Україна за підсумками 2025 року експортувала 19,6 тис. тонн яловичини, що на 1,5% менше за показник попереднього року та на 15% нижче середнього показника за останні п’ять років, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Бізнес-об’єднання зауважило, що загальне виробництво яловичини минулого року склало 222 тис. тонн. Попри воєнні ризики виробники продовжують активно реагувати на високий міжнародний попит через низьку активність внутрішнього ринку. Ключовими напрямками експорту стали країни Європи поза межами ЄС (44,7% загального обсягу) та Азія (40,5%).
Аналітики асоціації зазначили, що галузь продовжує стикатися зі скороченням поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ). Станом на 2025 рік кількість ВРХ становить 2,0 млн голів, що на 10% менше порівняно з 2024 роком і на 24% нижче середнього п’ятирічного показника. Найбільше скорочення зафіксовано у приватних домогосподарствах і східних регіонах країни.
“Оскільки внутрішній ринок є менш активним, виробники оптимізують продажі, фокусуючись на більш прибуткових зовнішніх ринках. Глобальний попит на м’ясо стимулює українських фермерів і підприємства збільшувати відвантаження за кордон, що робить зовнішню торгівлю стратегічним фактором підтримки галузі”, – пояснили експерти.
За даними УКАБ, частка ВРХ на підприємствах наразі становить 45% (0,9 млн голів), тоді як у господарствах населення зосереджено 55% (1,1 млн голів).
Імпорт яловичини у 2025 році становив 2 тис. тонн, що на 35% менше порівняно з 2024 роком і в 4,5 раза нижче середнього показника за останні п’ять років.
Україна у січні 2026 року скоротила експорт яловичини та великої рогатої худоби (ВРХ) на тлі сезонного затишшя, подорожчання логістики та зниження попиту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Державної митної служби.
У галузевому об`єднанні зазначили, що експорт ВРХ живою вагою у січні становив близько 958 тонн, що на 36% менше порівняно з груднем 2025 року і на 33% — проти січня 2025-го. Валютний виторг в цьому сегменті впав до $1,82 млн, що на 46% менше за показник грудня 2025 року.
Експорт свіжої або охолодженої яловичини в січні цього року скоротився на 32% порівняно з груднем — до 292 тонн, проте суттєво перевищує обсяг січня минулого року, коли він становив 21 тонну. Виторг за цей товар у звітному періоді становив $2,22 млн.
Натуральні обсяги експорту мороженої яловичини становили 966 тонн, що на 34% менше порівняно з груднем і на 31% — проти січня 2025 року. Грошова виручка становила майже $4,62 млн.
“Скорочення експорту в січні ймовірно пов’язано з посиленням обстрілів портової інфраструктури, що призвело до подорожчання логістики через страхування ризиків та зміну маршрутів. Крім того, на ринку спостерігалося традиційне для початку року зниження попиту після активних закупівель наприкінці 2025-го”, — зазначив аналітик асоціації Георгій Кухіашвілі, слова якого наведено в повідомленні.
За даними АВМ, імпорт яловичини також продемонстрував падіння. Зокрема, закупівлі охолодженого м’яса скоротилися до 6 тонн (-54% проти попереднього місяця), мороженого — до 81 тонни (-18%).
Зовнішньоторговельне сальдо у січні 2026 року залишилося позитивним і становило $7,82 млн, резюмували в АВМ.
В Україні в січні-жовтні 2025 року обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) на м`ясо яловичини в господарствах усіх категорій становили 286,2 тис. тонн, що на 8% менше відносно аналогічного періоду 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
Галузева асоціація уточнила, що у сільгосппідприємствах обсяги забою ВРХ скоротилися до 106,9 тис. тонн (-3%), а в господарствах населення – до 179,3 тис. тонн (-11%) порівняно з січнем-жовтнем 2024 року.
Найбільше (57%) було реалізовано на забій ВРХ на сільгосппідприємствах у Київській (15,41 тис. тонн), Полтавській (13,33 тис. тонн), Черкаській (11,72 тис. тонн), Вінницькій (9,73 тис. тонн) і Чернігівській (9,36 тис. тонн) областях, констатували в АВМ.
Обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) у червні 2025 року склали 9,1 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-34%) відносно травня 2025 року і на 600 тонн менше (-6%) відносно червня 2024, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
В галузевій асоціації зазначили, що в січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ в Україні становили 83,7 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-6%) відносно минулорічного періоду. В червні 2025 року на підприємствах було вироблено 70% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 30%.
Обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах у червні становили 6,4 тис. тонн, що на 500 тонн більше (+8%) відносно травня 2025 року і на 1,5 тис. тонн більше (+31%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах становили 38,6 тис. тонн, що на 1 тис. тонн більше (+3%) відносно минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги забою ВРХ у червні становили 2,7 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-65%) відносно травня поточного року і на 2,1 тис. тонн менше (-44%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ у господарствах населення становили 45,1 тис. тонн, що на 6,4 тис. тонн менше (-12%) відносно минулорічного періоду.
Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, але й свиней, овець, птахів у січні-червні 2025 року становили 1,13 млн тонн, що на 5% менше відносно минулорічного періоду. Найбільш суттєво обсяги забою наростили сільгосппідприємства у Закарпатській (+227%), Запорізькій (+38%), Харківській (+32%), Миколаївській (+27%), Чернівецькій (+19%) областях.
Україна наростила експорт яловичини в січні-травні 2023 року в 3,6 раза, до 9,6 тис. тонн, і збільшила виручку від експортних операцій у 2,6 раза, до $38,1 млн, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
У прес-релізі наголошується, що травень став найбільш результативним у цей період: українські виробники продали за кордон 2,5 тис. тонн яловичини, що на 42% більше, ніж у попередньому місяці.
“З початком повномасштабної війни можливості експортувати м’ясо і м’ясопродукти з України сильно ускладнилися. До війни частка перевезень яловичини автомобільним транспортом становила всього 22,4% (77,6% експортувалося морем). Однак навіть за таких складних умов географія поставок не змінилася. Якщо українські експортери продовжуватимуть поставки на тому самому рівні до кінця року, то ми зможемо наблизитися до обсягів 2021 року”, – прогнозує аналітик УКАБ Максим Гопка.
Найбільшими імпортерами української яловичини в січні-травні поточного року були Китай – 5,8 тис. тонн, Узбекистан – 1,04 тис. тонн, Азербайджан – 1,06 тис. тонн і Казахстан – 590 тонн.
Водночас УКАБ зазначає, що для українського ринку яловичини важливим є вихід на європейські ринки збуту, тому що через закриті порти логістика дуже дорого коштує, що не дає галузі працювати ефективно.
У повідомленні зазначено, що ціни на яловичину в країнах ЄС перебувають на високому рівні, хоча споживання цього виду м’яса населенням поступово скорочується. Як очікується, ця тенденція спостерігатиметься і в наступні роки. Згідно з прогнозами Європейської Комісії, на які посилаються аналітики, виробництво яловичини в ЄС у 2023 році може скоротитися на 1,6%, що триматиме ціни стабільно високими й надалі.
УКАБ вважає, що якщо українській продукції буде дозволено зайти на ринок ЄС найближчим часом, то це дасть змогу, з одного боку, підтримати внутрішнє споживання в країнах Євросоюзу, а з іншого – стабілізувати вітчизняну галузь. Зокрема, українські виробники матимуть змогу відновлюватися, працюючи ефективніше з дотриманням усіх фітосанітарних норм та впроваджуючи політику декарбонізації, упевнені в бізнес-об’єднанні.
При цьому через невеликі обсяги експорту української яловичини порівняно з іншими країнами вона не зашкодить місцевим гравцям на ринку ЄС. До того ж це допоможе європейським виробникам стабільно експортувати власну продукцію на світові ринки, вважають в УКАБ, оскільки загалом по світу пропозиція яловичини залишається низькою проти високого попиту.
Вироблену в Україні свинину, яловичину та продукти переробки цих видів м’яса можна експортувати до третіх країн транзитом через територію Європейського Союзу, її ввезення та транзит до кінця воєнного стану в Україні можливий за допомогою поромного сполучення через румунський пункт пропуску “Ісакча”-“Орлівка”.
Відповідне рішення ухвалено за результатами переговорів України з Європейською комісією та країнами-членами ЄС, повідомляється на сайті Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у вівторок увечері.
Уточнюється, що домовленостей досягнуто для транзиту через ЄС м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів та композитних продуктів цих видів м’яса, оброблених відповідно до категорій обробок B-F.
“Проте враховуючи, що Україна не авторизована на експорт цих видів товарів до ЄС у частині проходження аудиту країни щодо здоров’я тварин, як виняток на час воєнного стану і деблокади українських портів, дозволено транзит виключно через порти Румунії”, – наголосила Держпродспоживслужба в повідомленні.
Водночас вантажі мають відповідати таким вимогам: супроводжуватися міжнародним ветеринарним сертифікатом, якого вимагає країна-імпортер; транспортуватись у закритих контейнерах; оператор ринку має завчасно повідомляти через інформаційну систему ЄС – TRACES NT відповідний прикордонний пункт контролю про ввезення таких вантажів; ввозитися та вивозитися з території ЄС через схвалені прикордонні пункти контролю.
Відомство нагадало, що така необхідність оновлення умов транзиту м’яса з України пов’язана з втратою традиційних шляхів експорту української продукції морським транспортом, спричиненою російською військовою агресією.
“Ввезення та транзит до/через ЄС здійснюється виключно через схвалені прикордонні пункти пропуску для визначених категорій товарів. На час дії воєнного стану до основних пунктів додаються тимчасові пункти пропуску (для Польщі – “Шегині”, для Румунії – “Орлівка” та “Вадул-Сірет”)”, – нагадала Держпродспоживслужба.
