Кліматичні зміни вже мають практичні наслідки для України – від енергетики та сільського господарства до стану екосистеми Карпат і перспектив зимового туризму, заявили експерти Інституту промислової екології та Інституту технічної теплофізики НАН України. За їхніми словами, глобальне потепління в українському регіоні проявляється інтенсивніше, ніж у низці країн Західної Європи, а повномасштабна війна РФ додатково посилює кліматичні ризики.
Член-кореспондент НАНУ Наталія Фіалко наголосила, що нинішня кліматична криза вже вийшла за межі суто наукової дискусії й безпосередньо впливає на питання безпеки, енергетики та довгострокової державної політики.
«В останні роки значення порогу щодо рівня 1,5 градуса Цельсія вже досягнуто. У 2023 році ця аномалія становила 1,54 градуса, у 2024 році – 1,6, а в 2025 році – 1,55. Це дані провідних дослідницьких центрів і Всесвітньої метеорологічної організації, тобто людство вже отримало сигнал про те, що глобальне потепління прямує до своєї критичної межі», – зазначила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За словами вченого, у центрі реагування на кліматичні виклики мають бути декарбонізація економіки, енергоефективність і перехід до кліматично нейтральних джерел енергії, включно з атомною генерацією.
«Проблема кліматичної безпеки безпосередньо пов’язана з декарбонізацією економіки. А останнє, своєю чергою, визначається переходом на кліматично нейтральні джерела енергії, і йдеться не лише про відновлювану енергетику, а й про атомну, яка є дуже важливою для України. Ця проблема також пов’язана з підвищенням енергоефективності в цілому та із запровадженням циркулярної економіки», – додала Наталія Фіалко.
В свою чергу, директор інституту промислової екології, дійсний член академії будівництва України Олександр Сігал, зазначив, що Україна вже має внутрішні можливості для скорочення споживання викопного палива, але це потребує системної модернізації інфраструктури теплопостачання.
«Якщо ми подивимося на опалювальні сезони в Україні протягом останніх 20 років, то побачимо, що вони вже скоротилися десь на 20%. Тобто нам уже потрібно приблизно на 20% менше органічного палива навіть без додаткових заходів. Далі є блок енергоефективності, є модернізація тепломереж, є індивідуальні теплові пункти, є біометан, сонце, вітер – усе це дає можливість значно скоротити обсяги викопного палива», – зазначив науковець.
Окрему увагу учасники пресконференції приділили Карпатам, де, за словами Олександра Сігала, кліматичні зміни вже мають цілком вимірюваний ефект. Він зазначив, що на підставі історичних даних, зокрема австрійських спостережень, у Карпатському регіоні вже фіксується суттєве підвищення температури.
«За австрійськими даними, з 1850 року ми маємо вже підвищення температури на 2,4 градуса. Якщо інтерполювати цю криву далі, навіть без прискорення процесу, то до 2050 року будемо мати ще 1,4-1,9 градуса середнього підвищення. І це означає не просто зміну середньої температури, а збільшення розбалансу – більше дуже холодних і дуже теплих днів та менше стабільних середніх періодів», – додав експерт.
Він підкреслив, що одним із найпомітніших наслідків потепління для Карпат уже стало скорочення періоду зі стійким сніговим покривом, яким можна користуватись під час туристичного сезону.
«Якщо казати про наші Карпати, то зараз уже на 8-10 днів скоротився сезон, коли люди можуть скористатися снігом для гірськолижного відпочинку. І якщо цей процес не підтримувати штучним снігом, то це скорочення буде лише зростати. Ми вже бачимо, що сніг то зникає, то знову з’являється, і ці провали доводиться закривати. Таким чином за 10 років в Україні може залишитись тільки один реально повноцінно функціонуючий гірськолижний курорт Буковель,який зможе себе забезпечити штучним снігом. І дуже важливо,що за рахунок того,що там є вода для його виробництва,ціни не будуть захмарними для середнього українського споживача», – зазначив науковець.
На думку Олександра Сігала, у цій ситуації Буковель має стратегічну перевагу: наявність власних потужних водних резервуарів дозволяє курорту підтримувати траси в належному стані з меншими витратами, що робить його найбільш конкурентоспроможним гравцем на ринку. Буковель може стати єдиним,що буде по кишені пересічному українцю у цій ситуації. При цьому, за його словами, заміщення природного снігу штучним вимагатиме значних ресурсів води та електроенергії, яких у країни в нинішніх умовах бракує.
«Щоб замістити той самий сніг, потрібно 250-400 літрів води на 1 кубічний метр снігу, а загалом – 3-4 тис. кубометрів води на 1 гектар. Крім того, енерговитрати на виробництво штучного снігу становлять 0,3-0,7 кіловата на кубічний метр, і якщо рахувати навіть мінімальні траси, то йдеться про мільйони кіловат-годин електроенергії. У ситуації, в якій зараз перебуває Україна, таких обсягів електрики у нас немає, скільки б грошей це не коштувало», – сказав Олександр Сігал.
За оцінкою експерта, це неминуче позначиться і на вартості відпочинку в Карпатах.
«Якщо ми все ж хочемо зберегти курорти в Україні, то маємо бути готові до того, що для тих, хто буде відпочивати, це означатиме додаткові витрати. Це може становити від 100 до 800 євро на період відпустки тривалістю 10-20 днів – фактично саме стільки доведеться платити за підтримку такої курортної інфраструктури. І якщо на окремих курортах, за винятком Буковеля, який має свої водні ресурси в достатньому обсязі, доведеться ще й транспортувати воду, то всі ці витрати врешті ляжуть на кінцевого споживача», – наголосив він.
Наталія Фіалко при цьому звернула увагу, що для України проблема є ще гострішою, ніж для частини інших європейських країн, через особливості клімату та наслідки війни.
«В Україні глобальне потепління відбувається дещо інтенсивніше, ніж у Західній Європі, і це зумовлено насамперед більш сухим кліматом. Крім того, на ситуацію суттєво впливає повномасштабне російське вторгнення, яке призвело до значного збільшення викидів СО2. Це так званий вуглецевий слід війни», – сказала вона.
За її словами, військові дії вже стали одним із головних джерел додаткового кліматичного навантаження на Україну. У 2022 році, за даними вченої основним джерелом викидів СО2 стали саме військові дії, а не енергетика чи промисловість, що спричинило зростання викидів на 23% одразу. Додаткові викиди СО2 від військових дій у 2025 році становили 77 млн тонн у СО2-еквіваленті, а за період з лютого 2022 року до лютого 2025 року – 175 млн тонн. Загальні пов’язані з цим збитки оцінюються у $57 млрд. Експертка також окреслила ширший перелік ризиків, які несе потепління для держав і суспільств.
«До основних компонентів цієї проблеми належать дефіцит питної води, продовольча незахищеність, деградація ґрунтів, боротьба за землю, кліматична міграція та енергетична вразливість. У відповідь потрібні адаптивне сільське господарство, міжнародні інструменти управління ресурсами, децентралізація енергетики, системи раннього попередження. І, що особливо важливо, збройні сили та розвідки мають включати кліматичні прогнози у своє стратегічне планування», – додала Фіалко.
Олександр Сігал висловив сумнів у можливості швидкого запуску окремої державної програми підтримки гірськолижних курортів в умовах війни та фінансового дефіциту, водночас назвавши першочерговим кроком збереження лісів у Карпатах.
«Країни навколо мають схожі проблеми, і перша порада – не вирубувати ліси в Карпатах. Фактично інші країни підвищують лісистість, а Україна вирубує столітні дуби й буки. Тобто треба брати кальку з того, що роблять за кордоном, і перестати рубати українські Карпати», – резюмував він.
Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.
Зміна клімату в Іспанії загрожує ключовому інгредієнту раціону свиней – жолудям із дубових лісів, це може вплинути на виробництво преміального хамону Іберіко Бейота в країні.
Хамон Іберіко Бейота є преміальним іспанським хамоном, який може продаватися за ціною вище 100 євро за кілограм. Його роблять із чорноногих свиней, які останній місяць свого життя мають провести, харчуючись жолудями в дубових лісах.
Однак останніми роками через надзвичайно спекотне і сухе літо на дубах стало рости менше жолудів. Цей факт, а також падіння ринкової вартості продукту, призвело до скорочення виробництва хамона на 20% в автономній області Естремадура.
Літо 2022 року стало найспекотнішим в Іспанії за всю історію, а також третім за сухістю. За 50 років кількість опадів в Естремадурі зменшилася на 35%. При цьому навіть якщо наступне літо буде не таким спекотним, це не стане гарантією великої кількості жолудів у майбутньому.
“Я очікую, що цей рік, після посухи минулого літа та зими з невеликою кількістю дощів, може стати найгіршим за 40 років, що я працюю тут”, – заявив президент компанії виробника хамона Señorio de Montanera Франциско Еспарраго.
Виробники хамона можуть імпортувати жолуді, але Еспарраго не схвалює цю ідею. За його словами, імпортні жолуді можуть принести нові захворювання.
В Україні розпочинає роботу Chapter Zero Ukraine & Caucasus в рамках Ініціативи з управління кліматом (CGI), яка реалізується у співпраці із Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) і яку підтримує ЄБРР.
Нове відділення Chapter Zero Ukraine & Caucasus створено на базі Київської школи економіки (КШЕ), інтелектуальним партнером в Україні є “Делойт”.
“Протидія кліматичним викликам під час війни в Україні та регіональної нестабільності у Вірменії та Грузії може здатися надскладним завданням, але альтернатива ще гірша. Ми маємо діяти та робити правильні речі вже зараз, оскільки це важливо для успішного відновлення України та розвитку конкурентоспроможної і стійкої економіки у Вірменії та Грузії”, – наведено в релізі слова голови CGI Каріни Літвак.
Відсьогодні члени рад директорів і керівники фінансових і нефінансових корпорацій з України, Грузії та Вірменії зможуть приєднатися до нового відділення всесвітньої мережі, діяльність якої полягає у сприянні кращому розумінню і впровадженню ефективного кліматичного управління.
Всесвітня мережа CGI створена у 2019 році, налічує понад 20 національних і регіональних відділень та сприяє впровадженню опублікованих ВЕФ Принципів ефективного кліматичного управління.
“Відділення Chapter Zero в Україні і на Кавказі – це життєво важливий ресурс, який дозволить членам рад директорів набути необхідні компетенції для врахування питань кліматичного переходу як пріоритетних у корпоративній стратегії, культурі та процесах прийняття рішень. Приєднавшись, вони зможуть спілкуватися не лише зі своїми колегами-директорами з інших компаній, а й з експертами у таких ключових галузях, як формування стратегії, управління ризиками, аудит, винагороди та звітність. Ми дуже раді вітати наших нових колег і далі працюватимемо разом над розвитком стабільності та процвітання в Україні, Вірменії та Грузії”, – додала Літвак.
Структура Chapter Zero Ukraine & Caucasus складається з консультативної та наглядової рад, які відповідають за стратегічний розвиток відділення. За реалізацію стратегії відповідатиме секретаріат.
До консультативної ради увійшли Ксенія Брокман, керівниця відділу зелених фінансових систем на Кавказі, у Центральній Азії та Туреччині департаменту реалізації кліматичної стратегії в ЄБРР, та Альона Стратан, перша заступниця голови правління maib, член наглядової ради Інституту директорів у Вірменії.
До складу наглядової ради увійшли член наглядових рад Укргазбанку та “Укрпошти” Оксана Волчко; голова правління Mobius Investment Trust, невиконавчий голова правління холдингу Arafa Марія Луїза Чіконьяні; партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками компанії “Делойт” в Україні Єгор Григоренко; голова KSE Institute Наталія Шаповал, засновник і генеральний директор Shtigen LLC Айк Шекян та виконавчий директор iC consulenten в Україні Олена Рибак.
Членів правління та керівників фінансових і нефінансових корпорацій з України, Грузії та Вірменії, які прагнуть управляти кліматичними ризиками, інтегрувати кліматичні аспекти у стратегію та управління компанією, запрошують до членства у Chapter Zero Ukraine & Caucasus.
Українські, грузинські та вірменські компанії, які можуть продемонструвати дотримання сталих практик ведення бізнесу, вже зараз легше залучають іноземні інвестиції. Як “зелене” походження матеріалів, так і “зелені” методи виробництва мають бути відповідно відображені у звітності. Chapter Zero Україна та Кавказ зосередиться на поширенні цих прикладних знань та досвіду управління кліматом для посилення зв’язку бізнесу в цих країнах із міжнародними ринками та капіталом.
ЄБРР підтримує відкриття нового відділення Chapter Zero в межах свого партнерства з CGI, мета якого – допомогти членам рад директорів компаній у ключових регіонах діяльності банку краще зрозуміти потенційні впливи кліматичних змін на майбутнє їхнього бізнесу.
Партнерство, про яке ЄБРР та CGI домовилися у квітні цього року, передбачає розвиток корпоративного кліматичного управління, зокрема проведення для невиконавчих директорів навчання щодо кліматичних ризиків та їхніх наслідків для бізнесу, що має сприяти розвитку можливості рад директорів у контексті руху до економіки чистих нульових викидів.
“ЄБРР, його партнери та клієнти мають працювати над проблемою кліматичних змін на організаційному рівні для досягнення системних впливів. Наглядові ради і менеджмент можуть відігравати значну роль у цьому процесі”, – сказав керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Він додав, що “ЄБРР уже надає своїм клієнтам важливі інструменти та консультативну підтримку з метою покращення управління змінами клімату, кліматичними ризиками та розкриттям відповідної інформації. Ми віримо, що Chapter Zero Україна та Кавказ сприятиме змістовній дискусії між лідерами бізнесу в регіоні щодо стимулювання довгострокової декарбонізації та забезпечення стійкості бізнесу перед майбутніми економічними змінами”.
Стратегічна робота з кліматичними викликами на рівні корпоративних стратегій у рамках Chapter Zero Україна та Кавказ дасть змогу українським і регіональним компаніям подолати виклики, пов’язані з війною та міжнародною інтеграцією бізнесу.
“Як освітня установа Київська школа економіки прагне забезпечити наших клієнтів сучасними знаннями та навичками. Вирішення проблеми зміни клімату є критично важливим для розвитку світової економіки, і ми вважаємо, що не можна гаяти часу, інтегруючи її в процеси корпоративного управління. Ми раді бути в авангарді цієї ініціативи та підтримувати компанії в Україні та регіоні, особливо в контексті розв’язаної Росією війни проти України”, – зазначила голова KSE Institute Наталія Шаповал.
ПРООН в рамках програми “Сафарі для громад” навчить українців, як боротись з наслідками кліматичної зміни, а також як раціонально використовувати ресурси власного міста чи громади.
Отримати нові знання про ці та інші інструменти, проконсультуватися з експертами та поспілкуватися з однодумцями можна у межах чергового циклу програми, що відбудеться 19-31 липня з ініціативи громадської організації Плато за підтримки ПРООН в Україні у межах Українського урбаністичного форуму.
Долучитись до тижневого онлайн-навчання та стати амбасадором можуть всі небайдужі українці. Крім того, в рамках програми мешканці Полтави, Рівного, Червонограда, Мирнограда та Кропивницького можуть позмагатися за фінансування для втілення кращих проєктів.
«Сафарі для громад» – формат, орієнтований на залучення активних мешканців до пошуку природоорієнтованих рішень у відповідь на найгостріші екологічні виклики громад. Такими рішеннями можуть бути зелені дахи, дощові садки, перголи, живоплоти, квіткові луки тощо.
Долучитися до програми можна індивідуально або командами.
Індивідуальна участь для мешканців з усієї країни передбачає проходження тижневого онлайн-навчання про природоорієнтовані рішення та нагородження учасників сертифікатами сафарі-амбасадорів за результатами тематичного тестування.
До командної участі запрошуються учасники з Кропивницького, Мирнограда (Донецька обл.), Полтави, Рівного та Червонограда (Львівська обл.). Окрім проходження онлайн-навчання, команди братимуть участь у дослідницьких прогулянках та працюватимуть над розробкою прототипів природоорієнтованих проєктів. Найкращі проєкти змагатимуться за 60 000 грн — фінансування на їх втілення.
Для участі у програмі до 18 липня включно необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://bit.ly/safari_2021.
Програма може бути цікавою для громадських активістів, представників ОСББ і місцевих громад, освітян, урбаністів, ландшафтних дизайнерів та архітекторів, фахівців з корпоративної соціальної відповідальності та загалом для активних мешканців, що цікавляться темами збереження довкілля і підвищення екологічної свідомості.
Довідка: «Сафарі для громад» – це програма, яка реалізується проєктом «Природоорієнотовані рішення для сталих міст» Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. “Полювання” розпочалося у Києві восени 2019 року, а у 2020 році продовжилося у Львові та Білій Церкві. За результатами було реалізовано п‘ть природоорієнтованих рішень у Києві, а ще по одному проєкту втілюються цього року в Білій Церкві та Львові. Також у рамках проєкту ГО «Плато» та Фондом захисту біорізноманіття України створено чат-бот @Safari_Community_bot на платформі Telegram, наповнений детальною інформацією про 26 природоорієнтованих рішень.
Контакти для ЗМІ: +380502762388, info@plato.lviv.ua
Рада директорів Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) затвердила першу Стратегію зміни клімату банку, яка представляє бачення та підхід до вирішення проблем зміни клімату на наступні десять років і далі.
Згідно з прес-релізом банку, стратегія визначає більш цілеспрямовану роль ЧБТР у підтримці його акціонерів як у пом’якшенні, так і в боротьбі з наслідками зміни клімату, головним чином шляхом зміщення пріоритетів фінансування на більш позитивні для клімату операції та збільшення потенціалу кліматичної взаємовигоди у своїх операціях.
У такий спосіб банк має намір краще узгоджувати своє фінансування з кліматичними пріоритетами держав-членів, наголошує прес-служба.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) – міжнародна фінансова організація, заснована Албанією, Вірменією, Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Грецією, Молдовою, Румунією, Росією, Туреччиною і Україною. Головний офіс ЧБТР розташований у м. Салоніки, Греція. ЧБТР підтримує економічний розвиток і регіональну співпрацю шляхом надання кредитів, кредитних ліній, акціонерного капіталу та гарантій для проектів і торговельного фінансування в державному і приватному секторах країн-учасниць.
Статутний капітал банку – EUR3,45 млрд.
