Урожай малини в Україні у 2026 році, ймовірно, буде нижчим за минулорічний, однак скорочення пропозиції було компенсовано рекордно високими закупівельними цінами, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS, опублікованому 2 вересня 2026 року.
За його словами, говорити про новий рекорд за фізичними обсягами виробництва малини поки передчасно.
«Я б не поспішав з рекордом по об’ємах, точно. Як мені видається, малини цього року менше, ніж у минулому. У грошовому виразі може бути і рекорд або повторення минулорічного, тому що ціна на малину в цьому році ще вища, ніж минулого», – зазначив Баштанник.
Найбільш показовим фактором сезону стало різке зростання вартості сировини для переробки. За даними президента УПОА, закупівельні ціни на малину для переробки та заморожування в окремі періоди досягали 193-195 грн за кг без ПДВ.
Баштанник зазначив, що такого рівня закупівельних цін український ринок раніше не фіксував. Таким чином, нижча врожайність цього сезону була значною мірою компенсована вищою ціною ягоди.
Український ринок малини при цьому залишається переважно експортно орієнтованим. За оцінкою президента УПОА, 90-95% виробленої в Україні малини спрямовується на зовнішні ринки, тоді як внутрішнє споживання залишається порівняно невеликим.
«Я б сказав, що 90-95% малини – це експорт. І, скоріше за все, тенденція збережеться», – сказав він.
Одним із головних обмежень для подальшого нарощування виробництва залишається висока потреба в ручній праці. За словами Баштанника, малину фактично збирають вручну, а можливості механізації цього процесу наразі обмежені. Це стримує швидке розширення площ навіть за високої ринкової ціни.
Високі закупівельні ціни також підтверджують дефіцит якісної сировини на європейському ринку. За даними EastFruit, Україна вже посідає перше місце у світі за нетто-експортом малини, а експортна виручка у сезоні 2025/26 досягла рекордних $250,8 млн, збільшившись приблизно на 65% порівняно з попереднім сезоном.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників малини може стати рекордним не за обсягом врожаю, а за вартістю реалізованої продукції. Подальша ситуація залежатиме від урожаю в Україні та основних європейських країнах-виробниках, а також попиту з боку підприємств із заморожування та переробки ягід.
Як повідомляє Experts.news, Україна має високі шанси у сезоні 2026/27 посісти перше місце у світі вже не лише за чистим експортом, а й за загальним обсягом експорту замороженої малини на тлі різкого скорочення врожаю у основних конкурентів – Сербії та Польщі, йдеться у серпневому аналітичному звіті Асоціації «Ягодарство України».
За оцінкою асоціації, урожай малини в Сербії у 2026 році може становити близько 30 тис. тонн проти приблизно 65 тис. тонн у звичайний сезон, що стане мінімальним показником приблизно за 30 років. На виробництво вплинули весняні заморозки, хвороби рослин, спека та екстремальна посуха: у серпні в Сербії випало лише близько 7 мм опадів.
Ситуація ускладнилася й у Польщі, де весняні заморозки пошкодили ягідні плантації. Скорочення пропозиції одразу позначилося на європейських цінах: вартість сербської IQF-малини сягала близько 7 євро/кг, що приблизно на 51% вище за торішній рівень.
Для українських постачальників це створює сприятливе цінове вікно. Україна вже є світовим лідером з нетто-експорту замороженої малини, тобто за обсягом експорту за вирахуванням імпорту. У сезоні 2025/26, з червня 2025 року по травень 2026 року, країна експортувала 63,3 тис. тонн замороженої малини на рекордну суму $250,8 млн. Експортна виручка зросла на 65% за рік, а середня ціна становила 3,96 євро/кг.
Новий сезон також розпочався на високому ціновому рівні. У червні 2026 року Україна експортувала близько 2,15 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 4,14 євро/кг. Основними напрямками поставок стали Чехія, Польща та Німеччина.
Український сектор замороженої малини за останні кілька років суттєво зміцнив свої позиції на європейському ринку. Ще за підсумками 2024 року аналітики EastFruit оцінювали експорт України приблизно в 65,1 тис. тонн, тоді як Сербія експортувала близько 67,7 тис. тонн. Однак Сербія одночасно імпортувала близько 4,7 тис. тонн ягід для подальшого реекспорту, тому її чистий експорт становив близько 63 тис. тонн. Україна, яка практично не імпортує малину, вперше стала світовим лідером за цим показником.
Польща також залишається одним із найбільших центрів світової торгівлі замороженою малиною, однак її роль значною мірою пов’язана з переробкою та реекспортом імпортної ягоди. За оцінкою EastFruit, у 2024 році понад половину замороженої малини, що експортувалася Польщею, становила імпортна сировина, значна частина якої надходила з України. Чистий експорт Польщі оцінювався лише приблизно в 16 тис. тонн.
Водночас Україна поступово зменшує залежність від польських посередників. У 2022–2024 роках частка Польщі в українському експорті замороженої малини скоротилася з 63% до 35%, тоді як частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції разом зросла до 48%. За цей період прямі поставки до Німеччини збільшилися в 4,5 рази, до Чехії — у 4,2 рази, до Австрії — у 33 рази.
Головною умовою закріплення України на першому місці залишається якість переробки. Значна частина доданої вартості формується не на етапі вирощування ягоди, а під час сортування, індивідуального шокового заморожування (IQF), пакування та прямого продажу європейським мережам і промисловим споживачам. Тому подальше зростання переробних потужностей може бути не менш важливим, ніж збільшення самих плантацій.
За останніми доступними даними FAOSTAT за 2024 рік, найбільшим виробником малини у світі залишалася Росія — близько 213,8 тис. тонн, друге місце посідала Мексика — 175,5 тис. тонн, третє — Сербія — 94 тис. тонн. Далі йшли США з приблизно 82,1 тис. тонн і Польща з близько 76,9 тис. тонн. Україна виробила близько 33,6 тис. тонн. Ці показники відображають саме вирощування малини й не збігаються з експортними рейтингами, оскільки частина врожаю споживається всередині країни, а деякі держави активно імпортують ягоду для переробки та реекспорту.
У світовій торгівлі замороженою малиною головними гравцями залишаються Україна, Сербія та Польща. Україна з 2024 року лідирує за чистим експортом, а Сербія досі зберігала невелику перевагу за валовими поставками. У ширшій митній категорії HS 081120, що включає також заморожену ожину та деякі споріднені ягоди, серед великих експортерів є й Чилі, тому митні рейтинги не можна повністю ототожнювати з рейтингом саме малини.
Якщо прогноз Асоціації «Ягодарство України» підтвердиться, сезон 2026/27 може стати першим, коли Україна одночасно посяде перше місце у світі як за чистим, так і за валовим експортом замороженої малини.
Урожайність лохини в Україні у сезоні 2026 року виявилася низькою майже по всій країні, при цьому в окремих господарствах урожай середньостиглих сортів практично відсутній, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
Основною причиною проблем стали весняні заморозки, які найсильніше вплинули на середньостиглі та пізні сорти лохини.
«Урожайність цього року дійсно погана. І так майже по всій Україні», — сказав Баштанник. За його словами, в окремих місцях врожайність середньостиглих сортів виявилася «абсолютно нульовою».
При цьому ситуація на споживчому ринку виглядає зовсім інакше: незважаючи на проблеми з врожайністю, лохина в розпал сезону суттєво подешевшала. За оцінкою голови УПОА, відпускна ціна ягоди безпосередньо з господарств становить близько 100 грн/кг, тоді як роздрібна ціна перебуває приблизно на рівні 200 грн/кг.
Баштанник зазначає, що лохина поступово перестає бути нішевою дорогою ягодою і перетворюється на масовий продукт для українського ринку. Зростання внутрішнього споживання супроводжується розширенням пропозиції, хоча найефективніші виробники, як і раніше, орієнтуються, зокрема, на експорт.
«Лохина стала «народною» ягодою, тому що її зараз багато і вона подобається споживачам», — зазначив президент УПОА.
Додатковим обмеженням для галузі залишається дефіцит працівників, особливо під час збору врожаю. За словами Баштанника, нестача робочої сили стосується практично всіх виробників і здатна стримувати подальше розширення ягідного бізнесу.
Вирощування лохини в контейнерах і тунелях, що дозволяє частково зменшити вплив несприятливої погоди, поки що також не стало масовим в Україні. Голова УПОА вважає цю технологію скоріше нішевою через високу вартість субстратів, інфраструктури та додаткових вимог до виробництва.
Проблеми з урожаєм виникають на тлі складної ситуації з експортом української лохини. За опублікованими 12 серпня даними асоціації «Ягодарство України», у 2025/26 маркетинговому році експорт лохини скоротився майже втричі — до 7,6 тис. тонн проти 24,4 тис. тонн у попередньому сезоні. Експортна виручка знизилася на 40% — до 44,5 млн євро, незважаючи на зростання середньої експортної ціни до 5,85 євро за кг.
Основними закордонними ринками для української лохини залишалися Польща, Австрія та Чехія.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників лохини складається неоднозначно: внутрішній попит зростає, і ягода стає доступнішою для споживачів, проте весняні заморозки різко знизили врожайність частини сортів, галузь відчуває брак працівників, а обсяги експорту залишаються значно нижчими за попередній сезон.
Українська плодоовочева асоціація об’єднує виробників, переробників та експортерів плодоовочевої продукції й займається розвитком внутрішнього ринку та просуванням української продукції на зовнішніх ринках.
У сезоні 2025/2026 Україна отримала рекордні 250,8 млн євро виручки від експорту замороженої малини, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні.
За період з червня 2025 року по травень 2026 року українські компанії експортували 63,3 тис. тонн замороженої малини, збільшивши фізичний обсяг поставок на 7%, свідчать дані липневого аналітичного звіту Асоціації «Ягодарство України», опублікованого 7 серпня.
Таким чином, головним чинником зростання експортних доходів стало не збільшення обсягів, а суттєве підвищення вартості української ягоди. Середня експортна ціна склала 3,96 євро за кг, що на 54% більше, ніж у попередньому сезоні.
У травні, останньому місяці сезону 2025/2026, Україна експортувала близько 2,9 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 3,95 євро за кг. Серед основних напрямків поставок називалися Польща, Чехія та Німеччина.
Зростання доходів продовжує тенденцію, що сформувалася ще у 2025 календарному році. Тоді експорт замороженої малини збільшився з 55,7 тис. тонн у 2024 році до 60,7 тис. тонн, або приблизно на 9%, тоді як його вартість зросла одразу з 129,3 млн євро до 216,7 млн євро.
Середня ціна української малини помітно зростала протягом усього минулого року. Якщо на початку 2025 року вона становила близько 2,78 євро за кг, то в другому півріччі перевищила 3,8 євро, а в грудні сягнула 4,29 євро за кг.
Польща залишається головним ринком
Найбільшим покупцем української замороженої малини залишається Польща, яка водночас є великим європейським переробним та реекспортним центром.
У 2025 році Україна поставила до Польщі 24,1 тис. тонн замороженої малини. На польський ринок припало 39,7% усієї експортної виручки України від цієї продукції, або 86,1 млн євро. Роком раніше частка становила 31,8%.
Другим великим ринком є Німеччина. Прямі українські поставки туди у 2025 році склали 14,1 тис. тонн проти 15,4 тис. тонн роком раніше. При цьому Асоціація «Ягодарство України» припускає, що частина німецького попиту дедалі більше задовольняється через польських посередників.
Чехія зберегла третю позицію. Україна постачала туди близько 10 тис. тонн замороженої малини на рік, а вартість поставок у 2025 році зросла з 24,1 млн євро до 39,1 млн євро переважно за рахунок підвищення цін.
Для українських виробників зберігається сприятлива цінова ситуація
Асоціація «Ягодарство України» очікує, що в сезоні 2026/2027 ситуація на європейському ринку може залишатися сприятливою для українських експортерів.
Серед факторів, що підтримують ціни, аналітики називають проблеми з урожаєм малини в Сербії та неоднорідний стан плантацій у Польщі. У липневому звіті асоціація оцінює сербський урожай 2026 року на 20–30 % нижче нормального рівня внаслідок посухи.
Це потенційно скорочує пропозицію з боку одного з традиційно найбільших європейських виробників та експортерів замороженої малини й відкриває додаткові можливості для українських постачальників.
Таким чином, Україна поступово збільшує не лише фізичні обсяги експорту ягід, а й вартість поставок. У сезоні 2025/2026 зростання ціни забезпечило значно більший ефект для експортної виручки, ніж зростання тоннажу, довівши доходи від замороженої малини до історичного максимуму — 250,8 млн євро.
ТОВ “Галфрост” (Жовква Львівської обл.) планує залучити $28,5 млн для розширення інтегрованого комплексу з переробки фруктів та будівництва нових виробничих і холодильних потужностей у Львівській області, йдеться в каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську.
Загальний бюджет проєкту становить $35,5 млн, із яких $7 млн компанія готова профінансувати власним коштом, а ще $28,5 млн планує залучити у форматі проєктного фінансування.
Проєкт передбачає розширення виробничих і холодильних потужностей, запуск нових продуктових ліній та збільшення випуску сублімованих фруктів і ягід, продукції швидкого заморожування (IQF) і термостабільних начинок для кондитерської промисловості. Місткість холодильного комплексу планується збільшити до 10 тис. тонн.
Запуск проєкту розрахований на два роки, а початок експлуатації нових потужностей очікується у 2029-2031 роках, зазначено в каталозі.
ТОВ “Галфрост” засноване у 2007 році. Компанія спеціалізується на переробці, заморожуванні та сублімаційному сушінні фруктів і ягід, виробляє фруктові інгредієнти для харчової промисловості та експортує продукцію на зовнішні ринки. За даними компанії, щороку вона переробляє близько 6 тис. тонн замороженої продукції та виробляє близько 100 тонн сублімованих фруктів і ягід.
ТОВ “Галфрост” минулого року збільшило виручку на 20,3% – до 603,5 млн грн та отримало чистий прибуток 5,9 млн грн проти чистого збитку 10,2 млн грн роком раніше.
Як повідомляє Сербський Економіст, українські виробники та переробники ягід у грудні 2025 року провели технологічний бізнес-тур до Сербії, де вивчали практики вирощування та промислового заморожування ягід, насамперед малини, повідомляє Асоціація «Ягідництво України» (АЯУ).
Поїздку організувала асоціація за підтримки програми SIPPO в Україні. У турі взяли участь п’ять українських компаній і представники асоціації, які відвідали сербські підприємства з вирощування та заморожування ягід і ознайомилися з ланцюжком холодної переробки – від невеликих холодильників до потужностей, здатних заморожувати до 30% національного врожаю малини.
В АЯУ зазначили, що сербська сторона, незважаючи на конкуренцію України та Сербії на світовому ринку малини, демонструвала готовність до обміну практичним досвідом і технологічними рішеннями. Другий день візиту був присвячений професійному тренінгу на базі Інституту садівництва в Чачаку.
Сербський досвід також показав ряд проблем, характерних і для України: залежність галузі від ручного збору, дефіцит робочої сили і тиск погодних факторів. У Сербії майже вся малина збирається вручну, а середня оплата праці збирачів у сезоні 2025 року становила близько 50 євро на день; основними постачальниками сировини для переробки залишаються дрібні господарства населення із середньою площею близько 0,1 га.
Контекст: роль Сербії та України в малині та експорті
Сербія зберігає позицію найбільшого експортера замороженої малини та близьких ягідних культур у світовій торгівлі: у 2024 році вона стала топ-експортером за товарною позицією HS 081120 (заморожена малина, ожина та ін.) – $313,2 млн і 99,0 тис. тонн. Україна в 2024 році посіла 4-е місце серед експортерів за тією ж позицією – $115,4 млн і 61,3 тис. тонн.
Основними напрямками експорту України за HS 081120 у 2024 році були Польща та Німеччина (далі – Чехія, Франція, Італія), що відображає орієнтацію української «заморозки» на ринок ЄС і переробні ланцюжки Центральної Європи.
