ТОВ СП “НІБУЛОН” пропонує запровадити перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту, що, за його оцінкою, дасть можливість збільшити перевезення Дунайським експортним коридором на 100 тис. тонн на місяць, повідомила пресслужба компанії з посиланням на директора з логістики Сергія Калкутіна.
“Нібулон” може додатково задіяти на Дунаї 12 буксирів, але для цього потрібно вирішити питання перекваліфікації та оформлення необхідних документів приблизно для 30 фахівців. І ми не єдині, хто стикається з таким обмеженням. Якщо створити працездатний механізм для залучення кваліфікованих фахівців у масштабах галузі, Дунайський коридор зможе перевозити додатково до 100 тис. тонн вантажів на місяць”, – цитує пресслужба Калкутіна.
Він пояснив, що судновласники мають технічно готовий флот, однак не можуть повною мірою комплектувати екіпажі та вводити в роботу додаткові судна через дефіцит кваліфікованих членів екіпажів.
Як зазначено в повідомленні, “Нібулон” пропонує запровадити тимчасовий перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту й отримання ними необхідних документів до завершення повного переходу на європейські правила. Це, зокрема, дозволить фахівцям із необхідною підготовкою та досвідом оперативніше завершувати документальне оформлення для роботи на Дунаї.
Калкутін наголосив, що додаткові перевезення Дунайським коридором дадуть можливість підтримати закупівлі в агровиробників, забезпечити надходження валютної виручки та підвищити стійкість експортної системи України.
“Нібулон” запропонував профільним органам державної влади спільно з представниками галузі сформувати перехідне рішення, яке дозволить залучити необхідну кількість кваліфікованих фахівців до роботи на внутрішніх водних шляхах із дотриманням вимог до професійної компетентності та безпеки судноплавства.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 18 серпня Україна експортувала 900 тис. тонн агропродукції, з яких близько 45% експортовано через Дунайський регіон.
Торгівля пшеницею в Україні залишається пасивною, тоді як на ринку кукурудзи зберігається певна активність, переважно на західному кордоні, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у telegram-каналі.
За її даними, котирування української пшениці з вмістом білка 11,5% на базисі DAP-Дунай становлять $166-168/тонна.
“На українському ринку пшениці зберігається дисбаланс попиту і пропозиції. Брак квот в ЄС, завантажена на місяці вперед логістика на західному кордоні та відсутність паніки в імпортерів стримують активність торгівлі та тиснуть на ціни”, – зазначеноу повідомленні.
Котирування української кукурудзи на базисі DAP Ізов становлять $173/тонна.
“Ринок української кукурудзи у міжсезонні та у сподіваннях на відновлення роботи глибоководного експорту. Певна активність зберігається за напрямком західного кордону як по старому врожаю, так і по форвардах”, – вважають аналітики
Компанія “Нова пошта”, лідер експрес-відправлень в Україні з групи Nova, планує збільшити мережу сортувальних центрів та шукає підприємців, власників логістичних центрів та складської нерухомості площею від 500 кв. м для довгострокової співпраці.
Згідно із повідомленням “Нової пошти” у телеграм-каналі у вівторок, компанія у пошуках партнерів, які готові приймати, розподіляти за напрямками та відправляти вантажі й посилки.
У свою чергу “Нова пошта” забезпечить вантажопотік, бізнес-модель, стандарти та технологічні рішення, можливість масштабувати обсяги, а також може запропонувати страхування ризиків.
“Умови узгоджуються індивідуально”, – наголосили у компанії та додали, що зацікавлені у пропозиціях з Києва, Київської області та східних регіонів України.
Потреба у площі, працівниках та обладнанні залежить від прогнозованого вантажопотоку конкретної локації, зазначили у компанії.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у січні-червні 2026 року збільшила консолідований чистий прибуток на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 2 млрд 195 млн грн, а виручку – на 31,8%, до 39 млрд 127 млн грн.
Станом на 13 липня 2026 року мережа компанії налічувала 54,7 тис. точок сервісу: 16,8 тис. відділень та 37,9 тис. поштоматів по всій Україні.
У 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, її чистий прибуток зріс на 4,4% – до 2,6 млрд грн. Кількість доставлених посилок та вантажів зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, зокрема, міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” лишається експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лiдером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Агроекспорт України у серпні 2026 року очікується на рівні близько 1,33 млн тонн, що на 54% менше, ніж у липні, та може стати найнижчим показником для серпня за весь період повномасштабної війни, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
“Очікуваний серпневий експорт буде на 68% нижчим за середній серпневий експорт 2022-2025 років – 4,19 млн тонн, а також на 64% нижчим за попередній мінімум серпня періоду повномасштабної війни – 3,71 млн тонн у 2025 році”, – зазначили у компанії.
За даними брокерів, у першій половині серпня через усі види транспорту було експортовано 641,9 тис. тонн агропродукції, тоді як за весь липень – 2,889 млн тонн.
Частка морського транспорту у сукупному експорті скоротилася з 86,5% у липні до 51,4% у перші 15 діб серпня, тоді як частка залізниці зросла з 11,2% – до 38,5%.
Водночас збільшення частки залізничного транспорту не означає відновлення зернового потоку: експорт зерна залізницею скоротився на 68% порівняно з липнем та на 77% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За поточний період серпня через західні переходи залізницею відвантажено 250 тис. тонн, що на 126% більше порівняно з відповідним періодом липня, тоді як у напрямку портів Великої Одеси – лише 53,2 тис. тонн, або на 94,5% менше.
“Приріст сухопутного напрямку компенсував лише близько 15% втрати морського портового потоку; навіть разом зі збільшенням експорту через Ізмаїл компенсація не перевищує 19%”, – зазначено у повідомленні.
Інтенсивність передачі зернових вагонів через західні переходи за перші 18 діб серпня зросла у 2,3 раза – до 160,6 вагона на добу проти 71,3 вагона у липні. Найбільшу інтенсивність мав румунський напрямок – 49,1 вагона на добу, далі Польща – 47,9 вагона, Словаччина – 34,8 вагона та Угорщина – 28,8 вагона.
Станом на 19 серпня у напрямку кордону перебувало 9,524 тис. вагонів, що на 21% більше, ніж наприкінці липня, зокрема, кількість зернових вагонів зросла до 979 із 369.
Ізмаїльський напрямок також нарощує перевезення, проте не може компенсувати втрату морського експорту: експортне перевезення зерна через Ізмаїл зросло з 10 тис. до 38,8 тис. тонн, тоді як у напрямку портів Великої Одеси скоротилося на понад 0,9 млн тонн.
Польщі необхідні нові спеціалізовані термінали для перевалки українського зерна, оскільки наявні потужності для зберігання великих партій вантажів практично вичерпані, повідомив власник і голова правління польської логістичної компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський.
“Зараз, якщо ми подивимося по всій Польщі, вона фактично не має можливості для зберігання великих обсягів вантажів – 30 тис. тонн або більше. Всі ці потужності фактично зайняті”, – сказав він під час онлайн-дискусії “Альтернативні експортні маршрути: синергія української та польської логістики в умовах блокади Чорного моря”.
За його словами, у 2022-2023 роках польські інвестори розширили потужності портових і прикордонних терміналів для перевалки українських вантажів, що, теоретично, могло забезпечити експорт 6-8 млн тонн продукції на рік. Однак після відновлення роботи портів Великої Одеси у 2024-2025 роках частина українських вантажів повернулася до чорноморських портів, тимчасом як польські термінали переорієнтували на інші вантажі. Зокрема, Польща почала приймати близько 3-3,5 млн тонн соєвого шроту з Латинської Америки та інші товари.
За його словами, ще одним “вузьким місцем” є доступ до спеціалізованих вагонів для перевезення зерна.
Пенчковський також зазначив, що окремі прикордонні переходи мають резерв пропускної спроможності, тоді як інші перевантажені.
Він додав, що логістична інфраструктура Польщі має значний потенціал для збільшення перевалки української агропродукції за умови інвестицій у спеціалізовані термінали та ефективнішого використання наявних прикордонних переходів.
Україна з 1 по 18 серпня експортувала 900 тис. тонн агропродукції, що становить 31% від обсягів, які могли б бути вивезені за умови вільного доступу до логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у Києві у четвер.
“Найбільше падіння – по зернових. Зернових було експортовано 522 тис. тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тис. тонн, олії – 128 тис. тонн, шротів – 86 тис. тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам”, – зазначив Висоцький.
За його словами, альтернативні логістичні шляхи за своїми обсягами можуть забезпечити експорт олійних культур і продуктів їх переробки. Щодо зернових, то альтернативні маршрути передусім можуть використовуватися для експорту продукції з прикордонних областей.
Він додав, що через зміну логістики вартість транспортування зросла приблизно на $50 на тонні.
За словами Висоцького, для олійних культур та продуктів їх переробки економіка експорту зберігається, тоді як для зернових, за винятком прикордонних областей, вона є збитковою.
Загалом за альтернативними маршрутами з 1 по 18 серпня близько 45% агропродукції було експортовано Дунаєм, 45% – залізницею, ще 7-8% – автомобільним транспортом.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. тонн або 30% від потреб.
