Програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає у 2027 році збільшення частки переробки у структурі аграрного експорту України до 63%, а обсяг аграрного експорту, щонайменше, на $4 млрд.
Для досягнення цієї мети уряд планує розширити застосування механізмів державної підтримки українських агровиробників товарів із значною часткою імпорту та відкрити нові ринки щонайменше для 10 нових товарних позицій у 2027 році.
Передбачається також у 2027 році запровадити інститут аграрних аташе та новий інструмент гарантування кредитування переробки через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Окремим напрямом визначено збільшення рівня переробки відходів та сировини сільського господарства, зокрема, рослинництва і тваринництва, на біопаливо.
Програмною ціллю Мінагрополітики визначено трансформацію аграрного сектору у високопродуктивну, технологічну, інноваційну та інвестиційно привабливу галузь із високою доданою вартістю та часткою переробки.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, за підсумками 2025 року частка переробленої продукції в аграрному експорті України становила 47,8%, а сировинної – 52,2%. У 2024 році це співвідношення становило відповідно 40% та 60%.
Україна станом на 12 серпня 2026 року експортувала від початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-червень) 2,952 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 4,8% більше, ніж вона постачила за кордон на аналогічну дату минулого року, коли цей показник становив 2,818 млн тонн.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби (ДМС), загальний експорт зернових, зернобобових культур та борошна сягнув 2,955 млн тонн проти 2,826 млн тонн на цю саму дату рік тому, тобто виріс на 4,6%.
В розрізі культур експорт пшениці скоротився на 18,3% – до 1,239 млн тонн із 1,517 млн тонн відповідно. Зокрема, у серпні цього року було експортовано 175 тис тонн пшениці проти 759 тис. тонн рік тому.
Експорт ячменю скоротився на 28,1%, до 333 тис. тонн із 463 тис. тонн , зокрема у серпні за кордон було постачено 37 тис. тонн цієї продукції проти 206 тис. тонн у серпні-2025.
Експорт кукурудзи на звітну дату сезону збільшився на 66,4%, до 1,376 млн тонн із 827 тис. тонн рік тому, при цьому у серпні іншим країнам було постачено 68 тис. тонн кукурудзи проти 184 тис. тонн торішнього серпня.
Жито, як і торік, не експортувалося.
Експорт борошна з початку 2026/27 МР скоротився на 54,1% і становив 2,8 тис. тонн. На аналогічну дату минулого маркетингового року він становив 6,1 тис. тонн. У перерахунку на зерно експорт борошна становив 3,7 тис. тонн проти 8,1 тис. тонн роком раніше.
Понад 80% українських агрокомпаній у першому півріччі 2026 року підвищили зарплати працівникам на 10-20%, однак дефіцит кадрів залишається однією з ключових проблем галузі, а пошук персоналу став складнішим, ніж торік, свідчать результати дослідження аналітичної компанії Agrohub.
Згідно з ним, 81% опитаних компаній уже переглянули рівень оплати праці. Найбільш динамічно зарплати зростали для агрономів, інженерів, трактористів і водіїв – саме тих категорій працівників, де кадровий дефіцит найгостріший. Для утримання водіїв частіше підвищувалися відрядні розцінки та змінна частину доходу, а не фіксовані оклади.
Найбільший дефіцит кадрів у першому півріччі спостерігався серед трактористів, водіїв, інженерів і працівників елеваторів. Основними чинниками, що ускладнюють пошук персоналу, усі учасники дослідження назвали мобілізацію, 69% – нестачу кваліфікованих фахівців, 56% – зростання зарплатних очікувань кандидатів. Серед інших причин – міграція населення та конкуренція між роботодавцями.
У відповідь на кадровий дефіцит агрохолдинги дедалі активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей віком 50+ та жінок на посади, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Крім того, бізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних професій.
“Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент – нескінченна “гонка зарплат” не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку”, – прокоментував керівник напряму HR360 в Agrohub Дмитро Лєбєдєв.
За його словами, у другому півріччі компанії зміщуватимуть акцент із масштабного підвищення зарплат на автоматизацію, розвиток внутрішнього навчання, розширення джерел залучення персоналу та перегляд моделей організації праці.
Дослідження Agrohub проведено у червні 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, які працюють у рослинництві, тваринництві та елеваторному бізнесі.
Ощадбанк анонсував запуск програми «Зелене фермерство в галузі садівництва», в межах якої українські садівники зможуть отримати гранти до 10 тисяч євро та пільгове банківське фінансування для впровадження кліматично стійких технологій. Офіційний старт програми заплановано на 22 липня 2026 року.
Про участь банку в програмі повідомила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька під час її презентації, що відбулась 15 липня в пресцентрі Укрінформу.
Агропромисловий комплекс є одним із ключових драйверів української економіки: він формує 17-19% ВВП країни та забезпечує 41% українського експорту, а понад 70% агровиробників — це малі та середні господарства. Саме на підтримку цього сегмента спрямовано програму, яка допоможе українським садівникам інвестувати в сучасні технології та підвищувати конкурентоспроможність своїх господарств.
«Ощадбанк є одним із лідерів впровадження принципів сталого фінансування у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу. Ми системно розширюємо доступ українських підприємців до сучасних фінансових інструментів, які допомагають інвестувати у кліматично стійкі технології. Сьогодні кредитний портфель Ощадбанку в агросекторі перевищує 17,7 млрд грн і становить понад 53% кредитного портфеля бізнес-напряму ММСБ. Програма «Зелене фермерство в галузі садівництва» дасть українським садівникам додаткові можливості для модернізації виробництва та розвитку своїх господарств», — зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталя Буткова-Вітвіцька.
Стале фінансування є одним із ключових напрямів розвитку бізнес-напряму ММСБ Ощадбанку. Банк послідовно розширює партнерські програми з міжнародними фінансовими інституціями та впроваджує фінансові інструменти, які допомагають українським підприємцям інвестувати у проєкти з енергоефективності, декарбонізації та впровадження кліматично стійких технологій.
Умови участі у програмі
Програма стартує 22 липня 2026 року. До цього часу потенційні учасники можуть ознайомитися з її умовами та підготувати необхідні документи.
Учасники програми зможуть отримати:
– грант до 10 тис. євро;
– компенсацію грантом до 20% залишку основної суми кредиту;
– фінансування інвестиційних проєктів, зокрема за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» строком до 5 років;
– можливість подати заявку протягом 30 календарних днів після старту програми.
Детальні умови програми доступні за посиланням: https://bdf.gov.ua/programs/zelene-fermerstvo-v-haluzi-sadivnytstva/.
Програму «Зелене фермерство в галузі садівництва» реалізують у межах проєкту «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу (PROGRESS)», що впроваджується від імені Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) Федерального уряду Німеччини. Вона поєднує грантову підтримку та пільгове банківське кредитування для впровадження кліматично стійких технологій у садівництві.
Група «ТАС» розглядає нові придбання в агросекторі та хотіла б збільшити земельний банк ще на 20–25 тис. га, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
«Нас цікавить сільське господарство. Зараз ми з радістю придбали б 20–25 тис. га. Зміцнюємо своє елеваторне господарство», — сказав він на інвестиційній конференції Concorde Capital у Києві.
Агросектор залишається одним із напрямків, де група бачить потенціал для розширення. Раніше генеральний директор агрохолдингу «ТАС Агро» Олег Заплетнюк повідомляв, що стратегічний план передбачає збільшення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року.
Наступний етап, за його словами, — зростання до 120 тис. га до 2028 року.
Посилення елеваторного господарства важливе для агрохолдингу з точки зору контролю логістики, зберігання врожаю та гнучкості продажів. В умовах нестабільної експортної логістики та тиску на маржу наявність власних потужностей для зберігання стає одним із ключових факторів конкурентоспроможності.
Група «ТАС» вже працює в агросекторі через «ТАС Агро». Для неї розширення земельного банку та елеваторних потужностей може стати способом зміцнити вертикальну інтеграцію та зменшити залежність від зовнішньої інфраструктури.
Група “ТАС” планує інвестувати $250-300 млн у статутні капітали банків, страхових компаній та інших своїм активів у фінансовому секторі, також хоче збільшити земельний банк та посилює елеваторне господарство в агросекторі, активно вкладає в девелопмент та придивляється до логістики та портовой інфраструктури, повідомив засновник та глава групи Сергій Тігіпко.
“Ми сьогодні самі великі у фінансовому секторі серед приватних власників українських. І тут ми нарощуємо свій темп. Тому нам прийдеться, хочемо ми чи не хочемо, інвестувати в статутні капітали. Я думаю, що десь $250-300 млн тільки підвищення статутних капіталів ми проінвестуємо”, – сказав Тігіпко на інвестиційній конференції Concorde Capital, яку інвесткомпанія провела вперше з 2019 року минулого тижня в Києві.
“Все інше – будемо шукати варіанти. Нас цікавить сільське господарство. Ми зараз би із задоволенням 20-25 тис. (га) купили. Посилюємо своє елеваторне господарство”, – додав засновник.
Він зазначив, що група почала зараз активно інвестувати в девелопмент.
“Ми почали 220 тис. кв. м на Оболоні. Ми докупили ще 5 га у цей же проєкт. У 2027 році ми 350 тис. (кв. м.) почнемо на Лівому березі. Це достатньо великі інвестиції”, – уточнив бізнесмен.
За його словами, група дивиться також на логістику та портову інфраструктуру, і сам Тігіпко особисто відвідував Чорноморськ.
“Можу сказати, мені не дуже подобається сектор: як на мене – переоцінений, всі звикли до якогось ненормального тарифу, який був на початку війни. Такого не буде більше”, – зауважив власник групи.
Він наголосив, що група “кожен рік, кожен день” постійно аналізуємо проєкти.
“Ми сидимо і чекаємо, коли прийде гарна, жирна риба. Ми хотіли купити страхову компанію (“МетЛайф”), але поляки (PZU) обігнали. Нічого, почекаємо. Я казав (Річард) Бренсон, угоди, це як рельсовий автобус: один поїхав, інший приїде. Будемо чекати наступний”, – сказав Тігіпко.
Група “ТАС” є однією з найбільших фінансово-промислових груп в Україні, яка працює в банківському секторі, страхуванні, вагонобудуванні, металургії, логістиці, агросекторі, харчовій промисловості, виробництві пакувальних матеріалів і нерухомості. Серед іншого, в неї входять ТАСкомбанк, Універсал Банк (mono) та Ідея Банк.
CEO агрохолдингу “ТАС Агро” Олег Заплетнюк цього року повідомляв, що стратегічним планом передбачено розширення земельного банку з нинішніх 80 тис. га до 100 тис. га вже до кінця 2026 року. “Наступним кроком плануємо збільшення до 120 тис. га, але це до 2028 року”, – сказав він.
