ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-березня поточного року збільшила виробничі та фінансові показники порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Згідно з пресрелізом у четвер, зокрема, обсяг виробництва компанії зріс майже на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го.
Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн.
Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
“Вважаю, що ми показали хороший результат у першому кварталі, особливо з огляду на важку зиму та стабільно складну безпекову ситуацію в Нікополі. Велика подяка за це нашій команді та Силам оборони України. Будемо й надалі робити те, що вміємо найкраще – розвивати виробництво та посилювати позиції на світовому ринку”, – зазначив головний виконавчий директор “Сентравісу” Юрій Атанасов.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Як повідомлялось, компанія планувала у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року зберегло виробництво доменного коксу на рівні чотирьох місяців минулого року – 281,8 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні було вироблено 75 тис. тонн коксу, у попередньому місяці – 77,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024 році – на 2,1% – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укренергомашини” 2026 року планує інвестувати у розвиток виробництва близько 60 млн грн, зокрема на придбання нового обладнання, капiтальний ремонт та модернiзацiю наявного обладнання, забезпечення робочих мiсць засобами технологiчного оснащення.
“Загальний обсяг планових капiтальних iнвестицiй на 2026 рiк становить 60 млн грн. Фiнансування здiйснюватиметься за рахунок власних коштiв пiдприємства”, – йдеться в оприлюдненому в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовому звіті компанії за 2025 рік.
Планується, зокрема, 33,5 млн грн інвестицій скерувати на пiдвищення технiчного рiвня механоскладального, металургiйного та зварювального виробництв, монтажні роботи та модернiзацiю обладнання, 12,4 млн грн – на розвиток допомiжного виробництва та лабораторної бази, оргтехоснащення та iнструмент, 14 млн грн – на проєктні, науково-дослiдні, дослiдно-конструкторські й технологiчні роботи.
Як повідомлялось, 2025 року “Укренергомашини” збільшило чистий дохід майже на 33% порівняно з 2024 роком – до 1,06 млрд грн, чистий прибуток – у 3,5 раза, до 3,07 млн грн.
За даними звіту, частка експорту становила 70,7% (майже 770 млн грн), зокрема до Казахстану, Iндiї, Вiрменiї, Болгарiї, Угорщини.
Торік, зокрема, було поставлено парову турбiну для ТЕС “Аксу” та енергетичне обладнання для Екiбастузської ДРЕС (Казахстан), комплект енергетичного обладнання для АЕС “Козлодуй” (Болгарія) та Вірменської АЕС, комплекти енергетичного (турбiного) обладнання для ТЕС “Бандель” (Iндiя).
Вітчизняним замовникам поставлялось обладнання для Хмельницької, Рівненскої та Південноукраїнської АЕС, Добротворської, Трипiльської, Змiївської, Криворiзької, Бурштинської, Дарницької ТЕС, Кременчуцької ГЕС.
Моторне обладнання поставлялося, зокрема, ТОВ “Татра-Юг” (83 тягових електродвигуни), Крюківському ВБЗ (18 індукторних генераторів), “Укрзалізниці” (41 індукторний генератор).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Станом на початок 2026 року на підприємстві працювало 2,169 тис. чоловік.
Водночас у звіті зазначено, що, згiдно з наказами генерального директора, в умовах дiї воєнного стану з урахуванням стану виробництва, його забезпечення матерiальними i енергетичними ресурсами та з метою рацiонального використання робочого часу та фiнансових коштiв для працiвникiв пiдприємства встановлено режим неповного робочого часу.
“Працiвники АТ “Укренергомашини” працюють за графiками роботи вiдповiдно до потреб пiдприємства”, – зазначається у документі.
Виробництво молока-сировини в Україні в січні-березні 2026 року скоротилося на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1,31 млн тонн, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об’єднанні зазначили, що в березні 2026 року господарства усіх категорій виробили 496,2 тис. тонн молока, що на 10,7% менше відносно березня 2025 року. При цьому промисловий сектор продемонстрував зростання: підприємства виробили 285,8 тис. тонн сировини (+4,9%), тоді як у господарствах населення зафіксовано обвал виробництва на 25,8% – до 210,4 тис. тонн.
“Виробники молока знаходяться під тиском нижчих закупівельних цін та підвищення виробничих витрат. Стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході призвів до дорожчання логістики. Також подорожчав природний газ, що спровокувало зростання цін на азотні добрива. Зокрема, карбамід подорожчав майже на 50% у річному вимірі внаслідок блокади Іраном судноплавства по Ормузькій протоці”, – повідомили в АВМ.
Аналітики асоціації наголосили, що серед ключових перешкод для бізнесу в березні залишалися дефіцит робочої сили, безпекові ризики, проблеми з енергопостачанням та обмежений доступ до кредитування. Особливо критична ситуація спостерігається в Харківській області, де через постійні обстріли та мінування полів фермери змушені евакуювати господарства або відмовлятися від посівної.
В АВМ підкреслили, що додатковим викликом є адаптація до нових вимог Спільної аграрної політики ЄС на 2028-2034 рр. Європейський підхід передбачає відмову від виплат на гектар чи голову худоби на користь виконання екологічних KPI (захист ґрунтів, біорізноманіття).
“Нова архітектура аграрної політики ЄС вимагає від українських виробників суттєвих витрат на модернізацію. В умовах воєнного стану та цін на молоко нижче собівартості фермери гостро потребують державної підтримки. Наразі під загрозою закриття перебувають 10-15% малих та середніх молочно-товарних ферм”, – резюмували в асоціації.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. На території Норвегії планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike, перші поставки прийдуть до літа, повідомляється на сайті Міноборони.
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.
“Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство”, – зазначив міністр оборони України Михайло Федоров.
В свою чергу Торе Оншуус Сандвік підкреслив, що “підтримка боротьби України – це найважливіше, що ми робимо для безпеки Норвегії. Це співпраця, яка вигідна обом країнам”.
За його словами, досвід, отриманий у межах цього проєкту, дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
Міноборони зазначає, що взаємовигідна технологічна та промислова співпраця з партнерами є одним із пріоритетних напрямків для України.
Німеччина на тлі спаду в промисловості та проблем в автомобільному секторі дійсно прискорює переорієнтацію частини виробничих потужностей на оборонну продукцію, однак мова йде не про повну відмову від автопрому, а про помітне посилення військово-промислового напрямку. Про це пише The Wall Street Journal, а окремі приклади такого переходу раніше підтверджували й інші міжнародні ЗМІ.
За даними WSJ, Берлін намагається використовувати простоюючі потужності, інженерні компетенції та робочу силу традиційної промисловості, насамперед автомобільної, для розширення випуску продукції оборонного призначення. Газета пов’язує цей розворот з промисловим спадом, зростанням оборонних витрат у Німеччині та Європі, а також із посиленням загроз безпеці на тлі війни РФ проти України та зниження впевненості Європи у довгострокових гарантіях США.
Частина цієї тенденції вже підтверджувалася на рівні конкретних компаній. Так, Reuters раніше повідомляло, що Rheinmetall мала намір перепрофілювати два своїх автомобільних заводи в Німеччині під переважно оборонне виробництво, зберігши лише частину цивільного випуску. Крім того, Volkswagen вивчає можливість використання майданчика в Оснабрюку для випуску військової техніки, хоча підкреслювала, що остаточних виробничих рішень поки немає.
Ще один приклад — переговори про можливий випуск компонентів для системи ППО Iron Dome на одному з німецьких заводів Volkswagen. При цьому Reuters окремо зазначало, що сам автоконцерн виключав виробництво зброї як такого і говорив лише про пошук варіантів завантаження майданчика та випуск компонентів.
Паралельно тиск на німецький автопром посилюється. Reuters повідомляло в лютому, що майже половина опитаних автопостачальників скорочує робочі місця в Німеччині, а галузеве об’єднання VDA називало ситуацію кризовою. На цьому тлі оборонний сектор для частини виробників стає одним з небагатьох ринків, що зростають, з довгим горизонтом замовлень.
Додатковим фактором стала різка активізація оборонної політики самої Німеччини. Після зміни бюджетних правил і розширення можливостей запозичень Берлін отримав простір для істотного збільшення військових витрат у найближчі роки. Reuters раніше повідомляв, що сукупні оборонні витрати Німеччини можуть зрости з 95,1 млрд євро у проекті бюджету на 2025 рік до 161,8 млрд євро до 2029 року, а загальний обсяг можливих запозичень на оборону у 2025-2029 роках оцінювався у 380 млрд євро.
автопрому, ВИРОБНИЦТВО, криза, НІМЕЧЧИНА, оборонний сектор, переорієнтація
