ОЦ «Укрсадвінпром» розпочав формування української делегації для участі в міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17–21 жовтня у виставковому центрі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошуються українські виробники харчових продуктів та напоїв, плодоовочевої та ягідної продукції, горіхів, переробленої продукції, а також інші підприємства агропродовольчого сектору.
У «Укрсадвінпром» розраховують, що участь у виставці дозволить українським компаніям презентувати продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам та закупівельникам, провести переговори щодо майбутніх контрактів і поставок, а також знайти нових партнерів і розширити географію експорту.
Окрему увагу в рамках SIAL традиційно приділяють новим продуктам, технологіям харчової промисловості, упаковці та змінам споживчого попиту. Для українських компаній виставка може стати майданчиком як для пошуку безпосередніх покупців, так і для вивчення вимог найбільших міжнародних ринків.
За даними організаторів, SIAL Paris проводиться раз на два роки і в 2026 році розраховує прийняти близько 295 тис. професійних відвідувачів приблизно з 200 країн. Очікується участь близько 8 тис. експонентів, які представлять близько 400 тис. продуктів. Загальна виставкова площа перевищить 280 тис. кв. м.
Виставка об’єднує виробників харчових продуктів та напоїв, міжнародні торговельні мережі, імпортерів та експортерів, дистриб’юторів, підприємства громадського харчування та представників харчової промисловості. SIAL Paris позиціонується організаторами як одна з найбільших світових професійних платформ харчового сектору та інновацій в агропродовольчій галузі.

У «Укрсадвінпром» зазначають, що українські компанії, які разом з об’єднанням брали участь у міжнародних виставках у попередні роки, використовували такі заходи для налагодження нових ділових контактів, розширення експортної географії та розвитку партнерських відносин із закордонними покупцями.
Отримати інформацію про умови участі українських виробників у SIAL Paris 2026 можна в «Укрсадвінпром» електронною поштою info@ukrsadvinprom.com.
«Укрсадвинпром» — Громадський союз «Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України», що об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів та винограду. Організація займається підтримкою підприємств галузі, розвитком експорту, просуванням української продукції на закордонних ринках, сертифікацією та налагодженням контактів з іноземними покупцями. Члени об’єднання експортують продукцію на міжнародні ринки. Керівник «Укрсадвинпрому» — Володимир Печко.
SIAL Paris — міжнародна професійна виставка харчової промисловості, яка проводиться в Парижі раз на два роки. У 2026 році вона відбудеться з 17 по 21 жовтня в Paris Nord Villepinte. Експозиція охоплює десять основних напрямків харчової індустрії — від свіжих продуктів, м’яса, риби, молочної продукції та напоїв до бакалії та рішень для харчової переробки.
Організатори очікують близько 8 тис. компаній-учасників та представників галузі з 200 країн.
У Національному музеї Тараса Шевченка в Києві за підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні відкрилася виставка ізраїльської художниці українського походження Зої Сєвєр “ТАМ, ДЕ ДІМ”.
“Виставка Зої Сєвєр показує Ізраїль таким, яким ми його знаємо та любимо – яскравим, кольоровим, теплим та життєрадісним. Раджу всім побувати на цій виставці та відчути атмосферу Ізраїлю”, – сказав під час відкриття виставки Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський.

До України художниця привезла добірку робіт, виконаних у характерній для неї техніці яскравих кольорів олії та акрилу. Кожна картина передає враження або спогад, образ міста, його атмосферу і внутрішню магію.
У роботах Сєвєр з’являються дахи будинків Єрусалима, чорні та білі коти, вулиці Старого міста, біблійний білий віслючок як образ вічності. Центральною темою виставки є дім як місце сили, пам’яті й повернення.
Організатори зазначають, що для євреїв Ізраїль навіть після двох тисяч років розсіяння залишався точкою опори – домом, який потрібно було повернути і відновити. У виставці ця тема поєднується з досвідом України, яка сьогодні також бореться за власний дім, мирне небо і право на майбутнє.
“Ця виставка поєднує нас, українців та ізраїльтян, воїнів та митців, мрійників і прагматиків. Звичайних людей у надзвичайних обставинах. Тих, хто стоїть на межі заради свого власного дому”, – йдеться в описі проєкту.

Зоя Сєвєр – ізраїльська художниця, народилася у Львові. У 16 років переїхала з батьками до Ізраїлю, нині живе і працює в Тель-Авіві. Закінчила Єрусалимську академію мистецтв і дизайну “Бецалель”, здобула фах архітектора.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Сєвєр долучилася до створення волонтерської групи, яка забезпечує захисною амуніцією бійців Збройних сил України. Вона також є засновницею фонду “Об’єднані люди планети”, у межах якого реалізується проєкт “Вікно в мир”: художниця разом із дітьми розмальовує стіни укриттів.
Сєвєр також є інструкторкою “Коаліції травми” в Україні. Її роботи зберігаються в музеях і приватних колекціях Ізраїлю, США, Канади, Іспанії, Франції, Німеччини, Великої Британії, Швейцарії, Австралії, Нідерландів, України та Казахстану.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Культурному центрі Нові-Сада завтра, 26 травня, відкриється виставка, присвячена 32-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Сербією.
Експозиція представить українську традицію писанки — мистецтва розпису великодніх яєць, яке вважається важливою частиною культурної спадщини України та символом життя, оновлення та єдності.
Виставка розпочнеться о 15:00 у Культурному центрі Нові-Сада за адресою Католичка порта, 5.
Експозиція буде розділена на три тематичні блоки, кожен з яких розкриває окремі елементи української традиції розпису великодніх яєць.
Перший блок — «Іканіча: Маріупольська писанка» — присвячений культурній спадщині Приазов’я та об’єднує різні історичні періоди, традиції та творчі підходи.
Другий блок — «Писанка України» — представить писанки з центральних регіонів України, насамперед Київської області та Поділля. Ці роботи вирізняються характерною кольоровою палітрою та символічними орнаментами, що відображають багатство культурної спадщини регіону.
Третій блок — «Сорокопуть», або «Козацькі луки», буде присвячений територіальним писанкам Одеської області. В його основі — писанка «Сорокопуть», тісно пов’язана з цим регіоном.
Для українсько-сербських відносин така виставка має не лише культурне, а й дипломатичне значення. Вона проходить на тлі активізації контактів між Києвом і Белградом, включаючи нещодавні переговори про відновлення роботи над угодою про вільну торгівлю та проведення сербсько-українського бізнес-форуму в Белграді.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Києві на території ВДНГ 11 квітня відкриється міжнародна імерсивна виставка, присвячена творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога, повідомиляють організатори.
“Відвідувачі зможуть буквально опинитися всередині картин Ван Гога завдяки масштабним проєкціям, музиці та цифровим технологіям”, — зазначають організатори.
Експозиція працюватиме у павільйоні №7 і триватиме до 26 липня. Виставка займатиме простір понад 2 тис. кв. м і поєднуватиме цифрові інсталяції, VR-ефекти та класичну експозицію з історією життя митця.
Серед особливостей — відтворена спальня художника, а також можливість побачити відомі роботи, зокрема “Зоряну ніч” і “Соняшники”, у форматі 360°.
“Це можливість зануритися у світ Ван Гога і відчути його мистецтво по-новому”, — наголошують організатори.
Зазначається, що виставка вже була представлена у низці міст світу, зокрема у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Берліні та Дубаї, де її відвідали мільйони глядачів.
Як повідомлялося, картину пензля Вінсента ван Гога “Пейзаж із селянським будинком” було продано на міжнародній виставці мистецтва та антикваріату TEFAF у Маастріхті за $13,5 млн.
У Національному музеї “Київська картинна галерея” з 7 березня розпочне роботу великий міжмузейний проєкт “Карпати. Ці гори не знають покори”, який через живопис, графіку та декоративно-прикладне мистецтво розповість про культурний образ гірського краю та його значення для української ідентичності. Про це повідомляє пресслужба музею.
“Карпати – це невичерпне джерело творчого натхнення та національного духу. Край ‘Черемоша й Прута’ був українською цитаделлю й у часи, коли художники були позбавлені свободи вільно творити національне мистецтво”, — зазначила в.о. генерального директора Національного музею “Київська картинна галерея” Оксана Підсуха.
За словами організаторів, виставка відкриває багатогранний образ Карпат — через гірські краєвиди, портрети волелюбних мешканців регіону та жанрові сцени з життя верховинців. Природний ландшафт, наголошують у музеї, століттями формував національний характер українців, впливав на історичну долю народу та знаходив відображення у мистецтві.
Офіційна презентація проєкту відбудеться 10 березня о 17:00.
Основу експозиції становлять живописні, графічні та декоративно-прикладні твори українських митців 1950–1970-х років. Особливе місце серед них посідають роботи художників-шістдесятників — покоління митців, для яких Карпати стали символом духовної свободи й простором пошуку національної ідентичності.
Після Другої світової війни художники вирушали в гори, щоб глибше пізнати українську культуру, відчути силу традицій і засвідчити свою внутрішню свободу в часи, коли радянська система намагалася підпорядкувати мистецтво канонам соціалістичного реалізму. Саме в Карпатах вони шукали нові сенси, досліджували взаємозв’язок природи, людини та побуту.
У виставці представлені роботи відомих українських художників, зокрема Веніаміна Кушніра та Любові Панченко, чиї полотна передають атмосферу гірського краю та його культурну глибину.
Окремий розділ експозиції присвячено закарпатській школі живопису, представленій творами Йосипа Бокшая, Адальберта та Яноша Ерделі, Ернеста Контратовича, Гаврила Глюка, Золтана Шолтеса, Антона Кашшая, Адальберта Мартона та Володимира Сидорука. У їхніх роботах краса Карпат передана через тонке відчуття світла, насичену кольорову палітру та особливу атмосферу верховинських пейзажів.
Тематичну і стилістичну палітру виставки доповнюють твори українських класиків ХХ століття — Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Миколи Максименка та Романа Сельського.
Окремий акцент зроблено на графічних роботах Георгія Якутовича, зокрема на ілюстраціях до повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”, а також на його ліногравюрах із серії “Люди села Дземброня”, які глибоко передають дух карпатської культури та життя гірських громад.
Експозицію також доповнюють фарфорові фігурки та майоліка відомих українських скульпторів. Частину цих робіт створювали до ювілейних дат радянського періоду, пов’язаних із так званим приєднанням Західної України до СРСР.
До виставки увійшли твори з колекцій Національного музею “Київська картинна галерея”, Музею шістдесятництва — філії Музею історії міста Києва, галерей “НЮ АРТ”, ARS Kerylos, “Ностальжі”, “Вернісаж”, а також із приватних зібрань.
Інформаційним партнером проєкту став журнал “ДНК”.
Музей працює з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга), у вівторок — до 19:00. Вартість повного квитка становить 200 грн, для пільгових категорій — 100 грн.