Індустріальний парк (ІП) “Красилів Технопорт” (Красилів Хмельницької обл.) залучив першу іноземну промислову інвестицію – німецька Goldhofer AG почала виробництво компонентів і запчастин для напівпричепів для перевезення негабаритних вантажів, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Обсяг інвестиційного проекту Goldhofer AG у Красилові – EUR4,5 млн, з яких EUR1,5 млн вже внесені. На виробництві, яке виробляє комплекти складових на 7-8 напівпричепів щомісяця, зараз працюють 36 робітників, переважно зварювальники. Продукція постачається в Німеччину для подальшого збирання”, – написав він у Facebook у четвер.
За словами Кисилевського, керуюча компанія ІП також підписала меморандум про залучення ще одного іноземного інвестора – польської компанії Modular, яка запланувала відкрити в Красилові виробництво модульних будинків комерційного та житлового призначення з металевих конструкцій.
“Крім того, українська компанія “Атон Енерджі” розгорнула на території індустріального парку виробництво теплообмінників для твердопаливних котлів. Також у планах компанії закупити обладнання для налагодження в ІП виробництва настінних газових котлів”, – йдеться у дописі.
Кисилевський також зазначив, що наразі ІП “Красилів Технопорт” готує заявку на державне фінансування розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.
Програма передбачає співфінансування 50:50 в обсязі до 150 млн грн і вимагає від отримувача протягом трьох років забезпечити будівництво не менше 5000 кв. м. промислових площ та залучити не менше двох учасників.
ІП “Красилів Технопорт” площею 10,1 га створено у 2023 році на частині території Красилівського машинобудівного заводу, яка довгий час не експлуатувалась. На території ІП розташовані будівлі промислового приміщення загальною площею понад 8 тис кв. м. Парк має підведені 8 МВт електроенергії, воду, каналізацію, газ та залізничну гілку.
Німецька Goldhofer, за інформацією на її сайті,є постачальником транспортних рішень з річним обсягом продажів близько EUR300 млн. Має близько 1000 співробітників та міжнародну присутність з філіями в Європі, Північній Америці, Індії та на Близькому Сході.
Goldhofer AG, ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, Красилів Технопорт
Ринок зерна України входить у 2026-2027 маркетинговий рік (МР, липень-червень) із суттєвим тиском через накопичені запаси та посилення глобальної конкуренції, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Ключовим фактором залишається накопичення перехідних залишків, які можуть досягти близько 10,7 млн тонн, що формує тиск на цінові показники”, – констатували аналітики.
За їх прогнозами, валове виробництво зернових культур в Україні в сезоні-206 очікується на рівні близько 60,3 млн тонн, а на зовнішні ринки буде поставлено близько 51 млн тонн.
Основними тенденціями сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали зростаючу роль логістики, витрат і глобальної конкуренції. За оцінками аналітиків, експортна динаміка буде формуватися під впливом необхідності розвантаження ринку, а сам ринок перейде у фазу покупця.
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 16,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 797 тис. тонн з 957 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 390,3 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн з 6,222 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, що становило 103,5% до 2020 року.
В Ірпені запрацював новий завод компанії “Планета Пластик”, який вироблятиме поліетиленові труби завдяки енергії сонця.
Потужності підприємства – понад 17 тисяч кілометрів труб на рік для водопостачання, для газових мереж, а також для технічних і захисних систем.
Вся продукція виготовлятиметься на найновітнішому обладнанні, що дозволяє виготовляти полімерні труби діаметром від 16 до 800 мм
Відповідність стандартам
Завод працює за системою менеджменту якості ISO 9001:2015 із використанням високоякісної сировини від світових лідерів. Поліетиленові труби вже пройшли перевірку, отримали сертифікати якості та виготовляються згідно з чинними нормами:
ДСТУ EN 12201 – для систем водопостачання
ДСТУ EN 1555 – для газорозподільних мереж
Економічний ефект і підтримка громади.
Завдяки відкриттю нового виробництва підприємство створило нові робочі місця. Продукція заводу постачатиметься як на внутрішній ринок країни, так і на експорт. Завдяки розташуванню в Ірпені, підприємство оперативно покриватиме потреби клієнтів у всіх регіонах України.
Для підтримки освітян і медиків, для підтримки освітніх і медичних закладів України завод буде постачати полімерні труби за спеціальними цінами.
Символ незламності
“Ірпінь. У 2022 році ворог знищив тут усе. Ми не скорилися. Ми будуємо нове. Саме тому, продовжуючи цю місію, ми менш ніж за рік побудували новий трубний завод, що працюватиме на благо та майбутнє України”, – говорить Костянтин Ващенко, співзасновник та візіонер компанії Планета Пластик.
Про компанію “Планета Пластик”
ТОВ «Планета Пластик» – український завод поліетиленових виробів. Компанія спеціалізується на випуску плівок для сільського господарства та промисловості, полімерних рукавів Harwell™ для зберігання зерна й кормів, а також поліетиленових труб для водопостачання, газових і технічних потреб. Заснована у 2003 році, повністю знищена навесні 2022-го, компанія активно будує нове виробництво, розвиває експорт і залишається надійним партнером для клієнтів в Україні та за кордоном. Новий завод в Ірпені – це не лише про відновлення виробництва, а й про крок у майбутнє, де українська промисловість поєднує інновації, енергонезалежність і стійкість.
ВИРОБНИЦТВО, енергія сонця, ЗАВОД, ІРПЕНЬ, Планета Пластик, поліетиленова труба
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), за програмою-2026 розпочав виробництво лінійки арматурного прокату класу В500С для румунських споживачів.
Згідно із пресрелізом, завод успішно пройшов сертифікацію для поставок арматури до Румунії наприкінці минулого року румунським сертифікаційним органом ICECON.
При цьому уточнюється, що завод з початку року за маршрутом “Каметсталь – Румунія” вже відвантажив понад 2,3 тис. тонн арматури номінальним діаметром 8-25 мм.
Також зазначається, що виробництво арматурного прокату класу В500С за румунським стандартом має низку принципових особливостей. Крім специфічних геометричних параметрів, ваги погонного метра та унікального малюнка калібру цей прокат вирізняється розширеним діапазоном механічних властивостей. Зокрема, продукція відповідає підвищеним вимогам щодо міцності та жорсткості, що є критично важливим для надійності в сучасній будівельній індустрії ЄС.
Пресслужба зауважила, що “Каметсталь” отримала позитивний технічний висновок сертифікату для арматурної сталі В500С у прутках номінальним діаметром 8-32 мм від Постійної технічної ради з будівництва Міністерства розвитку, громадських робіт та адміністрації Румунії. Відтепер “Метінвест” реалізує український сталевий продукт на цьому перспективному ринку поряд із болгарською арматурою, виготовленою на Promet Steel, йдеться у повідомленні.
“Сьогодні арматура різних профілерозмірів для румунських партнерів – уже стабільна частина щомісячної виробничої програми стана 400/200. Щоб це стало можливим, розробили оптимальні технічні рішення, схеми прокату та виконали складне калібрування валків. У тісній зв’язці зі сталеплавильниками, які зосереджені на чіткому дотриманні параметрів хімскладу заготовки, необхідної для виробництва “румунської” арматури, це дозволяє нам впевнено тримати планку якості”, – пояснив головний прокатник – начальник прокатного цеху Олександр Олійник, слова якого наведено в повідомленні.
Він додав, що завод системно розширює географію збуту, підтверджуючи конкурентноздатність виготовленого на “Каметсталі” прокату навіть на найвибагливіших ринках.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
