Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

І США, і Китай хочуть, щоб війна в Україні закінчилася — Трамп

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном у Шеньчжені (КНР) у четвер заявив, що США та КНР спільно прагнуть сприяти завершенню російсько-української війни, повідомляє BBC.

«Ми разом шукаємо способи допомогти у вирішенні питання війни між Росією та Україною», — сказав Трамп, додавши, що обидві сторони хотіли б, щоб війна закінчилася, оскільки щомісяця в ній гине 25 тис. осіб.

«Гадаю, я можу говорити від імені нас обох», — додав він, звертаючись до Сі.

Трамп зазначив, що раніше вже провів зустріч із Володимиром Путіним, який також прибув до Шеньчжень, «лише для того, щоб підготувати ґрунт» перед тристоронньою зустріччю з Сі, яку планується провести пізніше у четвер. «Гадаю, у нас, можливо, вийде успішна зустріч», – сказав президент США.

На завершення своєї промови він назвав Сі «своїм другом», з яким у нього «дуже особливі стосунки». «Гадаю, поки ми з вами керуємо справами, у нас ніколи не буде проблем», – додав Трамп.

Зустріч Путіна і Трампа відбулася раніше у четвер. За даними російських ЗМІ, вона тривала 35–40 хвилин. Після цього відбулася зустріч Трампа з Сі Цзіньпіном.

, , , ,

США можуть посилити вимоги до інвесторів за програмою EB-5

У США обговорюється нова реформа програми інвестиційної імміграції EB-5, яка передбачає збільшення кількості робочих місць, що створюються на одного іноземного інвестора, продовження терміну обов’язкового інвестування капіталу та посилення контролю за походженням коштів. Водночас пропонується продовжити дію програми регіональних інвестиційних центрів до 30 вересня 2032 року.

Відповідні положення містяться в робочому проєкті EB-5 Recommitment to Integrity and Transparency Act, датованому 12 листопада 2026 року та підготовленому юридичною службою Сенату США, повідомляє спеціалізоване видання Investment Migration Insider (IMI Daily).

За інформацією видання, документ розповсюджується серед учасників американського ринку інвестиційної імміграції. Поки що він не отримав офіційного номера законопроекту й не був формально внесений на розгляд Конгресу.

Ініціативу пов’язують із головою юридичного комітету Сенату Чаком Грасслі, який брав участь у розробці реформи EB-5 2022 року. Однак офіційне авторство нового документа поки що не підтверджено.

Однією з найістотніших змін може стати підвищення вимог до створення робочих місць. Згідно з чинними правилами, іноземний інвестор повинен забезпечити створення не менше десяти робочих місць у США. У новому проєкті цей показник пропонується збільшити до 15, а для проєктів у сільській місцевості — до 12.

Така зміна може суттєво вплинути на фінансування девелоперських та інфраструктурних проєктів. Зокрема, якщо проєкт здатний забезпечити створення 600 робочих місць, за чинними вимогами він може залучити 60 інвесторів EB-5, а за новими правилами — лише 40.

Друга важлива зміна стосується терміну інвестування. Його пропонується збільшити з двох років до 40 місяців. При цьому відлік розпочинатиметься лише після повного внесення інвестором необхідного капіталу в комерційне підприємство із зобов’язанням спрямувати кошти на створення робочих місць.

Мінімальні суми інвестицій у робочому проєкті поки що залишаються незмінними: 800 тис. доларів для проєктів у цільових зонах зайнятості та інфраструктурних проєктів і 1,05 млн доларів для решти інвестицій.

Однак з 1 січня 2027 року законодавство передбачає чергову індексацію мінімальних інвестиційних порогів з урахуванням інфляції. Новий проект пропонує надалі проводити таке коригування кожні три роки замість п’яти років.

Окрему увагу приділяється перевірці походження інвестиційного капіталу. Міністерство внутрішньої безпеки США може отримати додаткові повноваження щодо запиту фінансових документів інвесторів, включаючи відомості про їхніх подружжя та утриманців, аж до розгляду заяви про скасування умовного статусу постійного мешканця.

Також пропонується посилити вимоги до проведення фінансових операцій через регульовані установи та обмежити можливість фінансування обов’язкового інвестиційного внеску структурами, пов’язаними з регіональними центрами.

Для посередників, які залучають іноземних інвесторів, передбачаються додаткові вимоги щодо реєстрації та розкриття інформації. Регіональні центри та інші учасники інвестиційних проєктів можуть отримати розширену відповідальність за дії своїх агентів.

Водночас законопроект передбачає збільшення частки інвестиційних віз, зарезервованих для інфраструктурних проєктів, з 2% до 5%. Квоти для сільських територій та районів із високим рівнем безробіття пропонується зберегти на рівні 20% та 10% відповідно.

Одним із найбільш суперечливих положень проекту є можливість поширення нових вимог на раніше подані заяви.

Юристи американської фірми Saul Ewing у аналізі від 13 листопада зазначають, що формулювання проекту допускають застосування змін незалежно від дати подання інвестиційних петицій або початку діяльності відповідних підприємств.

У разі прийняття такої редакції інвестори, які вже вклали кошти на умовах створення десяти робочих місць і дворічного періоду інвестування, потенційно можуть зіткнутися з додатковими вимогами. При цьому юридичні наслідки такого рішення залишаються невизначеними.

На думку учасників ринку, відсутність спеціальних перехідних положень може створити складнощі як для іноземних інвесторів, так і для девелоперів, які реалізують проєкти із залученням капіталу EB-5.

Водночас продовження програми регіональних центрів до 2032 року забезпечило б більш тривалий горизонт планування для інвесторів та компаній, що залучають фінансування.

Наразі дія програми регіональних центрів передбачена до 30 вересня 2027 року.

За оцінкою керуючої партнерки юридичної фірми Mona Shah & Associates Мони Шах, нова ініціатива може бути включена до законодавчого пакету щодо фінансування федерального уряду, який Конгрес має розглянути до 11 грудня 2026 року.

Однак терміни офіційного внесення документа та перспективи його ухвалення поки що не визначені.

Програма EB-5 діє в США з 1990 року й дозволяє іноземним інвесторам претендувати на отримання статусу постійного мешканця за умови вкладення коштів в американську економіку та створення встановленої кількості робочих місць.

Інвестиції можуть здійснюватися безпосередньо в комерційні підприємства або через спеціальні регіональні центри, що об’єднують фінансування кількох учасників. Програма передбачає можливість імміграції інвестора, його чоловіка чи дружини та дітей, які не перебувають у шлюбі, віком до 21 року.

Джерела: Investment Migration Insider, 14 листопада 2026 року; Saul Ewing, аналіз проекту від 13 листопада 2026 року.

 

, , , ,

Експорт чавуну з України за десять місяців скоротився на 28,6%

Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 28,6% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 1 млн 137,124 тис. тонн із 1 млн 591,993 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у жовтні експортовано 29,987 тис. тонн чавуну, у вересні – 74,103 тис. тонн чавуну, у серпні – 34 тонни, у липні – 51,539 тис. тонн чавуну, у червні – 183,780 тис. тонн, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.

За січень-жовтень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі впав на 26,7% – до $453,441 млн. При цьому експорт здійснювався переважно до США (83,97% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (7,86%) та Польщі (4,50%).

За десять місяців поточного року країна імпортувала з Німеччини 16 тонн чавуну на $37 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 39 тонн на $78 тис.

Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).

За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.

США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-ве мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.

, , , ,

Трамп наступного четверга проведе саміт із Сі Цзіньпіном та Володимиром Путіним — ЗМІ

Президент США Дональд Трамп наступного четверга проведе саміт із головою КНР Сі Цзіньпіном та президентом РФ Володимиром Путіним, присвячений контролю над ядерною зброєю, повідомляє The New York Post.

«Гадаю, одна із зустрічей відбудеться за участю президента Путіна та президента Сі – це буде цікаво. Ми обговоримо багато питань, зокрема денуклеаризацію, але загалом тем буде чимало», – цитує видання слова Трампа, сказані журналістам.

За даними The Post, зустріч відбудеться в рамках саміту АТЕС у Шеньчжені. Це буде перша в історії тристороння зустріч лідерів трьох країн. Представник Білого дому повідомив виданню, що також можуть обговорюватися питання Ірану та Північної Кореї.

Видання зазначає, що Україна не є головною темою порядку денного, проте саміт відбудеться на тлі зусиль Трампа щодо досягнення мирної угоди. Трамп не зустрічався з Путіним особисто після саміту на Алясці в серпні минулого року.

Джерело: https://nypost.com/2026/11/13/us-news/trump-will-have-historic-meeting-with-xi-putin-in-china/

, , , ,

США анулювали понад 6 тис. віз іноземцям через пологовий туризм

Державний департамент США анулював понад 6 тис. віз іноземним громадянам, яких американська влада повязує з так званим пологовим туризмом – поїздками до Сполучених Штатів із метою народження дитини та буття нею американського громадянства. Про це Держдепартамент повідомив 12 листопада 2026 року на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі X.
За інформацією відомства, спеціальна робоча група Birth Tourism Prevention Task Force анулювала понад 6 тис. віз іноземців, які, за оцінкою американських органів влади, брали участь у таких поїздках або сприяли їх організації.
«Ми виявляємо всіх причетних до цієї незаконної практики та притягуємо їх до відповідальності», – заявили в Держдепартаменті.
Ще 31 жовтня американське зовнішньополітичне відомство повідомляло про анулювання понад 4 тис. віз у межах боротьби з пологовим туризмом.
Оскільки обидва повідомлення містять округлені мінімальні показники, точна кількість додатково анульованих віз за цей період невідома.
У жовтневому повідомленні Держдепартамент зазначав, що понад 700 анульованих віз належали громадянам Китаю. У листопадовому оновленні розподіл за громадянством не наводиться.
Інформація про кількість громадян України, яких могли торкнутися відповідні обмеження, також відсутня.
ССпеціальну робочу групу з протидії пологовому туризму Держдепартамент створив 12 серпня 2026 року. На момент її створення американська влада вже повідомляла про анулювання понад 600 віз іноземним громадянам із різних країн. Основним завданням підрозділу є перевірка історії поїздок іноземців, виявлення можливих порушень візового законодавства та встановлення організаторів комерційних схем пологового туризму.
Робоча група співпрацює з Міністерством внутрішньої безпеки США та іншими федеральними установами. У серпні 2026 року президент Дональд Трамп підписав указ №14419 Ending Birth Tourism, який передбачає посилення контролю за використанням неімміграційних віз для поїздок із метою народження дітей у США.
Документ дозволяє американським органам влади застосовувати передбачені законодавством заходи, зокрема відмовляти у видачі віз, анулювати раніше видані дозволи на в’їзд і запроваджувати обмеження щодо осіб та організацій, які сприяють таким поїздкам.
23 вересня державний секретар США Марко Рубіо оголосив додаткову політику візових обмежень щодо іноземців, причетних до комерційної організації пологового туризму.
Зокрема, обмеження можуть застосовуватися до власників і керівників відповідних компаній, посередників, які допомагають подавати неправдиві відомості у візових анкетах, а також інших учасників таких схем.
За оцінкою Держдепартаменту, окремі комерційні компанії отримують десятки тисяч доларів за організацію поїздок вагітних іноземок до США з метою набуття їхніми дітьми американського громадянства.
Відповідно до чинних правил США, поїздка з основною метою народження дитини для отримання нею американського громадянства не є допустимою підставою для видачі гостьової візи категорії B. Водночас американське законодавство допускає поїздки іноземців для отримання медичних послуг за наявності належних підстав і дотримання візових вимог.
Ключове значення має заявлена та фактична мета поїздки. Приховування інформації від консульських працівників або подання недостовірних відомостей може стати підставою для відмови у візі чи її анулювання.
Сама вагітність не означає автоматичної заборони на в’їзд до США. Оприлюднені дані про понад 6 тис. анульованих віз також не означають, що таку саму кількість людей депортували зі Сполучених Штатів або визнали винними у кримінальних правопорушеннях. Нові заходи спрямовані на використання візового механізму, а не безпосередньо на зміну правил набуття громадянства дітьми, народженими на американській території.
Питання громадянства за народженням регулюється окремими нормами американського законодавства і залишається предметом юридичних та політичних дискусій.
Для іноземців, які планують поїздки до США, посилення контролю означає необхідність уважнішого підтвердження мети візиту, фінансового забезпечення та достовірності інформації, зазначеної у візових документах.

, , , ,

Імпорт легкових автомобілів в Україну за десять місяців скоротився на 21% – до $3,81 млрд

Обсяг імпорту легкових автомобілів в Україну, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі у січні-жовтні 2026 року становив $3,81 млрд, що на 21% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($4,82 млрд).

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у жовтні, зокрема, імпорт легкових авто скоротився на 37,4% порівняно з жовтнем минулого року – до $405,8 млн, що також на 1,5% менше за цьогорічній вересень.

До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за 10 місяців стабільно входять США, Німеччина та Японія, тимчасом як рік тому це були Німеччина, США та Китай. Зокрема, поставки авто зі США скоротилися на 12,3% – до $736,2 млн, з Німеччини – на 28%, до $605,8 млн, імпорт з Японії сягнув $526,4 млн, тоді як торік з Китаю були ввезені авто на $663 млн.

З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $1,93 млрд, що на 22,2% менше порівняно з торішнім показником.

Водночас Україна експортувала за 10 місяців такі транспортні засоби всього на $4,05 млн, переважно у Грузію, Чехію та Німеччину, тоді як торік сумарно на $7,2 млн були поставки переважно до ОАЕ, Канади та США.

Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).

Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто починаючи з літа 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, і вже з початку поточного року їх імпорт значно скоротився.

, , , ,