Верховний суд США визнав, що діти, які народилися на території країни у батьків, які перебувають у США незаконно або тимчасово, є американськими громадянами з моменту народження. Це рішення фактично блокує спробу президента Дональда Трампа обмежити автоматичне отримання громадянства за правом народження.
Справа розглядалася на підставі указу Executive Order 14160 «Protecting the Meaning and Value of American Citizenship», який Трамп підписав 20 січня 2025 року. Документ передбачав, що діти, народжені в США від батьків без постійного імміграційного статусу, не повинні автоматично вважатися громадянами США.
Суд дійшов висновку, що такі діти підпадають під дію Чотирнадцятої поправки до Конституції США, згідно з якою всі особи, що народилися або натуралізувалися в США і перебувають під їхньою юрисдикцією, є громадянами США та штату, де вони проживають.
Це рішення має важливе значення не лише для імміграційної політики, а й для ринку послуг, пов’язаних із пологами в США. На практиці воно означає, що американські паспорти, отримані за фактом народження на території США, залишаються дійсними, а саме право на громадянство за народженням не може бути скасоване президентським указом.
При цьому суперечка навколо так званого «birth tourism» не завершена. Адміністрація Трампа після рішення суду може посилити контроль за візовими заявами, поїздками вагітних жінок та випадками можливого шахрайства під час в’їзду до США. Але це вже інша правова площина: боротьба з порушеннями візового режиму не рівнозначна скасуванню громадянства для дитини, яка народилася на території країни.
Для іноземців, які розглядають США як країну для пологів, головний висновок такий: базовий конституційний принцип зберігся, але імміграційні та візові ризики можуть посилитися. Американська влада може суворіше перевіряти мету поїздки, фінансові документи, медичні плани та можливе приховування реальних намірів під час отримання візи або перетину кордону.
Для міжнародного ринку міграційних та медичних послуг рішення Верховного суду означає збереження одного з найвідоміших механізмів jus soli — громадянства за місцем народження. США залишаються однією з ключових країн, де сам факт народження на території держави надає дитині громадянство, незалежно від громадянства батьків, за винятком вузьких спеціальних випадків.
Таким чином, указ Трампа не змінив основний принцип американського громадянства. Діти, народжені в США, як і раніше, мають право на американське громадянство, але навколо поїздок з метою пологів, ймовірно, буде більше перевірок, правових суперечок і політичного тиску.
Узбекистан і Сполучені Штати Америки запустили Спільну інвестиційну платформу «США — Узбекистан», покликану розширити двостороннє співробітництво у сфері інвестицій та експортного фінансування, а також залучити додаткові ресурси для реалізації стратегічно важливих проєктів.
Нова платформа створюється для виявлення, підтримки та просування стратегічних інвестиційних проєктів, що становлять взаємний інтерес для Узбекистану, США та їхніх партнерів. Механізм також передбачає розвиток співробітництва у сфері експортного фінансування та залучення міжнародного капіталу до пріоритетних галузей економіки.
Ключовими напрямами діяльності платформи визначено енергетику, інфраструктуру, транспорт і логістику, інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтичну промисловість, а також розвідку й освоєння критично важливих мінеральних ресурсів.
Особливу увагу буде приділено проєктам, здатним зміцнити виробничі та логістичні ланцюги постачання, забезпечити стале енергопостачання та сприяти розвитку сучасних високотехнологічних виробництв.
Передбачається, що новий механізм стане інструментом мобілізації приватного капіталу та дозволить залучити до фінансування перспективних проєктів суверенні фонди добробуту, міжнародні фінансові інститути, багатосторонні банки розвитку та інші великі інвестиційні організації.
За оцінками DFC, Узбекистан і Центральна Азія мають значний економічний потенціал завдяки зростаючому світовому попиту на критично важливі мінерали, збільшенню потреби в надійному енергопостачанні та розширенню торговельних потоків уздовж Транскаспійського транспортного коридору.
Генеральний директор DFC Бен Блек зазначив, що запуск платформи є першим кроком до реалізації інвестицій, які відповідають стратегічним інтересам обох країн. За його словами, новий механізм сприятиме зміцненню ланцюгів постачання та створенню додаткових можливостей для економічного зростання США й Узбекистану.
Паралельно сторони обговорюють перехід до практичної реалізації низки великих спільних проєктів. Серед перспективних напрямів — будівництво нового аеропорту в Ташкенті, створення сучасного медичного комплексу у Ферганській області та запуск цифрового банку.
ТОВ “Еко-Снек” (с.Агрономічне Вінницької області), український виробник фруктових снеків під брендом Bob Snail, розпочало продаж своєї продукції в найбільшій роздрібній мережі США – Walmart.
“Я надзвичайно радий повідомити, що Bob Snail офіційно доступний у магазинах Walmart по всій території США. Починаючи з цих вихідних, наші продукти можна знайти приблизно у 1100 магазинах Walmart по всій країні”, – повідомив у соцмережах директор з продажу американської філії Bob Snail Павло Мірошниченко. Клієнти можуть знайти Bob Snail у самих магазинах або замовити онлайн.
Як повідомлялось, нещодавно Bob Snail зайшов у ще у одну з найбільших американських роздрібних мереж Target , де представлений на полицях майже 2 тис. магазинів.
Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ “Еко-Снек” черз кіпрську WHS World Healthy Snack Limited на паритетних засадах з частками 37,19% є Михайло Сіверчук та Євгеній Шугаєв.
На початку цього року стало відомо, про входження в капітал компанії фонду HCGF IV під управлінням Horizon Capital, але частка інвестора не оголошувалася.
Виторг “Еко-Снек” за 2025 року зріс на 22,3% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 813,1 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 37,2% – до 148,9 млн грн.
Продукція бренду представлена в 26 країнах світу. Дочірні компанії Bob Snail є в Польщі, Канаді, США та Великобританії.
Target Corporation – американська мережа роздрібної торгівлі, що входить до числа найбільших ритейлерів США. Виторг Target за 2025 фінансовий рік перевищив $106 млрд.
Директор Національної розвідки США Тулсі Габбард заявила про виявлення доказів багаторічного фінансування американським урядом понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу, зокрема в Україні.
«Після місяців пошуків у фондах та файлах розвідувального співтовариства директор Національної розвідки Тулсі Габбард розкриває нові докази тривалого фінансування урядом Сполучених Штатів понад 120 біолабораторій у більш ніж 30 країнах», – йдеться в повідомленні Офісу директора Національної розвідки США.
Згідно з повідомленням, частина лабораторій, що фінансуються урядом США, працювала або продовжує працювати з небезпечними та висококонтагіозними патогенами, а в окремих випадках проводила дослідження щодо посилення функцій патогенів (gain-of-function).
В Офісі директора Національної розвідки також заявили, що серед таких об’єктів є лабораторії в Україні, які, за оцінками американської розвідки, могли бути вразливими до ризиків захоплення, пошкодження або атак на тлі російсько-української війни.
За словами Габбард, інформація про існування, місцезнаходження та фінансування цих лабораторій тривалий час приховувалася від громадськості.
«Політики, так звані медичні працівники, такі як доктор Фаучі, та представники команди національної безпеки адміністрації Байдена брехали американському народу про існування біолабораторій, що фінансуються та підтримуються США», – цитує Габбард прес-служба відомства.
Вона також повідомила, що видала нові вказівки розвідувальному співтовариству щодо посилення збору інформації про такі лабораторії та пов’язані з ними установи за кордоном.
У повідомленні зазначається, що нові дані містять також інформацію про клінічні випробування, що проводилися в цих установах, що, на думку відомства, викликає етичні, фінансові та питання безпеки.
Як повідомляється, президент США Дональд Трамп 25 травня 2025 року підписав указ про припинення федерального фінансування досліджень щодо посилення функцій патогенів у всьому світі.
Варто зазначити, що ці дані Габбард оприлюднила за кілька днів до своєї відставки.
Як повідомлялося, директор Національної розвідки США Тулсі Габбард йде у відставку з посади, щоб підтримати свого чоловіка в його боротьбі з «надзвичайно рідкісною формою раку кісток», повідомляє Fox News. Очікується, що її останній робочий день в Офісі директора національної розвідки (DNI) припаде на 30 червня.
Джерело: https://www.dni.gov/index.php/newsroom/press-releases/press-releases-2026/4163-pr-10-26
США, Китай і Німеччина залишилися найдорожчими країновими брендами у світі, згідно з даними щорічного дослідження Brand Finance.
Компанія оцінила вартість бренду США майже в $34,72 трлн, що на 7% нижче торішнього рівня. Оцінка охоплює найрізноманітніші показники, зокрема ВВП, інвестиційну та туристичну привабливість, політику і торговельні правила, соціальні аспекти тощо.
Водночас вартість бренду КНР зросла на 7% (до $22,02 трлн), що призвело до скорочення відставання від першого місця.
Третю сходинку з великим відставанням посідає Німеччина (-8%, до $4,61 трлн), четверту – Велика Британія (-5%, до $4,23 трлн).
На п’яту позицію вийшла Франція (-7%, до $3,63 трлн), відтіснивши на шосту сходинку Японію (-14%, до $3,62 трлн). Канада (-12%, до $2,41 трлн) перемістилася на сьоме місце з восьмого минулого року, Італія (-4%, до $2,3 трлн) – на восьме з дев’ятого, Іспанія (-4%, до $2,12 трлн) – на дев’яте з десятого.
На десяту сходинку з сьомої впала Індія (-30%, до $1,94 трлн).
Сукупна вартість брендів країн G7 за рік впала на $4,5 трлн через геополітичну напруженість, тарифи та економічну невизначеність.
“Ослаблення згуртованості західного альянсу в поєднанні зі збереженим інфляційним тиском і високими цінами на енергоносії сприяло погіршенню настроїв щодо низки авторитетних економічних держав”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з дослідженням Brand Finance, Росія, вартість бренду якої знизилася на 11%, перемістилася на 25-те місце з 23-го торік, Казахстан (-26%) – на 45-те з 43-го місця, Узбекистан – на 53-тє з 55-го місця, Азербайджан – на 74-тє з 82-го місця, Білорусь – на 86-тє з 88-го місця, Туркменістан – на 87-тє з 80-го місця, Грузія – на 91-тє з 97-го місця, Вірменія – на 105-тє з 103-го місця, Киргизстан – на 120-тє з 127-го місця. Таджикистан залишився на 136-й позиції.
Серед країн топ-100 суттєво впав у рейтингу Єгипет – до 51-го рядка з 35-го роком раніше, Іран – до 63-го з 50-го рядка, Кенія – до 90-го з 70-го рядка, Ангола – до 94-го з 76-го рядка. Тим часом Коста-Ріка злетіла на 70-ту позицію з 81-ї, Демократична Республіка Конго – до 72-ї з 87-ї, Ісландія – до 80-ї з 90-ї.
Загалом у рейтингу зазначено 192 держави. Загальна вартість брендів цих країн за минулий рік скоротилася на 6%.
Як повідомляє Сербський Економіст, Держдепартамент США представив Конгресу доповідь про політику Вашингтона щодо Західних Балкан, в якій фактично оголосив про перехід від колишньої моделі міжнародного втручання та «державотворення» до більш прагматичної політики партнерства, стабільності, енергетики, безпеки та економічного співробітництва.
Документ називається “United States Policy to Promote Regional Stability and Prosperity in the Western Balkans”.
У ньому йдеться про те, що епоха «nation-building» під керівництвом США минула, а нова політика Вашингтона в регіоні будуватиметься не навколо «рятування чи реконструкції», а навколо стабільності та взаємовигідних партнерств.
Для Сербії це важливий сигнал: Вашингтон розглядає Західні Балкани як регіон, що має безпосереднє значення для американських інтересів у сфері безпеки та економіки. У доповіді зазначається, що США мають намір співпрацювати з Сербією таким чином, щоб це сприяло просуванню американських інтересів, а у 2026 році планується започаткування офіційного стратегічного діалогу з Белградом.
Одним із головних пріоритетів названо стабільність. Держдепартамент вказує, що невирішені суперечки та тривалі політичні розбіжності, як і раніше, підривають регіональну стабільність. У випадку Сербії та Косово Вашингтон заявляє про продовження підтримки нормалізації відносин з метою досягнення переговорної та стійкої угоди, прийнятної для обох сторін.
Щодо Боснії та Герцеговини США підтверджують прихильність Дейтонській мирній угоді, суверенітету та територіальній цілісності країни. При цьому Вашингтон заявляє, що у 2025 році американська дипломатія допомогла завершити найсерйознішу кризу в БіГ з часів війни 1992–1995 років, зберігши конституційний порядок і правову цілісність держави.
Окремий акцент зроблено на енергетиці. Держдепартамент називає залежність регіону від російських енергоресурсів стратегічною вразливістю і пропонує диверсифікацію за допомогою американського СПГ, ядерних технологій, включаючи малі модульні реактори, та відновлюваної енергетики. Для Сербії це безпосередньо пов’язано з питаннями NIS, газової інфраструктури, майбутньої атомної програми та модернізації електроенергетики.
У доповіді також йдеться про конкуренцію з Росією та Китаєм. Вашингтон вважає, що Москва та Пекін використовують нестабільність, корупцію та слабке управління в регіоні для розширення впливу. Росія, за оцінкою США, спирається на енергетичні важелі та етнополітичні напруження, тоді як Китай зміцнює позиції через кредити, торгівлю, інфраструктурні проєкти та зв’язки з елітами.
Економічний блок нової стратегії особливо важливий для Сербії.
Регіон описується як простір з вигідним географічним положенням, транспортними коридорами, природними ресурсами, зростаючим технологічним сектором та кваліфікованою робочою силою. США мають намір знижувати регуляторні бар’єри, покращувати виконання контрактів, розвивати закупівельні процедури та просувати проекти, вигідні для американських компаній та економік регіону.
Для Сербії така стратегія відкриває можливості, але й створює тиск. Можливості пов’язані з потенційним стратегічним діалогом із США, інвестиціями в енергетику, інфраструктуру, технології та оборонне співробітництво. Тиск — з очікуванням, що Белград зменшуватиме залежність від російських енергоресурсів, обережніше ставитиметься до китайського капіталу та активніше братиме участь у забезпеченні регіональної стабільності.
Таким чином, нова доповідь Держдепартаменту фіксує зрушення в американській політиці: Західні Балкани залишаються важливими для США, але тепер насамперед як територія стратегічних коридорів, енергетики, ринків, безпеки та конкуренції великих держав. Для Сербії це може стати шансом посилити діалог з Вашингтоном, але лише за умови, що економічне співробітництво не буде постійно блокуватися невирішеними політичними питаннями.
https://t.me/relocationrs/2898
