Антимонопольний комітет України надав дозвіл ТОВ “АБ Діамант Україна”, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин КНР Цай Ї, на набуття контролю над понад 50% ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка”.
“Надано дозвіл ТОВ “АБ ДІАМАНТ УКРАЇНА” на набуття контролю над ТОВ “ПАУЕР ЕНЕРДЖИ КАТЮЖАНКА” шляхом безпосереднього придбання часток у статутному капіталі, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства”, – говориться у рішенні АМКУ від 9 липня 2026 року.
ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка” засноване 20 вересня 2023 року з розміром статутного капіталу 8,746 млн грн. Основним видом діяльності товариства є виробництво електричної енергії.
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка” зі 100% часткою є Роман Петрученко – співзасновник української групи компаній у сфері відновлюваної енергетики SPP Development Ukraine.
АБ Діамант Україна, АМКУ, ЕНЕРГЕТИКА, Пауер Енерджи Катюжанка
У понеділок 6 липня 2026 року відбудуться перші річні аукціони з розподілу об’єднаної потужності на міждержавних точках з’єднання з Угорщиною, Румунією та Молдовою, повідомило ТОВ “Оператор ГТС України” на своєму сайті.
“Про проведення об’єднаних аукціонів на точках міждержавного з’єднання з Польщею та Словаччиною буде повідомлено окремо”, – зазначили в компанії.
В ОГТСУ пояснили, що об’єднані продукти потужності дозволяють бронювати потужності по обидва боки міждержавної точки з’єднання в межах одного аукціону та єдиного продукту потужності.
“Впровадження механізму об’єднаних потужностей є результатом тісної координації між ОГТСУ, операторами суміжних газотранспортних систем, національними регуляторами та європейськими інституціями”, – зазначила в.о. генерального директора компанії Наталія Бойко.
У товаристві стверджують, що запровадження об’єднаних продуктів потужності сприятиме подальшій інтеграції українського ринку природного газу до внутрішнього ринку ЄС, підвищенню ефективності використання міждержавної інфраструктури, розвитку транскордонної торгівлі природним газом та зміцненню енергетичної безпеки регіону.
Прийом заявок на розподіл річної потужності на внутрішніх точках входу та виходу триває з 29 червня 2026 року та завершиться 13 липня 2026 року включно.
Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП) на засіданні 23 червня ухвалила рішення, спрямовані на подальшу інтеграцію газового ринку України до єдиного ринку природного газу ЄС.
“Зміни передбачають запровадження європейських правил розподілу потужності та тарифоутворення на міждержавних з’єднаннях газотранспортної системи”, – повідомив регулятор.
Зокрема, регулятор завершив нормативні кроки для запровадження спільних аукціонів з розподілу потужності міждержавних з’єднань.
“Такий механізм передбачає одночасний розподіл потужності газотранспортної системи України та суміжних країн, що відповідає європейській практиці функціонування ринку природного газу”, – пояснили в комісії.
Нові правила розподілу потужності міждержавних з’єднань запрацювали з липня 2026 року та застосовуватимуться до потужності, яка використовуватиметься з початку нового газового року – з 1 жовтня 2026 року.
Для участі в аукціонах замовники послуг транспортування мають укласти договори не лише з ОГТСУ, а й з операторами суміжних газотранспортних систем держав – членів ЄС та Республіки Молдова. Замовник, якому буде розподілено об’єднану потужність, матиме право передати іншому замовнику право подавати номінації та реномінації на таку потужність.
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-травні 2026 року збільшився на 89% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $738,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у травні ввіз цієї продукції зріс на 45,8% порівняно з травнем минулого року, але скоротився майже вдвічі проти квітня поточного року – до $76,9 млн.
Таким чином, темп приросту імпорту почав сповільнюватись порівняно з аналогічним періодом минулого року, і прискорюється падіння імпорту відносно попереднього місяця 2026 року, зокрема, у квітні поточного року падіння складало 34% до березня-2026.
Як повідомлялось, у березні поточного року Кабмін виключив трансформатори із переліку товарів для пільгового імпорту в межах угод з Секретаріатом ЕС.
Водночас Європейська бізнес асоціація у травні в офіційному листі до першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля закликала запровадити тимчасове звільнення окремих видів силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
За даними Держмитслужби, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За п’ять місяців її ввезено на $665,6 млн (90% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $321,5 млн (82,3%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (2%) та Німеччини (1,3%), тоді як торік частка імпорту з Німеччини становила майже 5%, з Туреччини – 3,7%.
За даними Держмитслужби, Україна у січні-травні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі майже на $16 млн (торік – на $10,9 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія завершила переговори з угорською MOL щодо акціонерної угоди стосовно НІС і зможе придбати додаткові 5% акцій сербської нафтової компанії, якщо MOL домовиться з «Газпром нафтою» про викуп російського пакета і угода отримає схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Про це повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович.
Наразі Сербія володіє 29,9% акцій НІС. Російські «Газпром нафта» та «Газпром» сукупно контролюють близько 56,2% компанії. Угорська MOL веде переговори про купівлю цього пакета, однак угода вимагає узгодження з OFAC через санкційний режим, пов’язаний з російською участю в НІС.
За словами Джедович-Ханданович, купівля додаткових 5% посилить позиції Сербії в ухваленні та блокуванні стратегічно важливих рішень для економіки країни. Для Белграда це принципово, оскільки НІС контролює ключову нафтову інфраструктуру Сербії, включаючи єдиний нафтопереробний завод країни в Панчево.
У рамках домовленостей MOL також зобов’язалася зберегти роботу нафтопереробного заводу в Панчево щонайменше на рівні середньорічних потужностей за останні чотири роки до введення американських санкцій.
Для Сербії угода навколо НІС — одне з ключових енергетичних питань 2026 року. Белграду потрібно одночасно зберегти стабільність поставок палива, знизити санкційні ризики та не втратити вплив на компанію, яка має системне значення для економіки країни.
https://t.me/relocationrs/3011
MOL, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський 21 травня підписали угоду про новий внесок від Італії у розмірі 10 млн євро на ремонтні та відновлювальні роботи в енергетиці України.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з Лорковським та партнерами у Telegram-каналі в четвер.
«До цього Італія вже направила до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії», – зазначив він.
За словами Шмигаля, сторони приділили особливу увагу механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики України як інструменту посилення енергетичної стійкості.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей», – повідомив він.
Україна також готується представити зазначені та інші можливості на конференції URC у Гданську в червні.
«Домовилися спільно опрацювати механізми зниження та страхування військових ризиків для таких інвестицій», – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомлялося, станом на кінець квітня іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.
Загалом на початок квітня до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові кошти на суму майже 1,854 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
