Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Площі фактичного зрошення в Україні планують збільшити до 200 тис. га

Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає збільшення фактичних площ зрошення в Україні до 200 тис. га до 2027 року, йдеться у програмі.

Для цього у 2027 році уряд планує запровадити довгострокове планування розвитку гідротехнічної меліорації земель та утворити операторів державних меліоративних систем зрошення та осушення.

Програмою також передбачено інтеграцію відомостей Державного водного кадастру та інших кадастрів природних ресурсів до Державного земельного кадастру на основі актуальних геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних у 2027 році.

Окремим завданням на 2026 рік визначено забезпечення безперервності збирання та перевезення сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану для збереження врожаю та мінімізації його втрат.

Крім того, уряд планує у 2027 році забезпечити відкритий доступ до Публічної кадастрової карти з урахуванням безпекової ситуації та запровадити довгострокове планування сільського розвитку України.

За даними Рахункової палати, на підконтрольній Україні території розташовані 253 державні зрошувальні системи загальною проєктною площею 791,8 тис. га, однак у 2024-2025 роках фактичне зрошення охоплювало менш як 15% цієї площі. Водночас, за даними Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, станом на початок серпня 2026 року договори на подачу води були укладені для зрошення майже 76,6 тис. га сільгоспугідь, фактично полито вже понад 66 тис. га.

Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.

, , , ,

Греція радикально спрощує оформлення угод та спадкування нерухомості

У Греції поетапно запроваджуються нові правила, покликані прискорити продаж, дарування та спадкування нерухомості, а також скоротити кількість документів, які власникам доводиться самостійно отримувати в державних установах. Частина положень уже діє, для повноцінного запуску решти знадобляться додаткові рішення державних органів.
Одним із основних нововведень стане принцип «єдиного вікна». Нотаріус самостійно отримуватиме через державні цифрові системи податкові та страхові довідки, електронний паспорт об’єкта, кадастрові виписки та документи, необхідні для подання податкових декларацій. Це має скоротити кількість звернень продавця та покупця до різних відомств.

Однак система «єдиного вікна» ще не запрацювала в повному обсязі. Дата її практичного запуску, технічні умови та перелік доступних операцій мають бути визначені спільним рішенням профільних міністерств.

Закон також скасовує обов’язкове додавання топографічного плану до договорів щодо об’єктів, розташованих у районах, де вже завершено кадастрову зйомку. Ця норма діє з моменту опублікування закону.

Спадкоємцям дозволено сплачувати податок на спадщину, дарування або передачу майна від батьків безпосередньо за рахунок коштів, отриманих після продажу об’єкта. Раніше необхідність сплатити податок до завершення угоди могла змушувати власників шукати додаткове фінансування або відмовлятися від спадщини. У 2013–2019 роках у країні було зареєстровано близько 180 тис. відмов від успадкованого майна.

Окремі зміни стосуються нерухомості, арештованої за податкові борги. Після ухвалення додаткового рішення Незалежного управління державних доходів нотаріуси зможуть здійснювати продаж таких об’єктів, утримуючи частину ціни на погашення заборгованості. Після перерахування встановленої суми податковий арешт буде знято.

Крім того, держава обмежить пред’явлення прав на приватні земельні ділянки під час виправлення початкових записів у Національному кадастрі. Зокрема, претензії не повинні висуватися до деяких об’єктів, право власності на які підтверджується старими договорами купівлі-продажу, державними актами розподілу землі або документами про надання ділянок переселенцям і фермерам.

Реформа може зробити грецький ринок нерухомості доступнішим для іноземних покупців, оскільки зменшує адміністративне навантаження та знижує ризик затягування угоди через відсутність окремих довідок. При цьому інвесторам слід враховувати, що частина механізмів запроваджується поступово, а перевірка юридичної чистоти об’єкта та кадастрових записів залишається обов’язковою.

, , , ,