Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Києві на території ВДНГ 11 квітня відкриється міжнародна імерсивна виставка, присвячена творчості нідерландського художника Вінсента ван Гога, повідомиляють організатори.
“Відвідувачі зможуть буквально опинитися всередині картин Ван Гога завдяки масштабним проєкціям, музиці та цифровим технологіям”, — зазначають організатори.
Експозиція працюватиме у павільйоні №7 і триватиме до 26 липня. Виставка займатиме простір понад 2 тис. кв. м і поєднуватиме цифрові інсталяції, VR-ефекти та класичну експозицію з історією життя митця.
Серед особливостей — відтворена спальня художника, а також можливість побачити відомі роботи, зокрема “Зоряну ніч” і “Соняшники”, у форматі 360°.
“Це можливість зануритися у світ Ван Гога і відчути його мистецтво по-новому”, — наголошують організатори.
Зазначається, що виставка вже була представлена у низці міст світу, зокрема у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Берліні та Дубаї, де її відвідали мільйони глядачів.
Як повідомлялося, картину пензля Вінсента ван Гога “Пейзаж із селянським будинком” було продано на міжнародній виставці мистецтва та антикваріату TEFAF у Маастріхті за $13,5 млн.
У Національному музеї “Київська картинна галерея” з 7 березня розпочне роботу великий міжмузейний проєкт “Карпати. Ці гори не знають покори”, який через живопис, графіку та декоративно-прикладне мистецтво розповість про культурний образ гірського краю та його значення для української ідентичності. Про це повідомляє пресслужба музею.
“Карпати – це невичерпне джерело творчого натхнення та національного духу. Край ‘Черемоша й Прута’ був українською цитаделлю й у часи, коли художники були позбавлені свободи вільно творити національне мистецтво”, — зазначила в.о. генерального директора Національного музею “Київська картинна галерея” Оксана Підсуха.
За словами організаторів, виставка відкриває багатогранний образ Карпат — через гірські краєвиди, портрети волелюбних мешканців регіону та жанрові сцени з життя верховинців. Природний ландшафт, наголошують у музеї, століттями формував національний характер українців, впливав на історичну долю народу та знаходив відображення у мистецтві.
Офіційна презентація проєкту відбудеться 10 березня о 17:00.
Основу експозиції становлять живописні, графічні та декоративно-прикладні твори українських митців 1950–1970-х років. Особливе місце серед них посідають роботи художників-шістдесятників — покоління митців, для яких Карпати стали символом духовної свободи й простором пошуку національної ідентичності.
Після Другої світової війни художники вирушали в гори, щоб глибше пізнати українську культуру, відчути силу традицій і засвідчити свою внутрішню свободу в часи, коли радянська система намагалася підпорядкувати мистецтво канонам соціалістичного реалізму. Саме в Карпатах вони шукали нові сенси, досліджували взаємозв’язок природи, людини та побуту.
У виставці представлені роботи відомих українських художників, зокрема Веніаміна Кушніра та Любові Панченко, чиї полотна передають атмосферу гірського краю та його культурну глибину.
Окремий розділ експозиції присвячено закарпатській школі живопису, представленій творами Йосипа Бокшая, Адальберта та Яноша Ерделі, Ернеста Контратовича, Гаврила Глюка, Золтана Шолтеса, Антона Кашшая, Адальберта Мартона та Володимира Сидорука. У їхніх роботах краса Карпат передана через тонке відчуття світла, насичену кольорову палітру та особливу атмосферу верховинських пейзажів.
Тематичну і стилістичну палітру виставки доповнюють твори українських класиків ХХ століття — Миколи Глущенка, Сергія Шишка, Миколи Максименка та Романа Сельського.
Окремий акцент зроблено на графічних роботах Георгія Якутовича, зокрема на ілюстраціях до повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”, а також на його ліногравюрах із серії “Люди села Дземброня”, які глибоко передають дух карпатської культури та життя гірських громад.
Експозицію також доповнюють фарфорові фігурки та майоліка відомих українських скульпторів. Частину цих робіт створювали до ювілейних дат радянського періоду, пов’язаних із так званим приєднанням Західної України до СРСР.
До виставки увійшли твори з колекцій Національного музею “Київська картинна галерея”, Музею шістдесятництва — філії Музею історії міста Києва, галерей “НЮ АРТ”, ARS Kerylos, “Ностальжі”, “Вернісаж”, а також із приватних зібрань.
Інформаційним партнером проєкту став журнал “ДНК”.
Музей працює з 11:00 до 18:00 (крім понеділка та четверга), у вівторок — до 19:00. Вартість повного квитка становить 200 грн, для пільгових категорій — 100 грн.
У ташкентському театрі «Ільхом» 25-28 лютого пройшла виставка плакатів українських ілюстраторів Yellow&Blue («Жовто-синій»), присвячена сучасній Україні та її культурній ідентичності.
Виставку організували Делегація Європейського Союзу в Узбекистані спільно з Посольством України, а майданчик та організаційну підтримку забезпечив театр «Ільхом», якому організатори висловили подяку.
В експозиції було представлено понад 60 робіт українських авторів, створених у техніках колажу, аплікації та векторної графіки; проект підготовлено українською ілюстраторською спільнотою Pictoric.

У галереї “Хлібня” Національного заповідника “Софія Київська” сьогодні, 25 лютого, розпочинає роботу міждисциплінарний виставковий проєкт “Мистецтво на зламі сезонів 2026”, який об’єднає роботи понад 50 митців – від визнаних авторів до нових імен, повідомляють організатори.
За їхньою інформацією, проєкт підготувала благодійна організація “БФ Добре серце Київ” у партнерстві із заповідником. Його концепцію задумано як трилогію, присвячену історичній пам’яті, міжнародній солідарності та тяглості української жіночої художньої традиції.
Експозиція складатиметься з трьох тематичних блоків. Перший – “Між вогнем і тишею” – присвячений рефлексії на життя без теплопостачання під час морозної зими 2026 року. Другий – “Україна Соборна Незалежна. Емоції друзів” – розповідає про боротьбу українців і підтримку міжнародної спільноти; зазначається, що перша презентація цього блоку відбулася в Херсоні у серпні 2025 року. Третій – “Фантастичні імпровізації українських мисткинь ХХІ сторіччя” – зосереджений на декоративізмі, спадковості поколінь та передбачає використання сучасних технологій, зокрема елементів доповненої реальності.
Відкриття проєкту заплановане на 16:00 за адресою: Київ, вул. Володимирська, 24 (галерея “Хлібня”).
Організатори зазначають, що виставка покликана осмислити досвід війни, трансформацію суспільства та роль мистецтва як простору підтримки, пам’яті та солідарності.
https://interfax.com.ua/news/culture/1147325.html
Як повідомляє Сербський Економіст, у Нові-Саді сьогодні відкривається виставка української художньої школи
У суботу, 21 лютого, о 19:30 в Нові-Саді відбудеться відкриття виставки української художньої школи. На гостей чекає сімейний формат: можна приходити з дітьми, а на місці буде тепло і можна зігрітися чаєм. За анонсом організаторів, на відкритті також можна буде взяти стікери та значки за донати — збір направляють на генератори для України та на підтримку Ковельської дитячої художньої школи.
Що буде на події
Відкриття виставки робіт української художньої школи.
Творчий майстер-клас з ляльки-мотанці (такі ляльки планують робити разом з учасниками).
Благодійний мерч (стікери/значки) за донати на генератори та підтримку школи.
Місце: Нові-Сад, вулиця Масарикова, 18. У цій же будівлі за відкритими джерелами вказано чайний будинок і культурний простір Seal&Tea, що збігається з форматом «тепло і чай».
Що таке лялька-мотанка
«Мотанка» — це вузликова (намотана) лялька з тканини; назву пов’язують з дієсловом «мотати/мотати».
У популярній культурі мотанку часто описують як «оберіг», але в дослідницькому середовищі зустрічається і критика таких трактувань: частина етнографів вважає, що багато «сакральних» пояснень і навіть саме слово «мотанка» в нинішньому значенні могли закріпитися порівняно пізно.
Потреба в резервному електроживленні (включаючи генератори) залишається актуальною для України: міжнародні організації продовжують постачання генераторів для підтримки критичної інфраструктури.
Геомітка (Google Maps): https://maps.app.goo.gl/1fTxSS6M2DsRk95u8