Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, болгарська державна компанія Bulgargaz отримала 10-річну ліцензію на оптові поставки природного газу в Сербії, що відкриває ще одному великому регіональному гравцеві можливість конкурувати за сербських споживачів.
Як проаналізувало Parametar, значення цього рішення полягає не просто в появі ще однієї ліцензованої компанії. Bulgargaz має власний закупівельний портфель та доступ до газової інфраструктури одразу кількох країн Центральної та Південно-Східної Європи.
Компанія вже має необхідні ліцензії та дозволи на торгівлю та постачання газу в Греції, Румунії, Угорщині та Словаччині, а через дочірню компанію Bulgargaz North присутня в Молдові.
Для Сербії особливо важливим є інтерконектор із Болгарією потужністю близько 1,8 млрд куб. м на рік. Через Болгарію сербський ринок може отримувати азербайджанський газ, а також СПГ, що надходить у регіон через грецькі термінали.
Bulgargaz потенційно зможе запропонувати великим сербським підприємствам комплексне постачання — від закупівлі СПГ і регазифікації до транспортування через Болгарію та доставки газу до Сербії.
Поки що, однак, мова йде лише про отримання ліцензії. «Bulgargaz» ще не оголошувала про великі контракти з сербськими споживачами. Тому головним показником реального виходу на ринок стане бронювання транскордонних потужностей та укладення перших договорів.
Сербський ринок газу формально відкритий для конкуренції, проте фактично залишається висококонцентрованим. За останніми повними даними AERS за 2024 рік, державна компанія Srbijagas забезпечувала близько 78% продажів газу кінцевим споживачам, Novi Sad-Gas — близько 3,9%, Yugorosgaz — 3,2%, а частка кожного з решти постачальників становила менше 2%.
Водночас змінюється інфраструктура ринку. У Сербії працюють три оператори газотранспортної системи — Transportgas Srbija, Gastrans та Yugorosgaz-Transport. У 2026 році Transportgas отримала операторську ліцензію, а Сербія приєдналася до регіональної платформи бронювання газотранспортних потужностей, що має полегшити доступ нових постачальників до транскордонних маршрутів.
Поява Bulgargaz сама по собі ще не означає зниження цін або істотного перерозподілу ринку. Але якщо болгарська компанія почне реально постачати газ сербським промисловим підприємствам, інтерконектор Сербія-Болгарія поступово перетвориться з інфраструктури для диверсифікації поставок на інструмент реальної конкуренції між постачальниками.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував імпортера дієтичної добавки “ГепаРеал” ТОВ “Вінара” на 993,9 тис. грн за неправдиву інформацію щодо її властивостей.
Як повідомляє АМКУ, він встановив, що “Вінара” поширювала на упаковці добавки та в мережі Інтернет інформацію, яка безпосередньо позиціонувала “ГепаРеал” як гепатопротектор, та приписувала йому властивості, які можуть бути притаманні, зокрема лікарським засобам відповідної групи.
“Належних доказів на підтвердження заявлених властивостей дієтичної добавки з урахуванням її повного складу ТОВ “Вінара” не надало. За результатами розгляду справи комітет дійшов висновку, що поширена ТОВ “Вінара” інформація щодо властивостей дієтичної добавки “ГепаРеал” є неправдивою”, – зазначив комітет.
АМКУ також встановив, що ринок виробництва та реалізації лікарських засобів, віднесених до групи гепатопротекторних препаратів, зокрема лікарських засобів із тією самою діючою речовиною, що зазначена у складі дієтичної добавки “ГепаРеал”, є конкурентним.
“Комітет дійшов висновку, що вона (компанія – ІФ-У) могла вводити в оману споживачів щодо властивостей та призначення дієтичної добавки “ГепаРеал” і впливати на їхні наміри щодо її придбання. Унаслідок таких дій ТОВ “Вінара” могло отримати неправомірні переваги у конкуренції”, – зазначається в повідомленні.
За результатами розгляду справи АМКУ визнав дії ТОВ “Вінара” порушенням, передбаченим ст. 15¹ Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, та наклав на компанію штраф у розмірі 993 937 грн.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) оштрафувала ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» на 50 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів п’яти торгів з постачання електроенергії.
Як повідомив АМКУ за підсумками засідання 8 вересня, порушення було виявлено в діях «ДЕ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «Торгова електрична компанія». Сукупна очікувана вартість закупівель, яких стосувалося рішення комітету, перевищувала 1,5 млрд грн.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на «ДЕ ТРЕЙДИНГ» накладено штраф у розмірі 50 млн грн. Другий учасник справи — «Торгова електрична компанія» — оштрафований на 60 млн грн. Загальна сума санкцій склала 110 млн грн.
Основним видом діяльності ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» є торгівля електроенергією.
За даними YouControl, 100% статутного капіталу компанії належить ПрАТ «Енергоінвест Холдинг». Його кінцевими бенефіціарними власниками зазначені Андрій Зінатуллін із часткою 46% та Аліна Пилипенко із часткою 40,52%.
При цьому Зінатуллін також є одним із співвласників ТОВ «Торгова електрична компанія», якому належить 24,9% її статутного капіталу.
Першоджерело: рішення АМКУ від 8 вересня 2026 року.
Нереалізовані біржові товари, зростання збитковості виробництва на сухе молоко і вершкове масло та зниження цін на вершкове масло в Європі та світі стримують ріст цін на молоко-сировину в Україні, повідомила Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 6 жовтня становила 17,45 грн/кг без ПДВ, що на 0,1 грн більше відносно попереднього місяця, незмінними залишилися ціни на молоко вищого (17,15 грн/кг без ПДВ) і першого ґатунків (16,80 грн/кг без ПДВ).
“Ціни також залишилися стабільними відносно результатів моніторингу другої половини вересня. Відносно минулорічного періоду ціна на екстра ґатунок знизилась на 25 коп”, – зауважили експерти.
За словами аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, ріст цін на молоко-сировину в Україні стримує чимало чинників. Наразі пропозиція біржових товарів на внутрішньому ринку переважає попит. Молокопереробні підприємства працювали на склад з середини серпня після призупинення молочного експорту в ЄС після вичерпання квот. Водночас, попит на внутрішньому ринку залишається низьким через зменшення кількості споживачів і скорочення купівельної спроможності населення. Продажі молочних продуктів у супермаркетах зростають лише у разі проведення акційних знижок. Склади в Україні майже повністю заповнені біржовими товарами, що тисне на ціни на молоко.
Показовою, за інформацією АВМ, є ситуація з вершковим маслом в ЄС, яке за останні два місяці подешевшало на 24% через надходження на європейський ринок партій американського масла за ціною EUR5 тис./тонна. В таких умовах європейським трейдерам нецікаво купувати українське масло, яке коштує більше ніж американське. Збільшення витрат на електроенергію впливає на зростання собівартості української продукції і ускладнює можливість конкурувати з американцями на ринку Європи, пояснюють аналітики.
В Україні в другій половині жовтня є імовірність зниження цін в максимальному діапазоні на молоко-сировину екстра ґатунку та вищого ґатунку через зростання збитковості виробництва сухого молока і вершкового масла на молокопереробних підприємствах та зниження світових цін на вершкове масло, прогнозують вони.
“Втім, 13 жовтня очікується підписання нових квот на експорт молочної продукції в ЄС для українських компаній. Збільшилися квоти на масло з 5 тис. тонн до 7 тис. тонн і на сухе молоко. Очікується відновлення молочного експорту в ЄС 28 жовтня, після вступу квот в силу через 15 днів, що може стримувати падіння цін на молоко-сировину в Україну”, – зазначають в АВМ.
Конкуренція на ринку лабораторної діагностики України посилюється, що може призвести до цінових воєн, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заступник генерального директора «Синево Україна» Микола Скавронський.
«Кількість лабораторій після COVID-19 збільшилася, людей в країні стало менше, тому вартість залучення клієнта зросла в рази. Це може призвести до демпінгу, знижок і навіть зростання лікарських відкатів», — сказав він.
Скавронський додав, що собівартість послуг також зросла через девальвацію гривні та ослаблення долара до євро, що змусило компанію підвищити ціни на 10–15%.
«Синево Україна» входить до групи Medicover — міжнародного холдингу в галузі медичних і діагностичних послуг, акції якого котируються на Стокгольмській біржі.
Хлібопекарська галузь України працює в умовах жорсткої конкуренції та низької рентабельності, повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«У нас, у пекарів, про 10% рентабельності знають тільки з розповідей. Більшість підприємств працює з маржею в 5%, а іноді і нижче. При цьому витрати постійно зростають. Наприклад, подорожчання електроенергії додало 1% до собівартості, і це зростання неможливо відразу перекласти на ціну – це займає місяці», – сказав він.
За його словами, саме тому прогнози про зростання цін на хліб масових сортів на 15–20% пов’язані не з бажанням виробників збільшити прибуток, а з необхідністю компенсувати зрослі витрати.
«Пекарі змушені підвищувати ціни. Це не прагнення нажитися, а спроба вижити. Коли собівартість зростає, а ціну неможливо оперативно змінити, компанії просто йдуть у мінус», – підкреслив Тараненко.
