Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” протягом третього кварталу цього року планує завершити встановлення поштоматів у відділеннях, довівши їх загальну кількість до 600 комірок швидкої видачі, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський
“Ми вже бачимо … попит, що вже не вистачає комірок. Тому зараз закупляємо додаткові поштомати, бачимо, що людям це подобається”, – сказав Смілянський у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Послуга внутрішніх поштоматів наразі охоплює вже 15 областей країни, де встановлено 376 із 600 комірок швидкої видачі. Зазначалось, що протягом другого кварталу у Києві було введено в експлуатацію перші 70 поштоматiв “Укрпошти” у межах проєкту масштабування мережi самообслуговування.
Що стосується вуличних поштоматів, то за його словами, до кінця 2026 року “Укрпошта” планує збільшити їх кількість до кількох тисяч.
Минулого тижня національний поштовий оператор повідомив, що спільно з українською компанією “Модерн-Експо” запускає виробництво та встановлення 1 тис. нових вуличних поштоматів, насамперед у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах країни.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за другий квартал 2026 року отримала чистий прибуток у розмірі 296,7 млн грн проти чистого збитку 108 млн грн в аналогічному періоді 2025 року.
Згідно зі звітом, “Укрпошта” має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, які обслуговують 21,3 тис. населених пунктів.
Україна за 1-13 серпня експортувала 790,7 тис. тонн аграрної продукції проти 1,849 млн тонн за аналогічний період липня, що на 57,2% менше, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, вартість експорту скоротилася на 37,3% – до $478,8 млн проти $763,8 млн за відповідний період липня.
“Головне обмеження серпневого темпу зосереджене у зерновому сегменті. Паралельно змінюється сама географія логістики: потік через морські порти суттєво нижчий за липневий, тоді як автомобільні переходи та західні залізничні коридори працюють інтенсивніше”, – зазначається в повідомленні.
За 1-13 серпня автомобільними пунктами пропуску експортовано 130,1 тис. тонн агропродукції проти 119,5 тис. тонн за відповідні 13 днів липня, що на 8,9% більше. Найбільше зріс експорт через Угорщину – на 32,9%, Словаччину – на 28%, Румунію – на 14,1%, Польщу – на 3,7%. Потік через Молдову був близьким до липневого рівня, скоротившись приблизно на 1,9%.
Водночас залізницею станом на 12 серпня перевезено 435,8 тис. тонн зернових вантажів, що на 46,9% менше, ніж у відповідний період липня, та на 52,1% менше за серпень-2025. Середньодобове навантаження за перші 11 діб серпня становило 31,3 тис. тонн – на 38% нижче за показник липня та на 49% менше, ніж було рік тому.
Експортна складова зернових залізничних перевезень скоротилася на 72% проти липня – до 201,7 тис. тонн. При цьому 63% цього обсягу припало на прикордонні переходи, 29% – на порти Одеси. Через порти Одеси за звітний період перевезено лише 75,2 тис. тонн зернових проти 656,4 тис. тонн у порівнюваному періоді липня(-88,5%).
Водночас середньодобова передача зернових вагонів через західні прикордонні переходи за перші 11 діб серпня зросла до 139,6 вагона проти 71,3 вагона у липні, або на 96%.
За даними Spike Brokers, основний приріст забезпечили румунський та польський напрямки – до 44,7 та 44,4 вагона на добу відповідно. У напрямку Словаччини передача зросла до 26,9 вагона на добу, тимчасом як угорський напрямок скоротився до 23,6 вагона.
Станом на 12 серпня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8,718 тис. вагонів проти 7,858 тис. раніше. Зокрема, кількість зерновозів зросла з 369 до 693 вагонів, або на 87,8%.
Експортні перевезення рослинної олії залізницею становили 41,5 тис. тонн, що на 0,9% більше за відповідний липневий показник, при цьому 89% обсягу пройшло сухопутними переходами.
Spike Brokers зазначає, що морський залізничний канал залишається найслабшою ланкою поточної логістики. Станом на 13 серпня середньодобове вивантаження у напрямку портів Великої Одеси скоротилося до 146 вагонів, а в напрямку портів рухалося 262 зерновози. У напрямку портів Дунаю перебувало 1,32 тис. зерновозів.
Припинення роботи морського коридору з кінця липня призвело до падіння експорту зерна з України: за період з 1 по 12 серпня він становив 590 тис. тонн, або 30% від потреби, повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький на брифінгу в Києві у п’ятницю.
“З 1 по 12 серпня ми експортували 590 тис. тонн. Це близько 30% від потреби. Очікуємо, що надалі зможемо вийти на 50%… з усіма відповідними впливами за міжнародні баланси”, – сказав міністр.
Він уточнив, що з цих 590 тис. тонн близько 40% було експортовано залізницею, близько 40% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом, а решта 10% – це кілька суден, які на початку серпня змогли ще вийти з українських портів.
“Якщо їх відняти, то ми можемо говорити, що на сьогодні 45% (експортується) залізницею, 45% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом”, – констатував міністр.
При цьому він наголосив, що є можливості частково наростити експорт, але все одно без відновлення роботи чорноморських портів він становитиме до 50% від потреби.
За словами Висоцького, через посуху маршрут по Дунаю наразі не може працювати на повну потужність, вихід на неї – близько 1,5 млн тонн на місяць – можливий ближче до кінця року.
Міністр також повідомив, що поки Україна має достатньо постійних сховищ для зберігання зерна, але в листопаді після збирання кукурудзи може скластися дефіцит потужностей для зберігання від 8 до 11 млн тонн, який сподіваються покрити за рахунок тимчасових засобів зберігання та рукавів.
Як повідомив Висоцький, відповідне звернення щодо $10 млн фінансування тимчасового зберігання $2-2,5 млн тонн вже скеровано міжнародним партнерам. Крім того, фіналізується аналогічний запит Світовому банку на $25 млн – це ще більше 6 млн тонн зерна.
За його словами, наразі важко передбачити, як швидко вдасться відновити морський експорт.
“Ми бачимо, що щодня з’являються якісь різні вкиди,… плітки про різні пропозиції (щодо морського перемир’я)… Треба, як і завжди, розраховувати перш за все на себе. На себе, це означає на військових… На сьогодні єдиний шлях, який може дозволити експорт, це безпеки військові… Це досить важливий напрям, військові над ним працюють, але поки, щоб щось повідомити, на своїй частині не можуть. Тому на сьогодні експорт з портів Великої Одеси закрито. Ми фокусуємося на альтернативних джерелах логістики”, – констатував глава Мінагрополітики.
Щодо погіршення Мінсільгоспом США цього тижня прогнозу експорту зернових з України цього маркетингового сезону на 2,21 млн тонн – до 37,77 млн тонн Висоцький зазначив, що в цілому дані залишаються в межах класичного річного балансу.
“Ми не виключаємо, що так і може бути. Ми поки що тільки на статті маркетингового року – півтора місяця пройшли. Ми розуміємо, що за умови певного відновлення в певний період надолужити можна. Тому, з нашої точки зору, цей баланс поки що виходить з річного циклу – не більше, не менше, а не з оцінки поточної ситуації”, – сказав міністр.
Він нагадав, що всього врожай зернових та олійних цього року очікується в обсязі понад 80 млн тонн, з яких внутрішнє споживання та адекватні перехідні залишки сумарно забирають до 20 млн тонн.
“Базовий обсяг експорту зернових, олійних та продуктів переробки – це може бути до 60 млн тонн. По тому, як ми бачимо, як зараз логістика розвивається, розуміємо, що є ймовірність, що так буде цілий рік і експорт становитиме не більше 30 млн тонн”, – назвав Висоцький найгірший сценарій.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” спільно з українською компанією “Модерн-Експо” запускають виробництво та встановлення 1 тис. нових вуличних поштоматів, насамперед в Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах країни, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Телеграм-каналі в четвер.
За його словами, відповідні поштомати будуть обладнані поштовими скриньками, які нададуть можливість як отримати посилку, так і відправити лист.
Згідно з релізом “Укрпошти”, компанія запрошує до співпраці ОСББ, керуючі компанії та представників житлових комплексів.
Передбачається, що для встановлення поштоматів на відповідній локації представники ОСББ, керуючої компанії чи ЖК можуть подати заявку на сайті національного поштового оператора.
В “Укрпошті” пояснюють, що компанія насамперед розглядатиме житлові комплекси у великих містах, де поруч немає стаціонарного відділення, можливість розмістити поштомат біля входу до будинку або на відкритій території ЖК у доступному для мешканців місці.
До інших критерій входить наявність твердої рівної поверхні, можливість підключення до електромережі 220 В, а також забезпечене стабільне покриття мобільної мережі на відповідній території.
Зазначається, що до співпраці запрошують і кав’ярні, магазини, аптеки, АЗС та інші бізнеси.
“Ми обов’язково зв’яжемося з вами, щоб перевірити локацію, погодити місце встановлення та умови співпраці. І якщо все буде норм – підписати договір та встановити поштомат”, -додав Смілянський.
Поміж іншим він також зауважив, що компанія продовжить закуповувати і встановлювати поштомати та розширить мережу через поштомати своїх партнерів.
Окремо, національний поштовий оператор повідомив, що вартість використання поштоматів не змінюється – від 45 грн. Посилка клієнта зберігатиметься там сім календарних днів.
Принагідно “Укрпошта” нагадала про свої плани встановити 1 тис. поштоматів по всій країні, а також 600 комірок швидкої видачі безпосередньо у відділеннях.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за другий квартал 2026 року отримала чистий прибуток у розмірі 296,7 млн грн проти чистого збитку 108 млн грн в аналогічному періоді 2025 року.
Згідно зі звітом, “Укрпошта” має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, які обслуговують 21,3 тис. населених пунктів.
Молдова готує пропозиції щодо можливості передачі Україні 20 локомотивів, також сторони працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“Наш пріоритет – безперешкодний рух від Одеси до дунайських регіону”, – написав Калашник за підсумками робочої зустрічі на Одещині з віцепрем’єр-міністром-міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею.
За його словами, для забезпечення транзиту необхідно гарантувати вільний і безпечний проїзд 7-кілометровою ділянкою дороги М-15 у районі Паланки. Також сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску.
У сфері залізничних перевезень Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також сторони працюють над забезпеченням конкурентної вартості перевезень та додаткових маршрутів для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца.
Калашник зазначив, що результатом домовленостей мають стати збільшення кількості маршрутів, пришвидшення проходження кордону та посилення логістичного сполучення між Україною, Молдовою та Європейським Союзом.
UKRNAFTA послідовно розвиває власний парк паливовозів, щоб підвищити надійність постачання пального по всій країні.
Загалом компанія інвестує у придбання 100 сучасних паливовозів. Із них 33 — за механізмом фінансового лізингу, ще 67 — за рахунок власних коштів.
Уже найближчим часом дорогами України курсуватимуть перші п’ять нових брендованих автомобілів.
«У нинішніх умовах стійкість енергетичної компанії визначається не лише наявністю ресурсу, а й здатністю своєчасно доставити його туди, де він потрібен, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Розвиток власної логістики — це стратегічна інвестиція у стійкість компанії. Це більша оперативність, менша залежність від зовнішніх підрядників, ефективніше управління витратами та вища надійність постачання пального для наших клієнтів».
Сьогодні мережу UKRNAFTA, яка налічує понад 660 автозаправних комплексів, обслуговують близько 400 паливовозів. Водночас власний транспорт забезпечує лише близько 10% потреб, решту — логістичні партнери.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
