Ощадбанк анонсував запуск програми «Зелене фермерство в галузі садівництва», в межах якої українські садівники зможуть отримати гранти до 10 тисяч євро та пільгове банківське фінансування для впровадження кліматично стійких технологій. Офіційний старт програми заплановано на 22 липня 2026 року.
Про участь банку в програмі повідомила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька під час її презентації, що відбулась 15 липня в пресцентрі Укрінформу.
Агропромисловий комплекс є одним із ключових драйверів української економіки: він формує 17-19% ВВП країни та забезпечує 41% українського експорту, а понад 70% агровиробників — це малі та середні господарства. Саме на підтримку цього сегмента спрямовано програму, яка допоможе українським садівникам інвестувати в сучасні технології та підвищувати конкурентоспроможність своїх господарств.
«Ощадбанк є одним із лідерів впровадження принципів сталого фінансування у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу. Ми системно розширюємо доступ українських підприємців до сучасних фінансових інструментів, які допомагають інвестувати у кліматично стійкі технології. Сьогодні кредитний портфель Ощадбанку в агросекторі перевищує 17,7 млрд грн і становить понад 53% кредитного портфеля бізнес-напряму ММСБ. Програма «Зелене фермерство в галузі садівництва» дасть українським садівникам додаткові можливості для модернізації виробництва та розвитку своїх господарств», — зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька.
Стале фінансування є одним із ключових напрямів розвитку бізнес-напряму ММСБ Ощадбанку. Банк послідовно розширює партнерські програми з міжнародними фінансовими інституціями та впроваджує фінансові інструменти, які допомагають українським підприємцям інвестувати у проєкти з енергоефективності, декарбонізації та впровадження кліматично стійких технологій.
Умови участі у програмі
Програма стартує 22 липня 2026 року. До цього часу потенційні учасники можуть ознайомитися з її умовами та підготувати необхідні документи.
Учасники програми зможуть отримати:
– грант до 10 тис. євро;
– компенсацію грантом до 20% залишку основної суми кредиту;
– фінансування інвестиційних проєктів, зокрема за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» строком до 5 років;
– можливість подати заявку протягом 30 календарних днів після старту програми.
Детальні умови програми доступні за посиланням: https://bdf.gov.ua/programs/zelene-fermerstvo-v-haluzi-sadivnytstva/.
Програму «Зелене фермерство в галузі садівництва» реалізують у межах проєкту «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу (PROGRESS)», що впроваджується від імені Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) Федерального уряду Німеччини. Вона поєднує грантову підтримку та пільгове банківське кредитування для впровадження кліматично стійких технологій у садівництві.
Група «ТАС» розглядає нові придбання в агросекторі та хотіла б збільшити земельний банк ще на 20–25 тис. га, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
«Нас цікавить сільське господарство. Зараз ми з радістю придбали б 20–25 тис. га. Зміцнюємо своє елеваторне господарство», — сказав він на інвестиційній конференції Concorde Capital у Києві.
Агросектор залишається одним із напрямків, де група бачить потенціал для розширення. Раніше генеральний директор агрохолдингу «ТАС Агро» Олег Заплетнюк повідомляв, що стратегічний план передбачає збільшення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року.
Наступний етап, за його словами, — зростання до 120 тис. га до 2028 року.
Посилення елеваторного господарства важливе для агрохолдингу з точки зору контролю логістики, зберігання врожаю та гнучкості продажів. В умовах нестабільної експортної логістики та тиску на маржу наявність власних потужностей для зберігання стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності.
Група «ТАС» вже працює в агросекторі через «ТАС Агро». Для неї розширення земельного банку та елеваторних потужностей може стати способом зміцнити вертикальну інтеграцію та зменшити залежність від зовнішньої інфраструктури.
Група “ТАС” планує інвестувати $250-300 млн у статутні капітали банків, страхових компаній та інших своїм активів у фінансовому секторі, також хоче збільшити земельний банк та посилює елеваторне господарство в агросекторі, активно вкладає в девелопмент та придивляється до логістики та портовой інфраструктури, повідомив засновник та глава групи Сергій Тігіпко.
“Ми сьогодні самі великі у фінансовому секторі серед приватних власників українських. І тут ми нарощуємо свій темп. Тому нам прийдеться, хочемо ми чи не хочемо, інвестувати в статутні капітали. Я думаю, що десь $250-300 млн тільки підвищення статутних капіталів ми проінвестуємо”, – сказав Тігіпко на інвестиційній конференції Concorde Capital, яку інвесткомпанія провела вперше з 2019 року минулого тижня в Києві.
“Все інше – будемо шукати варіанти. Нас цікавить сільське господарство. Ми зараз би із задоволенням 20-25 тис. (га) купили. Посилюємо своє елеваторне господарство”, – додав засновник.
Він зазначив, що група почала зараз активно інвестувати в девелопмент.
“Ми почали 220 тис. кв. м на Оболоні. Ми докупили ще 5 га у цей же проєкт. У 2027 році ми 350 тис. (кв. м.) почнемо на Лівому березі. Це достатньо великі інвестиції”, – уточнив бізнесмен.
За його словами, група дивиться також на логістику та портову інфраструктуру, і сам Тігіпко особисто відвідував Чорноморськ.
“Можу сказати, мені не дуже подобається сектор: як на мене – переоцінений, всі звикли до якогось ненормального тарифу, який був на початку війни. Такого не буде більше”, – зауважив власник групи.
Він наголосив, що група “кожен рік, кожен день” постійно аналізуємо проєкти.
“Ми сидимо і чекаємо, коли прийде гарна, жирна риба. Ми хотіли купити страхову компанію (“МетЛайф”), але поляки (PZU) обігнали. Нічого, почекаємо. Я казав (Річард) Бренсон, угоди, це як рельсовий автобус: один поїхав, інший приїде. Будемо чекати наступний”, – сказав Тігіпко.
Група “ТАС” є однією з найбільших фінансово-промислових груп в Україні, яка працює в банківському секторі, страхуванні, вагонобудуванні, металургії, логістиці, агросекторі, харчовій промисловості, виробництві пакувальних матеріалів і нерухомості. Серед іншого, в неї входять ТАСкомбанк, Універсал Банк (mono) та Ідея Банк.
CEO агрохолдингу “ТАС Агро” Олег Заплетнюк цього року повідомляв, що стратегічним планом передбачено розширення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року. “Наступним кроком плануємо збільшення до 120 тис. га, але це до 2028 року”, – сказав він.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що вступ України до Європейського Союзу стане загрозою для польського сільського господарства.
«Я визнаю, що вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Я є президентом Польщі і, розуміючи прагнення України, завжди відстоюватиму справедливе ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті
«Зеленого курсу» та рішень ЄС», – заявив Навроцький, повідомляє пресслужба Канцелярії президента.
Він також додав, що в Польщі «занадто прекрасна земля» для того, щоб «віддавати польське сільське господарство чи то ідеології, чи то комусь іншому».
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) від початку повномасштабного вторгнення Росії спрямувала $176,7 млн на підтримку аграрного сектору України, серед пріоритетів – розмінування та навчання для розвитку агробізнесу, повідомила керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
“З 2022 року до сьогодні ФАО разом із партнерами спрямувала $176,7 млн на підтримку близько 300 тис. родин у сільській місцевості та 17 тис. фермерів”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах Agro Ukraine Summit у середу.
За словами Мумінової, одним із найбільш недофінансованих і водночас найважливіших напрямків залишається гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення.
“Насамперед багато коштів потребує протимінна діяльність, тому що вона дорога. Україна зараз має найбільший у світі обсяг забруднених сільськогосподарських земель. Якщо недофінансувати цю галузь, то розмінування може розтягнутися на декілька десятків років. А ми хочемо повернути землі в обіг якомога скоріше”, – зазначила вона.
Керівниця офісу ФАО повідомила, що наразі 133 тис. кв. км території України потребують обстеження та мають ризик забруднення вибухонебезпечними предметами.
За її словами, робота ФАО в Україні зосереджена на кількох основних напрямках: підтримка родин та фермерів у сільській місцевості, а також технічна підтримка уряду. Окрема увага спрямована на обстеження потенційно забруднених територій та надання ваучерів для відновлення сільськогосподарської діяльності на очищених ділянках.
Мумінова також звернула увагу на нестачу фінансування програм навчання та розвитку агробізнесу.
“Український агросектор зараз переживає великий відтік людей через бойові дії. Багато людей виїжджають, і агросектор від цього дуже страждає. Тому навчання залишається одним із важливих напрямків, що потребує підтримки”, – пояснила вона.
За словами представниці ФАО, у 2026-2028 роках організація планує надати підтримку ще 240 тис. домогосподарств і фермерів. Для реалізації цього плану ФАО необхідно залучити $193 млн, однак наразі він залишається недофінансованим.
“Найбільше мене вражає те, що люди не хочуть залишати свої рідні землі, навіть якщо вони небезпечні”, – додала Мумінова.
Посівна площі під соєю у 2026 році досягли 2,1 млн га, збільшившись на 5% порівняно із минулим роком, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький журналістам в кулуарах міжнародної конференції Grain Ukraine 2026 у п’ятницю.
“Цього року посіви під сою не зменшились, і навіть зросли на 5%. Цьому одночасно сприяли кілька факторів – здорожчання добрив і палива. І, відповідно, у аграріїв з’явився фокус на культури, які менше потребують добрив, а це – соя. Вона потребує менше витрат на вирощування, доставку і експорт”, – зазначив Висоцький.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Експерти Американської торговельної палати (ACC) стверджували, що це може призвести до значного скорочення посівних площ під соєю у 2026 році через цей закон.
За даними Мінекономіки, станом на 2 червня соєю було засаджено 1,96 млн га, або 96% від прогнозу, тоді як минулого року на 30 травня, за даними Мінагрополітики, посіви сої становили 2,23 млн га.
