Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, водночас перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Україна експортувала ріпаку 3,7 млн тонн на суму $1,4 млрд, при виробництві минулого року 4,5 млн тонн. Найактивніше його купували Німеччина – 1,226 млн тонн, Румунія – 609 тис. тонн, Нідерланди – 420 тис. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю в 2024 році на 1,5 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 74,6 млн тонн зернових і олійних, повідомила прес-служба асоціації.
Згідно з повідомленням, поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку можуть внести свої корективи.
“Потенційне зниження врожаю в новому сезоні спричинене як скороченням посівних площ (переважно під зерновими культурами через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогою логістикою експорту), так і дещо посушливим періодом у травні цього року в низці регіонів на сході й півдні країни”, – пояснили в УЗА і додали, що за таких умов експорт у 2024-2025 маркетинговому році становитиме 43,5 млн тонн.
За прогнозом УЗА, у сезоні, що завершується, експорт зернових та олійних може сягнути 53,2 млн тонн зернових та олійних.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА прогнозує на рівні 19,1 млн тонн, що на 900 тис. тонн менше порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може становити близько 13 млн тонн із урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть близько 2,4 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може становити 4,6 млн тонн (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР можна очікувати на рівні близько 2 млн тонн (поточного сезону експорт ячменю прогнозується на рівні 2,5 млн тонн).
Очікування врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через потенційне скорочення посівних площ під кукурудзою та посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 25,5 млн тонн, що на 800 тис. тонн менше за попередню оцінку і на 4,1 млн тонн менше, ніж торік – 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може становити близько 20,5 млн тонн (у поточному сезоні експорт очікується на рівні 26 млн тонн).
Урожай соняшнику 2024 року в УЗА очікують на рівні 13,7 млн тонн (у 2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може становити до 250 тис. тонн (у поточному сезоні очікування 0,4 млн тонн), тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може сягнути майже 13,6 млн тонн. У поточному сезоні переробка досягне 13,5 млн тонн.
У 2024 році врожай ріпаку можна очікувати на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 році – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР може становити – 3,4 млн тонн (у поточному сезоні – 3,7 млн тонн).
Що стосується сої, то це чи не єдина культура, під якою аграрії можуть збільшити площі через її прибутковість цього року. Урожай сої можна очікувати у 2024 році на рівні 5,5 млн тонн (у 2023 – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може сягнути 4 млн тонн (у поточному сезоні очікується на рівні 3,3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА оцінювала врожай-2023 на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних, що вище за минулорічні показники, які становили 73,8 млн тонн зернових та олійних, повідомила пресслужба асоціації.
Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча було засіяно менше порівняно з минулим роком майже на 2 млн га, – йдеться в повідомленні УЗА.
Згідно з повідомленням, оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, а у 2021-му – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн тонн.
Оцінку врожаю ячменю в 2023 році також підвищено – з 5,2 до 5,8 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, а 2022-го – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт 2023/2024 МР очікується рівним 3 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися – з 26,9 до 28 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн), водночас експорт може скласти близько 22 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року очікується на рівні 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн т, 2022-го – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн тонн. Переробка соняшнику на олію може сягнути 13,2 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА оцінює в 4,1 млн тонн, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн тонн; сої – 4,8 млн тонн, а потенційний експорт – 3,3 млн тонн.
Згідно з прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн тонн. Минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн тонн.
В УЗА наголосили, що експортувати такі обсяги в новому сезоні буде можливо, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – пояснили в галузевій асоціації.
УЗА зазначила, що в умовах блокування РФ судноплавства в Чорному морі та її атак на портову інфраструктуру продовжує працювати з Європейською Комісією для компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Цю ініціативу підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Європейської Комісії. Це дасть змогу залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на дорожчу логістику, впевнені в асоціації.
Крім того, вирішується проблема збільшення пропускної спроможності Сулинського каналу на Дунаї для забезпечення його цілодобової роботи та збільшення кількості лоцманів. Ведеться робота разом зі США та ЄС зі створення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою, констатували в УЗА.
“Перешкоди експорту зерна з України негативно впливають на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої в глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки”, – нагадали у бізнес-об’єднанні.
УЗА підкреслила, що зростання цін призводить і до зростання продовольчої інфляції в розвинених країнах. “У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – резюмували в галузевій асоціації.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Загальний валовий збір зернових та олійних в Україні 2023 року очікується на рівні 68 млн тонн, що на 8,5% менше, ніж 2022 року, коли він становив 73,8 млн тонн, і на 36% менше, ніж 2021 року (106 млн тонн), такий прогноз оприлюднила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Значно менший обсяг майбутнього врожаю зумовлений як окупацією частини території України, мінуванням, веденням бойових дій, так і нестачею коштів та інших ресурсів для аграріїв для проведення повноцінної посівної кампанії та вирощування врожаю”, – йдеться в повідомленні УЗА.
За її оцінкою, загалом в Україні буде засіяно площ на 28,2% менше порівняно з попередніми роками – близько 19,5 млн га. “Звичайно, багато що залежить від того, як завершиться посівна, і від подальших погодних умов”, – зазначили в асоціації.
На думку її аналітиків, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 може скласти 43,9 млн тонн. У поточному сезоні (який завершиться 30 червня 2022 року) експорт може сягнути 56,4 млн тонн за збереження морського шляху експорту. При цьому перехідні залишки на початку нового сезону можуть скласти близько 11,9 млн тонн зернових і олійних, що втричі більше, ніж у попередні сезони, крім 2022/2023 МР, коли залишки були максимальними (близько 25 млн тонн).
“Характерною особливістю цього року буде падіння обсягів урожаю зернових через зменшення посівних площ під ними порівняно з минулим роком та одночасне збільшення прогнозу врожаю олійних культур за рахунок збільшення посівних площ під ними”, – підкреслили в УЗА.
Згідно з прогнозами аналітиків зернового ринку, урожай пшениці в Україні 2023 року може становити лише 17,9 млн тонн (2022 року – 20,2 млн тонн, а 2021-го – рекордні 33 млн тонн) за зменшення посівних площ під пшеницею на понад 2 млн га.
“Навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах, коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшить експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі”, – пояснили в асоціації.
За її даними, експорт пшениці у 2023/2024 МР з огляду на менший врожай може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становитимуть 5,3 млн тонн.
В УЗА також прогнозують урожай ячменю 2023 року на рівні 4,4 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, 2022-го – 5,8 млн тонн) та очікують на експорт цієї культури 2023/2024 МР на рівні 2 млн тонн.
Урожай кукурудзи в новому сезоні в УЗА очікують на рівні 23,3 млн тонн, пов’язуючи цей показник зі скороченням посівних площ на 800 тис. га (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн). За оцінками експертів асоціації, експорт цієї культури може скласти близько 19 млн тонн з урахуванням перехідних запасів на початку нового сезону на рівні 2,3 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року аналітики УЗА прогнозують на рівні 12,7 млн тонн у зв’язку зі збільшенням посівних площ під ним також на 800 тис. га (2022 року – 11,1 млн тонн, 2021-го – 16,9 млн тонн). Експорт насіння соняшнику в УЗА очікують на рівні 1,2 млн тонн, а обсяг виробництва соняшникової олії може сягнути 11,5 млн тонн.
За попередніми прогнозами УЗА, врожай ріпаку 2023 року становитиме 3,8 млн тонн за експорту в 2023/2024 МР на рівні 3,5 млн тонн. Урожай сої – на рівні майже 4,4 млн тонн, а експорт 2023/2024 МР – 3 млн тонн.
На думку аналітиків, озвучений прогноз експорту зернових та олійних у 2023/2024 МР буде дійсним за умови збереження роботи українських чорноморських портів. “Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко й ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – наголосили в бізнес-асоціації.
В УЗА наголосили, що зменшення врожаю та експорту з України зернових негативно вплине на доступність зернових на світовому ринку та призведе до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі.
Згідно з прогнозом Мінагрополітики, озвученим наприкінці березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці становитимуть 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
Українська зернова асоціація (УЗА) закликала світове співтовариство, Туреччину та ООН протидіяти російському захопленню Чорного моря і встановленню обмежень на судноплавство для інших країн.
“УЗА вважає за необхідне зазначити, що Чорне море не є внутрішнім морем Росії, де вона може диктувати іншим країнам вимоги до судноплавства. Цілеспрямовані дії росії щодо затримки інспекцій суден, які прямують до українських портів для завантаження зерном та іншими продовольчими товарами в рамках Чорноморської зернової ініціативи, демонструють справжні наміри росії – продовжувати дестабілізувати продовольчу безпеку світу і перетворити продовольство на зброю”, – повідомляється на сайті організації.
УЗА наголосила, що через навмисне затягування інспекцій суден з боку РФ, у Босфорі утворилася черга з понад 140 суден, переважна більшість з яких очікує своєї черги понад місяць. Таким чином, продовольча безпека країн, що залежать від експорту українських продуктів харчування, опинилася під загрозою.
Крім того, РФ, незважаючи на військову агресію, атаки на українські порти та обмеження судноплавства в українських морпортах, продовжує користуватися можливістю безперешкодного торговельного проходження своїх суден із російських чорноморських портів.
“Залучення російської сторони до інспекції суден, що прямують до українських портів (які вона свідомо та навмисно затягує) та водночас відсутність перевірок суден, які курсують із портів Росії в Азово-Чорноморському басейні, – це ніщо інше, як винагорода агресору та обмеження судноплавства в міжнародних водах Чорного моря на його користь”, – зазначається в повідомленні асоціації.
“Ба більше, інспекція російських суден у Босфорі не проводяться, що уможливлює для неї використовувати торговельні судна для перевезення вантажів військового призначення для продовження війни проти України та шантажу інших держав”, – додала УЗА.
Як підсумок, асоціація закликає світову спільноту, ООН і Туреччину не тільки спонукати Росію перестати затримувати рух суден у рамках Стамбульської зернової ініціативи і перестати використовувати продовольство як зброю, а й почати роботу з відновлення вільного судноплавства в Чорному морі для всіх країн, зокрема, вільного торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Як повідомлялося, 15 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та віцепрем’єр-міністр із відбудови України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков закликали міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у роботі зернового коридору і розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів.
Зокрема, російські інспектори сповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час і шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини.
Підкреслюється, що така деструктивна політика Росії призвела до системного зниження вантажообігу в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства.
