Латвія оголосила про внесок в розмірі EUR50 тис. до Українського фонду культурної спадщини (УФКС), повідомила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
“Це одинадцята країна, яка підтримала Фонд”, – написала вона у Facebook у вівторок.
Український фонд культурної спадщини створено як міжнародний механізм для залучення ресурсів на захист і відновлення української культурної спадщини. Наразі Фонд уже акумулював понад EUR4,3 млн, нагадала Бережна.
“Кошти Українського фонду культурної спадщини спрямовуються на конкретні проєкти – захист, відновлення, збереження української культурної спадщини. Перший підтриманий проєкт – “Мистецький арсенал”, – йдеться у дописі.
Бережна подякувала Латвії за підтримку України, солідарність із українською культурою та готовність вкладати ресурси у її збереження.
Як повідомлялося, в липні 2025 року Мінкультури з партнерами на Конференції з відновлення у Римі (Італія) презентували нові міжнародні інструменти для підтримки української культури: Альянс культурної стійкості, Український фонд культурної спадщини та Team Europe Ukraine.
На початку листопада 2025 року в Копенгагені (Данія) відбулася друга міжнародна конференція “Співпраця заради стійкості”, на якій презентували механізм функціонування Українського фонду культурної спадщини. За результатами конференції Данія, Нідерланди, Польща та Велика Британія заявили, що інвестують EUR3 млн у новостворений Український фонд культспадщини.
Наприкінці січня 2026 року Бережна заявляла, що запуск діяльності УФКС потребує стартового бюджету у розмірі EUR10-15 млн. У червні вона підтвердила, що для повноцінного запуску УФКС потрібно мобілізувати EUR15 млн до кінця 2026 року.
Про свої внески оголосили: Королівство Данія – 10 млн данських крон, Королівство Нідерланди – EUR1 млн, Велика Британія – 200 тис. фунтів стерлінгів, Республіка Польща та Королівство Іспанія – по EUR0,5 млн, Естонська Республіка – EUR20 тис., Латвійська Республіка – EUR50 тис.
Стало відомо, що першим об’єктом, який будуть відновлювати під егідою Українського фонду культурної спадщини, стане зруйнований окупантами Історико-краєзнавчий музей в Іванкові (Київська обл.), де експонувалися картини української художниці Марії Примаченко.
У Греції поетапно запроваджуються нові правила, покликані прискорити продаж, дарування та спадкування нерухомості, а також скоротити кількість документів, які власникам доводиться самостійно отримувати в державних установах. Частина положень уже діє, для повноцінного запуску решти знадобляться додаткові рішення державних органів.
Одним із основних нововведень стане принцип «єдиного вікна». Нотаріус самостійно отримуватиме через державні цифрові системи податкові та страхові довідки, електронний паспорт об’єкта, кадастрові виписки та документи, необхідні для подання податкових декларацій. Це має скоротити кількість звернень продавця та покупця до різних відомств.
Однак система «єдиного вікна» ще не запрацювала в повному обсязі. Дата її практичного запуску, технічні умови та перелік доступних операцій мають бути визначені спільним рішенням профільних міністерств.
Закон також скасовує обов’язкове додавання топографічного плану до договорів щодо об’єктів, розташованих у районах, де вже завершено кадастрову зйомку. Ця норма діє з моменту опублікування закону.
Спадкоємцям дозволено сплачувати податок на спадщину, дарування або передачу майна від батьків безпосередньо за рахунок коштів, отриманих після продажу об’єкта. Раніше необхідність сплатити податок до завершення угоди могла змушувати власників шукати додаткове фінансування або відмовлятися від спадщини. У 2013–2019 роках у країні було зареєстровано близько 180 тис. відмов від успадкованого майна.
Окремі зміни стосуються нерухомості, арештованої за податкові борги. Після ухвалення додаткового рішення Незалежного управління державних доходів нотаріуси зможуть здійснювати продаж таких об’єктів, утримуючи частину ціни на погашення заборгованості. Після перерахування встановленої суми податковий арешт буде знято.
Крім того, держава обмежить пред’явлення прав на приватні земельні ділянки під час виправлення початкових записів у Національному кадастрі. Зокрема, претензії не повинні висуватися до деяких об’єктів, право власності на які підтверджується старими договорами купівлі-продажу, державними актами розподілу землі або документами про надання ділянок переселенцям і фермерам.
Реформа може зробити грецький ринок нерухомості доступнішим для іноземних покупців, оскільки зменшує адміністративне навантаження та знижує ризик затягування угоди через відсутність окремих довідок. При цьому інвесторам слід враховувати, що частина механізмів запроваджується поступово, а перевірка юридичної чистоти об’єкта та кадастрових записів залишається обов’язковою.
