську керівницю університету за три десятиліття.
  50. Дені Авдія — Ізраїль; Метт Тернер — США; Зак Хайман — Канада; Оскар Глух і Даніель Перец — Ізраїль. П’ятірку замикають спортсмени. Авдія представляє Ізраїль у баскетболі та грає в NBA, Тернер виступає за збірну США з футболу, Хайман — канадський хокеїст, Глух і Перец — гравці збірної Ізраїлю.

З точки зору Experts Club, рейтинг 2026 року показує насамперед двополюсну географію глобального єврейського впливу — Ізраїль і США. Ці дві країни практично повністю формують верхню двадцятку та більшу частину решти позицій. Ізраїль особливо широко представлений політиками, військовими, дипломатами та керівниками громадських організацій, США — бізнесом, технологіями, фінансами, медіа та федеральною політикою. Поза межами цих двох центрів помітними самостійними представниками виступають Україна, Мексика, Велика Британія, Австралія та Канада.

Ще одна особливість рейтингу — різке збільшення ваги технологічного сектору. До нього увійшли керівники та засновники OpenAI, Meta, Wiz, Anthropic, Google, Oracle, Dell, Mobileye, Palantir, Thrive Capital і Playrix. Тобто вплив редакція пов’язує вже не лише з державною владою, капіталом та громадськими організаціями, а й із контролем над ключовими технологіями, насамперед штучним інтелектом, хмарною інфраструктурою та оборонними технологіями.

Позиція Володимира Зеленського залишається для України особливо показовою. У 2022 році він посідав перше місце у рейтингу The Jerusalem Post після початку російського вторгнення. У 2023 році Зеленський до топ-50 не увійшов. У 2024 році він повернувся на 22-ге місце, причому саме видання тоді прямо відзначало його повернення після річної відсутності. У рейтингу 2025 року Зеленського знову не було, а в 2026 році він посів 21-ше місце, тобто на одну позицію вище, ніж під час попереднього включення до списку.

Першоджерело — повний рейтинг The Jerusalem Post «50 найвпливовіших євреїв 2026 року».

https://www.experts.news/posts/the-jerusalem-post-nazvav-50-nayvplyvovishykh-yevreyiv-2026-roku

 

, , , ,

Мідь на LME оновила історичний максимум вище $14,6 тис. за тонну

Мідь подорожчала до рекордного максимуму у вівторок на тлі побоювань нестачі пропозиції металу за межами США.

Ціна тримісячних ф’ючерсів на мідь під час торгів на Лондонській біржі металів (LME) піднялася до $14617 за тонну, оновивши попередній рекорд, встановлений напередодні. Від початку поточного року ф’ючерси подорожчали на 16%.

Найактивніше торговані контракти на мідь на Шанхайській ф’ючерсній біржі у вівторок подорожчали на 1,3%, до 110,620 тис. юанів ($16484) за тонну, водночас під час торгів котирування піднімалися до максимальних із 30 січня 110,89 тис. юанів за тонну.

Фізичні поставки міді продовжують перенаправлятися до США, посилюючи дефіцит на ринках за межами цієї країни, зазначають аналітики китайської брокерської компанії Everbright Futures.

Перетік металу до США зумовлений очікуваннями запровадження мит на імпорт міді цією країною з 2027 року.

Запаси міді на складах Comex минулого тижня зросли до рекордних 695,624 тис. тонн. Водночас на складах, зареєстрованих LME, а також Шанхайською ф’ючерсною біржею, фіксується відтік металу.

Спотова ціна міді на LME, як і раніше, перевищує ціну тримісячного контракту, що є сигналом обмеженої пропозиції металу в короткостроковій перспективі.

Ф’ючерси на цинк із поставкою через три місяці на LME подорожчали на 0,54%, до $4005 за тонну. Раніше їхня ціна піднімалася до максимальних за чотири роки $4035 за тонну.

Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa

, , , ,