Генеральний директор агрохолдингу “Кернел” Євген Осипов у стрес-сценарії допускає скорочення виробництва зернових в Україні наступного року на 12 млн тонн через можливе зменшення аграріями посівних площ, якщо протягом найближчих шести місяців не буде знайдено рішення для відновлення експорту, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Сьогодні важко робити такі прогнози. Ми сподіваємося, що в найближчі пів року якісь рішення буде знайдено. Якщо фізичне рішення не буде знайдено, то об’єктивно будуть знижені площі посівних. Ми в такому стрес-сценарії оцінювали це як недовиробництво 12 млн тонн зернових наступного року”, – сказав він на Форумі економічної стійкості “Forbes Україна” у Києві у середу.
На думку Осипова, за умови закритих морських портів Україна зможе експортувати лише близько 20 млн тонн із необхідних 50 млн тонн продукції агросектору, тобто 40% необхідного обсягу, тому компаніям доводиться переорієнтовувати на інші бізнес-моделі.
“З нашого власного досвіду в рамках останніх коридорів близько 50% була недостатня ефективність, треба шукати нові шляхи. Тому що зараз для бізнесу це питання побудови нової бізнес-моделі. Тобто стара бізнес-модель там не працює. Тому ми зі свого боку концентруємось на переробці і експорті продуктів переробки”, – зазначив Осипов.
За його словами, “Кернел” у новій бізнес-моделі зосереджується на експорті менших обсягів продукції з більшою доданою вартістю, водночас зберігаючи можливість закуповувати олійні культури в українських аграріїв, розраховуватися з ними та експортувати продукцію переробки.
Осипов також додав, що наразі через безпекові й логістичні обмеження та зовнішні фактори не можна розраховувати на те, що дунайські порти зможуть забезпечити обсяги перевезень, які Україна мала у 2022-2023 роках.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті завдяки рекордній врожайності підвищило оцінку виробництва пшениці в Україні у цьому році на 0,6 млн тонн порівняно із серпневим прогнозом – до 26 млн тонн, інших зернових, окрім пшениці та кукурудзи, – на 0,5 млн тонн, до 7,29 млн тонн та зберегло прогноз виробництва кукурудзи 31,8 млн тонн. Тож USDA оцінює загальне виробництво зернових Україною цього року на рівні 65,09 млн тонн.
Україна у січні-серпні 2026 року виробила 4,1 млн тонн молока-сировини, що на 13% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У січні-серпні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
Господарства населення у серпні виробили 268 тис. тонн молока-сировини, що на 5,2% менше порівняно з липнем та на 28% менше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні їхнє виробництво скоротилося на 27%, до 1,89 млн тонн.
Підприємства у серпні виробили 275,7 тис. тонн молока-сировини, що на 1,9% менше порівняно з липнем, але на 2,8% більше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні виробництво молока на молочнотоварних фермах (МТФ) зросло на 5%, до 2,21 млн тонн.
Промисловий сектор нарощує виробництво молока-сировини порівняно з минулорічним періодом, зокрема за рахунок західних областей.
“Найвищі темпи росту виробництва сирого молока показує Рівненська область. Підвищення ефективності молочного скотарства сприяло зростанню обсягів надоїв у Чернігівській області. Серед лідерів за темпами зростання надою західні області Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області, а також Чернігівська та Житомирська. При цьому лідером з виробництва сирого молока залишається Полтавська область”, – зазначено в повідомленні.
У січні-серпні близько 55% молока-сировини, виробленого сільгосппідприємствами, припало на п’ять областей: Полтавську – 318,7 тис. тонн, Черкаську – 267,8 тис. тонн, Хмельницьку – 210,9 тис. тонн, Чернігівську – 208,2 тис. тонн та Вінницьку – 199,3 тис. тонн.
АВМ прогнозує підвищення цін на молочну продукцію через зростання транспортних витрат на її доставку до торговельних мереж унаслідок російських обстрілів та подовження логістичного плеча. Це може призвести до скорочення споживання населенням та зниження виробництва свіжої молочної продукції.
Виробництво насіння соняшнику в Україні у 2026/27 маркетинговому році може зрости до 13 млн тонн після зниження до 10,7 млн тонн у попередньому сезоні, прогнозує Міністерство сільського господарства США.
Таким чином, очікуване зростання врожаю становить близько 21,5%. Показник фактично повертається до рівня 2024/25 МР, коли Україна також зібрала близько 13 млн тонн соняшнику.
Україна, згідно з прогнозом USDA, збереже друге місце серед найбільших виробників соняшнику у світі після Росії.
Виробництво в Росії у 2026/27 МР очікується на рівні 21 млн тонн, в Україні — 13 млн тонн, в ЄС — 9,725 млн тонн, в Аргентині — 8 млн тонн, у Туреччині — 1,825 млн тонн. Світовий урожай соняшнику може сягнути 63,65 млн тонн проти 55,17 млн тонн у попередньому сезоні.
USDA пов’язує відновлення світового ринку соняшнику зі збільшенням посівних площ після двох сезонів порівняно низької врожайності в Чорноморському регіоні. Більший урожай України та Росії має стати одним із основних чинників зростання світової торгівлі соняшниковою олією.
Внутрішнє використання насіння соняшнику в Україні USDA оцінює в 12,775 млн тонн, що свідчить про збереження високого завантаження переробної галузі.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, вересень 2026 року.
Українські експортери в серпні 2026 року збільшили експорт свіжої або охолодженої яловичини майже у 25 разів порівняно із серпнем 2025 року – до 474 тонн, а мороженої яловичини – на 34,2%, до 1,82 тис. тонн, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на попередні дані Держмитслужби.
Експортна виручка від поставок свіжої або охолодженої яловичини у серпні зросла у 37 разів у річному вимірі – до $3,95 млн, а порівняно з липнем збільшилася на 44%. У натуральному вираженні експорт зріс на 38% до попереднього місяця.
У січні-серпні 2026 року Україна експортувала 3,04 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини на $24,36 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року натуральні обсяги експорту зросли у 25 разів, а виручка – майже у 34 рази.
Експорт мороженої яловичини у серпні становив 1,82 тис. тонн, що на 8% більше, ніж у липні, та на 34,2% більше, ніж у серпні 2025 року. Виручка від її експорту зросла на 7% до липня та на 32% до серпня минулого року – до $8,16 млн.
За вісім місяців Україна експортувала 12,75 тис. тонн мороженої яловичини (+1%) на $57,56 млн (+12%).
Експорт великої рогатої худоби живою вагою у серпні становив близько 1,32 тис. тонн, що на 1% більше, ніж у липні, та на 31% більше, ніж у серпні 2025 року. Водночас виручка від експорту ВРХ скоротилася на 11% до липня, але зросла на 30% до серпня 2025 року – до $3,62 млн.
У січні-серпні Україна експортувала 13,47 тис. тонн ВРХ живою вагою (+5,9%) на $32,31 млн (+14%).
Щодо імпорту, то у серпні Україна не імпортувала ВРХ. Імпорт охолодженої яловичини становив 9 тонн, що на 40% менше, ніж у липні 2026 року, та на 40% менше, ніж у серпні 2025 року. Імпорт мороженої яловичини становив 84 тонни, скоротившись на 32% до липня, але збільшившись на 38% до серпня минулого року.
За вісім місяців 2026 року імпорт ВРХ скоротився до 93 тонн (-82%), мороженої яловичини – до 754 тонн (-25%), тоді як імпорт охолодженої яловичини зріс до 99 тонн (+4%).
Зовнішньоторговельне сальдо за цими товарними позиціями у серпні 2026 року було позитивним і становило $14,95 млн.
Асоціація також зазначає, що світовий ринок яловичини входить у період скорочення пропозиції та перебудови торговельних потоків. За оцінкою Rabobank, світове виробництво яловичини у 2026 році може скоротитися майже на 2%.
Виробництва картоплі в Україні у 2026 році очікується на рівні близько 12,5 млн тонн, чого буде достатньо для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на міністра Тараса Висоцького.
“Очікується, що цього року виробництво картоплі становитиме близько 12,5 млн тонн. Наявного обсягу більш ніж достатньо для внутрішнього ринку. Населення споживає максимум 2-2,5 млн тонн на рік. Решта врожаю традиційно використовується як насіння та на корми в тваринництві”, – зазначив Висоцький.
За його словами Висоцького, як товарну культуру картоплю в Україні вирощують близько 400 спеціалізованих підприємств на загальній площі близько 60 тис. гектарів. Значну частину врожаю традиційно вирощують у домогосподарствах для власного споживання.
А за даними Держстату, середня ціна реалізації картоплі наразі становить близько 14 грн за кілограм. За останній тиждень вона знизилася на 5%, а за місяць – на 15%, подекуди закупівельні ціни впали до 12 грн за кілограм.
Остаточні підсумки виробництва картоплі можна буде підбити після завершення збиральної кампанії, зазначили в міністерстві.
Італія готує програму TERRA загальним обсягом до 105 млн євро, спрямовану на розширення доступу українських мікро-, малих та середніх підприємств агропродовольчого сектору до фінансування, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України за підсумками переговорів з італійською стороною.
Програму було представлено під час зустрічі заступника міністра аграрної політики Дениса Башлика зі спеціальним представником міністра закордонних справ Італії з питань відновлення України Давіде Ла Чечіліа. Одним із пріоритетів співпраці сторони визначили підтримку дрібних фермерів та розвиток сільськогосподарської кооперації.
Згідно з матеріалами Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії, TERRA Ukraine — Transforming and Empowering Resilient and Responsible Agribusiness — передбачає дві основні складові.
До 100 млн євро планується спрямувати на фінансові інструменти під управлінням італійського державного фінансового інституту Cassa Depositi e Prestiti (CDP). Кошти мають використовуватися для зниження ризиків українських фінансових посередників та розширення кредитування мікро-, малих і середніх підприємств агропродовольчого сектору. Фінансова складова передбачає контргарантію Європейської комісії в рамках Ukraine Investment Framework.
Ще до 5 млн євро передбачено на технічну допомогу та розвиток компетенцій, причому реалізація цієї частини програми має здійснюватися переважно за участю Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Італійська сторона розглядає TERRA не лише як механізм надання фінансування. Програма має сприяти модернізації українських агропідприємств, впровадженню європейських санітарних, екологічних та корпоративних стандартів, а також переходу до більш стійкої моделі агровиробництва відповідно до європейської Green Deal.
«Для нас важливо не просто навчити фермерів працювати разом, а створити практичну модель, яка дасть їм можливість об’єднувати ресурси, виробляти великі обсяги продукції та виходити на нові ринки. Якщо такий підхід дасть результат, його можна буде масштабувати на всі регіони України», — зазначив Башлик.
Українська сторона також розраховує використати досвід Італії у розвитку сільськогосподарської кооперації та об’єднанні дрібних виробників для спільної переробки, логістики та виходу на більші ринки.
Посол Італії в Україні Карло Формоза раніше, 3 вересня 2026 року, повідомляв, що TERRA готується як один із нових інструментів підтримки українського агросектора. За його словами, програма орієнтована насамперед на полегшення доступу аграрних МСП до кредитування.
Італія водночас розширює аграрні проєкти в Одеській області. За даними італійської сторони, у регіоні вже мобілізовано близько 25 млн євро на проєкти в сільському господарстві, зокрема на програми Pro.UKR, підтримку виноградарства та виноробства через ФАО та проєкт вартістю 6 млн євро з модернізації систем зрошення в Татарбунарах і Кілії. Крім того, готується проєкт ROOTS вартістю 7 млн євро між регіоном Фріулі-Венеція-Джулія та Одеською областю.
Україна та Італія домовилися прискорити організаційні рішення, необхідні для практичного запуску TERRA. Конкретні терміни початку видачі фінансування українським агропідприємствам та умови отримання кредитів поки що публічно не оголошені.
