Країни Європейського Союзу в першому півріччі 2026 року імпортували рекордний обсяг скрапленого природного газу з російського проєкту «Ямал СПГ», незважаючи на поступове введення заборони на постачання російського газу, повідомила газета Financial Times з посиланням на дані аналітичної компанії Kpler та екологічної організації Urgewald.
За даними видання, у січні–червні європейські країни отримали близько 9,9 млн тонн СПГ з «Ямал СПГ», що приблизно на 18% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Це стало максимальним піврічним показником з моменту початку експорту з проєкту у 2017 році.
Дещо відмінні оперативні дані наводить Reuters: згідно з інформацією Kpler, поставки до ЄС склали 9,97 млн тонн і зросли на 16%. Різниця між показниками може бути пов’язана з оновленням інформації про рух танкерів та дати фактичного розвантаження партій. Загалом обидва джерела підтверджують імпорт на рівні близько 10 млн тонн і встановлення нового рекорду.
Загалом у першому півріччі з «Ямал СПГ» було відправлено 140 танкерних партій. З них 136, або понад 97%, прибули до портів ЄС. Китай за той самий період отримав лише чотири партії. Таким чином, європейський ринок фактично поглинув майже весь експорт найбільшого російського арктичного СПГ-проєкту.
Орієнтовна вартість поставлених до ЄС партій оцінюється в 5,96 млрд євро, або близько 6,82 млрд доларів. Основними пунктами призначення стали термінали у Франції, Бельгії та Іспанії.
Зростання імпорту відбулося на тлі підготовки європейських компаній до остаточного припинення поставок російського газу. За оцінкою Агентства ЄС зі співпраці енергетичних регуляторів ACER, у січні–травні 2026 року імпорт російського СПГ збільшився на 11% у річному вимірі, а поставки російського трубопровідного газу — на 7%. Серед причин агентство називає дострокове отримання частини контрактних обсягів перед введенням нових обмежень.
При цьому говорити, що весь російський СПГ уже заборонено закуповувати в ЄС, поки що некоректно. З 25 квітня 2026 року заборона поширюється на імпорт за короткостроковими контрактами, укладеними до 17 червня 2025 року. Поставки за раніше укладеними довгостроковими контрактами можуть тривати до 1 січня 2027 року. Після цієї дати має набрати чинності повна заборона на імпорт російського СПГ.
Тому значна частина поставок «Ямал СПГ» у першому півріччі могла здійснюватися на підставі чинних довгострокових контрактів і формально не порушувала європейських обмежень.
Дані про зростання частки російського газу в імпорті ЄС з 12% до 14% також потребують уточнення. За інформацією Єврокомісії та Ради ЄС, загалом за 2025 рік на російський СПГ та трубопровідний газ припадало близько 12 % європейського імпорту газу. ACER оцінювало частку Росії в зимовому сезоні 2025–2026 років приблизно в 14 %. Ці показники стосуються різних періодів, тому їх не можна безпосередньо трактувати як остаточне річне зростання частки на два процентні пункти.
Збільшенню поставок також сприяло чинне обмеження на перевалку російського СПГ у європейських портах для подальшої відправки до третіх країн. У результаті більша частина газу, що надходить на термінали ЄС, залишається на європейському ринку, а не перевантажується на інші судна для транспортування до Азії.
Рекордні закупівлі демонструють суперечність між політикою ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв та необхідністю забезпечувати стабільні поставки газу в умовах напруженого світового ринку. Водночас вони показують залежність самого проєкту «Ямал СПГ» від європейської портової, судноплавної та фінансової інфраструктури: за умов обмеженого доступу до азіатських маршрутів Росія поки що не змогла перенаправити значну частину арктичного СПГ до Китаю.
Проєкт «Ямал СПГ» розташований на півострові Ямал у російській Арктиці та контролюється російською компанією «Новатек». Їй належить 50,1% проєкту, французькій TotalEnergies та китайській CNPC — по 20%, Фонду Шовкового шляху — 9,9%. Виробнича потужність проєкту становить близько 17,4 млн тонн СПГ на рік.
ЄС остаточно затвердив поетапну відмову від російського природного газу 26 січня 2026 року. Повна заборона на російський СПГ має набути чинності з 1 січня 2027 року, а на трубопровідний газ — восени 2027 року. У разі серйозної загрози енергопостачанню Єврокомісія зможе тимчасово призупинити окремі обмеження на строк до чотирьох тижнів.
Першоджерело Financial Times
ЕНЕРГЕТИКА, ЄС, РОСІЯ, СПГ, Ямал СПГ
Антимонопольний комітет України надав дозвіл ТОВ “АБ Діамант Україна”, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин КНР Цай Ї, на набуття контролю над понад 50% ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка”.
“Надано дозвіл ТОВ “АБ ДІАМАНТ УКРАЇНА” на набуття контролю над ТОВ “ПАУЕР ЕНЕРДЖИ КАТЮЖАНКА” шляхом безпосереднього придбання часток у статутному капіталі, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства”, – говориться у рішенні АМКУ від 9 липня 2026 року.
ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка” засноване 20 вересня 2023 року з розміром статутного капіталу 8,746 млн грн. Основним видом діяльності товариства є виробництво електричної енергії.
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка” зі 100% часткою є Роман Петрученко – співзасновник української групи компаній у сфері відновлюваної енергетики SPP Development Ukraine.
АБ Діамант Україна, АМКУ, ЕНЕРГЕТИКА, Пауер Енерджи Катюжанка
У понеділок 6 липня 2026 року відбудуться перші річні аукціони з розподілу об’єднаної потужності на міждержавних точках з’єднання з Угорщиною, Румунією та Молдовою, повідомило ТОВ “Оператор ГТС України” на своєму сайті.
“Про проведення об’єднаних аукціонів на точках міждержавного з’єднання з Польщею та Словаччиною буде повідомлено окремо”, – зазначили в компанії.
В ОГТСУ пояснили, що об’єднані продукти потужності дозволяють бронювати потужності по обидва боки міждержавної точки з’єднання в межах одного аукціону та єдиного продукту потужності.
“Впровадження механізму об’єднаних потужностей є результатом тісної координації між ОГТСУ, операторами суміжних газотранспортних систем, національними регуляторами та європейськими інституціями”, – зазначила в.о. генерального директора компанії Наталія Бойко.
У товаристві стверджують, що запровадження об’єднаних продуктів потужності сприятиме подальшій інтеграції українського ринку природного газу до внутрішнього ринку ЄС, підвищенню ефективності використання міждержавної інфраструктури, розвитку транскордонної торгівлі природним газом та зміцненню енергетичної безпеки регіону.
Прийом заявок на розподіл річної потужності на внутрішніх точках входу та виходу триває з 29 червня 2026 року та завершиться 13 липня 2026 року включно.
Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП) на засіданні 23 червня ухвалила рішення, спрямовані на подальшу інтеграцію газового ринку України до єдиного ринку природного газу ЄС.
“Зміни передбачають запровадження європейських правил розподілу потужності та тарифоутворення на міждержавних з’єднаннях газотранспортної системи”, – повідомив регулятор.
Зокрема, регулятор завершив нормативні кроки для запровадження спільних аукціонів з розподілу потужності міждержавних з’єднань.
“Такий механізм передбачає одночасний розподіл потужності газотранспортної системи України та суміжних країн, що відповідає європейській практиці функціонування ринку природного газу”, – пояснили в комісії.
Нові правила розподілу потужності міждержавних з’єднань запрацювали з липня 2026 року та застосовуватимуться до потужності, яка використовуватиметься з початку нового газового року – з 1 жовтня 2026 року.
Для участі в аукціонах замовники послуг транспортування мають укласти договори не лише з ОГТСУ, а й з операторами суміжних газотранспортних систем держав – членів ЄС та Республіки Молдова. Замовник, якому буде розподілено об’єднану потужність, матиме право передати іншому замовнику право подавати номінації та реномінації на таку потужність.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-травні 2026 року збільшився на 89% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $738,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у травні ввіз цієї продукції зріс на 45,8% порівняно з травнем минулого року, але скоротився майже вдвічі проти квітня поточного року – до $76,9 млн.
Таким чином, темп приросту імпорту почав сповільнюватись порівняно з аналогічним періодом минулого року, і прискорюється падіння імпорту відносно попереднього місяця 2026 року, зокрема, у квітні поточного року падіння складало 34% до березня-2026.
Як повідомлялось, у березні поточного року Кабмін виключив трансформатори із переліку товарів для пільгового імпорту в межах угод з Секретаріатом ЕС.
Водночас Європейська бізнес асоціація у травні в офіційному листі до першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля закликала запровадити тимчасове звільнення окремих видів силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
За даними Держмитслужби, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За п’ять місяців її ввезено на $665,6 млн (90% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $321,5 млн (82,3%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (2%) та Німеччини (1,3%), тоді як торік частка імпорту з Німеччини становила майже 5%, з Туреччини – 3,7%.
За даними Держмитслужби, Україна у січні-травні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі майже на $16 млн (торік – на $10,9 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія завершила переговори з угорською MOL щодо акціонерної угоди стосовно НІС і зможе придбати додаткові 5% акцій сербської нафтової компанії, якщо MOL домовиться з «Газпром нафтою» про викуп російського пакета і угода отримає схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Про це повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович.
Наразі Сербія володіє 29,9% акцій НІС. Російські «Газпром нафта» та «Газпром» сукупно контролюють близько 56,2% компанії. Угорська MOL веде переговори про купівлю цього пакета, однак угода вимагає узгодження з OFAC через санкційний режим, пов’язаний з російською участю в НІС.
За словами Джедович-Ханданович, купівля додаткових 5% посилить позиції Сербії в ухваленні та блокуванні стратегічно важливих рішень для економіки країни. Для Белграда це принципово, оскільки НІС контролює ключову нафтову інфраструктуру Сербії, включаючи єдиний нафтопереробний завод країни в Панчево.
У рамках домовленостей MOL також зобов’язалася зберегти роботу нафтопереробного заводу в Панчево щонайменше на рівні середньорічних потужностей за останні чотири роки до введення американських санкцій.
Для Сербії угода навколо НІС — одне з ключових енергетичних питань 2026 року. Белграду потрібно одночасно зберегти стабільність поставок палива, знизити санкційні ризики та не втратити вплив на компанію, яка має системне значення для економіки країни.
https://t.me/relocationrs/3011
MOL, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський 21 травня підписали угоду про новий внесок від Італії у розмірі 10 млн євро на ремонтні та відновлювальні роботи в енергетиці України.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з Лорковським та партнерами у Telegram-каналі в четвер.
«До цього Італія вже направила до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії», – зазначив він.
За словами Шмигаля, сторони приділили особливу увагу механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики України як інструменту посилення енергетичної стійкості.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей», – повідомив він.
Україна також готується представити зазначені та інші можливості на конференції URC у Гданську в червні.
«Домовилися спільно опрацювати механізми зниження та страхування військових ризиків для таких інвестицій», – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомлялося, станом на кінець квітня іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.
Загалом на початок квітня до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові кошти на суму майже 1,854 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
