Фінансову допомогу в розмірі 100,858 млн грн у рамках урядової програми з підтримки малого та середнього бізнесу “е-Работа” отримають 25 аграрних підприємств Київської області, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Денис Башлик у Facebook.
За його інформацією, ці кошти будуть спрямовані на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. Так, на розвиток садівництва аграріям буде виділено гранти на суму 80,858 млн грн і 20 млн грн – на теплиці. Наразі їм уже виплачено 74,401 млн грн.
Крім того, з початку року 902 аграрії Київської області отримали 10,402 млрд грн банківських кредитів на розвиток господарств, констатував заступник міністра.
Як повідомлялося, з початку року 12,3 тисячі агрогосподарств отримали 65,2 млрд грн банківських кредитів на розвиток. Із них за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9” 9,6 тисячі агропідприємств профінансовано на 37,5 млрд грн.
Кабінет міністрів вніс зміни до порядку надання грантів на створення та розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та розвиток тепличного господарства.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, зміни вдосконалюють механізми підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у відповідних галузях.
Передбачається, що одержувач гранту створить робочі місця та працевлаштує на них співробітників на повний робочий день і виплачуватиме їм обов’язкову мінімальну зарплату для таких фахівців.
Крім того, розширено перелік умов скасування рішень Мінагрополітики, зокрема, у разі закриття одержувачем банківського рахунка в односторонньому порядку та у разі порушення в разі переказу всієї своєї частки співфінансування в 30-денний строк після укладення договору.
Постановою Кабміну уточнено кількість працівників, необхідних для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, а також скорочено список областей для здійснення посадок мигдалю.
Кабінет міністрів додав шипшину і мигдаль до списку плодово-ягідних культур, на посадку яких можна отримати грант за державною програмою для створення або розвитку садівництва, виноградарства та вирощування ягід.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідні зміни внесено до постанови Кабінету міністрів №738 “Деякі питання надання грантів бізнесу” на засіданні уряду у вівторок.
За інформацією Мельничука, для мигдалю встановлено окремий перелік областей для здійснення посадок.
Згідно з постановою, підприємство, яке отримало грант, має підтвердити створення нових робочих місць копіями документів, поданими органам Державної податкової служби. Зокрема, потрібно подати копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останні звітні періоди.
Крім того, уряд визначив перелік податків і зборів для моніторингу та фіксації повернення використаних бюджетних коштів суб’єктом господарювання.
Як повідомлялося, від початку цього року станом на 19 травня 61 агропідприємство отримало на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства 201 млн грн у рамках профільного урядового гранту.
Українські аграрії з початку 2023 року залучили 57,322 млн грн грантових коштів на розвиток бізнесу, що на 5,8% більше, ніж за весь 2022 рік, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства.
Згідно з даними пресслужби відомства, за три місяці поточного року зазначені грантові кошти освоїли 24 господарства, що займаються садівництвом, ягідництвом і виноградарством. Одне підприємство отримало 1,36 млн грн на розвиток тепличного господарства.
Минулого року 30 господарств країни залучили 54 млн грн грантових коштів на закладку садів, виноградників та ягідних плантацій, три підприємства – на будівництво теплиць.
За даними Мінагрополітики, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну через уповноважені банки на надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства надійшло 364 заявки. З них 91 господарству було підтверджено надання гранту на розвиток садівництва майже на 415 млн грн, 13 господарствам – на розвиток тепличного господарства майже на 91 млн грн.
Міністерство аграрної політики і продовольства України до теперішнього часу видало 57 наказів про надання грантів сільгоспвиробникам для закладки садів і будівництва теплиць на загальну суму 277,2 млн грн.
Як повідомляється на сайті відомства в п’ятницю, суми грантів для фермерів варіюються від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного одержувача, загальна площа майбутніх насаджень і під теплицями – 257,44 га.
Міністерство також уточнило, що з 57 грантів 52 на загальну суму 242,2 млн грн буде спрямовано на закладення садів, а п’ять грантів загальною вартістю 35 млн грн буде видано на будівництво теплиць. Учасниками проєктів зі створення теплиць стали фермери з Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Вінницької областей, загальна площа споруд становитиме 8,9 га.
Мінагрополітики нагадало, що 15 листопада Кабінет міністрів вніс низку уточнень до порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, вирощування ягід та виноградарства. Зокрема, відтепер гранти надаються на будівництво модульних теплиць площею не менше ніж 0,4 га та не більше ніж 2,4 га відповідно до типового проєкту та кількістю створюваних нових робочих місць не менше ніж 14 на 1 га площі теплиці. Також кошти можна отримати на придбання засобів виробництва (садивного матеріалу, насіння, технологічного обладнання), покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію модульної теплиці.
При цьому встановлено граничні розміри гранту залежно від площі модульної теплиці: для будівель площею 0,4-0,6 га він не має перевищувати 2 млн грн, для споруд площею 0,8-1,2 га – 3,5 млн грн, для 1,6-2,4 га – 7 млн грн.
Як повідомлялося, гранти на розвиток теплиць дають змогу агропідприємцям залучити до 7 млн грн фінансування, а під закладку садів – до 10 млн грн. Загалом на фінансування таких проєктів держава виділить 16 млрд грн.
Луїза, що вважається улюбленою внучкою британської королеви Єлизавети II, дочка принца Едварда і графині Уессекської Софі, провела літо, працюючи разом зі студентами в магазині садівництва. Треба сказати, що багато показників дізнавалися принцесу.
Дівчина після випускних іспитів у ліцеї виконувала ті ж роботи, що і її однолітки: приймала клієнтів, працювала на касі, доглядала рослини.
«Це дуже скромна та мила жінка. Вона ввічлива та уважна до покупців. Я ніколи не подумав би, що одного разу внучка королеви стоятиме за касою», – ділиться своїми враженнями один із клієнтів магазину.
Інший покупець пожартував, що, хоча вартість життя і зросла, він навіть уявити не міг, що якось побачить онучку королеви, що працює в садовому магазині.
Шістнадцята в лінії наслідування британського трона, леді Луїза, як і багато студентів у період літніх канікул, заробляла близько семи фунтів стерлінгів на годину, це мінімальна зарплата. При тому, що вона проживає в особняку вартістю 30 млн. фунтів, її батьки прагнули прищепити своїй 18-річній дочці смак до роботи.
Потім вона приступить до занять у Сент-Ендрюському університеті, де вивчатиме філологію.
Дівчина слідує стопами свого двоюрідного брата принца Вільяма, герцога Кембриджського, сина принцеси Діани. Він також закінчив Сент-Ендрюський університет і там зустрів свою майбутню дружину Кейт Міддлтон.
