Україна за останні роки помітно зміцнила присутність на ринку замороженої малини Німеччини, який разом з Польщею залишається ключовим напрямком збуту українських ягід і формує експортні тренди для галузі, повідомляє асоціація «Ягідництво України».
За даними асоціації, зростання української пропозиції раніше призводило до зниження середніх імпортних цін у Німеччині майже вдвічі.
Водночас у 2025 році через скорочення врожаїв в Україні, Польщі та Сербії на європейському ринку сформувався дефіцит, що підштовхнув ціни в Німеччині вгору – до рівнів 2022 року, зазначають в асоціації, підкреслюючи чутливість ринку до збоїв виробництва у трьох ключових постачальників, включаючи Україну.
Україна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
“Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається”, — зазначив він під час конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг “стелі” споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку.
Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС.
Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до “просідання” цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної.
Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили.
Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту.
В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки.
“Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура”, — резюмував президент УПОА.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву малини https://www.youtube.com/shorts/IHaYTp6IbCM
Як повідомляє Сербський Економіст, українські виробники та переробники ягід у грудні 2025 року провели технологічний бізнес-тур до Сербії, де вивчали практики вирощування та промислового заморожування ягід, насамперед малини, повідомляє Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ).
Поїздку організувала асоціація за підтримки програми SIPPO в Україні. У турі взяли участь п’ять українських компаній і представники асоціації, які відвідали сербські підприємства з вирощування та заморожування ягід і ознайомилися з ланцюжком холодної переробки – від невеликих холодильників до потужностей, здатних заморожувати до 30% національного врожаю малини.
В АЯУ зазначили, що сербська сторона, незважаючи на конкуренцію України та Сербії на світовому ринку малини, демонструвала готовність до обміну практичним досвідом і технологічними рішеннями. Другий день візиту був присвячений професійному тренінгу на базі Інституту садівництва в Чачаку.
Сербський досвід також показав ряд проблем, характерних і для України: залежність галузі від ручного збору, дефіцит робочої сили і тиск погодних факторів. У Сербії майже вся малина збирається вручну, а середня оплата праці збирачів у сезоні 2025 року становила близько 50 євро на день; основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га.
Контекст: роль Сербії та України в малині та експорті
Сербія зберігає позицію найбільшого експортера замороженої малини та близьких ягідних культур у світовій торгівлі: у 2024 році вона стала топ-експортером за товарною позицією HS 081120 (заморожена малина, ожина та ін.) – $313,2 млн і 99,0 тис. тонн. Україна в 2024 році посіла 4-е місце серед експортерів за тією ж позицією – $115,4 млн і 61,3 тис. тонн.
Основними напрямками експорту України за HS 081120 у 2024 році були Польща та Німеччина (далі – Чехія, Франція, Італія), що відображає орієнтацію української «заморозки» на ринок ЄС і переробні ланцюжки Центральної Європи.
За даними аналітиків EastFruit, Україна в сезоні 2024/25 років продовжує активно наздоганяти світових лідерів з експорту замороженої малини, якими залишаються Сербія та Польща. Однак Польща, щоб утриматися на лідерських позиціях, дедалі більше залежить від реекспорту продукції, здебільшого українського походження.
Протягом перших трьох місяців сезону, з липня по вересень включно, Україна експортувала понад 28 тис. тонн замороженої малини та ожини, що є новим рекордом для цього періоду. Експорт, таким чином, зріс одразу на 36% порівняно з тим самим періодом минулого року і на 45% порівняно з 2022 роком. Примітно, що зростання експорту відбувається на тлі численних повідомлень фермерів про зниження врожаю малини у 2024 році.
«Незважаючи на те, що Польща залишається основним ринком збуту замороженої малини з України, її частка в загальному обсязі експорту продовжує знижуватися. Україна поступово починає виходити із замороженою малиною безпосередньо на традиційні для Польщі ринки збуту, такі як Німеччина і Франція. Наприклад, цього сезону частка ринку Німеччини в експорті замороженої малини з України вже перевищує 20%», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Серед основних ринків збуту для української малини на початку сезону також Чехія, Литва, Австрія, Бельгія та Італія. Також у новому сезоні вже відправлено перші партії української замороженої малини на такі важливі та перспективні ринки збуту, як США та Канада.
За даними аналітиків, навіть Сербія – світовий лідер з експорту малини, придбала в Україні велику партію продукції у вересні 2024 року, очевидно, для її реекспорту.
Українські експортери у 2021 році вперше відправили в США і Канаду по одному морському контейнеру з замороженою малиною, ця подія важлива для вітчизняних виробників, оскільки на ринках цих країн ця ягода традиційно коштує дорожче, ніж в інших регіонах світу.
Як повідомляється на сайті Української плодоовочевої асоціації (УПОА) в понеділок, важливість цієї події для розвитку виробництва та заморозки ягоди в Україні пояснюється високим рівнем вимог до якості продукції та логістики, які українські постачальники успішно подолали цього року.
“По одній партії малини було відправлено в Канаду та в США в розмірі одного морського контейнера. Логістика тривала близько півтора місяця, а покупець залишився задоволений якістю поставленої продукції та розглядає можливість продовження співпраці з українськими постачальниками на постійній основі”, – йдеться в повідомленні асоціації.
УПОА уточнила, що більш висока імпортна ціна на ягоди в США і Канаді зумовлена жорсткими вимогами до якості продукції, для підтвердження яких українські експортери пройшли сертифікацію у FDA (The United States Food and Drug Administration).
“На США і Канаду припадає близько 80% усього глобального імпорту замороженої малини у вартісному вимірі та близько 65% у натуральному. Однак Україна традиційно експортувала заморожену малину переважно в Польщу, яка добре заробляє на реекспорті української малини в інші країни світу”, – наводить організація слова економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака.
За даними УПОА, США імпортує заморожену малину з Чилі, Мексики та Сербії, а Канада – з Чилі, Сербії, США та Мексики.
Орієнтовна вантажопідйомність стандартного контейнера 40-футового морського контейнера – 27 тонн.
“Відповідно, для України, яка входить до п’ятірки найбільших світових експортерів замороженої малини, дуже важливо закріпитися на цих двох найважливіших ринках збуту. Особливо це важливо на тлі очікуваного зростання обсягів виробництва всіх видів ягід у 2022-2024 рр. Залишається сподіватися, що зростатиме не лише обсяг, а і якість вироблених ягід”, – підсумувала асоціація в повідомленні.
Згідно з даними на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, в 2020 році Україна виробила 35 тис. тонн малини, посівши сьоме місце у світі за обсягами її виробництва. 89% цієї ягоди було вирощено в господарствах населення.
Минулого року Україна експортувала 539 тонн малини, що становить 2% від загального обсягу її виробництва. При цьому практично єдиним споживачем української свіжої малини була Польща.
