Обсяг капітальних інвестицій в Україні у січні-червні 2026 року збільшився на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 307,915 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 39,5% загальної вартості здійснених капітальних інвестицій (або 121,5 млрд грн) припало на промисловість, 11,4% (35 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена в матеріальних активах – 94,5% загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів було вкладено в машини, обладнання та інвентар (36,1%), інженерні споруди (22,4%), нежитлові будівлі (11,4%) та транспортні засоби (10,7%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у січні–червні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 75,4% (232,114 млрд грн).
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
Обсяг кредитування аграрного сектору України станом на 24 серпня зріс на 25 млрд грн порівняно з аналогічною датою 2025 року – до 105 млрд грн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в п’ятницю.
“За тиждень було видано додатково 2 млрд грн кредитів. В цілому, якщо подивимося на підсумок на сьогодні, це 105 млрд грн станом на 24 серпня. Це на 25 млрд більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Опції кредитування зростають”, – сказав він.
Як повідомлялось, згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 серпня 2026 року (№1012), виробники сільськогосподарської продукції для провадження діяльності отримали можливість брати пільгові кредити за державною програмою “5-7-9%” на суму до 90 млн грн без умови того, що ці гроші матимуть йти на інвестиційні цілі.
До цього кредити на поповнення оборотного капіталу було обмежено 5 млн грн.
Як повідомлялося, з 22 липня після ворожих ударів припинив роботу Український морський коридор. Аграрії звернулися до уряду за допомогою у зв’язку із різким падінням цін на ринку, складнощами з експортом продукції та необхідністю додаткових коштів на її зберігання.
Від початку року 6864 агропідприємства залучили 46,29 млрд грн за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Найактивніше цією програмою скористалися в Одеській (6,14 млрд грн для 817 агропідприємств), Київській (4,49 млрд грн для 577 агропідприємств), Кіровоградській (4,26 млрд грн для 817 агропідприємств), Вінницькій (4,12 млрд грн для 731 агропідприємства) та Харківській (3,17 млрд грн для 402 агропідприємств) областях.
Загалом від початку року 11887 агропідприємств залучили понад 105,63 млрд грн кредитних ресурсів за всіма програмами фінансування.
У 2025 році 15574 агрогосподарства отримали 131,47 млрд грн банківських кредитів на розвиток.
За державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” було профінансовано 7978 господарств на суму 53,76 млрд грн.
агропідприємство, АГРОСЕКТОР, КРЕДИТ, Мінагрополітики, ФІНАНСУВАННЯ
У сезоні 2025/26 Україна суттєво збільшила переробку ріпаку всередині країни — до 43 % врожаю проти 16 % роком раніше, повідомляє «Агробізнес сьогодні».
З доступних близько 3,3 млн тонн рапсу українські підприємства переробили приблизно 1,4 млн тонн, тоді як на експорт було спрямовано близько 1,9 млн тонн.
Зміна структури ринку вже позначається на поставках до Євросоюзу. Україна експортує менше насіння ріпаку й водночас збільшує поставки продукції з вищою доданою вартістю.
За перші вісім тижнів нового сезону експорт української рапсової олії до ЄС зріс приблизно вп’ятеро — до 24 тис. тонн. За оцінкою видання, для виробництва такої кількості олії потрібно було переробити близько 60 тис. тонн насіння.
У цей період Україна забезпечила близько 56 % імпорту рапсової олії до Євросоюзу.
Таким чином, український рапсовий сектор поступово змінює модель роботи: замість переважного експорту сировини все більша частина врожаю переробляється всередині країни на олію та шрот.
Це дозволяє зберігати більшу частину доданої вартості в Україні й водночас знижує залежність переробників від імпорту сировини та завантаження підприємств іншими олійними культурами.
Українські аграрії станом на 18 серпня обмолотили 6,6 млн га, або 56% прогнозованих площ, та намолотили понад 30,8 млн тонн зерна нового врожаю при середній врожайності 46,8 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
На аналогічну дату у 2025 році було обмолочено 6,18 млн га, зазначено у повідомленні.
Пшениці обмолочено з 4 855,25 тис. га, зібрано 23 822,36 тис. тонн, середня врожайність становить 49,1 ц/га. Ячменю обмолочено з 1 437,17 тис. га, зібрано 6 239,99 тис. тонн, середня врожайність – 44 ц/га. Гороху обмолочено з 295,66 тис. га, зібрано 779,02 тис. тонн, середня врожайність – 26,3 ц/га. Проса обмолочено з 1,2 тис га, зібрано 2,7 тис тонн, середня врожайність – 22,5 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують Одеська, Кіровоградська та Миколаївська області.
В Одеській області намолочено 4 819,70 тис. тонн з площі 1 188,8 тис. га (пшениці – 3 223,30 тис. тонн, ячменю – 1 311,50 тис. тонн, гороху – 284,90 тис. тонн).
В Кіровоградській області намолочено 2 418,30 тис. тонн з площі 555,7 тис. га (пшениці – 1 923,80 тис. тонн, ячменю – 412,50 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн).
В Миколаївській області намолочено 2 326,10 тис. тонн з площі 653,8 тис. га (пшениці – 1 631,80 тис. тонн, ячменю – 587,5 тис. тонн, гороху – 106,80 тис. тонн).
Найвища врожайність зернових культур зараз фіксується у Хмельницькій (69,9 ц/га), Сумській (59,8 ц/га) та Вінницькій (59,5 ц/га) областях.
Ріпак вже обмолочено з 1 318,64 тис. га та зібрано 3,7 млн тонн насіння при середній врожайності 28,5 ц/га.
Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає збільшення фактичних площ зрошення в Україні до 200 тис. га до 2027 року, йдеться у програмі.
Для цього у 2027 році уряд планує запровадити довгострокове планування розвитку гідротехнічної меліорації земель та утворити операторів державних меліоративних систем зрошення та осушення.
Програмою також передбачено інтеграцію відомостей Державного водного кадастру та інших кадастрів природних ресурсів до Державного земельного кадастру на основі актуальних геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних у 2027 році.
Окремим завданням на 2026 рік визначено забезпечення безперервності збирання та перевезення сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану для збереження врожаю та мінімізації його втрат.
Крім того, уряд планує у 2027 році забезпечити відкритий доступ до Публічної кадастрової карти з урахуванням безпекової ситуації та запровадити довгострокове планування сільського розвитку України.
За даними Рахункової палати, на підконтрольній Україні території розташовані 253 державні зрошувальні системи загальною проєктною площею 791,8 тис. га, однак у 2024-2025 роках фактичне зрошення охоплювало менш як 15% цієї площі. Водночас, за даними Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, станом на початок серпня 2026 року договори на подачу води були укладені для зрошення майже 76,6 тис. га сільгоспугідь, фактично полито вже понад 66 тис. га.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
