У січні-вересні 2026 року Польща збільшила постачання дизельного палива в Україну на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до понад 2 млн тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
У вересні з Польщі було поставлено 202,6 тис. тонн дизельного палива, що практично відповідає рівню вересня 2025 року — 202 тис. тонн.
Другим за величиною напрямком у вересні залишалася Румунія з 156,7 тис. тонн проти 158,6 тис. тонн роком раніше. Поставки з Литви зросли на 7% — до 65,9 тис. тонн.
Водночас істотно знизився імпорт з півдня Європи. Поставки з Греції скоротилися на 70% — до 40,8 тис. тонн, а з Туреччини — на 88%, до 6,1 тис. тонн.
Загалом обсяг поставок південним напрямком у вересні впав на 38% — до 220 тис. тонн, а його частка в загальному імпорті знизилася з 52% до 41%.
«Через війну в Ірані південь Європи цього року значно дорожчий за північні поставки, і це є головною причиною зниження обсягів», — зазначають у «А-95».
За дев’ять місяців імпорт дизельного палива з Литви зріс на 33% — до понад 560 тис. тонн. Водночас поставки з Угорщини скоротилися на 49% — до 266 тис. тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, перебудова географії поставок свідчить про подальшу адаптацію українського паливного ринку до змін цінової кон’юнктури та логістичних ризиків.
Консалтингова група «А-95» займається дослідженнями ринку моторного палива, моніторингом цін і логістики, а також аналізом ресурсного забезпечення українського ринку.
Мережа гіпермаркетів-дискаунтерів “Велмарт” перебудувала ланцюги постачання і збільшила частку прямих поставок від виробників до магазинів до 53%, повідомила її пресслужба.
“Станом на вересень поставки до мережі охоплюють понад 11 тис. товарних позицій, їх забезпечують понад 570 партнерів-постачальників. У вересні частка прямих поставок від виробників у загальній вартості товарних надходжень зросла до близько 53%, тоді як у серпні цей показник становив 12%”, – йдеться у пресрелізі мережі.
Згідно із повідомленням, локальні виробники постачають продукцію у свої регіони без доставки до розподільчого центру. Такий підхід зменшує навантаження на міжрегіональні транспортні маршрути та дає змогу швидше доставляти товари до магазинів.
Крім того, “Велмарт” пріоритезує поставки товарів щоденного споживання: молочної продукції, гастрономії, м’яса, хлібобулочних виробів, бакалії, овочів, фруктів, цукру, солі та борошна. У разі відсутності в наявності товарів українського виробництва мережа шукає альтернативи, вироблені у Польщі чи Румунії.
Мережа “Велмарт” входить до мультибрендового холдингу Retail Group. Налічує 34 магазини у 18 містах України. Розвиває 10 власних торгових марок і має сім власних виробництв повного циклу: м’ясної і рибної продукції (охолодженої та копченої), кулінарії, випічки та кондитерських виробів.
Компанія також розвиває мережу сучасних фудкортів Graan Café у просторі супермаркетів “Велмарт” та напрям товарів для тварин “Пухнасті справи”.
За даними аналітичної системи YouControl, за результатами 2025 року ТОВ “Фудком”, яке розвиває мережу “Велмарт”, збільшило чистий дохід на 18,7%, до 23,6 млрд грн, чистий прибуток – у 3,2 раза, до 378,6 млн грн.
Власником ТОВ “Фудком” вказано АТ “Рітейл Груп”, кінцевим бенефіціаром – Роман Лунін.
Шахраї в Україні використовують оголошення про пасажирські та вантажні перевезення для отримання передоплати, створюючи підроблені сторінки приватних перевізників та логістичних компаній.
Щоб викликати довіру, зловмисники використовують фотографії справжніх автобусів і вантажних автомобілів, логотипи відомих компаній, чужі відгуки та інші скопійовані матеріали. Потенційних клієнтів зазвичай приваблюють нижчою вартістю поїздки або доставки порівняно з ринковими пропозиціями.
Після звернення клієнта шахраї намагаються якомога швидше отримати гроші. Зокрема, вони можуть стверджувати, що вільних місць майже не залишилося або що для підтвердження бронювання необхідно терміново внести передоплату.
Під час замовлення вантажних перевезень зловмисники можуть вимагати повної оплати заздалегідь на банківську картку або рахунок фізичної особи. Після отримання грошей псевдоперевізник припиняє виходити на зв’язок, а оголошення чи сторінка видаляються. У деяких випадках після першого переказу у клієнта вимагають додаткові платежі нібито за страхування, документи, митне оформлення або інші послуги.
Серед ознак можливого шахрайства фахівці називають істотно занижену ціну, вимогу термінової передоплати, спілкування виключно через месенджери, нещодавно створені сторінки перевізників та відсутність історії діяльності. Ризик також зростає, якщо перевізник відмовляється надати детальні дані про маршрут, транспортний засіб та умови перевезення або після досягнення домовленості вимагає нових платежів.
Окрему небезпеку становлять посилання для бронювання та оплати. Вони можуть вести на фішингові сайти, що зовні імітують банківські та платіжні сервіси. Їхньою метою є отримання реквізитів банківських карток та іншої платіжної інформації.
Користувачам рекомендують перед оплатою перевіряти назву компанії та номер телефону через кілька незалежних джерел, вивчати відгуки та історію роботи перевізника, а також не передавати CVV-коди, паролі та одноразові коди підтвердження операцій.
Якщо гроші вже були перераховані шахраям, рекомендується зберегти листування, скріншоти оголошення та підтвердження платежу. У разі передачі банківських даних необхідно якомога швидше звернутися до банку. Про випадки шахрайства також можна повідомляти Кіберполіцію або за телефонами 102 та 112.
Детальніше про актуальні шахрайські схеми та способи захисту можна дізнатися на платформі StopFraud.
Термін безоплатного зберігання документів, посилок, вантажів та шин/дисків у відділеннях “Нової пошти” з 1 жовтня скорочених до п’яти днів замість семи, повідомила компанія на сайті.
“Сьогодні швидкість отримання відправлень є запорукою безпеки. В умовах постійних ворожих атак на цивільну інфраструктуру, що менше часу відправлення перебуває у відділенні, то нижчий ризик його втрати чи пошкодження”, – пояснила “Нова пошта” ці зміни.
Як зазначається, наразі 97% відправлень клієнти забирають протягом перших п’яти днів.
“Нова пошта” також уточнила, що строк безплатного зберігання палет залишається без змін і становить три дні.
Щодо поштоматів, то, згідно з інформацією на сайті компанії, замовлення в них можна забрати протягом п’яти днів, після чого посилку буде переміщено в найближче до поштомата відділення.
У Євразії формується нова система транспортних маршрутів, яка має розширити сполучення між Китаєм, Центральною та Південною Азією, країнами Перської затоки й Європою. Серед ключових проєктів — трансафганський коридор CASA, Середній коридор через Каспій, залізниця Китай — Киргизстан — Узбекистан, іракський Development Road та економічний коридор IMEC, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Наприкінці вересня 2026 року Казахстан, Узбекистан та ОАЕ домовилися опрацювати можливість створення залізничного маршруту Казахстан — Узбекистан — Афганістан — Пакистан із виходом до портів Карачі та Гвадар. Попередній потенціал CASA оцінюється до 10 млн тонн вантажів, однак проєкт поки перебуває на стадії техніко-економічного опрацювання.
Водночас Середній коридор уже функціонує через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан і Грузію. За оцінкою Світового банку, інфраструктурні інвестиції та реформи можуть до 2040 року збільшити обсяги торгівлі вздовж маршруту до чотирьох разів і приблизно на дві третини скоротити час доставки порівняно з 2023 роком. Потреба в основній та супутній інфраструктурі оцінюється більш ніж у $55 млрд.
Ще одним важливим напрямком стає залізниця Китай — Киргизстан — Узбекистан, яка має посилити східне сполучення Центральної Азії. На півдні іракський Development Road має зв’язати порт Великий Аль-Фау з Туреччиною та європейською транспортною мережею, тоді як IMEC передбачає поєднання Індії, держав Перської затоки та Європи морськими й залізничними маршрутами.
Для України перебудова євразійської логістики створює можливість розширити доступ до Центральної Азії та Китаю через Чорне море, Кавказ і Каспій. Урядовий план на 2026 рік передбачає переговори про включення українських портів до Транскаспійського маршруту.
«Для України важливо не спостерігати за цією перебудовою збоку, а домагатися фізичного й тарифного включення своїх портів і залізниць у нові маршрути», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Світова торгівля зерном у 2026/27 сільськогосподарському році (липень-червень) становитиме 505,8 млн тонн, що на 3,5% менше, ніж минулого року, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в щомісячному зерновому звіті організації, порівняно з попереднім прогнозом, зробленим у вересні, нова оцінка виявилася на 3,5 млн тонн меншою. “Це відображає перегляд у бік зниження прогнозів щодо експорту пшениці та кукурудзи, зумовлений головним чином проблемами з відвантаженням через Чорне море та недостатньою пропускною спроможністю альтернативних транспортних маршрутів, – йдеться у звіті. – Підвищення прогнозу щодо обсягів торгівлі ячменем лише частково компенсує втрачені обсяги торгівлі кукурудзою та пшеницею”.
Прогнози щодо експорту кукурудзи з ЄС були знижені через скорочення пропозиції з України внаслідок логістичних труднощів. Водночас збільшення експортної пропозиції в Австралії дозволило підвищити прогноз щодо торгівлі ячменем, значна частина додаткового обсягу якого буде відвантажена до Китаю.
Покращення прогнозу щодо експорту пшениці з Казахстану не дозволило в повному обсязі компенсувати зниження поставок з Росії та України.
Згідно з прогнозом, у 2026 календарному році обсяг міжнародної торгівлі рисом скоротиться на 2,2%, до того ж у 2027 році він може зрости на 1,7%, до 61,2 млн тонн. “У 2027 році в більшості регіонів прогнозується пожвавлення імпортного попиту, однак наявність у країнах Східної Азії достатніх внутрішніх запасів дає підстави вважати, що тенденція до зниження ними обсягів закупівель може тривати третій рік поспіль”, – йдеться в документі.
За прогнозом ФАО, у 2026 році врожай пшениці становитиме 813,9 млн тонн, що на 3,3% менше, ніж минулого року, загальний обсяг зерна – 2 млрд 979 млн тонн (на 2,1% менше).
