Європейський Союз перерахував додаткові 30 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, тим самим збільшивши свій загальний внесок до фонду до 279 млн євро, повідомив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Кошти, що надходять через цей фінансовий інструмент, допомагають нам відновлювати пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру, закуповувати вкрай необхідне обладнання для наших енергетичних компаній та забезпечувати надійне енергопостачання, насамперед для критичної інфраструктури», – цитує Шмигаля пресслужба Міненерго у Telegram-каналі в суботу.
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Агентство регіонального розвитку Київської області підписало меморандум про співпрацю з одним із найбільших енергетичних інвесторів Туреччини Aydem Holding A.S. щодо будівництва в регіоні до 100 МВт потужності відновлюваної енергетики.
Як йдеться у повідомленні Агентства в LinkedIn у четвер, воно забезпечуватиме комплексний супровід інвестора на всіх етапах реалізації проєкту, зокрема здійснюватиме пошук оптимальної земельної ділянки, взаємодію з територіальними громадами та координацію з органами державної влади. Супровід проєкту здійснюватиметься спільно з UkraineInvest.
«Наша мета — зробити Київську область одним із найпривабливіших регіонів для міжнародних інвесторів, де масштабні інвестиційні проєкти реалізуються швидко, прозоро та ефективно», — прокоментував документ директор Агентства Назарій Волянський.
За його словами, співпраця з Aydem Holding A.S. стане початком нових масштабних інвестицій, сприятиме розвитку енергетичної інфраструктури регіону та зміцнить українсько-турецьке економічне партнерство.
На сайті холдингу зазначено, що він працює у сферах виробництва, розподілу та роздрібної торгівлі електроенергією вже 40 років, застосовуючи новаторський підхід у енергетичному секторі. Основна увага приділяється відновлюваній енергетиці: гідро-, вітровим та геотермальним джерелам.
Прем’єр-міністр Молдови Василь Тофан допускає запровадження планових відключень електроенергії в країні, називає ситуацію в енергетичному секторі складною.
«Можливо, наші заклики економити почують лише після перших планових відключень. І, можливо, нам буде складно домогтися таких змін, доки ми не ухвалимо відповідне рішення. Є думки, що правильніше було б не купувати дорогу електроенергію на біржі, а запровадити планові відключення, тобто керований блекаут. Тоді, можливо, коли кожному з нас доведеться провести ввечері півгодини без електрики, люди краще зрозуміють ситуацію, і як суспільство ми почнемо більш економно ставитися до споживання енергії», — сказав прем’єр на прес-конференції в четвер.
За його словами, ситуація в енергетичному секторі залишається складною, і Молдова може втратити можливість закуповувати навіть аварійну електроенергію (у години пік), яку останніми днями купує в України.
«На жаль, станом на 6 серпня ситуація з енергопостачанням виглядає дуже погано — набагато гірше, ніж сьогодні. І завтра, найімовірніше, або з великою ймовірністю, ми не зможемо придбати аварійну електроенергію, яка коштує у 2–3 рази дорожче. Принаймні, таку відповідь ми отримали від «Укренерго», — наголосив Тофан.
Він висловив здивування тим, що ввечері 4 серпня, незважаючи на заклики уряду економити електроенергію, споживання електроенергії було вищим, ніж того ж дня попереднього тижня. Він припустив, що це може бути пов’язано з об’єктивними чинниками, такими як висока температура.
«Проте Молдова має змінити свої споживчі звички, уникаючи використання енергоємних побутових приладів у години пікового навантаження, з 19:00 до 23:00. Я не виключаю, що відключення електроенергії може зробити нас більш дисциплінованими в цьому плані», — сказав Тофан.
З 4 серпня в Молдові введено тимчасові заходи щодо економії електроенергії в години пікового навантаження. Згідно з рішенням комісії, органи державної влади, торговельні об’єкти, економічні агенти та інші категорії споживачів зобов’язані вжити заходів щодо економії електроенергії з 06:00 до 09:00 та з 18:00 до 23:00.
28 липня уряд Молдови запровадив режим підвищеної готовності в енергетичному секторі та гідрології строком на 30 днів. Це рішення ухвалено на тлі ризиків, пов’язаних із низьким рівнем води в річці Дністер.
У період з 27 липня по 2 серпня Україна скоротила імпорт електроенергії на 32,0% порівняно з попереднім тижнем – до 22,6 тис. МВт*год, при цьому експорт зріс на 49,6% – до 84,2 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
«Таким чином, Україна четвертий тиждень поспіль зберігає статус нетто-експортера: обсяг поставок електроенергії за кордон перевищив імпорт у 3,7 раза», – зазначили в центрі.
Зростання експорту минулого тижня підтримувалося підвищеним попитом на електроенергію в європейських країнах через спекотну погоду та конкурентні цінові умови. Протягом усього тижня ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в Україні залишалися нижчими, ніж на РДН сусідніх країн Східної Європи.
За даними Energy Map, найбільшу частку в структурі імпорту за минулий місяць забезпечила Угорщина – 7,8 тис. МВт·год, або 34,6%. На Румунію припадало 6,9 тис. МВт·год (30,4%), на Словаччину – 5,9 тис. МВт·год (26,3%) і на Польщу – 2,0 тис. МВт·год (8,7%).
У свою чергу, експорт здійснювався щодня, а його добові обсяги протягом усього тижня у 2–6 разів перевищували імпорт.
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди було поставлено 36,3 тис. МВт·год (43,1 % загального експорту). До Молдови експортовано 25,8 тис. МВт·год (30,6 %), до Румунії – 18,9 тис. МВт·год (22,5 %), до Словаччини – 3,1 тис. МВт·год (3,7%) та до Польщі – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт зріс за більшістю напрямків на 7–70%.
Влада Румунії планує контрольовано затопити чотири баржі, завантажені камінням, у рукаві Бала на Дунаї, щоб перенаправити більше води до атомної електростанції «Чернаводе» та уникнути зупинки її єдиного діючого енергоблоку.
Операцію планується розпочати 5 серпня після 14:00. Баржі мають утворити тимчасову підводну дамбу та спрямувати частину потоку з рукава Бала до Старого Дунаю, звідки вода надходить до системи охолодження АЕС. Влада розраховує підняти рівень води біля станції на 10–12 см.
Наразі на «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший із двох реакторів було зупинено минулого тижня через критично низький рівень Дунаю. За звичайних умов два блоки станції забезпечують близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії.
Перед затопленням барж румунські військові провели керований підрив частини підводної скелі Пиржоая, яка ускладнювала перерозподіл потоку. Після втручання зниження рівня води біля станції тимчасово припинилося. Раніше Дунай у цьому районі мілішав приблизно на 2–3 см на добу.
Станом на ранок 5 серпня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1,45 тис. куб. м на секунду. До 7 серпня показник може знизитися до 1,4 тис. куб. м на секунду, що майже втричі менше середньої багаторічної норми для серпня, яка становить 3,9 тис. куб. м.
Ще 1 серпня представники Національної адміністрації «Води Румунії» попереджали, що без екстрених заходів другий енергоблок зможе працювати на граничних параметрах лише чотири-п’ять днів. Якщо рівень води опуститься нижче технологічних порогів, реактор буде зупинено в контрольованому режимі відповідно до процедур безпеки.
Одночасно на ділянці Старий Дунай — рукав Бала тривають днопоглиблювальні роботи. Фахівці мають видалити частину уламків, що утворилися після вибуху, та закріпити затоплені баржі, оскільки течія може змістити їх і знизити ефективність тимчасової дамби.
Румунія оголосила режим енергетичної готовності на серпень. Через зниження виробництва на АЕС та інших електростанціях країна збільшила імпорт електроенергії та закликала підприємства, державні установи та населення скорочувати споживання в години пікового навантаження.
Критично низький рівень Дунаю створює проблеми не лише для Румунії. Угорська АЕС «Пакш» також різко скоротила виробництво: три з чотирьох турбін було зупинено, а та, що залишилася, працювала лише на невеликій частині потужності.
АЭС, Дунай, ЕНЕРГЕТИКА, Посуха, РУМУНІЯ
