Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.
Зміна клімату в Іспанії загрожує ключовому інгредієнту раціону свиней – жолудям із дубових лісів, це може вплинути на виробництво преміального хамону Іберіко Бейота в країні.
Хамон Іберіко Бейота є преміальним іспанським хамоном, який може продаватися за ціною вище 100 євро за кілограм. Його роблять із чорноногих свиней, які останній місяць свого життя мають провести, харчуючись жолудями в дубових лісах.
Однак останніми роками через надзвичайно спекотне і сухе літо на дубах стало рости менше жолудів. Цей факт, а також падіння ринкової вартості продукту, призвело до скорочення виробництва хамона на 20% в автономній області Естремадура.
Літо 2022 року стало найспекотнішим в Іспанії за всю історію, а також третім за сухістю. За 50 років кількість опадів в Естремадурі зменшилася на 35%. При цьому навіть якщо наступне літо буде не таким спекотним, це не стане гарантією великої кількості жолудів у майбутньому.
“Я очікую, що цей рік, після посухи минулого літа та зими з невеликою кількістю дощів, може стати найгіршим за 40 років, що я працюю тут”, – заявив президент компанії виробника хамона Señorio de Montanera Франциско Еспарраго.
Виробники хамона можуть імпортувати жолуді, але Еспарраго не схвалює цю ідею. За його словами, імпортні жолуді можуть принести нові захворювання.
В Україні розпочинає роботу Chapter Zero Ukraine & Caucasus в рамках Ініціативи з управління кліматом (CGI), яка реалізується у співпраці із Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) і яку підтримує ЄБРР.
Нове відділення Chapter Zero Ukraine & Caucasus створено на базі Київської школи економіки (КШЕ), інтелектуальним партнером в Україні є “Делойт”.
“Протидія кліматичним викликам під час війни в Україні та регіональної нестабільності у Вірменії та Грузії може здатися надскладним завданням, але альтернатива ще гірша. Ми маємо діяти та робити правильні речі вже зараз, оскільки це важливо для успішного відновлення України та розвитку конкурентоспроможної і стійкої економіки у Вірменії та Грузії”, – наведено в релізі слова голови CGI Каріни Літвак.
Відсьогодні члени рад директорів і керівники фінансових і нефінансових корпорацій з України, Грузії та Вірменії зможуть приєднатися до нового відділення всесвітньої мережі, діяльність якої полягає у сприянні кращому розумінню і впровадженню ефективного кліматичного управління.
Всесвітня мережа CGI створена у 2019 році, налічує понад 20 національних і регіональних відділень та сприяє впровадженню опублікованих ВЕФ Принципів ефективного кліматичного управління.
“Відділення Chapter Zero в Україні і на Кавказі – це життєво важливий ресурс, який дозволить членам рад директорів набути необхідні компетенції для врахування питань кліматичного переходу як пріоритетних у корпоративній стратегії, культурі та процесах прийняття рішень. Приєднавшись, вони зможуть спілкуватися не лише зі своїми колегами-директорами з інших компаній, а й з експертами у таких ключових галузях, як формування стратегії, управління ризиками, аудит, винагороди та звітність. Ми дуже раді вітати наших нових колег і далі працюватимемо разом над розвитком стабільності та процвітання в Україні, Вірменії та Грузії”, – додала Літвак.
Структура Chapter Zero Ukraine & Caucasus складається з консультативної та наглядової рад, які відповідають за стратегічний розвиток відділення. За реалізацію стратегії відповідатиме секретаріат.
До консультативної ради увійшли Ксенія Брокман, керівниця відділу зелених фінансових систем на Кавказі, у Центральній Азії та Туреччині департаменту реалізації кліматичної стратегії в ЄБРР, та Альона Стратан, перша заступниця голови правління maib, член наглядової ради Інституту директорів у Вірменії.
До складу наглядової ради увійшли член наглядових рад Укргазбанку та “Укрпошти” Оксана Волчко; голова правління Mobius Investment Trust, невиконавчий голова правління холдингу Arafa Марія Луїза Чіконьяні; партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками компанії “Делойт” в Україні Єгор Григоренко; голова KSE Institute Наталія Шаповал, засновник і генеральний директор Shtigen LLC Айк Шекян та виконавчий директор iC consulenten в Україні Олена Рибак.
Членів правління та керівників фінансових і нефінансових корпорацій з України, Грузії та Вірменії, які прагнуть управляти кліматичними ризиками, інтегрувати кліматичні аспекти у стратегію та управління компанією, запрошують до членства у Chapter Zero Ukraine & Caucasus.
Українські, грузинські та вірменські компанії, які можуть продемонструвати дотримання сталих практик ведення бізнесу, вже зараз легше залучають іноземні інвестиції. Як “зелене” походження матеріалів, так і “зелені” методи виробництва мають бути відповідно відображені у звітності. Chapter Zero Україна та Кавказ зосередиться на поширенні цих прикладних знань та досвіду управління кліматом для посилення зв’язку бізнесу в цих країнах із міжнародними ринками та капіталом.
ЄБРР підтримує відкриття нового відділення Chapter Zero в межах свого партнерства з CGI, мета якого – допомогти членам рад директорів компаній у ключових регіонах діяльності банку краще зрозуміти потенційні впливи кліматичних змін на майбутнє їхнього бізнесу.
Партнерство, про яке ЄБРР та CGI домовилися у квітні цього року, передбачає розвиток корпоративного кліматичного управління, зокрема проведення для невиконавчих директорів навчання щодо кліматичних ризиків та їхніх наслідків для бізнесу, що має сприяти розвитку можливості рад директорів у контексті руху до економіки чистих нульових викидів.
“ЄБРР, його партнери та клієнти мають працювати над проблемою кліматичних змін на організаційному рівні для досягнення системних впливів. Наглядові ради і менеджмент можуть відігравати значну роль у цьому процесі”, – сказав керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
Він додав, що “ЄБРР уже надає своїм клієнтам важливі інструменти та консультативну підтримку з метою покращення управління змінами клімату, кліматичними ризиками та розкриттям відповідної інформації. Ми віримо, що Chapter Zero Україна та Кавказ сприятиме змістовній дискусії між лідерами бізнесу в регіоні щодо стимулювання довгострокової декарбонізації та забезпечення стійкості бізнесу перед майбутніми економічними змінами”.
Стратегічна робота з кліматичними викликами на рівні корпоративних стратегій у рамках Chapter Zero Україна та Кавказ дасть змогу українським і регіональним компаніям подолати виклики, пов’язані з війною та міжнародною інтеграцією бізнесу.
“Як освітня установа Київська школа економіки прагне забезпечити наших клієнтів сучасними знаннями та навичками. Вирішення проблеми зміни клімату є критично важливим для розвитку світової економіки, і ми вважаємо, що не можна гаяти часу, інтегруючи її в процеси корпоративного управління. Ми раді бути в авангарді цієї ініціативи та підтримувати компанії в Україні та регіоні, особливо в контексті розв’язаної Росією війни проти України”, – зазначила голова KSE Institute Наталія Шаповал.
ПРООН в рамках програми “Сафарі для громад” навчить українців, як боротись з наслідками кліматичної зміни, а також як раціонально використовувати ресурси власного міста чи громади.
Отримати нові знання про ці та інші інструменти, проконсультуватися з експертами та поспілкуватися з однодумцями можна у межах чергового циклу програми, що відбудеться 19-31 липня з ініціативи громадської організації Плато за підтримки ПРООН в Україні у межах Українського урбаністичного форуму.
Долучитись до тижневого онлайн-навчання та стати амбасадором можуть всі небайдужі українці. Крім того, в рамках програми мешканці Полтави, Рівного, Червонограда, Мирнограда та Кропивницького можуть позмагатися за фінансування для втілення кращих проєктів.
«Сафарі для громад» – формат, орієнтований на залучення активних мешканців до пошуку природоорієнтованих рішень у відповідь на найгостріші екологічні виклики громад. Такими рішеннями можуть бути зелені дахи, дощові садки, перголи, живоплоти, квіткові луки тощо.
Долучитися до програми можна індивідуально або командами.
Індивідуальна участь для мешканців з усієї країни передбачає проходження тижневого онлайн-навчання про природоорієнтовані рішення та нагородження учасників сертифікатами сафарі-амбасадорів за результатами тематичного тестування.
До командної участі запрошуються учасники з Кропивницького, Мирнограда (Донецька обл.), Полтави, Рівного та Червонограда (Львівська обл.). Окрім проходження онлайн-навчання, команди братимуть участь у дослідницьких прогулянках та працюватимуть над розробкою прототипів природоорієнтованих проєктів. Найкращі проєкти змагатимуться за 60 000 грн — фінансування на їх втілення.
Для участі у програмі до 18 липня включно необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням: https://bit.ly/safari_2021.
Програма може бути цікавою для громадських активістів, представників ОСББ і місцевих громад, освітян, урбаністів, ландшафтних дизайнерів та архітекторів, фахівців з корпоративної соціальної відповідальності та загалом для активних мешканців, що цікавляться темами збереження довкілля і підвищення екологічної свідомості.
Довідка: «Сафарі для громад» – це програма, яка реалізується проєктом «Природоорієнотовані рішення для сталих міст» Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. “Полювання” розпочалося у Києві восени 2019 року, а у 2020 році продовжилося у Львові та Білій Церкві. За результатами було реалізовано п‘ть природоорієнтованих рішень у Києві, а ще по одному проєкту втілюються цього року в Білій Церкві та Львові. Також у рамках проєкту ГО «Плато» та Фондом захисту біорізноманіття України створено чат-бот @Safari_Community_bot на платформі Telegram, наповнений детальною інформацією про 26 природоорієнтованих рішень.
Контакти для ЗМІ: +380502762388, info@plato.lviv.ua
Рада директорів Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) затвердила першу Стратегію зміни клімату банку, яка представляє бачення та підхід до вирішення проблем зміни клімату на наступні десять років і далі.
Згідно з прес-релізом банку, стратегія визначає більш цілеспрямовану роль ЧБТР у підтримці його акціонерів як у пом’якшенні, так і в боротьбі з наслідками зміни клімату, головним чином шляхом зміщення пріоритетів фінансування на більш позитивні для клімату операції та збільшення потенціалу кліматичної взаємовигоди у своїх операціях.
У такий спосіб банк має намір краще узгоджувати своє фінансування з кліматичними пріоритетами держав-членів, наголошує прес-служба.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) – міжнародна фінансова організація, заснована Албанією, Вірменією, Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Грецією, Молдовою, Румунією, Росією, Туреччиною і Україною. Головний офіс ЧБТР розташований у м. Салоніки, Греція. ЧБТР підтримує економічний розвиток і регіональну співпрацю шляхом надання кредитів, кредитних ліній, акціонерного капіталу та гарантій для проектів і торговельного фінансування в державному і приватному секторах країн-учасниць.
Статутний капітал банку – EUR3,45 млрд.
