Українські металургійні підприємства у вересні 2026 року виробили 131 тис. тонн сталі, що в 4,66 раза менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, коли виплавка становила 611 тис. тонн.
Порівняно з серпнем 2026 року виробництво сталі скоротилося на 52,7% — з 277 тис. тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
На тлі зниження обсягів виробництва Україна опустилася на 41-е місце у світовому рейтингу виробників сталі серед 70 країн. У липні країна посідала 26-те місце, у серпні — 33-тє, тоді як роком раніше перебувала на 21-й позиції.
Загалом світове виробництво сталі у вересні 2026 року скоротилося на 0,2% порівняно з вереснем 2025 року — до 142,4 млн тонн.
За підсумками січня-вересня українські металургійні підприємства виробили 4,431 млн тонн сталі, що на 19,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року — 5,523 млн тонн.
Світове виробництво сталі за дев’ять місяців зменшилося на 0,7%, до 1,367 млрд тонн.
У 2025 році Україна виплавила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році. За підсумками року країна посіла 21-е місце у світовому рейтингу.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 2 млн 41,789 тис. тонн окатків, що на 27% нижче проти січня-вересня минулого року (2 млн 808,594 тис. тонн), і у III кварталі знизила на 24% виробництво цієї продукції у порівнянні з II кварталом – до 656,650 тис. тонн з 860,213 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2026 впало на 54% до 9 міс-2025 – до 2 млн 336,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 294,346 тис. тонн проти 2 млн 259,294 тис. тонн (падіння на 87%). Також компанія, зокрема, виробила 1 млн 737,398 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%), а також випустила 304,391 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2025 вироблено 81,787 тис. тонн).
У пресрелізі відзначається, що Ferrexpo залишається відданою справі забезпечення безпеки та добробуту свого персоналу й продовжує вживати масштабних заходів для захисту працівників, їхніх родин і місцевих громад.
Наприкінці серпня 2026 року Група зафіксувала зростання показника частоти травматизму з втратою працездатності (LTIFR) – розрахованого як ковзний середній показник за 12 місяців – до 0,28 (порівняно з 0,18 наприкінці червня); водночас цей рівень залишається нижчим за середній показник за попередні п’ять років (0,44). Серпень 2026 року став шостим роком без жодного смертельного випадку на виробничих об’єктах Групи; однак, як повідомлялося в липні 2026 року, стався інцидент із зафрахтованим судном, що перевозило вантаж Ferrexpo: воно зазнало удару та пошкоджень від російських безпілотників, унаслідок чого, на жаль, загинув член екіпажу.
Дефіцит ліквідності, обмежені логістичні можливості та тимчасове зупинення виробництва призвели до зниження обсягів випуску продукції у звітному кварталі: загальний обсяг виробництва в третьому кварталі склав 780 тис. тонн, що менше порівняно з 963 тис. тонн у другому кварталі.
Частка виробництва високоякісних окатишів типу DR (для прямого відновлення заліза) у загальному асортименті продукції залишалася стабільною протягом кварталу, а в кількісному вираженні обсяг їх виробництва за період з початку року до кінця вересня зріс на 272% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
4 вересня 2026 року група оголосила про успішне залучення капіталу в розмірі близько $100 млн; це рішення отримало переважну підтримку акціонерів 21 вересня 2026 року. Залучені кошти зміцнили баланс компанії та дозволили відновити виробництво.
Група продовжує активно працювати над управлінням грошовими витратами. Ці заходи включають скорочення робочого часу персоналу, постійне зменшення обсягів закупівлі товарів і послуг, а також призупинення всіх некритичних капітальних вкладень (CapEx), накладних витрат і видатків на програми корпоративної соціальної відповідальності. Група продовжує вести переговори на завершальній стадії з авторитетним постачальником послуг із торговельного фінансування щодо отримання забезпеченої кредитної лінії (як повідомлялося раніше); однак на терміни укладення остаточних документів вплинули, зокрема, тривалі логістичні перебої на чорноморському експортному маршруті групи та, як наслідок, здатність групи здійснювати поставки продукції постачальнику послуг із фінансування в рамках відповідного договору купівлі-продажу. Оскільки угоду про потенційне фінансування ще не укладено, немає жодної впевненості в тому, що її буде підписано на описаних умовах або взагалі укладено.
Коментуючи результати діяльності групи, виконувач обов’язків голови ради директорів Лучіо Дженовезе зазначив: “У вересні ми з приємністю відзначили, що акціонери Ferrexpo переважною більшістю голосів схвалили залучення капіталу в розмірі $100 млн. Цей процес відбувався в непростих умовах. Протягом літніх місяців економічна ситуація в Україні погіршилася, що в поєднанні з різними судовими процесами проти групи стало серйозним випробуванням для готовності інвесторів вкладати кошти в Україну. Попри це, нам вдалося успішно завершити залучення капіталу, отримавши заявки, що перевищили запланований обсяг”.
За його словами, залучення коштів було необхідним, оскільки рішення українських податкових органів щодо затримки відшкодування ПДВ суттєво послабило нашу позицію щодо грошових коштів. Обмежена ліквідність змусила нас скоротити обсяги виробництва та вдатися до ще суворішої економії витрат. “Ми вжили масштабних заходів для врегулювання цієї ситуації, зокрема ухвалили складні рішення про відправлення працівників у вимушені відпустки або переведення їх на скорочений робочий день. Ми усвідомлюємо, що це стало джерелом величезного стресу для наших працівників і без того в складних умовах, а також що наслідки у вигляді зниження рівня заробітних плат, обсягів закупівель і податкових відрахувань справили ширший соціально-економічний вплив на громаду”, – констатується в пресрелізі.
Також зазначається, шо попри наші значні зусилля, з часом стало зрозуміло, що для підтримання виробництва, а також збереження робочих місць і засобів до існування, необхідні додаткові кошти.
“Залучення коштів дозволило нам відновити виробничу діяльність, хоча й зі значно меншими обсягами порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення. Через суттєві обмеження доступу до українських портів можливості для нарощування експорту, а отже й виробничих потужностей, наразі є обмеженими. Через тимчасове зупинення виробництва в серпні та запуск однієї лінії з виробництва окатишів у вересні загальний обсяг виробництва за квартал склав трохи менше ніж 800 000 тонн”, – говориться в пресрелізі.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку чавуну на 22,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,463 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 113 тис. тонн чавуну, в серпні – 257,1 тис. тонн, у липні – 432,2 тис. тонн, у червні – 670,6 тис. тонн, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,729 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 137 тис. тонн прокату, в серпні – 269,5 тис. тонн, у липні – 382,7 тис. тонн, у червні – 599,8 тис. тонн, у травні – 537,8 тис. тонн, у квітні – 460,8 тис. тонн, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% – до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.
Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку сталі на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,431 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 131 тис. тонн сталі, в серпні – 277 тис. тонн, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
“Укрзалізниця” поповнила склад своїх поїздів шістьма новими пасажирськими вагонами, виготовленими на українському підприємстві, йдеться у повідомленні компанії у суботу в Телеграм.
“Традиційно нові вагони мають потужні батареї для максимальної автономності у разі потреби. У разі знеструмлення батареї забезпечать роботу туалетів, освітлення, кондиціонування тощо. Тож навіть якщо вагон продовжить рух під дизельним локомотивом, усі зручності будуть максимально довго збережені”, – зазначила “Укрзалізниця”.
Вона не уточнила, про які саме вагони йде мова, але на ілюстрації зазначено купейний вагон.
“Кожен новий вагон в умовах ворожих атак по рухомому складу – це можливість продовжувати рух”, – наголосила компанія.
Як повідомлялося, у межах державної програми фінансування з 2021 року “Укрзалізниця” законтрактувала 368 пасажирських вагонів. Основним їх постачальником є ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВЗ).
Наприкінці серпня цього року “Укрзалізниця” підписала контракт із КВЗ на постачання 10 пасажирських вагонів нового покоління до кінця 2029 року загальною вартістю 1 млрд 091 млн грн з ПДВ, довівши таким чином загальну кількість замовлених у 2026 році вагонів до 102 од.
Наприкінці травня цього року “Укрзалізниця” повідомила, що в рейс виходять близько 1,45 тис. пасажирських вагонів, з яких кондиціонованими є 933 спальні та 100 вагонів швидкісних поїздів.
