Петиція на сайті Кабінету міністрів України із закликом ініціювати зниження граничного віку мобілізації до 55 років набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Згідно з платформою на сайті уряду, петиція була подана 27 липня і станом на 14 жовтня набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.
«Практичний досвід виконання бойових і спеціальних завдань свідчить про необхідність перегляду норми в бік зниження граничного віку до 55 років», – йдеться в петиції.
На думку автора петиції, у чоловіків віком 55–60 років у більшості випадків спостерігаються стійкі вікові зміни стану здоров’я та хронічні захворювання, що суттєво знижує їхню фізичну витривалість у надзвичайно складних польових і бойових умовах.
Крім того, за словами автора, укомплектування підрозділів особовим складом з урахуванням фізичних можливостей сприятиме підвищенню загальної боєздатності та мобільності військових частин.
Також, на її думку, громадяни цієї вікової категорії є висококваліфікованими фахівцями, чия робота в цивільному секторі та на підприємствах критичної інфраструктури надає істотну підтримку економіці країни.
У зв’язку з цим автор петиції пропонує: розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про внесення змін до закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у якому передбачити зниження граничного віку перебування на військовій службі під час дії воєнного стану з 60 до 55 років для осіб рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, а також встановити норму щодо права на звільнення з військової служби за власним бажанням для військовослужбовців, які досягли 55-річного віку під час дії воєнного стану.
В Україні діє загальна мобілізація, яка охоплює військовозобов’язаних чоловіків віком від 25 до 60 років.
Як повідомлялося, раніше на сайті Кабміну не набрала необхідної для розгляду кількості голосів петиція із закликом дозволити демобілізацію військовослужбовців старше 55 років, які прослужили понад три роки; знизити верхню межу призовного віку з 60 до 58 років; демобілізувати чоловіків старше 55 років, які набули права на цивільну пенсію за роботу в шкідливих умовах.
Абсолютна більшість (72%) українців підтримує проведення мирних переговорів з РФ, проте територіальні компроміси заради припинення війни допускає близько половини громадян, а скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ вважає неприпустимими вже абсолютна більшість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом досліджень майбутнього та представленого під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» у четвер.
«Динаміка суспільних настроїв демонструє високий попит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів із Росією. Проти виступають 20,8% опитаних», — повідомила під час презентації результатів опитування керівниця проєктів Фонду досліджень майбутнього Світлана Кушнір.
Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я, навіть із територіальними чи політичними поступками, 24,6% підтримують тимчасове «заморожування» лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.
Разом із тим територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% – «так, якщо це призведе до закінчення війни», 22,3% – «скоріше так»), а 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% – «ні, за жодних умов», 20,9% – «скоріше ні»).
«Цей переговорний трек тісно пов’язаний із червоними лініями безпеки, перетин яких суспільство вважає неприпустимим. Зокрема, 76,3% опитаних вважають скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ на вимогу іншої сторони неприпустимим навіть за умови забезпечення безпеки (для 55,2% опитаних респондентів це категорично неприпустимо)», – повідомила Кушнір.
За її словами, 58,7% опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку (30,9% – однозначно, 27,8% – скоріше). Водночас 32,5% респондентів оцінюють напрямок розвитку як правильний (8,6% – однозначно, 23,9% – скоріше), а 8,8% не змогли відповісти.
Водночас на готовність до компромісів тисне низка гострих соціально-економічних проблем, зокрема хабарництво та корупція у владних структурах (51%) і зростання цін на продукти харчування (39,6%). Крім того, спостерігається певний рівень занепокоєння у зв’язку із зимовим періодом: повністю або частково готові до можливих тривалих відключень світла та опалення 56,1% сімей, тоді як 43,2% оцінюють свою готовність як недостатню.
Згідно з результатами опитування, 84,5% респондентів вважають нинішній процес мобілізації несправедливим, зокрема 59,6% – абсолютно несправедливим.
Політичний експерт, екс-міністр молоді та спорту України (2014–2019), керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика» Ігор Жданов зазначає, що такі результати опитування свідчать про те, що Україна та її політики готові до переговорів, але «хочуть переговорів із певним змістом, а не просто переговорів про капітуляцію».
«Зрозуміло, що про будь-яку капітуляцію в українському суспільстві не може бути й мови. Йдеться про те, щоб провести переговори, знайти якийсь компроміс, і до компромісу це суспільство готове. А чому ж не досягається мир? Чому не проводяться вже змістовні мирні консультації, переговори, не оголошується якесь перемир’я для цього? І російський диктатор Путін не готовий до проведення мирних переговорів, він цього не хоче. Тому що там, у Росії, не назріли якісь обставини, які змусили б його або підштовхнули до миру», – зазначив він під час прес-конференції.
Коментуючи той факт, що 76% українських громадян вважають неприпустимим обмеження чисельності ЗСУ, експерт зазначив, що це вказує на те, що українське суспільство сподівається лише на себе та власні Збройні Сили. «Ми сподіваємося на себе, на наші Збройні Сили, потрібно ще й розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, щоб ситуація була передбачуваною, щоб були рівні умови для українських та іноземних компаній», – сказав Жданов.
Він також звернув увагу на те, що понад половина українців називає корупцію у владі особливо актуальною проблемою, навіть серйознішою, ніж зростання цін і низький рівень оплати праці.
«Хабарництво та корупція у владі – це не лише громадська думка, а й проблема, пов’язана з отриманням коштів від Європейського Союзу. Нам чітко сказали: ви повинні провести судову реформу; є план Качки-Коса, пов’язаний з антикорупційною діяльністю, наприклад, ухвалення антикорупційної стратегії, конкурсний відбір прокурорів, проведення судової реформи. На жаль, із 10 пунктів виконано нуль. Усі ці законопроекти підуть на користь країні. Серед них немає таких, що викликають неоднозначне ставлення, як законопроекти соціально-економічної сфери. Їх потрібно ухвалювати, але чомусь вони не ухвалюються, і це просто призводить до того, що ми не отримуємо відповідних коштів від ЄС», – зазначив Жданов.
Опитування проводилося з 19 по 22 вересня методом телефонних інтерв’ю (CATI) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів серед 1 тис. 203 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України. Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з довірчою ймовірністю 95%.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що українці призовного віку, які перебувають у Польщі, повинні бути в Україні та служити своїй країні.
«Усі молоді українці, здатні воювати, мають бути в Україні й там служити батьківщині», — заявив Косиняк-Камиш під час виступу, відео якого опублікував канал Video Parlament.
Він також розкритикував українців, які демонструють розкішний спосіб життя в Польщі або порушують місцеві правила. Зокрема, в опублікованих уривках виступу міністр заявив, що подібні випадки «не є нормальними» і що таких осіб слід висилати.
Заява пролунала на тлі дискусії в Польщі щодо поведінки частини українців, які перебувають у країні, а також щодо мобілізаційних потреб України. Окремим приводом для суспільної реакції раніше став випадок з українським інфлюенсером, який на автомобілі в’їхав у район Морського Ока в Татрах всупереч забороні; польська поліція домагалася для нього п’ятирічної заборони на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони.
При цьому Косиняк-Камиш одночасно розкритикував ультраправих політиків та опозиційну партію «Право і справедливість» за підігрівання антиукраїнських настроїв. Він наголосив, що поляки з початку повномасштабної війни відкрили свої домівки та надали масштабну допомогу українцям, не створюючи таборів для біженців.
Раніше глава Міноборони Польщі вже висловлював подібну позицію. У лютому 2025 року в інтерв’ю Radio ZET він говорив, що українці призовного віку повинні виїхати з Польщі й воювати за свою країну, а також називав «непристойним і неприпустимим» вигляд молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях і п’ятизіркових готелях.
Нова риторика польського міністра збіглася в часі з обговоренням у ЄС змін у режимі тимчасового захисту для українців. Єврокомісія 26 червня 2026 року запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли від війни в Україні, до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новим прибулим особам, які не зможуть підтвердити дозвіл української влади на виїзд з урахуванням їхніх військових обов’язків.
Reuters із посиланням на пропозицію Єврокомісії повідомляв, що обмеження має стосуватися нових прибульців — українських чоловіків призовного віку без дозволу української влади на виїзд, але не українців, які вже перебувають під захистом у країнах ЄС.
Польща залишається однією з головних країн ЄС за кількістю українців зі статусом тимчасового захисту. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в Польщі такий статус мали 967,505 тис. осіб з України, що становило 22,1% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист з України в ЄС. Більше було лише в Німеччині — 1,283 млн осіб.
За даними польського Управління у справах іноземців, близько 993 тис. громадян України в Польщі зареєстровані на підставі тимчасового захисту та PESEL UKR. Крім того, 462 тис. громадян України мають діючі дозволи на тимчасове проживання, а ще 92 тис. — постійне проживання або статус довгострокового резидента ЄС.
Таким чином, заява Косиняка-Камиша відображає більш жорстку лінію частини польського політичного класу: Варшава продовжує підтримувати Україну, але водночас дедалі частіше порушує питання про мобілізацію українців, які перебувають за кордоном, та про неприпустимість поведінки, що викликає роздратування в польському суспільстві.
Косіняк-Камиш, мобілізація, ПОЛЬЩА, тимчасовий захист, УКРАЇНА
ПрАТ “Фірма “Фундамент” (Київ) за підсумками 2024 року отримав 19,2 млн грн чистого збитку проти 86 тис. грн чистого прибутку 2023 року.
Згідно із повідомленням ПрАТ у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), його чистий дохід виріс на 50,8% порівняно з попереднім роком і сягнув 69,6 млн грн. Валовий прибуток підприємства виріс на 52,6% і становив 8,2 млн грн.
Нерозподілений прибуток компанії протягом 2024 року зменшився на 30,8% – до 44,2 млн грн. Поточні зобов’язання зменшилися на 12,5% порівняно з 2023 роком – 50,1 млн грн, а довгострокові на 36% – до 3,6 млн грн.
Сума активів ПрАТ “Фірма “Фундамент” у 2024 році знизилася на 22,2% – до 102,7 млн грн.
Як зазначається у річному звіті підприємства, 2024 року на території виробничо-технічної бази було організовано виробництво бетонних виробів оборонного призначення. Основними видами доходів підприємства також є доходи від влаштування пальових фундаментів, загально-будівельних робіт, інжинірингових послуг (послуги генпідряду).
Основними споживачами послуг підприємства є забудовники Києва: ТОВ “ДБК “Фундамент” Stolitsa Group, “Познякижилбуд”, Saga Development. Основними споживачами продукції бетонних виробів є структури оборонної галузі.
Згідно зі звітом, у 2024 році штат працівників зменшився з 163 до 145 осіб. Однією з основних причин кадрового відтоку підприємство називає зупинку будівельних об’єктів та мобілізацію до лав Сил оборони. З 2021 року кількість працівників компанії зменшилася удвічі.
За даними НКЦПФР, станом на перший квартал 2025 року акціонерами ПрАТ “Фірма “Фундамент” є Олександр Ярош (46,8%) та Дмитро Алєксєєв (45,8%).
ПрАТ “Фірма “Фундамент” входить до будівельної групи “Фундамент”.
Релігійні або інші переконання людини не є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації, зазначають у Верховному Суді.
«Законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом на мобілізацію, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях», – йдеться в повідомленні Верховного Суду в понеділок на сайті.
У повідомленні наголошується: «Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності в разі її ухилення від мобілізації в значенні ст. 336 КК України».
До такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 573/838/24.
У Суді інформують, що за обставинами кримінального провадження суди попередніх інстанцій визнали винним і засудили обвинуваченого за ст. 336 КК України за те, що він, будучи придатним за станом здоров’я до військової служби, без поважних причин не прибув до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) для направлення до військової частини з метою проходження служби.
“У касаційній скарзі захисник зазначив, що обвинувачений мав підстави для сумлінної відмови від проходження військової служби, оскільки така відмова ґрунтувалася на його щирих релігійних переконаннях, несумісних з виконанням будь-якої військової служби, включаючи службу без зброї, а також на його приналежності до релігійної організації Свідків Єгови, віровчення якої категорично виключає можливість такої служби”, – уточнюється в повідомленні.
За інформацією Верховного суду, оцінюючи касаційні вимоги, Об’єднана палата зазначила, що призов по мобілізації може обумовлювати виконання військового обов’язку небойового характеру, що не вимагає носіння і використання зброї (ремонт техніки, вивезення поранених, будівництво укріплень тощо).
«Об’єднана палата визнала, що запроваджена законом неможливість відмовитися від військової служби за переконаннями означає, що таке обмеження має застосовуватися пропорційно до переслідуваної мети, навіть при захисті Вітчизни від агресії», – пояснюють у Суді.
Таким чином, як зазначається в повідомленні, «призов на військову службу за мобілізацією автоматично не скасовує права на сумлінну відмову від носіння або використання зброї».
відповідальність, громадянин України, мобілізація, Релігійні переконання, ухилення
Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.
Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.
Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).
Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.
Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.
“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court
