Збірка ста одиниць FPV-дронів у гаражній майстерні та серійне виготовлення тисяч розвідувальних або ударних БПЛА на місяць — це абсолютно різні рівні відповідальності та контролю. Коли підприємство переходить від поштучного збирання до серії, бухгалтерія та операційний відділ миттєво потрапляють у шторм: сотні найменувань мікросхем, плаваючі ціни на двигуни, жорстка партійність і вимоги військових замовників щодо кожної деталі. Запустити прозорий контроль таких процесів ручними методами просто неможливо.
Облік виробництва дронів — це комплексний цифровий процес фіксації руху деталей, робочого часу, прямих і непрямих витрат на кожному етапі створення літального апарата: від моменту приходу рами на склад до оприбуткування готового комплексу й підписання акта приймання-передачі.
Побудова системного обліку на дронобудівному підприємстві потребує чіткої послідовності. Якщо пропустити хоча б одну ланку, розрахунок собівартості викривиться, а простежуваність браку стане неможливою.
Процес наскрізного обліку складається з п’яти обов’язкових етапів:
Склад комплектуючих для БПЛА — це тисячі дрібних елементів: польотні контролери, регулятори швидкості (ESC), відеопередавачі, камери, антенні системи, рами та метизи. Основна складність полягає в тому, що зовні однакові плати з різних партій можуть мати відмінні прошивки або робочі частоти.
Щоб запобігти хаосу, вхідний облік будується на трьох практичних акцентах:
Найпоширеніша дірка у фінансовому обліку дроновиробників — це списання деталей «всліпу» або наприкінці місяця за загальними нормами. У реальності ж під час збирання плати можуть згоряти при пайці, рами — виявлятися із тріщинами, а камери — вимагати заміни прямо на збірному столі.
У нормальній ERP-системі логіка списання базується на специфікаціях (BOM) та маршрутних картах. Коли формується замовлення на виробництво, наприклад, 50 одиниць БПЛА, програма автоматично резервує необхідний комплект деталей під це конкретне замовлення.
Видача комплектуючих у цех відбувається за накладною-вимогою. Майстер збірки, беручи плату чи двигун, сканує їхній серійний номер. В цей момент деталь списується зі складу матеріалів і фіксується на картці незавершеного виробництва (рахунок 23) конкретної партії дронів. Якщо під час монтажу виникає брак, він фіксується окремим актом виходу з ладу, що дає змогу бачити реальний відсоток технологічних втрат, а не ховати його у загальній собівартості.
Для виробництва дронів використовується позамовний метод калькулювання собівартості — це спосіб обліку, за якого всі прямі та непрямі витрати накопичуються окремо по кожному сформованому випуску або індивідуальному контракту на виготовлення БПЛА.
Використання калькулювання за середнячком тут неприпустиме: дрони однієї моделі можуть збиратися на різних моторах чи з різними тепловізійними камерами, що кардинально змінює підсумкову ціну виробу.
| Стаття витрат | Що сюди входить | Як обліковується в ERP |
|---|---|---|
| Прямі матеріальні витрати | Рами, мотори, польотні контролери, камери, пропелери, кабелі, батареї, витратні матеріали (припій, флюс, фрези). | Списуються за фактичною вартістю придбання прямо на дебет рахунку 23 під конкретне замовлення. |
| Прямі витрати на оплату праці | Зарплата монтажників, паяльщиків, складальників, інженерів з налаштування та тестових пілотів. | Нараховується за відрядною системою або пропорційно нормо-годинам, витраченим на серію. |
| Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) | Нарахування на фонд оплати праці прямих робітників. | Автоматично розраховується та додається до трудових витрат замовлення. |
| Загальновиробничі витрати (ЗВВ) | Оренда цеху, комунальні послуги, амортизація обладнання (3D-принтери, паяльні станції, осцилографи), зарплата майстрів цеху. | Накопичуються на рахунку 91 і в кінці місяця розподіляються між замовленнями пропорційно обраній базі (наприклад, прямим матеріальним витратам або нормо-годинам). |
Підсумкова собівартість одиниці розраховується шляхом ділення загальної суми накопичених витрат за замовленням на кількість фактично зібраних і прийнятих ВТК дронів.
Після того як дрон зібрано, прошито, відкалібровано та випробувано на тестовому полігоні, фахівець з якості ставить підпис в електронному паспорті виробу. Тільки після цього ERP-система формує проведення з оприбуткування готової продукції: Дебет 26 «Готова продукція» — Кредит 23 «Виробництво».
Передача готових комплектуючих чи цілісних бойових систем має свою юрисдикційну та документальну специфіку:
До кожного виробу додається витяг із системи із переліком усіх вхідних серійних номерів складників, що гарантує юридичну чистоту та підтверджує походження виробу.
Офіційній юридичній особі або підприємству ОПК для легального виготовлення та продажу безпілотних систем необхідно правильно оформити види економічної діяльності.
КВЕД 30.30 «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання» — це основний та обов’язковий код для збирання, модернізації та ремонту БПЛА будь-якого типу.
Щодо форми власності: дрібні підрядники можуть починати на ФОП (3 група), але серійне виробництво, робота з держзамовленнями, імпорт дефіцитних компонентів та отримання спеціальних дозволів чи допусків до експлуатації вимагають створення юридичної особи (ТОВ) на загальній системі оподаткування.
На старті багатьом здається, що кілька таблиць у Google Sheets повністю закриють проблеми обліку. Але як тільки випуск перевищує 50–100 дронів на місяць, таблична система вибухає. З’являються задвоєння даних, описки, комірники забувають внести списання, а фінансовий директор бачить прибуток лише на папері, поки реальний капітал осідає у бракованих деталях.
| Критерій оцінки | Google Таблиці / Excel | Промислова ERP-система |
|---|---|---|
| Партійно-серійний облік | Ручний ввід номерів. Високий ризик дублювання або випадкового вилучення даних. | Автоматичний генератор та сканування штрихкодів. Заборона проведення без вказівки серійника. |
| Калькуляція собівартості | Вважається за формулами вручну. Практично неможливо правильно розподілити ЗВВ та брак. | Автоматичне збирання фактичних витрат у режимі реального часу за кожним замовленням. |
| Контроль залишків | Дані запізнюються на дні або тижні. Відображають віртуальні, а не реальні склади. | Онлайн-контроль. Резервування комплектуючих під замовлення у секунду його створення. |
| Масштабованість | При зростанні обсягів файли зависають, псуються зв’язки між вкладками та формулами. | Обробка мільйонів транзакцій, підтримка сотень одночасних користувачів без втрати швидкості. |
| Захист та аудит | Будь-хто з доступом може непомітно змінити цифру за минулий місяць. Повний хаос. | Жорсткі права доступу. Збереження історії змін кожної картки, фіксація дій кожного працівника. |
При виборі системи автоматизації для підприємства ОПК не можна купувати комерційний софт «із коробки». Вона повинна задовольняти жорсткий перелік галузевих вимог.
Зрілим прикладом вітчизняної платформи, яка повністю закриває цей чек-лист, є українська промислова система IT-Enterprise. Вона розроблялася з урахуванням високих навантажень великих підприємств і має спеціалізований модуль для автоматизації обліку виробництва дронів та оборонно-промислового комплексу в цілому. Більш детально про автоматизацію виробництва для ОПК, можна переглянути на сайті IT-Enterprise.
Система дозволяє зшити в єдине цифрове поле роботу закупівельників, складських працівників, інженерів-конструкторів, цехових майстрів та бухгалтерії. Завдяки цьому керівник отримує скрізну прозорість: від вартості гвинта, купленого за кордоном, до точного підрахунку рентабельності всієї за контрактом серії БПЛА.
Побудова чіткого та прозорого обліку виробництва БПЛА — це не просто формальність для бухгалтерії чи звітність перед перевірками, а фундаментальна умова масштабування DefTech-бізнесу. Перехід від хаотичних електронних таблиць до повноцінної ERP-системи дозволяє тримати під контролем кожен гвинт і мікросхему, об’єктивно рахувати собівартість та гарантувати абсолютну безпеку виробничих даних. У сучасних умовах порядок на складі та в цеху прямо визначає швидкість постачання та надійність безпілотників на фронті. Інвестуючи в якісну автоматизацію сьогодні, дронобудівні підприємства закладають міцний фундамент для тривалої співпраці з державними замовниками, міжнародними фондами та військовими підрозділами.
Фармацевтична компанія “АТ “Галичфарм” (Львів) в другому кварталі 2026 року випустила 3,934 млн упаковок готових лiкарських засобiв на близько 981,424 млн грн.
Як повідомляє компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), середня вартiсть однієї упаковки лiкарських засобiв становить 213,18 грн для iн’єкцiйних засобів, 52,11 грн – для iнфузiї, 117,25 грн – для рiдини та сиропів, 52,6 грн – для таблеток.
Загальний виторг “Галичфарм” за другий квартал 2026 року становив 354,394 млн грн. Загальна сума експорту сягнула 115,4 млн грн, або 48,3% загального обсягу продажів.
Наразі компанія постачає продукцію на ринок України та експортує її до Казахстану, Узбекистану, Латвiї , Австралiї та iнших країн.
Як повідомлялося, “Галичфарм” (Львів) за підсумками 2025 року випустила 22,098 млн упаковок ліків, реалізувала готову продукцію на суму 1,774 млрд грн. Компанія отримала тоді чистий збиток 1,151 млрд грн проти чистого прибутку 13,705 млн грн у 2024 році (-39% порівняно з 2023 роком).
Як повідомлялося, в травні 2025 господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство фармвиробника АТ “Галичфарм” за вимогами ТОВ “Скай-Девелопмент” у розмірі 479,262 млн грн. ТОВ “Скай-Девелопмент” 21 квітня 2025 року придбало у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” права вимоги до АТ “Галичфарм” за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Українська група компаній Kormotech, виробник кормів для собак і котів, першою в Україні отримала міжнародний сертифікат на відповідність стандарту BRCGS Global Standard Food Safety, за результатами аудиту від компанії Bureau Veritas Certification Ukraine підприємство отримало оцінку “A”, повідомили у пресслужбі Kormotech агентство “Інтерфакс-Україна“.
“Під час сертифікаційного аудиту оцінюється не окремий продукт чи виробнича лінія, а вся система управління безпечністю та якістю підприємства. Отримана оцінка “A” свідчить про відповідність виробничих процесів вимогам стандарту BRCGS та ефективність впроваджених систем контролю”, – розповів Сергій Плічко, Lead Auditor, Bureau Veritas Certification Ukraine.
BRCGS – один із найавторитетніших міжнародних стандартів безпечності та якості харчового виробництва, встановлює вимоги до всього виробничого процесу: від перевірки постачальників і контролю сировини до гігієни, простежуваності продукції, пакування, зберігання та управління ризиками. Стандарт застосовують понад 22 тисячі виробничих майданчиків у понад 130 країнах, а його вимоги визнають провідні міжнародні бренди та ритейлери.
Як повідомив операційний директор Kormotech Ігор Параняк, для Kormotech отримання сертифіката стало частиною довгострокової виробничої стратегії та наступним етапом розвитку системи управління якістю в Україні. Щороку Kormotech проходитиме повторний аудит та підтверджуватиме відповідність стандарту в межах регулярного циклу сертифікації. При цьому компанія вже має досвід роботи за вимогами BRCGS на підприємстві у Кедайняї, Литва, яке сертифікують за цим стандартом із 2021 року.
За словами Параняка, підготовка українського підприємства була складнішою, оскільки виробничі потужності в Україні створювалися значно раніше, ніж завод у Литві, спроєктований уже з урахуванням міжнародних вимог до організації виробничих потоків.
“Під час будівництва підприємства в Литві ми від початку закладали вимоги BRCGS у планування виробничих процесів: рух сировини й готової продукції, переміщення працівників, санітарні зони та контроль ризиків. Українські виробництва були збудовані раніше, тому для проходження сертифікації потрібно було адаптувати наявні процеси та системно усунути невідповідності. Отримана оцінка A підтверджує, що підприємство здатне працювати на високому міжнародному рівні”, – пояснює Параняк.
Сертифікація створює додаткові можливості для співпраці з міжнародними торговельними мережами й партнерами, для яких відповідність BRCGS є обов’язковою або пріоритетною умовою відбору виробників. Водночас для Kormotech це насамперед інструмент постійного вдосконалення процесів, а не разова формальна перевірка.
“Кілька років поспіль підтверджуємо високі оцінки BRCGS на підприємстві в Литві. Тепер аналогічний міжнародний рівень підтвердило й українське виробництво. Для нас це важливий сигнал: українська команда навіть під час повномасштабної війни здатна впроваджувати складні світові стандарти та відповідати вимогам глобального ринку”, – підсумовує Параняк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісну їжу для котів і собак. Компанія має три виробничі підприємства – два в Україні та одне в Литві (ще один завод у цій країні – на етапі будівництва). Загальна сукупна потужність перевищує 102 тис. тонн продукції на рік, асортимент налічує понад 750 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить у топ-50 світових виробників харчування для тварин, компанія стабільно присутня серед петфуд-брендів, що найбільш динамічно розвиваються. Продукція групи компаній представлена у понад 50 країнах світу, як під власними брендами: Optimeal, Delickcious, CLUB 4 PAWS, My Love, Мяу! Гав!, так і під приватними торговими марками партнерів.
Bureau Veritas Certification Ukraine – український підрозділ міжнародної компанії Bureau Veritas, одного зі світових лідерів у сфері інспекції, тестування та сертифікації. Компанія працює в Україні з 2003 року та надає послуги з оцінки відповідності у промисловості, агросекторі, будівництві та інших галузях.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-липні цього року знизило виробництво доменного коксу на 2,97% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 497,75 тис. тонн.
За даними компанії, у липні було вироблено 63,4 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 74,9 тис. тонн, у липні-2025 – 78,9 тис. тонн.
“Серед основних чинників, які вплинули на зниження об’ємів виробництва у липні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року, – зниження обсягу поставок вугільного концентрату через блокування роботи українських чорноморських портів, спричиненого постійними атаками країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема з сировиною для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), яке входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-червні поточного року наростив чистий збиток у 2,9 раза – до 2 млрд 485,774 млн грн із 858,314 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період становив 302 тис. грн, який був сформований у I кв-2026.
Нерозподілений прибуток на кінець червня становив 4 млрд 282,214 млн грн.
“За перше півріччі 2026 року: виробництво товарного концентрату ПРАТ “ІнГЗК” склало 0 млн тонн; видобуто 0,0 млн тонн руди; обсяг виробництва розкривних робіт склав 0,0 млн.куб м. У першому півріччі 2026 р. компанія реалізувала готової продукції на суму 302 тис. грн”, – констатується у звіті керівництва.
Як повідомлялося, ІнГЗК за підсумками діяльності в січні-березні поточного року наростив чистий збиток у 5,4 раза – до 1 млрд 397,987 млн грн із 259,450 млн грн у аналогічному періоді минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період становив 302 тис. грн, тоді як 2024-му році був відсутній.
ІнГЗК у 2025 році наростив чистий збиток у 7,1 раза, до 9 млрд 297,362 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік становив 40,3 тис. грн проти 7 млрд 793,635 млн грн за 2024 рік.
ІнГЗК завершив 2024 рік із чистим збитком 1 млрд 317,997 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 167,236 млн грн. Комбінат завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metіnvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
