Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.
«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.
Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».
За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.
«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.
Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).
Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335
Нафтопереробні потужності в Європі та США скорочуватимуться протягом наступного десятиліття, тоді як на Близькому Сході, в Африці та Азії їхнє зростання триватиме, прогнозують експерти S&P Global Energy.
Уряди західних держав закликають компанії нарощувати потужності НПЗ, щоб забезпечити безперебійні поставки критично важливих ресурсів під час майбутніх криз, проте інвестори не виявляють бажання вкладати кошти в нові проєкти, що створить проблеми в майбутньому — як у Європі, так і в Північній Америці, пише газета Financial Times.
Цього року НПЗ у США та Європі працюють майже на межі своїх можливостей, оскільки галузь намагається впоратися з дефіцитом, спричиненим війною на Близькому Сході, і отримують високі прибутки.
Згідно з прогнозом S&P Global Energy, потужності європейських НПЗ скоротяться на 20 % за десять років до 2035 року включно, до рівня трохи вище 9 млн барелів на добу (б/д). Минулого року в Європі було закрито підприємства із сукупною потужністю переробки близько 500 тис. б/д, а, наприклад, Велика Британія втратила два з шести своїх НПЗ.
S&P Global Energy також очікує зменшення потужностей у США за цей період на 7%, до 16,7 млн б/д.
Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, не змінила траєкторію розвитку галузі, зазначає Деніел Еванс, який у S&P Global відповідає за ринок нафтопереробки.
«Недавні перебої з постачанням змусили переглянути уявлення про стратегічну важливість нафтопереробної галузі на Заході. Але чи змінює це фундаментальні фактори в довгостроковій перспективі? Я б сказав, що, найімовірніше, ні», — зазначив він.
На відміну від Північної Америки та Європи, компанії в Китаї, на Близькому Сході, в Індії та в Африці побудували великі нові та висококонкурентні НПЗ.
Україні сьогодні доступно 15 ГВт електричної потужності з урахуванням когенерації та імпорту, а до кінця року вони мають зрости до 21,4 ГВт, якщо не буде значних руйнувань внаслідок атак РФ, повідомив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
За його словами, понад 40% забезпечує атомна генерація, 25% – ТЕС та 15% – гідроенергетика.
“Енергію генерують шість із дев’яти енергоблоків АЕС, три енергоблоки перебувають у плановому ремонті, на п’яти блоках планові ремонти уже завершені”, – сказав Шмигаль.
Глава Міненерго зазначив, що Україна продовжує нарощувати енергопотужності, і до 1 1 листопада вони мають зрости до 19,6 ГВт, а до кінця року план 21,4 ГВт за умови, якщо уже відновлені потужності не зазнають руйнувань РФ.
“Енергосистема працює стабільно, але все може змінюватися залежно від інтенсивності російського повітряного терору, в період вечірнього максимуму”, – наголосив Шмигаль.
Фінляндія підтримує відновлення зруйнованого війною енергетичного сектору України, виділяючи 28,5 млн євро з фондів співпраці в галузі розвитку.
Як повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Фінляндії, загальна вартість технологій для електростанцій становить 46,5 млн євро, а решту коштів на реалізацію проєкту Україна фінансує самостійно.
Компанія “Wärtsilä Finland Oy” була обрана в якості постачальника. Електростанції будуть виготовлятися у місті Вааса, що також сприятиме створенню робочих місць, розвитку експертизи та експорту у Фінляндії.
Українська державна енергетична компанія “Укрнафта” закуповує ці електростанції з метою забезпечення енерговиробництва в країні. Надійне енерговиробництво має життєво важливе значення, особливо в зимові місяці, коли російські удари по енергетичній інфраструктурі ускладнюють повсякденне життя в Україні.
За словами міністра зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо, цей проєкт поєднує підтримку України з боку Фінляндії з перевагами фінських технологій.
“Фінляндія володіє експертизою світового рівня в енергетичному секторі, яка може стати в нагоді Україні у її зусиллях з відновлення. Я радий, що фінські технології та фінські працівники беруть участь у зміцненні безпеки енергопостачання України. Водночас цей проєкт сприяє розвитку фінського експорту та зайнятості”, – зазначив міністр Тавіо.
Фінансування проєкту з боку Фінляндії надається через Фінляндсько-український інвестиційний фонд (FUIF). Мета FUIF – підтримка державних інвестицій в Україні з використанням фінських технологій, експертизи та послуг. Фінансові кошти Фінляндії будуть спрямовані на покриття процентних витрат та основної суми інвестиційного кредиту, який отримає Україна. Компанія “Фінвера” надає 100-відсоткову експортну гарантію за цим кредитом.
Азербайджан має намір збільшити експорт електроенергії до сусідніх країн і вийти на європейський енергетичний ринок, заявив президент країни Ільхам Алієв.
«Розширюючи наші можливості експорту до сусідніх країн, ми вийдемо й на європейський ринок. Адже зараз ми вже вийшли на європейський ринок зі своєю нафтою та газом, але хочемо вийти туди й з електроенергією», — заявив Алієв в інтерв’ю азербайджанському державному телеканалу AzTV.
За його словами, наразі єдиний маршрут для постачання електроенергії до Європи пролягає через Грузію та Туреччину, однак Азербайджан має намір розширити кількість експортних маршрутів. У зв’язку з цим уже підготовлено техніко-економічне обґрунтування проєкту Чорноморського енергокабелю (Black Sea Energy).
Крім того, у листопаді 2024 року в рамках COP29 Азербайджан, Казахстан та Узбекистан підписали угоду про прокладання електричного кабелю по дну Каспійського моря.
«Азербайджан проявить себе як країна, що виробляє, приймає, передає та експортує електроенергію», — сказав Алієв.
Він також повідомив, що потужність сонячних електростанцій у Нахічеванській автономній республіці (НАР) може становити 500 МВт, а в перспективі — до 1 ГВт.
«Головне питання тут — можливості експорту. Для цього, звичайно, необхідно провести переговори зі структурами відповідних країн, і вони вже ведуться», — сказав президент.
При цьому Алієв зазначив, що існуючі лінії електропередачі з НАР до Ірану та Туреччини мають обмежену пропускну здатність, яку необхідно збільшити.
«Тобто для експорту 500 мегават, навіть 1 тис. мегават електроенергії поки що є два напрямки: один до Туреччини, інший до Ірану. Але в майбутньому це може бути й Європа», — сказав він.
Глава держави додав, що плани Азербайджану щодо експорту електроенергії відповідають інтересам країн, «розташованих навколо нас».
«Просто координаційна робота тут має вестися правильно, на необхідному рівні, і переговори мають бути прискорені. Можу сказати, що сьогодні переговори з цього приводу ведуться і з Туреччиною, і з Іраном. Поки що рано щось говорити», — сказав президент.
У рамках реалізації плану енергетичної стійкості в Києві вже побудовано об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю 65 МВт, повідомив в.о. першого заступника голови ГВА Петро Пантелєєв.
«Ми вже побудували когенераційні установки потужністю 65 МВт і дизельні електростанції потужністю понад 16 МВт», — сказав він на прес-брифінгу, присвяченому ходу виконання Плану стійкості міста Києва, у понеділок.
Рівень готовності до відновлення інфраструктури, додав Пантелєєв, уже сягає 60%. Крім того, місто працює над підготовкою житлового фонду до опалювального сезону.
За словами столичного чиновника, протягом року Київ спрямував 800 млн грн на ремонт і модернізацію електрощитових. Цього року заплановано виконати роботи на 742 об’єктах, на даний момент план виконано на 20% з них.
Як повідомив Пантелєєв, у понад 2 тис. житлових будинків уже проведено заходи з підвищення енергоефективності з використанням міських та державних програм.
Раніше повідомлялося, що в рамках Плану стійкості столиці передбачено 37 млрд грн на відновлення та будівництво об’єктів і потужностей.
