Кліматичні зміни вже мають практичні наслідки для України – від енергетики та сільського господарства до стану екосистеми Карпат і перспектив зимового туризму, заявили експерти Інституту промислової екології та Інституту технічної теплофізики НАН України. За їхніми словами, глобальне потепління в українському регіоні проявляється інтенсивніше, ніж у низці країн Західної Європи, а повномасштабна війна РФ додатково посилює кліматичні ризики.
Член-кореспондент НАНУ Наталія Фіалко наголосила, що нинішня кліматична криза вже вийшла за межі суто наукової дискусії й безпосередньо впливає на питання безпеки, енергетики та довгострокової державної політики.
«В останні роки значення порогу щодо рівня 1,5 градуса Цельсія вже досягнуто. У 2023 році ця аномалія становила 1,54 градуса, у 2024 році – 1,6, а в 2025 році – 1,55. Це дані провідних дослідницьких центрів і Всесвітньої метеорологічної організації, тобто людство вже отримало сигнал про те, що глобальне потепління прямує до своєї критичної межі», – зазначила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За словами вченого, у центрі реагування на кліматичні виклики мають бути декарбонізація економіки, енергоефективність і перехід до кліматично нейтральних джерел енергії, включно з атомною генерацією.
«Проблема кліматичної безпеки безпосередньо пов’язана з декарбонізацією економіки. А останнє, своєю чергою, визначається переходом на кліматично нейтральні джерела енергії, і йдеться не лише про відновлювану енергетику, а й про атомну, яка є дуже важливою для України. Ця проблема також пов’язана з підвищенням енергоефективності в цілому та із запровадженням циркулярної економіки», – додала Наталія Фіалко.
В свою чергу, директор інституту промислової екології, дійсний член академії будівництва України Олександр Сігал, зазначив, що Україна вже має внутрішні можливості для скорочення споживання викопного палива, але це потребує системної модернізації інфраструктури теплопостачання.
«Якщо ми подивимося на опалювальні сезони в Україні протягом останніх 20 років, то побачимо, що вони вже скоротилися десь на 20%. Тобто нам уже потрібно приблизно на 20% менше органічного палива навіть без додаткових заходів. Далі є блок енергоефективності, є модернізація тепломереж, є індивідуальні теплові пункти, є біометан, сонце, вітер – усе це дає можливість значно скоротити обсяги викопного палива», – зазначив науковець.
Окрему увагу учасники пресконференції приділили Карпатам, де, за словами Олександра Сігала, кліматичні зміни вже мають цілком вимірюваний ефект. Він зазначив, що на підставі історичних даних, зокрема австрійських спостережень, у Карпатському регіоні вже фіксується суттєве підвищення температури.
«За австрійськими даними, з 1850 року ми маємо вже підвищення температури на 2,4 градуса. Якщо інтерполювати цю криву далі, навіть без прискорення процесу, то до 2050 року будемо мати ще 1,4-1,9 градуса середнього підвищення. І це означає не просто зміну середньої температури, а збільшення розбалансу – більше дуже холодних і дуже теплих днів та менше стабільних середніх періодів», – додав експерт.
Він підкреслив, що одним із найпомітніших наслідків потепління для Карпат уже стало скорочення періоду зі стійким сніговим покривом, яким можна користуватись під час туристичного сезону.
«Якщо казати про наші Карпати, то зараз уже на 8-10 днів скоротився сезон, коли люди можуть скористатися снігом для гірськолижного відпочинку. І якщо цей процес не підтримувати штучним снігом, то це скорочення буде лише зростати. Ми вже бачимо, що сніг то зникає, то знову з’являється, і ці провали доводиться закривати. Таким чином за 10 років в Україні може залишитись тільки один реально повноцінно функціонуючий гірськолижний курорт Буковель,який зможе себе забезпечити штучним снігом. І дуже важливо,що за рахунок того,що там є вода для його виробництва,ціни не будуть захмарними для середнього українського споживача», – зазначив науковець.
На думку Олександра Сігала, у цій ситуації Буковель має стратегічну перевагу: наявність власних потужних водних резервуарів дозволяє курорту підтримувати траси в належному стані з меншими витратами, що робить його найбільш конкурентоспроможним гравцем на ринку. Буковель може стати єдиним,що буде по кишені пересічному українцю у цій ситуації. При цьому, за його словами, заміщення природного снігу штучним вимагатиме значних ресурсів води та електроенергії, яких у країни в нинішніх умовах бракує.
«Щоб замістити той самий сніг, потрібно 250-400 літрів води на 1 кубічний метр снігу, а загалом – 3-4 тис. кубометрів води на 1 гектар. Крім того, енерговитрати на виробництво штучного снігу становлять 0,3-0,7 кіловата на кубічний метр, і якщо рахувати навіть мінімальні траси, то йдеться про мільйони кіловат-годин електроенергії. У ситуації, в якій зараз перебуває Україна, таких обсягів електрики у нас немає, скільки б грошей це не коштувало», – сказав Олександр Сігал.
За оцінкою експерта, це неминуче позначиться і на вартості відпочинку в Карпатах.
«Якщо ми все ж хочемо зберегти курорти в Україні, то маємо бути готові до того, що для тих, хто буде відпочивати, це означатиме додаткові витрати. Це може становити від 100 до 800 євро на період відпустки тривалістю 10-20 днів – фактично саме стільки доведеться платити за підтримку такої курортної інфраструктури. І якщо на окремих курортах, за винятком Буковеля, який має свої водні ресурси в достатньому обсязі, доведеться ще й транспортувати воду, то всі ці витрати врешті ляжуть на кінцевого споживача», – наголосив він.
Наталія Фіалко при цьому звернула увагу, що для України проблема є ще гострішою, ніж для частини інших європейських країн, через особливості клімату та наслідки війни.
«В Україні глобальне потепління відбувається дещо інтенсивніше, ніж у Західній Європі, і це зумовлено насамперед більш сухим кліматом. Крім того, на ситуацію суттєво впливає повномасштабне російське вторгнення, яке призвело до значного збільшення викидів СО2. Це так званий вуглецевий слід війни», – сказала вона.
За її словами, військові дії вже стали одним із головних джерел додаткового кліматичного навантаження на Україну. У 2022 році, за даними вченої основним джерелом викидів СО2 стали саме військові дії, а не енергетика чи промисловість, що спричинило зростання викидів на 23% одразу. Додаткові викиди СО2 від військових дій у 2025 році становили 77 млн тонн у СО2-еквіваленті, а за період з лютого 2022 року до лютого 2025 року – 175 млн тонн. Загальні пов’язані з цим збитки оцінюються у $57 млрд. Експертка також окреслила ширший перелік ризиків, які несе потепління для держав і суспільств.
«До основних компонентів цієї проблеми належать дефіцит питної води, продовольча незахищеність, деградація ґрунтів, боротьба за землю, кліматична міграція та енергетична вразливість. У відповідь потрібні адаптивне сільське господарство, міжнародні інструменти управління ресурсами, децентралізація енергетики, системи раннього попередження. І, що особливо важливо, збройні сили та розвідки мають включати кліматичні прогнози у своє стратегічне планування», – додала Фіалко.
Олександр Сігал висловив сумнів у можливості швидкого запуску окремої державної програми підтримки гірськолижних курортів в умовах війни та фінансового дефіциту, водночас назвавши першочерговим кроком збереження лісів у Карпатах.
«Країни навколо мають схожі проблеми, і перша порада – не вирубувати ліси в Карпатах. Фактично інші країни підвищують лісистість, а Україна вирубує столітні дуби й буки. Тобто треба брати кальку з того, що роблять за кордоном, і перестати рубати українські Карпати», – резюмував він.
У Національному музеї “Київська картинна галерея” з 7 березня розпочне роботу великий міжмузейний проєкт “Карпати. Ці гори не знають покори”, який через живопис, графіку та декоративно-прикладне мистецтво розповість про культурний образ гірського краю та його значення для української ідентичності. Про це повідомляє пресслужба музею.
“Карпати – це невичерпне джерело творчого натхнення та національного духу. Край ‘Черемоша й Прута’ був українською цитаделлю й у часи, коли художники були позбавлені свободи вільно творити національне мистецтво”, — зазначила в.о. генерального директора Національного музею “Київська картинна галерея” Оксана Підсуха.
За словами організаторів, виставка відкриває багатогранний образ Карпат — через гірські краєвиди, портрети волелюбних мешканців регіону та жанрові сцени з життя верховинців. Природний ландшафт, наголошують у музеї, століттями формував національний характер українців, впливав на історичну долю народу та знаходив відображення у мистецтві.
Офіційна презентація проєкту відбудеться 10 березня о 17:00.
Основу експозиції становлять живописні, графічні та декоративно-прикладні твори українських митців 1950–1970-х років. Особливе місце серед них посідають роботи художників-шістдесятників — покоління митців, для яких Карпати стали символом духовної свободи й простором пошуку національної ідентичності.
Після Другої світової війни художники вирушали в гори, щоб глибше пізнати українську культуру, відчути силу традицій і засвідчити свою внутрішню свободу в часи, коли радянська система намагалася підпорядкувати мистецтво канонам соціалістичного реалізму. Саме в Карпатах вони шукали нові сенси, досліджували взаємозв’язок природи, людини та побуту.
У виставці представлені роботи відомих українських художників, зокрема Веніаміна Кушніра та Любові Панченко, чиї полотна передають атмосферу гірського краю та його культурну глибину.
Окремий розділ експозиції присвячено закарпатській школі живопису, представленій творами Йосипа Бокшая, Адальберта та Яноша Ерделі, Ернеста Контратовича, Гаврила Глюка, Золтана Шолтеса, Антона Кашшая, Адальберта Мартона та Володимира Сидорука. У їхніх роботах краса Карпат передана через тонке відчуття світла, насичену кольорову палітру та особливу атмосферу верховинських пейзажів.
Тематичну і стилістичну палітру виставки доповнюють твори українських класиків ХХ століття — Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Миколи Максименка та Романа Сельського.
Окремий акцент зроблено на графічних роботах Георгія Якутовича, зокрема на ілюстраціях до повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”, а також на його ліногравюрах із серії “Люди села Дземброня”, які глибоко передають дух карпатської культури та життя гірських громад.
Експозицію також доповнюють фарфорові фігурки та майоліка відомих українських скульпторів. Частину цих робіт створювали до ювілейних дат радянського періоду, пов’язаних із так званим приєднанням Західної України до СРСР.
До виставки увійшли твори з колекцій Національного музею “Київська картинна галерея”, Музею шістдесятництва — філії Музею історії міста Києва, галерей “НЮ АРТ”, ARS Kerylos, “Ностальжі”, “Вернісаж”, а також із приватних зібрань.
Інформаційним партнером проєкту став журнал “ДНК”.
Музей працює з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга), у вівторок — до 19:00. Вартість повного квитка становить 200 грн, для пільгових категорій — 100 грн.
Завантаженість готелів у Карпатах взимку 2026 року очікується на рівні 85-95%, у містах – 50-65%, говориться у дослідженні групи компаній Ribas Hotels Group.
Згідно аналітиці, у гірських регіонах очікується збільшення середньої завантаженості готелів. При нормальному сніговому покриві, пікова завантаженість у Буковелі становитиме 85–95%.
У містах, за прогнозами Ribas Hotels Group, завантаженість готелів становитиме орієнтовно 50–65%. Зимова завантаженість готелів в Одесі сягатиме 45–65% залежно від концепції підприємства.
За підсумками проведеного компанією опитування, цьогоріч люди надають перевагу апарт-готелям та котеджам, які задовольняють їх потребу в приватності та автономності. Також стабільним попит мають міські бізнес-готелі, що дозволяють гостям комфортно працювати завдяки тихим зонам та безперебійному інтернету.
Серед трендів – зростання групових бронювань серед різних груп населення. Стабільний попит у грудні та лютому надходить від корпоративних груп. Очікується приріст зацікавлення серед сімей та друзів, при цьому кількість сімейних бронювань може зрости на 10–15%, а розмір “груп друзів” – з 4–6 до 6–8 осіб. Саме тому зростає потреба у сімейних номерах, двокімнатних апартаментах та котеджах, що обумовлює необхідність бронювання номерів під групи в пікові дати заздалегідь. У 2026 році прогнозується суттєве збільшення “вікна бронювання” — з 7–14 днів до 21–35 днів.
“Гості відносяться більш серйозно до планування відпочинку. У пошуках більш вигідних пропозицій, вони віддають перевагу раннім бронюванням із фіксованою вартістю”, – зазначається у аналітиці компанії.
Цієї зими спостерігається зростання до 25-30% прямих бронювань через сайт. При цьому, хоча OTA-платформи, такі як Booking, Expedia тощо, забезпечують стабільний попит, цього зимового сезону їх частка знижується до 10-20%. Найефективнішими каналами бронювання наразі є соцмережі (особливо Instagram/Telegram) та швидкі продажі через адміністраторів і чат-ботів (до 60%). Це обумовлено їх зручністю, прозорими спеціальними пропозиціями, більш активною рекламою та бонусами для повторних гостей.
“На перше півріччя 2026 року ми прогнозуємо розквіт головних трендів: прагнення гостей до комфорту та приватності, гіперперсоналізацію сервісу та формату workation (поєднання відпочинку з роботою). Через цінову доступність, люди частіше подорожують в межах України та виділяють більше часу на подорожі. Цього зимового сезону очікується часткове повернення відкладеного попиту”, – зазначається у дослідженні.
На динаміку внутрішнього туризму впливають низка показників: ціни на транспорт, стабільність енергопостачання у готелях та тренди на здоровий спосіб життя. Саме тому в Україні активно росте кількість wellness-готелів.
Ribas Hotels Group – створена 2014 року в Одесі міжнародна керуюча компанія, флагманською послугою якої є операційний менеджмент готельно-ресторанних комплексів. Компанія також надає послуги з розроблення концепції, проєктування, супроводу всіх етапів реалізації проєкту, консалтингу та франчайзингу для девелоперів.
У комплексному управлінні та ексклюзивному бронюванні компанії перебувають 28 міських, пляжних і гірськолижних готелів під брендами Ribas Hotels, Ribas Rooms, WOL home + hotel і Mandra Glampings. Загальний номерний фонд оператора становить понад 1 тис. номерів. Загалом у портфелі – понад 50 проєктів, включно з проєктованими та споруджуваними. Наразі компанія також розвиває об’єкти в Польщі та Індонезії.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), виставило на аукціон земельні ділянки гірськолижних курортів у Закарпатській області та нижню станцію з канатно-крісельною дорогою і верхню станцію гірськолижного підйомника за згодою власників на загальну суму понад 347 млн грн.
Згідно з оголошенням на платформі «Prozorro.Продажі», в один з лотів увійшли 115 земельних ділянок загальною площею близько 98 га в Хустському районі (Пилипецька ОТГ), 93 земельні ділянки загальною площею понад 98 га у Свалявському (Березниківська СР) та Хуському (Пилипецька ОТГ) районах Закарпатської області, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного підйомника.
Стартова ціна лота – 150,4 млн грн.
До іншого лоту увійшли 145 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Девелопмент», 56 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Інвест», 42 земельні ділянки, що належать ТОВ «Боржава Ленд», і дві земельні ділянки, що належать ТОВ «Думка». Землі розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 176,5 млн грн.
До складу третього лота увійшла 41 земельна ділянка у власності ТОВ «Таурус Інвест», також розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 20,9 млн грн.
Відзначається, що згоду на реалізацію арештованого майна надали власники активів ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ “Думка”, ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Інвест» .
Аукціони за англійською моделлю призначені на 2 грудня.
За даними Opendatabot, кінцевим бенефіціаром зазначених компаній виступає громадянин Австрії Гернот Ляйтнер – представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор.
Як повідомлялося, інвесторів будівництва гірськолижного курорту «Боржава» держава почала шукати ще в 2013 році для реалізації проєкту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Втім, низка проектів, серед яких і «Олімпійська надія-2022», не були реалізовані через розкрадання коштів посадовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами і ДП «Державна інвестиційна компанія», як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Пізніше, у 2020 році, Ляйтнер представив проект курорту. Старт будівництва планувався у 2021 році.
АКТИВ, АУКЦІОН, Боржава, гірськолижний курорт, КАРПАТИ, Пилипець
Україна з 2027 року припинить суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат і перейде на вибіркові «рубки переформування», заявив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
“Це революція. Ми дали галузі три роки, щоб підготуватися, навчити персонал і перейти на методи, наближені до природних”, – сказав він. За словами Смаля, новий підхід підвищить стійкість екосистем до кліматичних і біотичних чинників і забезпечить постійне природне відновлення лісу.
Держлісагентство: запас деревини за природоподібного лісівництва може зростати втричі швидше
Державне агентство лісових ресурсів України – центральний орган виконавчої влади, який координує управління, охорону, відтворення та раціональне використання лісових ресурсів країни. Агентство курує понад 70 державних підприємств, включно з ДП «Ліси України», а також наукові, природоохоронні та інвентаризаційні установи.
За даними інвестиційного майданчика Inventure.com.ua, вихід на ринок отримала цікава інвестиційна можливість: гірський відпочинковий комплекс біля популярних туристичних центрів Славсько та GORA у Львівській області виставлено на продаж за $980 000.
Комплекс побудований у 2023 році та включає:
За оцінками Inventure, валовий дохід об’єкта становить $166 000 на рік, при операційних витратах на рівні 30-35 %.
