Екстремальна спека та тривала посуха призвели до різкого зниження рівня Дунаю в Румунії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У районі порту Бешет рух вантажних, пасажирських і круїзних суден виявився практично зупиненим, а перевізники змушені скорочувати завантаження або шукати альтернативні маршрути.
За даними Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії, 18 липня витрата води на вході Дунаю в країну в районі Базіаша знизилася до 1,7 тис. кубометрів за секунду. Це приблизно на 64% нижче за середньобагаторічний липневий показник, що становить 4,7 тис. кубометрів за секунду. Прогноз на період до 25 липня передбачає збереження витрати в діапазоні 1,65–1,8 тис. кубометрів за секунду.
Адміністрація Нижнього Дунаю 19 липня фіксувала від’ємні щодо умовного нуля гідропоста позначки на значній частині румунської ділянки річки. У Бешеті показник становив мінус 65 см, у Калафаті — мінус 140 см, у Джурджу — мінус 128 см, а в Чернаводе — мінус 173 см. Ці значення не означають від’ємної глибини, але свідчать про вкрай низький рівень води щодо прийнятих на гідропостах орієнтирів.
Найскладніша ситуація склалася поблизу Бешета. Завантажені зерном судна не можуть вийти в рейс, а поромне сполучення між румунським Бешетом і болгарським Оряхово було тимчасово зупинене. Вантажівкам і легковим автомобілям доводиться використовувати інші прикордонні переходи, що збільшує відстань, час доставки та навантаження на автомобільні мости через Дунай.
Проблеми торкнулися і туристичного сектору. Кілька круїзних суден, що прямували з Будапешта в бік дельти Дунаю, не змогли продовжити подорож. Туроператори почали перевозити пасажирів автобусами та змінювати програми поїздок, включно з направленням туристів до Бухареста. Зупинення або скорочення круїзних маршрутів може знизити доходи портових міст, готелів, ресторанів та екскурсійних компаній уздовж усієї річки.
Маловоддя вже позначається на сільському господарстві Румунії. На окремих територіях рівень Дунаю виявився нижчим за мінімальну позначку, необхідну для роботи насосних станцій, через що частина полів залишилася без зрошення. Це підвищує ризик скорочення врожаю та подальшого зростання витрат фермерів.
Наслідки для всіх дунайських країн
Якщо низький рівень води збережеться або пошириться на інші ділянки річки, наслідки відчують усі десять держав, через які безпосередньо протікає Дунай: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна. Дунай є основою найважливішого європейського транспортного коридору, що з’єднує промислові райони Центральної Європи з портом Констанца та Чорним морем.
Для Німеччини та Австрії основним ризиком стане порушення наскрізних перевезень системою Рейн — Майн — Дунай. Судна будуть змушені приймати менше вантажу, а частина поставок може перейти на залізничний та автомобільний транспорт. Це підвищує вартість доставки сировини, палива та промислової продукції. Круїзний сектор Відня, Лінца, Пассау та інших міст також може зіткнутися зі скасуванням або скороченням маршрутів.
Словаччина та Угорщина ризикують отримати затримки поставок через порти Братислави, Комарно та Будапешта. Для Угорщини додатковою проблемою стане скорочення круїзного потоку між Будапештом і нижнім Дунаєм. У разі тривалого маловоддя можуть зрости витрати на перевезення зерна, нафтопродуктів, металів і мінеральної сировини.
Для Хорватії та Сербії зниження глибини фарватеру означає можливі обмеження роботи портів Вуковар, Новий Сад, Панчево, Смедерево та Прахово. Сербські експортери зерна, добрив і металургійної продукції можуть зіткнутися з необхідністю ділити вантажі на більшу кількість суден або перенаправляти їх на залізницю. Імпорт нафтопродуктів і промислової сировини також може подорожчати.
Болгарія та Румунія вже відчувають безпосередні наслідки у вигляді зупинення порома Оряхово — Бешет, обмежень вантажного руху та проблем зі зрошенням. Подальше зниження води здатне ускладнити роботу річкових портів Русе, Лом, Видин, Галац, Бреїла та Констанца, а також збільшити навантаження на мости та сухопутні прикордонні пункти.
Для Молдови ризики пов’язані з роботою порту Джурджулешти та доступом до нижнього Дунаю. Скорочення допустимої осадки суден може призвести до зниження обсягів однієї партії, подорожчання імпорту палива та експорту сільськогосподарської продукції.
Для України маловоддя створює загрозу роботі портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Низькі глибини можуть зменшити завантаження барж і морських суден, підвищити вартість перевезення зерна, металу, контейнерів та іншої продукції, а також ускладнити рух між українськими портами, Констанцою та Центральною Європою.
За даними Дунайської комісії, значну частину перевезень річкою формують зерно, продовольчі та кормові вантажі, залізна руда, нафтопродукти, добрива та металопродукція. Тому тривале маловоддя може позначитися не лише на транспортних компаніях, а й на цінах для сільського господарства, металургії, енергетики та харчової промисловості в усьому регіоні.
Дунайська комісія у квітні 2026 року попереджала, що періоди низької води та різкі коливання гідрологічної ситуації стають постійним фактором, який змінює умови роботи річкового транспорту. Європейським країнам доведеться активніше поглиблювати й обслуговувати фарватер, покращувати обмін навігаційними даними та розвивати залізничні маршрути для оперативного перенаправлення вантажів.
Учасники панелі «The Strategic Role of the Danube in Logistics and Connectivity» міжнародного форуму в Бухаресті дійшли висновку, що Дунай перетворився на один із ключових логістичних і стратегічних коридорів у контексті війни Росії проти України, зростання гібридних загроз та необхідності посилення військової мобільності НАТО й ЄС. На їхню думку, підвищення стійкості та безпеки дунайської інфраструктури має розглядатися як пріоритет не лише для прибережних держав, а й для всієї євроатлантичної спільноти.
Панель модерував керівник офісів Фонду Конрада Аденауера в Румунії Штефан Гофман. До дискусії долучилися заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба (у форматі відеоконференції), генеральний директор New Strategy Center Джордж Скутару, асоційований експерт Німецької ради з міжнародних відносин Вільфрід Їлґе та контрадмірал у відставці, старший асоційований експерт New Strategy Center, колишній командувач Морського компоненту ВМС Румунії Лівіу Коман.
Спікери наголосили, що після початку війни у 2022 році традиційні транспортні маршрути в регіоні виявилися перевантаженими або вразливими до військових та гібридних атак. Це прискорило розвиток та інтенсивніше використання інфраструктури Дунаю як альтернативного коридору. Україна, за їхніми словами, критично спирається на дунайські порти для збереження експорту зерна та підтримки ширших ланцюгів постачання, тоді як повторювані російські удари по портовій інфраструктурі оголили її вразливість.
Учасники підкреслили, що атаки на портові об’єкти на Дунаї продемонстрували необхідність прискореної модернізації транспортних, перевантажувальних і систем нагляду, а також посилення захисту морської та річкової інфраструктури. Йшлося, зокрема, про розширення пропускної спроможності портів, оновлення флоту, цифровізацію логістичних процесів та поліпшення координації між військовими й цивільними структурами.
За підсумками обговорення панель дійшла висновку, що Дунай є стратегічним вузлом для всієї євроатлантичної архітектури безпеки – коридором військової мобільності, вектором економічної інтеграції та платформою регіональної співпраці. Учасники наголосили на необхідності тіснішої координації між Румунією, Україною та Республікою Молдова, включно з повною інтеграцією України до європейських програм військової мобільності, посиленням портової інфраструктури, усуненням адміністративних бар’єрів і створенням спільних механізмів протидії гібридним загрозам. На думку експертів, зміцнення стійкості та безпеки дунайського коридору є не просто регіональним завданням, а стратегічною умовою стабільності Європи в цілому.
Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.
Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.
За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.
Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).
Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.
Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.
Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.
Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.
За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.
Напередодні щорічного Дня Дунаю експерти та екологи нагадують про масштабні екологічні загрози найбільшій річковій системі Європи. За останні 150 років Дунай втратив близько 80% своїх природних заплав і водно-болотних угідь — через втручання людини, будівництво гребель, гідроенергетику, активне судноплавство та регулювання русла. Це призвело до різкого скорочення біорізноманіття, зникнення осетрових риб, ослаблення здатності екосистем стримувати паводки і посухи.
Загальна протяжність Дунаю становить приблизно 2 857 км. Це найінтернаціональніша річка Європи: вона протікає по території або служить кордоном десяти держав.
У Німеччині — близько 214 км,
в Австрії — 294 км,
у Словаччині — 166 км,
в Угорщині — 334 км,
у Хорватії — 129 км,
у Сербії — 269 км,
в Болгарії — 148 км,
в Румунії — 825 км,
в Молдові — 49 км,
в Україні — близько 109 км.
У басейні річки проживає близько 83 мільйонів людей, понад 20 мільйонів з яких залежать від Дунаю як джерела питної води. На Дунаї розташовані столиці чотирьох європейських держав — Відень, Братислава, Будапешт і Белград.
Серед найсерйозніших проблем:
забруднення органічними та токсичними речовинами, що надходять зі стоками та с/г угідь;
засмічення побутовими відходами, в тому числі пластиком;
зміна клімату та коливання рівня води;
інвазивні види;
будівництво гребель та гідровузлів, які заважають міграції риб;
браконьєрський вилов осетрових заради чорної ікри.
Гідроспоруди, такі як гребля «Залізні ворота» на кордоні Сербії та Румунії, повністю перекрили шлях до нерестовищ для десятків видів риб.
Ініціатива WWF Living Danube Partnership вже відновила понад 1 700 гектарів водно-болотних угідь і поліпшила водопостачання на площі 3 700 гектарів.
Проект LIFE-Boat 4 Sturgeon працює над збереженням осетрових, створенням генетичного банку і відновленням популяцій.
Розвиваються системи раціонального водокористування, впроваджуються водоочисні фільтри та стале землекористування.
Залучаються підприємства, що працюють у басейні Дунаю, до відповідальності за водні ресурси.
Дунай залишається життєво важливою річкою для десятків мільйонів людей і останнім притулком для унікальних видів риб і птахів. Збереження та відновлення Дунаю вимагає міжнародної координації, системного природоохоронного підходу та усвідомленої політики з боку країн регіону. Річка, про яку писав Штраус у знаменитому вальсі «На прекрасному блакитному Дунаї», повинна зберегти своє природне обличчя і в XXI столітті.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” виходить на нові ринки Середнього та Верхнього Дунаю, розширює свою діяльність у регіоні та пропонує повний цикл експорту зернових культур і металопродукції, а також вантажні перевезення будь-яких типів товарів Дунаєм, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
В агрохолдингу нагадали, що першими кроками на ринках Середнього і Верхнього Дунаю стали рейси з металопродукцією за маршрутами Ізмаїл – Лом (Болгарія) та Ізмаїл – Смедерево (Сербія), які виконували буксири «Переяславський» і «Козацький» із залученням барж власного виробництва. Ці перевезення підтвердили готовність компанії ефективно працювати з різними категоріями вантажів, відкриваючи нові можливості для бізнесу в Болгарії, Сербії, Румунії та інших країнах Дунайського регіону.
«Наш флот здатний перевозити різні типи вантажів, і це тільки початок. Ми пропонуємо бізнесу Балкан комплексні рішення: експорт зернових у поєднанні з нашою логістикою по Дунаю до Констанци, а також річкові перевезення будь-яких товарів між портами регіону», – зазначив директор з логістики “Нібулона” Сергій Калкутін.
У «Нібулоні» запевнили, що експансія на Середній і Верхній Дунай – це частина довгострокової стратегії агрохолдингу, спрямованої на розвиток міжнародної річкової логістики.
Наразі агрохолдинг готовий запропонувати конкурентоспроможну альтернативу традиційним шляхам постачання зернових та інших вантажів. Йдеться про експорт зернових до 75 країн світу з використанням власного річкового флоту, вантажні перевезення Дунаєм для аграрного, металургійного та будівельного секторів, гнучкі умови співпраці: DAP, EXW, FCA, FOB, онлайн-відстеження вантажів у реальному часі, міжнародний досвід і репутацію надійного партнера.
«Завдяки власному сучасному флоту та ефективній логістиці «Нібулон» гарантує стабільні та безпечні перевезення на Дунаї, що відкриває доступ до нових ринків», – підкреслили в агрохолдингу.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер володів 27 перевантажувальними терміналами та комплексами з приймання сільгоспкультур, потужностями для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флотом із 83 суден (із них 23 буксири), а також Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
NIBULON, БОЛГАРИЯ, вантажні перевезення, Дунай, РУМУНІЯ, Сербія
Україна від початку 2024 року експортувала через дунайські порти 3,7 млн тонн вантажів, з яких 2,5 млн тонн – це зернові та олія, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Незважаючи на рекордні обсяги Українського морського коридору, дунайські порти мають потенціал зростання”, – зазначив він.
За словами Кубракова, зокрема, Українське Дунайське пароплавство почало пропонувати доставку контейнерів у дунайські порти Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та румунський порт Констанца в обхід кордону з Польщею.
Агентство “Інтерфакс-Україна” не має порівняльної інформації про обсяг експорту через порти на Дунаї за аналогічний період 2023 року, проте відомо, що в лютому минулого року вони обробили 2,2 млн тонн вантажів, у березні – 2,8 млн тонн, а всього за рік – 29 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль напередодні заявив про намір України розширити експортну спроможність дунайського кластеру з 33 млн тонн вантажів у 2023 році до 35-40 млн тонн.
