Влітку 2026 року понад 50 тис. людей померли через наслідки аномальної спеки майже у 900 європейських містах, ідеться в доповіді Інституту Грентема Імперського коледжу Лондона.
“За нашими оцінками, цього літа було зафіксовано 50 391 надлишкову смерть, спричинену спекою, у 854 містах”, – ідеться в доповіді.
Надлишковою смертністю називають тимчасове збільшення кількості смертей порівняно з початково очікуваним рівнем через такі зовнішні чинники, як аномальні погодні явища, воєнні конфлікти або голод.
Дослідники зазначають, що близько двох третин смертей від спеки цього літа були зумовлені саме антропогенними змінами клімату.
Найвищу смертність від спеки зафіксували на Мальті, в Італії та Угорщині. Також зазначається, що майже в половині випадків від наслідків спеки помирали люди віком понад 85 років. Водночас 883 із зафіксованих смертей припали на людей віком від 20 до 44 років.
Кількість смертей, спричинених спекою влітку 2026 року, майже вдвічі перевищила показники за аналогічні періоди 2025 і 2024 років.
У травні на Європу обрушилася аномальна спека, яка тривала майже все літо. У низці країн було встановлено температурні рекорди. У деяких країнах стовпчик термометра сягав, а подекуди й перевищував 40 градусів за Цельсієм. Через надзвичайно високі температури в багатьох європейських країнах, зокрема у Франції, Іспанії та Італії, спалахнули природні пожежі.
Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, Адріатичне море нагрівається не тільки біля поверхні — вчені зафіксували безпрецедентне підвищення температури в глибоких шарах Південної Адріатики, включаючи глибину близько 1000 метрів.
Дослідження міжнародної групи океанографів показало, що за останнє десятиліття температура придонних вод Південно-Адріатичної улоговини зросла на 0,8 °C. Одночасно істотно збільшилася солоність.
Для дослідження вчені об’єднали дані спостережень, які ведуться з 1957 року, вимірювання глибоководних станцій та дані 15 автономних буїв міжнародної системи Argo.
На тривалому часовому проміжку 1957–2024 років температура на глибині 1000 метрів підвищувалася в середньому на 0,088 °C за десятиліття.
Однак останніми роками цей процес різко прискорився.
За даними Argo, між окремими циклами оновлення глибинних вод темпи зростання температури на глибині 1000 метрів становили близько 0,40°C за десятиліття у 2012–2016 роках, 0,67 °C у 2018–2021 роках та 0,64 °C у 2022–2024 роках.
Ще один наочний показник масштабів змін — поширення теплої води вглиб. На початку 2010-х років ізотерма 14 °C знаходилася приблизно на глибині 100 метрів, а до 2024 року вода з такою температурою поширилася практично до дна Південно-Адріатичної улоговини.
Зміни фіксувалися навіть на глибині 1200 метрів. Під час оновлення глибинних вод у 2022 році температура там зросла приблизно на 0,4°C, водночас значно збільшилася солоність.
Дослідники називають те, що відбувається, безпрецедентним потеплінням та осолоненням глибинних вод Адріатики. Спостережувані зміни відбуваються значно швидше, ніж передбачали регіональні кліматичні моделі з високими викидами.
Південна Адріатика має особливе значення для всього моря. Тут розташована глибока улоговина, що сягає 1200 метрів, у якій формуються та перерозподіляються глибокі водні маси Адріатики.
Тому зміни, що відбуваються там, можуть впливати не лише на температуру води. Вчені попереджають про потенційні наслідки для морської біогеохімії, циркуляції води та живих організмів.
Для країн Адріатичного узбережжя, зокрема Чорногорії, Хорватії, Албанії та Італії, це означає, що кліматичні зміни моря вже не можна оцінювати лише за температурою води на пляжах влітку. Трансформація зачіпає практично всю товщу води і стає довгостроковою зміною самої морської системи.
Окреме дослідження температурних трендів Середземного моря також показало, що Південна Адріатика виділяється серед глибоководних районів. У шарі глибиною 700–2000 метрів у 2013–2020 роках тут фіксувалося потепління на 0,058 °C на рік — одне з найвираженіших у глибоких шарах Середземномор’я.
Джерело: Limnology and Oceanography Letters
Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.
Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.
Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.
В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.
Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.
Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.
У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.
У низці країн Південної та Західної Європи зафіксовано різке підвищення температур до майже 40 градусів, що призвело до масштабних попереджень, перебоїв у роботі транспорту та навантаження на інфраструктуру і екосистеми, повідомляє Reuters.
Іспанія, Франція та Італія стали найбільш ураженими країнами внаслідок хвилі спеки в Європі, де температура повітря наближається до 40 градусів. Екстремальні погодні умови призвели до оголошення підвищених рівнів небезпеки, перебоїв у роботі транспорту, зокрема залізничного, та зростання навантаження на інфраструктуру і рятувальні служби.
“Сплеск спеки 21 червня, у день літнього сонцестояння в Північній півкулі та зазвичай початку трьох найспекотніших місяців року, викликав занепокоєння щодо раннього та тривалого настання екстремальних умов”, – йдеться в повідомленні.
В Іспанії метеослужба AEMET оголосила червоні та помаранчеві попередження, прогнозуючи 39-40 градусів на більшій частині Піренейського півострова та Майорки. Очікується, що спека триватиме щонайменше до середини тижня.
У Франції через перегрів інфраструктури залізничний оператор SNCF скасував 71 міжміський поїзд. До моніторингу та аварійних робіт залучено 3500 працівників і ще 2000 співробітників.
“Сплеск температур спричинений масою гарячого повітря, що рухається на північ із Сахари, посиленого сильним антициклональним системним утворенням, відомим як “африканський антициклон”. Метеорологи зазначають, що ця система створює так званий “тепловий купол”, який утримує гаряче повітря над Західною та Центральною Європою і дозволяє температурам зростати день за днем”, – зазначається в повідомленні агентства.
У Німеччині, де температура сягала 38 градусів, фіксували грози та перебої під час масових заходів у Берліні.
Натомість у Бельгії центри дикої природи повідомляють про перевантаження через постраждалих тварин, переважно молодих птахів, яких за останні дні надійшло близько 150.
Кліматичні зміни вже мають практичні наслідки для України – від енергетики та сільського господарства до стану екосистеми Карпат і перспектив зимового туризму, заявили експерти Інституту промислової екології та Інституту технічної теплофізики НАН України. За їхніми словами, глобальне потепління в українському регіоні проявляється інтенсивніше, ніж у низці країн Західної Європи, а повномасштабна війна РФ додатково посилює кліматичні ризики.
Член-кореспондент НАНУ Наталія Фіалко наголосила, що нинішня кліматична криза вже вийшла за межі суто наукової дискусії й безпосередньо впливає на питання безпеки, енергетики та довгострокової державної політики.
«В останні роки значення порогу щодо рівня 1,5 градуса Цельсія вже досягнуто. У 2023 році ця аномалія становила 1,54 градуса, у 2024 році – 1,6, а в 2025 році – 1,55. Це дані провідних дослідницьких центрів і Всесвітньої метеорологічної організації, тобто людство вже отримало сигнал про те, що глобальне потепління прямує до своєї критичної межі», – зазначила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За словами вченого, у центрі реагування на кліматичні виклики мають бути декарбонізація економіки, енергоефективність і перехід до кліматично нейтральних джерел енергії, включно з атомною генерацією.
«Проблема кліматичної безпеки безпосередньо пов’язана з декарбонізацією економіки. А останнє, своєю чергою, визначається переходом на кліматично нейтральні джерела енергії, і йдеться не лише про відновлювану енергетику, а й про атомну, яка є дуже важливою для України. Ця проблема також пов’язана з підвищенням енергоефективності в цілому та із запровадженням циркулярної економіки», – додала Наталія Фіалко.
В свою чергу, директор інституту промислової екології, дійсний член академії будівництва України Олександр Сігал, зазначив, що Україна вже має внутрішні можливості для скорочення споживання викопного палива, але це потребує системної модернізації інфраструктури теплопостачання.
«Якщо ми подивимося на опалювальні сезони в Україні протягом останніх 20 років, то побачимо, що вони вже скоротилися десь на 20%. Тобто нам уже потрібно приблизно на 20% менше органічного палива навіть без додаткових заходів. Далі є блок енергоефективності, є модернізація тепломереж, є індивідуальні теплові пункти, є біометан, сонце, вітер – усе це дає можливість значно скоротити обсяги викопного палива», – зазначив науковець.
Окрему увагу учасники пресконференції приділили Карпатам, де, за словами Олександра Сігала, кліматичні зміни вже мають цілком вимірюваний ефект. Він зазначив, що на підставі історичних даних, зокрема австрійських спостережень, у Карпатському регіоні вже фіксується суттєве підвищення температури.
«За австрійськими даними, з 1850 року ми маємо вже підвищення температури на 2,4 градуса. Якщо інтерполювати цю криву далі, навіть без прискорення процесу, то до 2050 року будемо мати ще 1,4-1,9 градуса середнього підвищення. І це означає не просто зміну середньої температури, а збільшення розбалансу – більше дуже холодних і дуже теплих днів та менше стабільних середніх періодів», – додав експерт.
Він підкреслив, що одним із найпомітніших наслідків потепління для Карпат уже стало скорочення періоду зі стійким сніговим покривом, яким можна користуватись під час туристичного сезону.
«Якщо казати про наші Карпати, то зараз уже на 8-10 днів скоротився сезон, коли люди можуть скористатися снігом для гірськолижного відпочинку. І якщо цей процес не підтримувати штучним снігом, то це скорочення буде лише зростати. Ми вже бачимо, що сніг то зникає, то знову з’являється, і ці провали доводиться закривати. Таким чином за 10 років в Україні може залишитись тільки один реально повноцінно функціонуючий гірськолижний курорт Буковель,який зможе себе забезпечити штучним снігом. І дуже важливо,що за рахунок того,що там є вода для його виробництва,ціни не будуть захмарними для середнього українського споживача», – зазначив науковець.
На думку Олександра Сігала, у цій ситуації Буковель має стратегічну перевагу: наявність власних потужних водних резервуарів дозволяє курорту підтримувати траси в належному стані з меншими витратами, що робить його найбільш конкурентоспроможним гравцем на ринку. Буковель може стати єдиним,що буде по кишені пересічному українцю у цій ситуації. При цьому, за його словами, заміщення природного снігу штучним вимагатиме значних ресурсів води та електроенергії, яких у країни в нинішніх умовах бракує.
«Щоб замістити той самий сніг, потрібно 250-400 літрів води на 1 кубічний метр снігу, а загалом – 3-4 тис. кубометрів води на 1 гектар. Крім того, енерговитрати на виробництво штучного снігу становлять 0,3-0,7 кіловата на кубічний метр, і якщо рахувати навіть мінімальні траси, то йдеться про мільйони кіловат-годин електроенергії. У ситуації, в якій зараз перебуває Україна, таких обсягів електрики у нас немає, скільки б грошей це не коштувало», – сказав Олександр Сігал.
За оцінкою експерта, це неминуче позначиться і на вартості відпочинку в Карпатах.
«Якщо ми все ж хочемо зберегти курорти в Україні, то маємо бути готові до того, що для тих, хто буде відпочивати, це означатиме додаткові витрати. Це може становити від 100 до 800 євро на період відпустки тривалістю 10-20 днів – фактично саме стільки доведеться платити за підтримку такої курортної інфраструктури. І якщо на окремих курортах, за винятком Буковеля, який має свої водні ресурси в достатньому обсязі, доведеться ще й транспортувати воду, то всі ці витрати врешті ляжуть на кінцевого споживача», – наголосив він.
Наталія Фіалко при цьому звернула увагу, що для України проблема є ще гострішою, ніж для частини інших європейських країн, через особливості клімату та наслідки війни.
«В Україні глобальне потепління відбувається дещо інтенсивніше, ніж у Західній Європі, і це зумовлено насамперед більш сухим кліматом. Крім того, на ситуацію суттєво впливає повномасштабне російське вторгнення, яке призвело до значного збільшення викидів СО2. Це так званий вуглецевий слід війни», – сказала вона.
За її словами, військові дії вже стали одним із головних джерел додаткового кліматичного навантаження на Україну. У 2022 році, за даними вченої основним джерелом викидів СО2 стали саме військові дії, а не енергетика чи промисловість, що спричинило зростання викидів на 23% одразу. Додаткові викиди СО2 від військових дій у 2025 році становили 77 млн тонн у СО2-еквіваленті, а за період з лютого 2022 року до лютого 2025 року – 175 млн тонн. Загальні пов’язані з цим збитки оцінюються у $57 млрд. Експертка також окреслила ширший перелік ризиків, які несе потепління для держав і суспільств.
«До основних компонентів цієї проблеми належать дефіцит питної води, продовольча незахищеність, деградація ґрунтів, боротьба за землю, кліматична міграція та енергетична вразливість. У відповідь потрібні адаптивне сільське господарство, міжнародні інструменти управління ресурсами, децентралізація енергетики, системи раннього попередження. І, що особливо важливо, збройні сили та розвідки мають включати кліматичні прогнози у своє стратегічне планування», – додала Фіалко.
Олександр Сігал висловив сумнів у можливості швидкого запуску окремої державної програми підтримки гірськолижних курортів в умовах війни та фінансового дефіциту, водночас назвавши першочерговим кроком збереження лісів у Карпатах.
«Країни навколо мають схожі проблеми, і перша порада – не вирубувати ліси в Карпатах. Фактично інші країни підвищують лісистість, а Україна вирубує столітні дуби й буки. Тобто треба брати кальку з того, що роблять за кордоном, і перестати рубати українські Карпати», – резюмував він.
Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.
