Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що українці призовного віку, які перебувають у Польщі, повинні бути в Україні та служити своїй країні.
«Усі молоді українці, здатні воювати, мають бути в Україні й там служити батьківщині», — заявив Косиняк-Камиш під час виступу, відео якого опублікував канал Video Parlament.
Він також розкритикував українців, які демонструють розкішний спосіб життя в Польщі або порушують місцеві правила. Зокрема, в опублікованих уривках виступу міністр заявив, що подібні випадки «не є нормальними» і що таких осіб слід висилати.
Заява пролунала на тлі дискусії в Польщі щодо поведінки частини українців, які перебувають у країні, а також щодо мобілізаційних потреб України. Окремим приводом для суспільної реакції раніше став випадок з українським інфлюенсером, який на автомобілі в’їхав у район Морського Ока в Татрах всупереч забороні; польська поліція домагалася для нього п’ятирічної заборони на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони.
При цьому Косиняк-Камиш одночасно розкритикував ультраправих політиків та опозиційну партію «Право і справедливість» за підігрівання антиукраїнських настроїв. Він наголосив, що поляки з початку повномасштабної війни відкрили свої домівки та надали масштабну допомогу українцям, не створюючи таборів для біженців.
Раніше глава Міноборони Польщі вже висловлював подібну позицію. У лютому 2025 року в інтерв’ю Radio ZET він говорив, що українці призовного віку повинні виїхати з Польщі й воювати за свою країну, а також називав «непристойним і неприпустимим» вигляд молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях і п’ятизіркових готелях.
Нова риторика польського міністра збіглася в часі з обговоренням у ЄС змін у режимі тимчасового захисту для українців. Єврокомісія 26 червня 2026 року запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли від війни в Україні, до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новим прибулим особам, які не зможуть підтвердити дозвіл української влади на виїзд з урахуванням їхніх військових обов’язків.
Reuters із посиланням на пропозицію Єврокомісії повідомляв, що обмеження має стосуватися нових прибульців — українських чоловіків призовного віку без дозволу української влади на виїзд, але не українців, які вже перебувають під захистом у країнах ЄС.
Польща залишається однією з головних країн ЄС за кількістю українців зі статусом тимчасового захисту. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в Польщі такий статус мали 967,505 тис. осіб з України, що становило 22,1% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист з України в ЄС. Більше було лише в Німеччині — 1,283 млн осіб.
За даними польського Управління у справах іноземців, близько 993 тис. громадян України в Польщі зареєстровані на підставі тимчасового захисту та PESEL UKR. Крім того, 462 тис. громадян України мають діючі дозволи на тимчасове проживання, а ще 92 тис. — постійне проживання або статус довгострокового резидента ЄС.
Таким чином, заява Косиняка-Камиша відображає більш жорстку лінію частини польського політичного класу: Варшава продовжує підтримувати Україну, але водночас дедалі частіше порушує питання про мобілізацію українців, які перебувають за кордоном, та про неприпустимість поведінки, що викликає роздратування в польському суспільстві.
Косіняк-Камиш, мобілізація, ПОЛЬЩА, тимчасовий захист, УКРАЇНА
ПрАТ “Фірма “Фундамент” (Київ) за підсумками 2024 року отримав 19,2 млн грн чистого збитку проти 86 тис. грн чистого прибутку 2023 року.
Згідно із повідомленням ПрАТ у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), його чистий дохід виріс на 50,8% порівняно з попереднім роком і сягнув 69,6 млн грн. Валовий прибуток підприємства виріс на 52,6% і становив 8,2 млн грн.
Нерозподілений прибуток компанії протягом 2024 року зменшився на 30,8% – до 44,2 млн грн. Поточні зобов’язання зменшилися на 12,5% порівняно з 2023 роком – 50,1 млн грн, а довгострокові на 36% – до 3,6 млн грн.
Сума активів ПрАТ “Фірма “Фундамент” у 2024 році знизилася на 22,2% – до 102,7 млн грн.
Як зазначається у річному звіті підприємства, 2024 року на території виробничо-технічної бази було організовано виробництво бетонних виробів оборонного призначення. Основними видами доходів підприємства також є доходи від влаштування пальових фундаментів, загально-будівельних робіт, інжинірингових послуг (послуги генпідряду).
Основними споживачами послуг підприємства є забудовники Києва: ТОВ “ДБК “Фундамент” Stolitsa Group, “Познякижилбуд”, Saga Development. Основними споживачами продукції бетонних виробів є структури оборонної галузі.
Згідно зі звітом, у 2024 році штат працівників зменшився з 163 до 145 осіб. Однією з основних причин кадрового відтоку підприємство називає зупинку будівельних об’єктів та мобілізацію до лав Сил оборони. З 2021 року кількість працівників компанії зменшилася удвічі.
За даними НКЦПФР, станом на перший квартал 2025 року акціонерами ПрАТ “Фірма “Фундамент” є Олександр Ярош (46,8%) та Дмитро Алєксєєв (45,8%).
ПрАТ “Фірма “Фундамент” входить до будівельної групи “Фундамент”.
Релігійні або інші переконання людини не є підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації, зазначають у Верховному Суді.
«Законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом на мобілізацію, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях», – йдеться в повідомленні Верховного Суду в понеділок на сайті.
У повідомленні наголошується: «Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності в разі її ухилення від мобілізації в значенні ст. 336 КК України».
До такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 573/838/24.
У Суді інформують, що за обставинами кримінального провадження суди попередніх інстанцій визнали винним і засудили обвинуваченого за ст. 336 КК України за те, що він, будучи придатним за станом здоров’я до військової служби, без поважних причин не прибув до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) для направлення до військової частини з метою проходження служби.
“У касаційній скарзі захисник зазначив, що обвинувачений мав підстави для сумлінної відмови від проходження військової служби, оскільки така відмова ґрунтувалася на його щирих релігійних переконаннях, несумісних з виконанням будь-якої військової служби, включаючи службу без зброї, а також на його приналежності до релігійної організації Свідків Єгови, віровчення якої категорично виключає можливість такої служби”, – уточнюється в повідомленні.
За інформацією Верховного суду, оцінюючи касаційні вимоги, Об’єднана палата зазначила, що призов по мобілізації може обумовлювати виконання військового обов’язку небойового характеру, що не вимагає носіння і використання зброї (ремонт техніки, вивезення поранених, будівництво укріплень тощо).
«Об’єднана палата визнала, що запроваджена законом неможливість відмовитися від військової служби за переконаннями означає, що таке обмеження має застосовуватися пропорційно до переслідуваної мети, навіть при захисті Вітчизни від агресії», – пояснюють у Суді.
Таким чином, як зазначається в повідомленні, «призов на військову службу за мобілізацією автоматично не скасовує права на сумлінну відмову від носіння або використання зброї».
відповідальність, громадянин України, мобілізація, Релігійні переконання, ухилення
Щонайменше 7,3 тисячі кримінальних справ було зупинено через призов до армії обвинуваченого від початку повномасштабного вторгнення за даними пошуковика по судовому реєстру Бабуся. Так, цьогоріч вже понад 1,9 тисячі справ призупинили через мобілізацію обвинуваченого. Це майже стільки ж, як за весь 2023 рік. Найбільше таких справ цьогоріч на Київщині, Львівщині та Дніпропетровщині.
Щонайменше 7 312 кримінальних проваджень було зупинено через мобілізацію обвинувачених до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. Такий правовий механізм з’явився у 2022 році, коли до Кримінального процесуального кодексу України внесли відповідні зміни й з того часу її активно застосовують суди.
Рік до року кількість таких зупинень росте. Так, 858 справ було зупинено у перший рік повномасштабної, з кожним роком кількість таких справ лише збільшувалась. Рекордним став 2024 рік — тоді зупинили 2 406 справ, де обвинувачений вступив до лав Збройних сил. Цьогоріч вже нараховується 1973 зупинені справи.
Найбільше рішень про зупинення справ через мобілізацію було ухвалено на Київщині — 617. На другому місці — Львівщина (582), третю сходинку посідає Дніпропетровщина (559).
Варто розуміти, що зупинення провадження — це не те саме, що й автоматичне звільнення від відповідальності. Втім, фактично розгляд справи відкладається на невизначений термін. Це створює можливість для зловживань — особливо в резонансних корупційних справах або коли йдеться про тилові посади, де участь у бойових діях не передбачена.
Саме тому у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13284, який пропонує змінити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси щодо особливостей притягнення до відповідальності осіб, призваних на військову службу. Зокрема, йдеться про можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду справ за окремими категоріями злочинів, навіть попри мобілізацію обвинуваченого.
Новий законопроєкт також має скоротити можливості для зловживання мобілізацією: зупинення провадження має чітко обмежуватись лише випадками безпосередньої участі обвинуваченого у заходах оборонного характеру, підтверджених бойовим наказом (розпорядженням), виданим командиром військової частини або підрозділу.
“Наразі, вочевидь, не вистачає механізму, який допоможе оскаржити зупинення провадження та поновити розгляд у випадках, коли суд чи сторона зловживають своїм правом. Звісно, мобілізація не має ставати обставиною, яка нівелює фундаментальні засади кримінального процесу, зокрема, реалізацію принципу доступу до правосуддя, змагальності та невідворотності покарання. Але при цьому необхідно подумати й про людину, яка, ризикуючи своїм життям, бажає, щонайменше відбілити свою репутацію, та не має змоги захистити себе у суді, перебуваючи на війні”, — коментує Тетяна Поповська, старша юристка Asters.
https://opendatabot.ua/analytics/mobilization-and-court
Більшість обвинувальних вироків за ухилення від мобілізації ухвалюється зі звільненням від виконання вироків, ділиться спостереженнями адвокат Тетяна Даниленко.
“На сьогодні більшість обвинувальних вироків за ухилення від мобілізації ухвалюють суди зі звільненням від виконання вироку, незважаючи на те, що за ухилення від призову передбачено кримінальну відповідальність на строк від трьох до п’яти років, але суди можуть ухвалювати вироки зі строком, меншим за нижню межу”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Даниленко також зазначила, що часто під час розгляду таких справ ідеться про громадян, які відмовляються від військової служби через релігійні переконання. При цьому такі призовники відмовляються і від проходження альтернативної служби.
“Тим не менш, суди, як правило, у цій категорії випадків беруть до уваги конституційні права і частіше призначають у таких випадках вирок з випробуванням, що передбачає звільнення від основного покарання за умови, що засуджений не вчинить нового правопорушення”, – сказала вона.
Водночас, за словами Даниленко, наразі непоодинокими є випадки винесення судами реальних вироків, також формується практика виправдувальних вироків, зокрема, коли йдеться про відмову від військової служби з релігійних міркувань.
При цьому, коментуючи заочні вироки, адвокатка зазначила, що “система заочного судочинства недосконала” через високі ризики оскарження вироку. Крім того, винесення заочного вироку часто є приводом для його оскарження в ЄСПЛ.
Раніше радник юрфірми Asters Антон Сінцов у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначив, що практика притягнення військовозобов’язаних до адміністративної відповідальності свідчить, що ТЦК і СП найчастіше звертаються до судів, не обґрунтовуючи позови порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також такі позови стосуються військовозобов’язаних, які оскаржують постанову ТЦК про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.
Юрист зазначив, що ТЦК застосовують такі норми не лише до осіб, які не з’явилися до ТЦК за повісткою, а й до керівників підприємств або осіб, відповідальних за військовий облік на підприємстві, які не виконали розпорядження ТЦК щодо надання інформації.
Крім того, у судовому реєстрі також трапляються вироки про притягнення до кримінальної відповідальності військовозобов’язаних, зокрема у випадках, коли особа не з’явилась до ТЦК після отримання бойової повістки.
“Нині судова практика така, що суди першої інстанції виносять вироки з випробувальним терміном, тоді як апеляційна інстанція більш схильна засуджувати до реальних термінів тюремного ув’язнення”, – сказав Сінцов.
Крім того, юрист зазначив, що наразі вже ухвалюють вироки особам, які сприяють незаконному переміщенню через державний кордон, а також тим, хто створює новинні канали в різних месенджерах з інформацією про місця вручення повісток і розташування блокпостів.
Зі свого боку, керівник практики цивільних та адміністративних спорів юрфірми Nota Group Сергій Котов наголосив на формуванні судової практики щодо воєнних злочинів. Зокрема, на сьогодні місцеві суди розглянули 41% кримінальних справ про воєнні злочини, що надійшли на розгляд, майже за два роки війни. Загалом місцеві з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року суди розглянули 2595 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.
Зокрема, найбільше за вказаний період до судів на розгляд надходило справ за колабораційну діяльність (3083, або 49% від усіх справ, що надійшли), за обвинуваченням у держзраді до судів надійшло 1982 справи, розглянуто 747 (38%), за обвинуваченням у посяганні на територіальну цілісність України до судів надійшло 672 справи, розглянуто 358 (53%).
Крім цього, суди розглянули 164 справи, або 63% усіх справ, що надійшли за обвинуваченням у несанкціонованому поширенні інформації про напрямок/переміщення ЗСУ, зброї, боєприпасів тощо.
Із 208 кримінальних справ за обвинуваченням у пособництві державі-агресору розглянуто судами 32 провадження (15% із тих, що надійшли за цією статтею).
До судів також надходили справи за обвинуваченням у діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (62 справи, розглянуто 46), перешкоджання законній діяльності ЗСУ (надійшли 34 справи, розглянуто 21) і за обвинуваченням у фінансуванні дій для насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення держвлади, зміни державних кордонів України або меж її територій (надійшли 23 справи, розглянуто 12).
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти “Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні” і “Про продовження терміну проведення загальної мобілізації”.
Картки законопроєктів № 9259 і № 9260 з’явилися на сайті парламенту в понеділок увечері.
Текстів документів поки що не оприлюднено.
Як повідомлялося, член фракції “Голос” Ярослав Железняк вказував, що воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено, імовірно, на 90 днів – із 19 травня 2023 року до середини серпня.
Раніше, 7 лютого Рада продовжила термін воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб (з 19 лютого 2023 року).
