Напередодні зимового періоду 2023/2024 року енергетична система України стоїть перед низкою ключових викликів і питань. В умовах триваючих військових дій і ймовірних обстрілів енергоінфраструктури, постійно мінливої ситуації на світовому ринку енергоносіїв, геополітичних особливостей і кліматичних змін, особливої уваги набуває аналіз чинників, що впливають на стійкість і ефективність функціонування галузі. Від того, наскільки грамотно і своєчасно будуть враховані особливості теплової та атомної генерації, поновлюваних джерел енергії та стану нафтогазової галузі, залежить комфорт і безпека життя мільйонів українців у холодну пору року. Наш огляд спрямований на те, щоб оцінити поточну готовність країни до майбутнього зимового сезону, визначити потенційні слабкі ланки та запропонувати оптимальні шляхи їх усунення. Клуб експертів проаналізував основні фактори, які можуть вплинути на стабільність енергосистеми України в осінньо-зимовий період.
Теплова генерація
Поточна ситуація з тепловою генерацією України видається доволі проблематичною, особливо з урахуванням підготовки до зимового періоду:
Ремонтні роботи та ступінь відновлення.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що енергетична галузь активно продовжує підготовку до зими, причому в розпал літа. Відремонтовано та перебуває в ремонті 24 енергоблоки ТЕС, що становить 62% від загальної кількості. Крім того, 70% ТЕЦ відремонтовано, і решта 30% перебувають у процесі ремонту.
Також, за словами прем’єр-міністра, “Укренерго” вже виконано майже 80% робіт з ремонту магістральних мереж, а високовольтні підстанції відновлено до рівня довоєнного часу. На додаток до цього, активно формується багаторівневий захист для енергетичних об’єктів.
Водночас Голова НКРЕКП акцентував увагу на необхідності прискорення надання додаткових фінансових ресурсів. У рамках урядової програми пільгового кредитування “5-7-9” існує можливість виділення 7,6 млрд грн для ТЕЦ і ТЕС.
Загалом пошкодження обладнання ТЕС і ТЕЦ оцінюють у 29,9 млрд грн, при цьому на аварійно-відновлювальні роботи витрачено лише 482 млн грн. НЕК “Укренерго” зазнав збитків на 9,6 млрд грн, але витрати на відновлення становили лише 681 млн грн.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024 року, дані – Нацбанк України)
Проблема забезпеченості вугіллям
Станом на 4 серпня ТЕС і ТЕЦ накопичили на складах 1,4 млн тонн енергетичного вугілля, що на 100 тис. тонн менше затвердженого плану. Це відставання пов’язане з активною роботою теплової генерації в липні для покриття дефіциту електроенергії, що призвело до додаткової витрати вугілля.
Відставання в темпах видобутку вугілля на державних шахтах становить 148 тис. тонн або 10-15% порівняно з минулим роком. Це пов’язано з тим, що 10 державних шахт перебувають під окупацією, що негативно позначається на загальному обсязі видобутку.
Щоб економити вугілля, підприємства розглядають можливість використання мазуту. Наразі кілька ТЕС активно використовують мазут, причому одні на 100%, а інші співвідношенням 60% мазуту до 40% газу.
Самозабезпечення населення
Голова правління оператора системи передачі НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький закликав населення України підготувати або придбати генератори електроенергії як превентивний захід проти можливих блекаутів або відключень електроенергії в зимовий період.
Кудрицький підкреслив, що неможливо точно спрогнозувати ймовірність блекаутів, оскільки це залежить від характеру й успішності атак РФ.
Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США (дані – Нацбанк України)
Особливу увагу, на думку представників галузі, слід приділити необхідності раціонального використання електроенергії, особливо в години пікових навантажень. Громадян закликають стати більш економними та відповідальними споживачами електроенергії.
Загальне зниження потужності
Згідно зі звітом, підготовленим ПРООН і Світовим банком, доступна потужність для вироблення електроенергії в Україні від початку російського вторгнення в лютому 2022 року знизилася вдвічі. Найбільший удар припав на маневрену потужність, особливо на теплових електростанціях, що робить систему більш вразливою для швидких змін у попиті.
Падіння потужності різних типів генерації: Потужність ядерної генерації знизилася на 44%, гідрогенеруюча потужність – на 29%, а потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – на 24%.
Розподіл джерел генерації електроенергії в Україні у 2000-2020 році (дані – ENTSO-E)
Міжнародна підтримка
20 червня 2023 року оператори передавальних систем країн Континентальної Європи ухвалили рішення збільшити максимальну потужність для імпорту електроенергії до України та Молдови до 1200 МВт, збільшивши її на 150 МВт порівняно з попередніми значеннями.
З червня 2022 року, TSO країн Континентальної Європи продовжує регулярно коригувати імпортні ліміти, з огляду на потреби України та Молдови, а також на результати заходів щодо забезпечення стабільності та безпеки енергосистеми.
Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії, ENTSO-E, відіграє ключову роль у координації роботи європейських операторів систем передачі, представляючи інтереси 39 TSO з 35 країн. Ця організація забезпечує узгоджену і безпечну роботу європейської енергосистеми, найбільшої взаємопов’язаної електромережі в світі, і виступає в якості платформи для технічного співробітництва між країнами.
Транскордонні ЛЕП у західній частині України та їхня потужність (дані – ENTSO-E)
25 серпня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) погодила надані НЕК “Укренерго” правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Румунія, а також структуру розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Польща та Україна – Румунія.
Як випливає з ухвалених постанов Нацкомісії, структура розподілу пропускної спроможності для аукціонів за напрямком лінії Жешув – Хмельницька АЕС міждержавного перерізу Україна – Польща була узгоджена регулятором у розмірі: для річних і місячних аукціонів – 0%, для добових – 100%.
Це допоможе збільшити ступінь синхронізації енергосистем України та країн ЄС напередодні зимового періоду.
Висновки по розділу: Таким чином, тепловий сегмент енергетичної системи України стоїть перед низкою викликів через війну і втрату частини своїх ресурсів. Однак завдяки внутрішнім заходам і активній підтримці європейських партнерів, країна робить усе можливе, щоб забезпечити стабільне і безпечне енергопостачання своїх громадян напередодні зимового сезону.
Атомна генерація
Огляд ремонтних робіт.
Як повідомив Петро Котін, президент компанії НЕК “Енергоатом”, до початку осінньо-зимового періоду залишається відремонтувати чотири з дев’яти енергоблоків атомних електростанцій (АЕС). П’ять блоків уже відремонтовано й успішно введено в систему. Очікується, що до кінця серпня ще один блок завершить ремонтні роботи, а решту три запустять протягом наступних двох місяців.
За словами Котіна, наразі немає блоків, які очікують початку ремонтних робіт. Усі блоки або вже відремонтовані, або перебувають у процесі ремонту. Додатково, він підтвердив, що фінансово-економічна програма компанії щодо ремонту блоків перебуває в повному порядку і повністю збалансована.
Підтверджуючи інформацію міністра енергетики Германа Галущенка, Котін запевнив, що всі дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7 880 МВт будуть завантажені на повну потужність у зимовий період з листопада 2023 по лютий 2024 року.
В Україні на кінець серпня 2023 року функціонують три АЕС – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська із загальним числом блоків, що дорівнює 9, і сумарною потужністю 7,8 ГВт. Запорізька АЕС потужністю 6 ГВт була захоплена РФ 4 березня 2022 року і вже майже рік не виробляє електроенергію.
Міжнародне співробітництво
Україна і Канада мають намір співпрацювати в галузі доліцензійної оцінки безпеки малих модульних реакторів (ММР). Цю ініціативу було озвучено після підписання меморандуму про взаєморозуміння між головою Держатомрегулювання України, Олегом Коріковим, і президентом Канадської комісії з ядерної безпеки, Руміною Велші.
Канада є одним зі світових лідерів у галузі ядерної енергетики, активно працюючи над впровадженням нових технологій. Це особливо актуально у світлі необхідності заміни старих потужностей, що були запущені в 1970-1980 роках і термін експлуатації яких добігає кінця.
З огляду на складну ситуацію навколо тимчасово окупованої Запорізької АЕС та інших ядерних об’єктів, що постраждали від війни, український і канадський регулятори співпрацюватимуть у питаннях їхньої безпечної експлуатації. Також обидві сторони висловили зацікавленість у вдосконаленні регуляторної діяльності в галузі поводження з радіоактивними відходами.
Висновок по розділу: Атомна енергетика України перебуває в активній стадії підготовки до майбутнього зимового періоду. З урахуванням активних ремонтних робіт і збалансованої економічної стратегії “Енергоатома”, українська атомна енергосистема демонструє готовність до ефективної та безпечної роботи в холодну пору року.
Розвиток відновлюваної енергетики
Проблеми з накопиченням води в “Укргідроенерго”
“Укргідроенерго”, ключовий виробник гідроелектроенергії в Україні, зіткнулася з проблемою нестачі води, необхідної для підтримки виробництва електроенергії на звичному рівні. Це пов’язано з підвищеним виробничим навантаженням і нездатністю компанії накопичувати достатні обсяги води до початку опалювального періоду.
Як підкреслив заступник генерального директора з комерційної діяльності компанії Богдан Сухецький, вода для “Укргідроенерго” є аналогом палива. У минулому компанія накопичувала достатні запаси води, щоб допомогти енергосистемі на початковому етапі осінньо-зимового періоду.
У поточних умовах “Укргідроенерго” змушена працювати на межі своїх можливостей. Сухецький вказав на те, що НЕК “Укренерго” використовує на 20-40% більше графіка вироблення електроенергії, ніж надає “Укргідроенерго”, що призводить до додаткової витрати води.
Окрему увагу було приділено впливу на роботу гідроелектростанцій Дніпровського каскаду після підриву Каховської ГЕС. Ситуація з Каховським водосховищем призвела до дисбалансу в системі каскадів, починаючи від Київського водосховища і до нижньої частини Дніпра.
“Укргідроенерго” стоїть перед серйозним викликом, пов’язаним із нестачею водних ресурсів для підтримки ефективної роботи. Це може вплинути на стабільність енергопостачання країни, особливо напередодні осінньо-зимового періоду. З огляду на складну політичну і військову обстановку, а також наслідки підриву Каховської ГЕС, важливість розв’язання цієї проблеми не може бути недооцінена.
“Зелена” енергетика
Компанією ДТЕК до кінця 2024 року планується завершити будівництво ВЕС загальною потужністю 600-700 МВт. До 2030 року ДТЕК розраховує реалізувати проєкти на загальну потужність не менше 2 ГВт.
При цьому, на конференції URC2023 було представлено нову енергостратегію України, яка відображає амбітні плани розвитку різних сфер енергетики країни:
Вітрова генерація: мета – досягти потужності в 140 ГВт з інвестиціями в розмірі $134 млрд.
Сонячна генерація: планується збільшити до 94 ГВт з фінансуванням у $62 млрд.
Накопичувачі енергії: прагнення до 38 ГВт потужності з бюджетом $25 млрд.
Атомна генерація: мета – 30 ГВт, що вимагає $80 млрд.
ТЕЦ і біоенергетика: розвиток до 18 ГВт (дані щодо фінансування відсутні).
Гідрогенерація: плани на 9 ГВт потужності з інвестиціями в $4,5 млрд.
Додатково передбачається виділити $72 млрд на розвиток водневих технологій, $5 млрд для систем передавання енергії і ще $4,5 млрд на гідроенергетику.
Загальний обсяг інвестиційних потреб для нових енергетичних потужностей України становить вражаючі $383 млрд, як повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
У рамках URC2023 Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) також підписала меморандум про взаєморозуміння з найбільшою асоціацією Великої Британії з відновлюваної енергії, RenewableUK. Цей крок спрямований на посилення співпраці, обмін досвідом і знаннями, а також на стимулювання торгівлі та розвиток ринку між секторами відновлюваної енергетики обох країн.
Ці заходи та плани свідчать про те, що Україна робить ставку на диверсифікацію та сталий розвиток свого енергосектору, орієнтуючись на сучасні технології та міжнародне співробітництво.
3 липня, Верховна Рада України ухвалила ключовий законопроєкт, який може кардинально змінити ландшафт зеленої енергетики країни. Ось основні моменти цього законопроєкту:
Енергоносії
Газові сховища
До початку осінньо-зимового періоду Україна планує накопичити у своїх газосховищах 14,7 млрд куб. м газу. Наразі вже накопичено 11,7 млрд куб. м. Ключовими наразі є питання ремонту, безпеки об’єктів теплової енергетики та накопичення паливних ресурсів. Кабмін наголосив на важливості готовності до опалювального сезону та підготовці до можливих обстрілів об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.
Паливний ринок
Консалтингова група А-95 надала дані, згідно з якими ціна бензину в серпні-вересні може сягнути 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, а газу – 26,63 грн/л. Основні фактори, що впливають на зміну цін, – це інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань, а також продаж запасів палива, сформованих до скасування пільгових податків.
Сергій Куюн, директор групи А-95, відзначив ключовий вплив великих гравців, таких як ОККО, WOG і “Укрнафта”, на стабілізацію цін. Він також вказав на складнощі з поставками через обстріли росіянами українських портів, що спричинило збільшення фрахтів і вимог до страхування. У зв’язку з цим Куюн запропонував збільшувати контракти на суші, а також консолідувати трейдерів для укладення довгострокових договорів на великі танкерні партії.
Динаміка зміни цін на паливо у 2022-2023 році, грн/літр (дані – Нацбанк)
Загалом галузь стикається з низкою викликів, включно з необхідністю збільшення запасів газу, складною ситуацією на паливному ринку через зміни в ціноутворенні та ризиками, пов’язаними з політичною обстановкою. Необхідні стратегічні рішення на державному рівні для стабілізації ситуації.
Загальні висновки
Напередодні осінньо-зимового сезону 2023/2024 року енергосистема України загалом готова до стабільного забезпечення електроенергією споживачів. За умови низької інтенсивності або відсутності ракетних ударів по об’єктах енергетики віялові вимкнення можуть носити епізодичний характер, або зовсім не застосовуватися. Імовірність блекауту за такого сценарію залишається мінімальною.
У разі нанесення нових ударів по енергосистемі в осінньо-зимовий період вірогідність відключень зростає, при цьому кількість і тривалість блекаутів буде залежати від характеру й успішності атак з боку РФ. При цьому, з огляду на підготовку енергетичного сектору до такого сценарію, можливі блекаути матимуть тимчасовий характер.
Співавторами цього аналітичного огляду є співзасновник Experts Club кандидат економічних наук Максим Уракін і директор аналітичного центру Олексій Федінський.
У межах офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії підписано меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики України та Болгарії щодо співробітництва у сфері енергетики в присутності Зеленського та болгарського прем’єр-міністра Ніколо Денкова.
Як повідомляє пресслужба глави української держави, Документ підписали міністр енергетики України Герман Галущенко та міністр енергетики Болгарії Румен Радев.
“Меморандум спрямований на створення рамкових умов для поглиблення співробітництва в енергетичному секторі України та Болгарії на основі принципу взаємної вигоди та з урахуванням спільних інтересів і цілей обох країн”, – ідеться в повідомленні.
Україна і Болгарія зобов’язалися забезпечувати доступну енергію, а також підтримувати промисловий і регіональний розвиток, безпеку і добробут своїх народів, розширити співробітництво і загальну прихильність до захисту довкілля та пом’якшення наслідків зміни клімату, скорочення викидів вуглецю.
Зазначається, що сторони з урахуванням статусу України як кандидата на вступ до ЄС та зобов’язань Болгарії як держави-члена союзу, домовилися активізувати подальше взаємовигідне співробітництво у сфері ядерної енергетики, “зеленої” енергетики, водню, а також систем накопичення енергії та “розумних” мереж.
Пріоритетами у співпраці є обмін знаннями та досвідом для захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних та кіберзагроз.
Як повідомлялося, болгарські парламентарії більшістю голосів делегували міністрові енергетики країни ведення переговорів з його українським колегою щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”, інформує Болгарське національне радіо (БНР) у четвер.
Це рішення підтримали 135 депутатів, “проти” висловилися 57.
Раніше БНР повідомило, що Україна виявила інтерес до придбання реакторів, що призначалися для АЕС “Белене”.
Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася у 2012 році.
Підрив Каховської ГЕС (Дніпропетровська обл.) безпосередньо не позначився на ситуації в енергосистемі країни, загрози стабільності електропостачання немає, повідомили Міністерство енергетики та НЕК “Укренерго” у вівторок. Станом на 6 червня виробленої електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів.
“Експерти Міненерго та “Укргідроенерго” вивчають потенційний вплив катастрофи на обсяг гідрогенерації. Фактичний рівень виробленої електроенергії наразі відповідає запланованому”, – зазначили, зокрема, в міністерстві.
У ньому також підтвердили інформацію про відсутність прямої загрози Запорізькій АЕС,
“Ситуація на ЗАЕС. Незважаючи на поступове зниження рівня води, прямої загрози для окупованої станції немає. Експерти “Енергоатому” постійно моніторять ситуацію”, – констатували в міністерстві.
Водночас через підрив дамби є ризики підтоплення енергооб’єктів у Херсонській області, зокрема Херсонської ТЕЦ. Через підтоплення в Херсоні вже знеструмлено майже 12 тис. споживачів у районі Острів, можливі проблеми з водопостачанням. Готуються превентивні антикризові заходи.
Своєю чергою, нагадали в “Укренерго”, Каховська ГЕС з перших днів агресії була окупована і замінована росіянами. З нею втрачено технологічний зв’язок, видача потужності на підконтрольну територію України зі станції не здійснювалася.
“Сьогодні вночі країна-агресор вчинила черговий акт тероризму на об’єкті цивільної інфраструктури, що є трагедією для наших співгромадян і масштабною екологічною катастрофою. “Укренерго” буде надалі повідомляти про вплив наслідків катастрофи на стан енергосистеми”, – зазначили в НЕК.
Крім того, за інформацією міністерства та “Укренерго”, внаслідок нічного обстрілу росіян пошкоджено мережі обленерго в Херсонській, Харківській, Сумській та Донецькій областях. У Київській області є пошкодження в мережах обленерго внаслідок падіння уламків збитої українськими ППО ворожої цілі.
“Через попередні обстріли також залишається без світла частина споживачів у Запорізькій, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє ситуація безпеки”, – доповнили в Міненерго.
Крім того, за інформацією “Укренерго”, вранці та частково вдень 6 червня здійснюється експорт електроенергії до Польщі. У денні години йде імпорт зі Словаччини. Увечері імпорт та експорт відсутні.
За даними Міненерго, комерційний імпорт електроенергії за 5 червня становив 1031 МВт-год, експорт до Польщі – 1800 МВт-год.
Україні необхідно до наступного опалювального сезону посилити захист енергооб’єктів і провести роботу з децентралізації енергетики, заявив у відеозверненні в неділю президент України Володимир Зеленський.
“Ми опрацьовуємо всі сценарії і зробимо все, щоб підійти до наступної зими готовими до будь-якої загрози. За півроку наші енергетики, урядовці, сектор безпеки й оборони та всі, хто залучений для виконання відповідних завдань, мають зробити абсолютно конкретні речі”, – сказав він.
За словами президента, необхідно “посилити захист енергооб’єктів, відновити ту інфраструктуру, яка була зруйнована російськими ударами за минулі пів року, дати більше можливостей нашим людям у рамках проєкту децентралізації енергосистеми, щоб люди могли на своїй приватній території, на своїх приватних об’єктах генерувати та постачати електрику. Це велика робота, вона вже почалася”.
Федеральне міністерство економіки та захисту клімату Німеччини виділяє додаткові EUR100 млн до Фонду енергетичної підтримки України, повідомляє посольство Німеччини в Україні.
“Сьогодні відбулася чергова масована атака Росії на цивільну енергетичну інфраструктуру України. Міжнародні партнери та Німеччина стоять пліч-о-пліч з Україною в ці темні часи”, – зазначило посольство в Твіттері.
“До кінця року фонд отримає EUR130 млн від Німеччини на невідкладні потреби енергетичних компаній України”, – зазначило диппредставництво Німеччини.
Як повідомлялося, на конференції солідарності з Україною 13 грудня в Парижі міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що ФРН виділить EUR50 млн допомоги на зимовий період для України, а всього за підсумками конференції було оголошено про EUR415 допомогу енергосектору країни, що страждає від російських ударів.
Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові в середу закликав Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша направити експертів ООН на об’єкти української енергетики.
“Подякував Антоніу Гутеррішу за участь у конференції з підтримки України в Парижі. Обговорили нашу формулу миру та Global Peace Formula Summit. Закликав якнайшвидше направити експертів ООН на об’єкти української енергетики. Будемо розвивати Чорноморську зернову ініціативу та програму #GrainFromUkraine”, – написав він у телеграм-каналі.
