У водойми Закарпаття у межах заходів із відтворення аборигенних видів риб та збереження біорізноманіття вселено 17,412 тис. екземплярів харіуса європейського, повідомило Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Рибопосадковий матеріал вирощено коштом державного бюджету на рибоводному форелевому заводі “Лопушно”, що належить до сфери управління Держрибагентства. Середня наважка зарибку становила 5,45 г.
Зариблення охопило водні об’єкти, важливі для збереження та природного розмноження цього виду. Молодь випустили у притоки Чорної Тиси, річку Красношурку – притоку Тересви, річку Ріку з її притоками, а також у річку Тереблю на території Національного природного парку “Синевир”.
Харіус європейський (Thymallus thymallus) занесений до Червоної книги України. Він мешкає у чистих і добре насичених киснем гірських річках та є індикатором їхнього екологічного стану.
Найближчим часом Держрибагентство планує здійснити зариблення закарпатських річок молоддю дунайського лосося (головатиці).
Сукупний бюджет проєктів технічної допомоги, що реалізовуватимуться в Україні в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи, становитиме EUR44,5 млн, до них увійдуть як нові проєкти, так і ті, що планували запустити до війни, або роботу яких було тимчасово припинено з початком бойових дій.
Як повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у вівторок, такі ініціативи обговорювали в Берліні під час зустрічі української делегації на чолі із заступником міністра Олександром Краснолуцьким із представниками Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, безпеки ядерних реакторів і захисту прав споживачів Німеччини, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) і Секретаріату ІКІ.
Німецькі проєкти, зокрема, охоплюватимуть питання підтримки України у виконанні Паризької угоди та адаптації до наслідків зміни клімату в Чорноморському регіоні, створення системи торгівлі квотами на викиди, формування політики низьких викидів, збереження лісів у Карпатах, підвищення спроможності України долати наслідки війни та інтегруватися в ЄС. Крім того, йшлося про приєднання України до кліматичного клубу, який зараз формують країни Євросоюзу.
Крім того, уряд Німеччини готовий допомогти Україні з будівництвом реабілітаційних центрів для постраждалих від війни тварин, які передбачені в плані післявоєнного відновлення України.
За словами Краснолуцького, Україна прагне застосовувати найкращі практики, які є сьогодні в Європі, для свого відновлення та розвитку.
