ЕНЕРГЕТИКА – Ukraine open for business

«Газмережі» у 2026 році приєднали 140 об’єктів розподіленої газової генерації

ТОВ “Газорозподільні мережі України” у 2026 році приєднали 140 об’єктів розподіленої генерації, ще 86 об’єктів планується приєднати до кінця року, повідомила голова правління компанії Людмила Кіндер.

“Розподілена газова генерація сьогодні один із напрямів, де попит на приєднання зростає особливо швидко. Цього року вже реалізовано 140 таких об’єктів, ще 86 планується завершити. За кожним із них – оцінка можливостей мережі, проєктування, будівництво, підключення та пуск газу”, – написала вона у Facebook у вівторок.

При цьому Кіндер зазначила, що приєднання до мереж для бізнесу має бути “зрозумілим процесом”, над чим зараз і працюють “Газмережі”.

“Якщо компанія має кілька об’єктів у різних регіонах, вона не повинна щоразу окремо вибудовувати взаємодію з кожною філією. Ми маємо бачити весь портфель проєктів, заздалегідь узгоджувати технічні вимоги, порядок роботи та черговість реалізації”, – розповіла Кіндер про бачення побудови ефективної співпраці з бізнесом.

Як повідомлялося, за інформацією першого віце-прем’єра-міністра енергетики Дениса Шмигаля, в Україні вже діє 1,8 ГВт розподіленої газової генерації.

ГАЗ, Газмережі, генерація, ЕНЕРГЕТИКА, УКРАЇНА

«Укрнафта» у 2026 році спрямує 2,9 млрд грн на захист і безпеку об’єктів

У 2026 році росія суттєво посилила атаки на об’єкти «Укрнафти». Під ударами — виробнича інфраструктура та мережа АЗК.

Компанія реагує на це системно та, попри все, продовжує розвиватися. Про це на полях Newfolk Conference розказав голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.

«Близько 2,9 млрд грн цього року спрямовуємо на захист і безпеку: деякі потужності переносимо під землю, будуємо захисні конструкції, формуємо резерв обладнання, посилюємо автономність і альтернативні схеми енергозабезпечення, – зазначив Богдан Кукура. – Продовжуємо буріння. У 2026 році плануємо пробурити і ввести в експлуатацію 15 нових свердловин. Окремий напрям — співпраця з «Укргазвидобуванням»: цього року разом реалізували три нові свердловини».

Паралельно триває масштабування технології, які підвищують надійність роботи фонду. За вісім місяців у свердловини спущено 63 установки електровідцентрових насосів, активний фонд уже становить 226 установок. Міжремонтний період роботи свердловин із сучасними УЕВН зріс із 214 діб у 2024 році до 410 діб у 2026-му, а для нових систем сягає 786 діб.

Компанія розвиває дистанційний моніторинг та керування свердловинами. Станом на вересень до таких систем підключено 420 свердловин. Це дає змогу бачити параметри роботи онлайн, швидше реагувати та оперативно змінювати режими роботи.

Основне завдання — зберегти керованість, модернізувати виробництво та продовжувати розвиток компанії.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

UKRNAFTA, БЕЗПЕКА, ВИДОБУТОК, ЕНЕРГЕТИКА, свердловина

Експорт електроенергії з України за тиждень зріс на 20% – до 176,4 тис. МВт*год

Обидва напрямки транскордонної торгівлі електроенергією у період 5-11 жовтня зросли: імпорт збільшився на 6% порівняно з минулим тижнем – до 13,1 тис. МВт*год, експорт – на 20%, до 176,4 тис. МВт*год.

“Попри локальні обмеження Україна залишалась нетто-експортером впродовж тижня”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у вівторок.

Як повідомлялося, з 6 жовтня внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру у частині регіонів України застосовуються графіки обмеження потужності (ГОП) для промисловості й бізнесу та графіки погодинних відключень (ГПВ) для населення.

Однак навіть в умовах локальних обмежень Україна залишалась нетто-експортером впродовж минулого тижня при наявності профіциту потужності в інших регіонах. Причиною такої ситуації стала неможливість передачі енергії в окремі регіони та міста через ураження ворогом магістральних мереж, підстанцій та ліній системи розподілу, зокрема, біля великих міст.

За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту того тижня забезпечила Угорщина – 84,9 тис. МВт*год, або 48,1%. На Молдову припадало 56,6 тис. МВт*год (32,1%), Румунію – 33,1 тис. МВт*год (18,7%) та Польщу – 1,8 тис. МВт*год (1,0%).

Експорт зріс до Угорщини, Румунії та Молдови на 15%-26% та до Польщі – у вісім разів при незначних обсягах. Продаж електроенергії в Словаччину не здійснювався. Середньодобовий обсяг експорту протягом тижня становив 25,2 тис. МВт*год.

Основним напрямком імпорту також залишалася Угорщина, звідки поставлено 8,7 тис. МВт*год (66,6%). На Румунію припадало 3,6 тис. МВт*год (27,6%), Польщу – 0,7 тис. МВт*год (5,5%) та Молдову – 0,05 тис. МВт*год (0,4%).

Імпорт з Румунії та Молдови зріс на 70% та 124% відповідно, тоді як з Угорщини та Польщі знизився на 3% та 39%. Поставки зі Словаччини не здійснювались протягом п’яти тижнів поспіль. Середньодобовий обсяг імпорту склав 1,9 тис. МВт*год.

Як повідомлялося, на позаминулому тижні у період з 28 вересня по 4 жовтня експорт електроенергії зріс на 75,6% порівняно з попереднім тижнем – до 147,0 тис. МВт*год, що стало найвищим тижневим обсягом експорту з вересня 2025 року.

IMPORT, ЕНЕРГЕТИКА, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ

Молдова планує обговорити з Україною довгострокові поставки природного газу

Уряд Молдови обговорюватиме з керівництвом України можливість укладення довгострокового контракту на постачання природного газу, повідомив молдовський прем’єр-міністр Василе Тофан напередодні візиту до Києва.

“Досі діяв мораторій на експорт газу з України. Зовсім недавно було започатковано ініціативу щодо скасування цього мораторію, оскільки Україні також потрібні бюджетні надходження. Дійсно, у країни є певний надлишок газу. Він видобувається у двох регіонах: Полтавському та Івано-Франківському. Обсяги, доступні для експорту, не дуже великі. Я чув цифри близько 500 млн кубометрів газу, приблизно стільки ж нам знадобиться протягом газового року на регульованому ринку”, – сказав Тофан, якого цитує державне агентство “Молдпрес”.

За його словами, це питання обговорюватиметься під час його візиту до Києва, який планується найближчим часом.

Прем’єр розраховує, що Київ запропонує Кишиневу конкурентну ціну на газ у разі укладення довгострокового, на 3-5 років, контракту. “Нам слід розуміти, що Україна продаватиме цей газ за ринковою ціною. Вартість можна знизити завдяки угоді, що передбачає довший термін закупівлі. Якщо ми купуємо газ для негайного споживання, то платимо ринкову ціну або ціну, близьку до неї. Однак український газ може бути дешевшим, оскільки у нас будуть нижчі транспортні витрати. Якщо нам вдасться обговорити структуру та укласти угоду на довший термін закупівлі – три, чотири або п’ять років, запропонувавши їм гарантію купівлі, то ціна дійсно може бути нижчою”, – зазначив Тофан.

7 жовтня уряд України схвалив часткове відновлення експорту природного газу, призупиненого у 2022 році. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, приватні виробники зможуть експортувати до 15% від обсягу газу, видобутого в попередньому місяці. Цей механізм не застосовуватиметься до компаній, що перебувають під контролем держави, і покликаний дозволити приватним виробникам продавати газ на закордонні ринки в регульованих умовах.

Як повідомлялося, Молдова у серпні-вересні увійшла в черговий виток енергетичної кризи, через яку внутрішні тарифи на газ за два місяці зросли в 1,7 раза, країна також стикається з різким подорожчанням імпортованих нафтопродуктів. З 26 вересня в Молдові діє режим надзвичайного стану в енергетиці.

Молдовський прем’єр у вересні неодноразово заявляв про необхідність укладення довгострокових прямих контрактів на імпорт газу з виробниками, на відміну від біржових форвардних контрактів на хабі TTF у Нідерландах, на підставі яких газ постачається до Молдови з 2022 року. Зокрема, Тофан ініціював переговори щодо імпорту газу зі США, Катару, Азербайджану та Туркменістану. Він також заявляв, що Молдова планує укласти прямі контракти на постачання газу у 2027 році з Румунії, з родовища Neptun Deep у Чорному морі.

MOLDOVA, ЕНЕРГЕТИКА, природний газ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ

Латвія передасть Чернігівщині 60 генераторів, перші 30 уже надійшли

Латвійський уряд цього року передав Чернігівській області 30 генераторів потужністю від 80 до 650 кВт, очікується надходження ще 30 генераторів, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус

“Чернігівщина отримала 30 генераторів від Латвії – це перша партія обладнання в рамках домовленостей між Мінекономіки Латвії та нашим профільним департаментом. Загалом латвійські партнери передадуть області 60 генераторів”, – написав він у Телеграмі у неділю.

За його словами, перші 30 – різної потужності – від 80 до 650 кВт.

Передав обладнання Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Андрейс Пілдеговічс.

Як зазначив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграмі у неділю, від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала від латвійських донорів понад 900 т енергетичного обладнання. “Силові трансформатори й трансформатори струму, обмежувачі та ізолятори, трактори з буровими установками і бездротові маршрутизатори – усе це допомагає українським енергетикам оперативніше відновлювати енергооб’єкти після російських атак”, – уточнив він. \

За словами Шмигаля, Латвія також спрямувала 600 тисяч євро до Фонду підтримки енергетики України. Один із пріоритетних напрямів співпраці – постачання обладнання з електростанцій, виведених з експлуатації в Латвії. Це устаткування має важливе значення для проведення ремонтно-відновлювальних робіт на українських енергооб’єктах.

“Надзвичайно цінуємо підтримку наших латвійських друзів”, – наголосив Шмигаль.

ГЕНЕРАТОР, ЕНЕРГЕТИКА, ЛАТВИЯ, УКРАЇНА, Чернігівщина

ООН попередила про загрозу гуманітарної кризи в Україні напередодні зими

Посилення російських ударів по Україні загрожує гуманітарною кризою напередодні зими, оскільки атаки на міста та критичну інфраструктуру можуть залишити мільйони людей без електроенергії, опалення та води, заявив помічник генерального секретаря ООН з політичних питань та питань миробудування Халед Хіарі під час засідання Ради Безпеки ООН, зазначивши, що російські атаки досягли «нового жахливого рівня».

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), протягом тижня внаслідок російських ударів в Україні загинули понад 100 мирних жителів, ще щонайменше 429 отримали поранення.

Хіарі зазначив, що удари по мостах, навчальних закладах та енергетичній інфраструктурі спричиняють перебої з електропостачанням та водопостачанням, а тривалі повітряні тривоги посилюють психологічний тиск на цивільне населення. Він закликав негайно припинити атаки на енергетичні об’єкти та населені пункти.

«Усі атаки, спрямовані проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, де б вони не відбувалися, є порушенням міжнародного гуманітарного права і мають бути негайно припинені», — заявив представник ООН.

Під час засідання директор Відділу реагування на кризи Управління ООН з координації гуманітарних питань Джемма Коннелл, виступаючи від імені заступника генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Тома Флетчера, повідомила про план зимового реагування вартістю 358 млн доларів. Він передбачає надання допомоги 2 млн найбільш вразливих людей шляхом забезпечення опаленням, житлом та продовольством.

«Жоден рівень підготовки не може замінити захист інфраструктури, від якої залежить цивільне населення», – наголосила Коннелл, закликавши забезпечити захист цивільних осіб, безперешкодний гуманітарний доступ, безпечну евакуацію та безпеку гуманітарного персоналу.

Представник України при ООН Андрій Мельник заявив на засіданні, що російські удари по цивільному населенню досягли безпрецедентного рівня жорстокості. За його словами, спостерігачі ООН підтвердили загибель 2 222 цивільних осіб та поранення понад 13 тис. людей в Україні у 2026 році. Він також згадав удари по Національній академії наук України та мостах, що забезпечують цивільним особам доступ до лікарень, продовольства та безпечних місць.

Голова Делегації Європейського Союзу при ООН Ставрос Ламбрінідіс попередив, що атаки на чорноморські порти загрожують глобальній продовольчій безпеці. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у вересні ціни на пшеницю зросли на 6,3%.

Хіарі також звернув увагу на випадки проникнення безпілотників поблизу Молдови та атаки на комерційні судна в Чорному морі. Окремо він повідомив, що в окупованих Олешках, за наявною інформацією, близько 2 тис. цивільних осіб, зокрема 35 дітей, залишаються заблокованими без їжі та медичних засобів. Для їхньої евакуації необхідне термінове локальне припинення вогню.

Джерело: https://press.un.org//en/2026/sc16472.doc.htm

ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ЕНЕРГЕТИКА, зима, ООН, УКРАЇНА

Business news from Ukraine