Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що вступ України до Європейського Союзу стане загрозою для польського сільського господарства.
«Я визнаю, що вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Я є президентом Польщі і, розуміючи прагнення України, завжди відстоюватиму справедливе ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті
«Зеленого курсу» та рішень ЄС», – заявив Навроцький, повідомляє пресслужба Канцелярії президента.
Він також додав, що в Польщі «занадто прекрасна земля» для того, щоб «віддавати польське сільське господарство чи то ідеології, чи то комусь іншому».
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) від початку повномасштабного вторгнення Росії спрямувала $176,7 млн на підтримку аграрного сектору України, серед пріоритетів – розмінування та навчання для розвитку агробізнесу, повідомила керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
“З 2022 року до сьогодні ФАО разом із партнерами спрямувала $176,7 млн на підтримку близько 300 тис. родин у сільській місцевості та 17 тис. фермерів”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах Agro Ukraine Summit у середу.
За словами Мумінової, одним із найбільш недофінансованих і водночас найважливіших напрямків залишається гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення.
“Насамперед багато коштів потребує протимінна діяльність, тому що вона дорога. Україна зараз має найбільший у світі обсяг забруднених сільськогосподарських земель. Якщо недофінансувати цю галузь, то розмінування може розтягнутися на декілька десятків років. А ми хочемо повернути землі в обіг якомога скоріше”, – зазначила вона.
Керівниця офісу ФАО повідомила, що наразі 133 тис. кв. км території України потребують обстеження та мають ризик забруднення вибухонебезпечними предметами.
За її словами, робота ФАО в Україні зосереджена на кількох основних напрямках: підтримка родин та фермерів у сільській місцевості, а також технічна підтримка уряду. Окрема увага спрямована на обстеження потенційно забруднених територій та надання ваучерів для відновлення сільськогосподарської діяльності на очищених ділянках.
Мумінова також звернула увагу на нестачу фінансування програм навчання та розвитку агробізнесу.
“Український агросектор зараз переживає великий відтік людей через бойові дії. Багато людей виїжджають, і агросектор від цього дуже страждає. Тому навчання залишається одним із важливих напрямків, що потребує підтримки”, – пояснила вона.
За словами представниці ФАО, у 2026-2028 роках організація планує надати підтримку ще 240 тис. домогосподарств і фермерів. Для реалізації цього плану ФАО необхідно залучити $193 млн, однак наразі він залишається недофінансованим.
“Найбільше мене вражає те, що люди не хочуть залишати свої рідні землі, навіть якщо вони небезпечні”, – додала Мумінова.
Посівна площі під соєю у 2026 році досягли 2,1 млн га, збільшившись на 5% порівняно із минулим роком, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький журналістам в кулуарах міжнародної конференції Grain Ukraine 2026 у п’ятницю.
“Цього року посіви під сою не зменшились, і навіть зросли на 5%. Цьому одночасно сприяли кілька факторів – здорожчання добрив і палива. І, відповідно, у аграріїв з’явився фокус на культури, які менше потребують добрив, а це – соя. Вона потребує менше витрат на вирощування, доставку і експорт”, – зазначив Висоцький.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Експерти Американської торговельної палати (ACC) стверджували, що це може призвести до значного скорочення посівних площ під соєю у 2026 році через цей закон.
За даними Мінекономіки, станом на 2 червня соєю було засаджено 1,96 млн га, або 96% від прогнозу, тоді як минулого року на 30 травня, за даними Мінагрополітики, посіви сої становили 2,23 млн га.
Ексмажоритарний власник агрохолдингу “Агро-Регіон”, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус після продажу активу групі “Кернел” зосередиться на інвестиціях в український технологічний сектор та проєкти, пов’язані з майбутньою відбудовою країни.
“Наступного дня після закриття угоди я вже інвестував в українську технологічну компанію. Думаю, відповідний прессреліз з’явиться найближчими тижнями. Ми з дружиною хочемо залишатися дуже активними людьми, тому на пенсію я не збираюся. Навпаки, зараз ми повинні дивитися на ті українські компанії, які стануть критично цікавими саме тоді, коли розпочнеться масштабна відбудова”, – сказав він під час Business Breakfast на Forbes Ukraine.
За словами Абромавічуса, зміна фокусу з аграрного сектору на IT та інфраструктурні проєкти є логічним кроком після майже 20-річного циклу інвестування в “Агро-Регіон”. Він зазначив, що наразі ринок технологій в Україні демонструє високу стійкість, а майбутня відбудова створить попит на активи у сферах, що забезпечуватимуть відновлення економіки.
Інвестор додав, що попри вихід з агробізнесу, він планує залучати іноземний капітал в Україну, орієнтуючись на компанії з високим потенціалом зростання.
Деталі нової угоди у технологічному секторі наразі не розголошуються до офіційного завершення інвестиційного раунду.
Абромавічус також оприлюднив низку перспективних напрямків для інвестування в Україну. Він зауважив, що держава вже стала “чемпіоном світу по агротеку та мілітарі-теку”, тож у ці галузі треба інвестувати. Окрему увагу бізнесмен приділив інфраструктурі і зазначив, що хоча логістика була кроком, “де всі хотіли бути присутніми”, наразі через падіння цін там “вже інша гра”.
На його думку, інвесторам варто фокусуватися на активах, які будуть затребувані під час відбудови, та софтверних компаніях.
“Мені дуже подобаються технологічні компанії… ми повинні їхати до України і дивитися на них”, – резюмував він.
Айварас Абромавічус — литовсько-український підприємець, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України (2014-2016 рр.) та ексголова наглядової ради “Укроборонпрому” (2019-2020 рр.), який тривалий час був ключовим партнером інвестиційної компанії East Capital. Наразі Абромавічус через підконтрольні інвестиційні структури володіє частками у низці українських IT-стартапів та технологічних компаній, а також зберігає інтереси у сфері нерухомості та консалтингу.
Угода з продажу 100% групи компаній “Агро-Регіон” (акціонери — Айварас Абромавічус та Ларс Ерік Хоканссон) групі Enselco Андрія Веревського стала однією з найбільших M&A-транзакцій в аграрному секторі України з лютого 2022 року. Ексклюзивним фінансовим радником продавців виступила інвестиційна компанія Dragon Capital, юридичний супровід забезпечила фірма OMP. В результаті поглинання активів із земельним банком 41 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях, група “Кернел” (через Enselco) сукупно збільшила свій земельний фонд до 550-600 тис. га.
Група “Агро-Регіон” є високотехнологічним інтегрованим бізнесом, що включає три операційні кластери та близько 200 тис. тонн елеваторних потужностей. Компанія спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, пшениці, соняшнику, ріпаку та сої із щорічним урожаєм на рівні 200 тис. тонн. За даними YouControl, до моменту транзакції контрольним пакетом акцій холдингу (53,6%) через Garna Stockholm Holding AB володів Айварас Абромавічус, частка Ларса Еріка Хоканссона становила 44,28%. Угода була закрита після отримання всіх необхідних регуляторних погоджень, ставши знаковим інвестиційним сигналом для галузі в умовах воєнного стану.
АТ «ОТП БАНК» став лідером фінансової підтримки агросектору України за версією онлайн-видання AgroPortal.ua. Від представників медіа в межах XVII Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro25) ОТП БАНК отримав нагороду «АГРО Champions. 10 років в агро» за вагомі досягнення протягом останнього десятиріччя. Номінантів іміджевої відзнаки визначила Експертна рада.
Під час церемонії нагородження керівник альтернативних каналів продажів «Агро Фабрики» ОТП БАНК Павло Гузирь відзначив, що роль ОТП БАНК полягає в тому, щоб у сьогоднішніх складних умовах допомагати агровиробникам фінансувати не тільки поточні потреби, але й інвестиційні рішення для сталого розвитку. Зокрема на придбання альтернативних джерел енергії, сільськогосподарської техніки та землі.
«Ми бачимо покращення фінансового стану позичальників. Цього сезону українські малі та середні агровиробники залучали 50% обігових коштів і стільки ж — 50% — на інвестиційні цілі, зокрема в енергоефективні рішення, переробку, оновлення парку сільськогосподарської техніки та придбання землі сільськогосподарського призначення. Це показує, що наше сільське господарство може залишатися стійким навіть у складних умовах. Сьогодні одне з головних завдань уряду та агроринку – здійснити якісний перехід України від аграрної до агроіндустріальної моделі та підвищити експортну виручку від товарів з доданою вартістю», — зазначив Павло Гузирь.
ОТП БАНК протягом багатьох років залишається надійним партнером аграрного бізнесу та одним із лідерів у його кредитуванні. Майже 10 років тому Банк спільно з IFC запустив проєкт «Агро Фабрика», який дозволяє аграріям швидко та зручно отримувати вигідне фінансування, зокрема під заставу аграрних розписок. За цей час Банк надав фінансування у розмірі понад 10 млрд грн, їх отримали 800 агропідприємств з банком землі від 200 до 10 тис. га, з них більше 5 млрд грн – під заставу ФАР.
У межах проєкту діють десятки партнерських програм із постачальниками насіння, засобів захисту рослин та добрив. Також ОТП БАНК фінансує купівлю сільськогосподарської землі та спільно з ЄБРР пропонує програми з кешбеками для інвестицій в енергоефективне обладнання. Детальніше про продукти фінансування – за посиланням.
Український агросектор стоїть перед необхідністю імплементації норм ЄС, які можуть коштувати галузі до 2,5 млрд євро щорічно, водночас це відкриває стратегічні можливості для інтеграції та посилення ролі України в глобальній продовольчій безпеці, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.
“Проведені розрахунки свідчать, що впровадження європейських екостандартів обійдеться українському агросектору приблизно в EUR2,5 млрд на рік, що становить EUR70-150 додаткових витрат на гектар. Ці стандарти ми повинні прийняти в законодавство. І при цьому ніхто навіть не говорить про те, щоб надати Україні дотації«, – процитувала прес-служба асоціації його виступ на конференції »Ведення агробізнесу в Україні”.
Він додав, що зараз екологічні норми перебувають під тиском і в самій Європі.
«Потрібно розуміти, ці норми ще не факт, що залишаться в самому ЄС. Європейські фермери теж під великим тиском, і їх зелений курс постійно змінюється», – зазначив Дикун.
Після об’єднання Україна і Європа разом будуть найбільшим виробником продовольства в світі.
“Ми єдина країна, яка вступить до ЄС із сільським господарством кращим, ніж у будь-якій країні Євросоюзу – ми приходимо з високим рівнем. Але повинні об’єднатися з Європою не з «просячою рукою», а як рівний партнер, який разом з ЄС стане найбільшим виробником продовольства в світі. Це потрібно відпрацьовувати професійно”, – резюмував голова ВАС.
